Регіон

Related posts:

1. Регіоналізація Регіоналізація – виокремлення кількох або багатьох країн у межах світового господарства та їх об’єднання на цій території в регіональні економічні союзи різних форм на підставі спільних історичних, природно-кліматичних, економічних, демографічних, соціальних, політичних та інших особливостей. Найпростішими економічними формами Р. є об’єднання окремих галузей декількох або багатьох країн в регіональні економічні угруповання. Такими формами є ЄОВС […]...
2. Валютні відносини Валютні відносини – сукупність економічних відносин між країнами, юридичними і фізичними особами, міжнародними економічними, фінансово-кредитними організаціями, пов’язані з іншими формами міжнародних економічних відносин та функціонуванням і розвитком національних і світових грошей, а також поступовою глобалізацією товарно-грошових відносин у межах світового господарства. Провідну роль у цій системі відіграють відносини економічної власності, пов’язані з купівлею – продажем […]...
3. Міждержавні фонди Міждержавні фонди – фонди грошових засобів, створені на основі міждержавних угод з метою регулювання платіжних балансів, стабілізації валютних курсів, здійснення регіональної, структурної, соціальної політики та ін. М. ф. – форма економічної реалізації процесів інтернаціоналізації економічних відносин, передусім відносин економічної власності. Оскільки інтернаціоналізація господарського життя якнайінтенсивніше здійснювалася з часу розгортання НТР, М. ф. найбільшого розвитку набули […]...
4. Міжнародна безпека економічна Міжнародна безпека економічна – стан міжнародних економічних відносин, за якого гарантується збереження або досягнення економічної безпеки окремої країни від деструктивних процесів у світовому господарстві, окремих регіональних об’єднань, а також комплекс заходів щодо її досягнення. Складовими М. б. е. є сировинна, енергетична, техніко-технологічна, наукова, інформаційна та ін. М. б. е. грунтується на принципах стабільності (створення зовнішніх […]...
5. Експансія економічна Експансія економічна – активне проникнення окремих розвинених країн, ТНК та міжнародних економічних організацій у народне господарство інших країн та поширення їхнього впливу на розвиток економічної системи цих країн. Е. е. за сучасних умов здійснюється шляхом вивезення капіталу у підприємницькій та позичковій формах, надання позичок на нерівноправних умовах, захоплення внутрішніх ринків збуту, з одного боку, а […]...
6. Область – економічний регіон і територія Регіональна економіка Глава IІ ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ 4. Область – економічний регіон і територія Територіальний зріз соціально-економічної системи України може бути представлений такими рівнями: – країна в цілому; – області, автономна республіка; – міста і адміністративні райони; – селища і села. Область, як і автономна республіка, є основним структуроутворюючим елементом країни. Вона реалізує найстійкіші […]...
7. Міжнародні валютно-кредитні організації Міжнародні валютно-кредитні організації – організації, створені на підставі міжурядових угод для регулювання міжнародних валютних і фінансово-кредитних відносин, стабілізації світової економіки, економічного поділу світу. Найважливішими М. в.-к. о. є МВФ і МБРР. Для сприяння розвитку економіки країн, що розвиваються, та посилення впливу розвинених країн у бажаному для них руслі у цих регіонах створено Міжамериканський банк розвитку, […]...
8. Інтегрована капіталістична власність Інтегрована капіталістична власність – процес переплетення, взаємопроникнення і зрощування власності міжнародних монополій (в т. ч. ТНК) інтегрованих країн, національних державно-монополістичних капіталів і власності наднаціональних органів в єдиний механізм з метою забезпечення розширеного відтворення продуктивних сил на інтернаціональній основі. І. к. в. є суспільною формою розвитку інтернаціоналізації продуктивних сил і техніко – економічних відносин (а в […]...
9. Економічні науки Економічні науки – сукупність наукових дисциплін (близько 50), які вивчають закони й суперечності розвитку економічних систем у процесі їх історичної еволюції, управління господарством, відносини між людьми і навколишнім середовищем та інші проблеми. Виокремлюють загальні та конкретні Е. н. До загальних належать економічна теорія, політична економія, історія народного господарства, історія економічної думки, теорія управління народним господарством […]...
10. Економічний район (ЕР) Економічний район (ЕР) – у широкому значенні – форма територіальної організації господарства країни, господарська територія, на якій на основі територіального поділу праці, особливостей структури господарства, ресурсів, спільності соціально-економічних, екологічних, демографічних проблем формується і розвивається територіально-господарський комплекс з метою підвищення життєвого рівня населення. ЕР взаємопов’язані суспільним поділом праці, постійним обміном продукції, яку вони виробляють, та іншими […]...
11. Регулювання економічне Регулювання економічне – цілеспрямовані дії різних суб’єктів господарської діяльності, що забезпечують розвиток економіки, використання економічних законів, узгодження інтересів і вирішення економічних суперечностей. Об’єктами P. e. на макрорівні є: 1) продуктивні сили; 2) техніко-економічні відносини (відносини спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації); 3) організаційно-економічні відносини (маркетингова діяльність, система менеджменту та ін.); 4) відносини економічної власності; 5) […]...
12. Економіка регіональна Економіка регіональна – галузь економічної науки, яка вивчає закони й закономірності суспільного відтворення загалом й окремих сфер зокрема, механізм їх дії та реалізації на регіональному рівні. До них відносять: закон планомірного розвитку регіонів, закон пропорційного розвитку регіонів, закони окремих сфер суспільного відтворення на даному рівні та ін. Вони діють лише у країнах, які провадять раціональну […]...
13. Кон’юнктура Кон’юнктура (пізньолат. Conjunctura – зв’язувати, поєднувати) – найважливіші ознаки, риси, показники, які характеризують поточний і перспективний стан розвитку економіки світового господарства, його окремих регіонів, країн, певної галузі або ринку товарів і послуг. К. найтісніше пов’язана з циклічним характером розвитку економіки, наявністю в ній різних циклів, економічною політикою уряду однієї країни, кількох або багатьох держав у […]...
14. Міжнародна безпека Міжнародна безпека – стан міжнародних економічних, правових, політичних і військових відносин, за якого гарантується зовнішня складова національної безпеки кожної країни, унеможливлюється загроза війн і воєнних конфліктів у процесі розв’язання глобальних і регіональних проблем, а також комплекс заходів щодо забезпечення такої безпеки. Необхідність виживання людської цивілізації зумовлює потребу у формуванні глобальної та регіональних систем міжнародної безпеки. […]...
15. Система державного регулювання економіки Система державного регулювання економіки – сукупність об’єктів державного регулювання та відносин між різними економічними суб’єктами з приводу такого регулювання в усіх сферах суспільного відтворення у процесі виконання основних функцій такого регулювання. Основні об’єкти С. д. р. е. – продуктивні сили, економічні відносини і значна частина господарського механізму. У межах кожного з цих об’єктів (підсистем) виділяють […]...
16. Інтернаціоналізація господарського життя Інтернаціоналізація господарського життя – об’єктивний економічний процес виникнення й розвитку економічних зв’язків і відносин між національними господарствами різних країн, що охоплює всі сфери суспільного відтворення і призводить до виникнення та розвитку інтернаціонального господарства. Основними формами І. г. ж. є світова торгівля, міжнародний рух капіталу, робочої сили і міжнародні валютні відносини, тобто форми міжнародних економічних відносин. […]...
17. Основні пропорції світової економіки Основні пропорції світової економіки – співвідношення між окремими підрозділами, підсистемами та елементами світового господарства, які характеризують стан та закономірності його розвитку здебільшого у межах технологічного способу виробництва за певний період. О. п. с. е.: між основними групами країн (розвиненими, тими, що розвиваються, і країн з перехідною економікою); співвідношення між попитом і пропозицією на світовому ринку; […]...
18. Прогрес економічний Прогрес економічний (лат. progressive – рух уперед, поступальний розвиток суспільства висхідною, від менш до більш досконалих форм) – поступальний рух усієї економічної системи, кожної з її підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних, відносин економічної власності, товарно-грошових відносин, економічних відносин і господарського механізму) до вищого ступеня їх комплексної організованості, планомірності та пропорційності з метою підвищення життєвого рівня […]...
19. Трансформація Трансформація (лат. transformatio – змінювати) – перетворення однієї економічної системи на іншу, що супроводжується відмиранням одних елементів, ознак, властивостей і появою інших. Т. передбачає послаблення одних типів і форм власності й посилення інших, зміну економічної структури, а отже, послаблення дії одних економічних законів і посилення інших. (В Україні значно послаблено дії законів планомірного розвитку, одержавлення; […]...
20. Україна та Європейський Союз Україна та Європейський Союз – сукупність суспільних відносин, передусім економічних, політичних і правових, між Україною з часу проголошення незалежності та ЄС щодо перспектив її вступу в цей союз. Україна наприкінці 90-х XX – на початку XXI ст. проголосила курс на європейську інтеграцію. Відносини між Україною та ЄС офіційно розпочалися з підписання у липні 1994 “Угоди […]...
21. Народногосподарський оптимум Народногосподарський оптимум – стан національної економіки, який досягається шляхом забезпечення рівноваги економічної системи впродовж певного часу або станом на певний час. Розрізняють Н. о. абсолютний (за якого всі заходи державного регулювання економіки, вжиті на початок планового чи прогнозованого періоду, не знижують соціальної та економічної ефективності її розвитку); відносний (за якого не вживаються неефективні заходи такого […]...
22. Закон нерівномірності економічного розвитку Закон нерівномірності економічного розвитку – специфічний економічний закон капіталістичного способу виробництва, який виражає внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв’язки між загальним поступальним розвитком підприємств, галузей, різних сфер економіки, країн та регіонів світового господарства, з одного боку, і нерівномірним прогресом окремих елементів системи продуктивних сил та виробничих відносин (економічної власності) в межах окремих галузей, сфер економіки […]...
23. Прогнозування економіки Прогнозування економіки – комплекс наукових передбачень про тенденції розвитку економічної системи та її найважливіших підсистем та елементів, що базується на дослідженні законів і закономірностей розвитку сукупності макроекономічних явищ і процесів з метою з’ясування найімовірніших і альтернативних тенденцій, форм і способів такого розвитку і обгрунтування на цій основі виваженої економічної програми і політики держави. Так, щодо […]...
24. Виробничо-територіальні, або територіально-виробничі, зв’язки (ВТЗ) Виробничо-територіальні, або територіально-виробничі, зв’язки (ВТЗ) – структурні зв’язки, які встановлюються між підприємствами та їх групами, галузями виробництва, територіально-виробничими комплексами економічних районів та їх таксономічних територіально-виробничих одиниць (центрів, вузлів, агломерацій, зон) тощо в процесі їх функціонування. Формування ВТЗ починається на рівні виробничих підприємств (зв’язки щодо постачання паливом, сировиною тощо, з обслуговування виробництва машинами, устаткуванням, щодо вивезення […]...
25. ЮНІДО ЮНІДО (Організація ООН з промислового розвитку) – міжнародна організація, метою діяльності якої є сприяння промисловому розвитку і прискореній індустріалізації слаборозвинених країн через мобілізацію національних і міжнародних ресурсів. Створена 1966 як автономний орган Генеральної Асамблеї ООН. Діяльність ЮНІДО поділяють на оперативну (надання технічної допомоги слаборозвиненим країнам у здійсненні конкретних проектів у формі поставок устаткування, науково-дослідних розробок, […]...
26. Система господарського механізму Система господарського механізму – система управління народним господарством, що здійснюється за допомогою основних форм, методів і важелів використання економічних законів, розв’язання суперечностей економічного способу виробництва, реалізації власності, а також розвитку основної продуктивної сили, формування потреб людини, створення стимулів і узгодження соціально-економічних інтересів основних класів та соціальних груп. Своєю чергою, система управління – це свідомо організований, […]...
27. Макроекономічна політика Макроекономічна політика – політика уряду, спрямована на регулювання національної економіки з метою забезпечення її стабільного, динамічного і пропорційного розвитку. Основними формами М. п. є фінансова, кредитна, податкова, грошова, інвестиційна, інноваційна, структурна, промислова, наукова, аграрна, антициклічна, кадрова, зовнішньоекономічна. М. п. пострадянських країн починалася з обгрунтування економічних програм. В Україні після проголошення її незалежності до 2005 було […]...
28. Інфраструктура соціальна Інфраструктура соціальна – комплекс галузей, які забезпечують розвиток суспільного виробництва і життєдіяльність населення, а також сукупність економічних відносин, які при цьому розвиваються. Розрізняють соціально-побутову (спрямовану на створення умов для відтворення людини передусім як біологічної істоти, задоволення її потреб у належних умовах життя) і соціально-культурну (сприяє відтворенню духовних, інтелектуальних, творчих, організаторських рис індивіда, формуванню його економічної […]...
29. Стійкість економічної системи Стійкість економічної системи – здатність економічної системи загалом та її окремих підсистем (продуктивних сил, економічної власності, господарського механізму та ін.) до розширеного відтворення в інтересах переважної більшості населення окремої країни, попри зміни зовнішнього середовища. Найбільше С. е. с. залежить від типів і форм економічної власності та господарського механізму, за допомогою якого здійснюється від’ємний зворотний зв’язок […]...
30. Націоналізм економічний Націоналізм економічний – гіпертрофована національна економічна ідея, менталітет і національна економічна політика держави, що грунтуються на проповідуванні національної зверхності обраної соціально-економічної моделі суспільства, внутрішньої та зовнішньої економічної політики уряду. Форми вияву Н. е. – проповідування зверхності одного з існуючих в країні типів та форм власності (а отже, типів і форм підприємств), моделей регулювання економіки, видів […]...