Шокова терапія

Related posts:

1. Регіональні економічні програми Регіональні економічні програми – комплекс заходів, що узгоджується за виділеними ресурсами, термінами їх виконання та конкретними виконавцями, а також напрямів розвитку народного господарства, що реалізуються в окремих регіонах. Такі Р. е. п. спрямовані на забезпечення стабільного і збалансованого соціально-економічного розвитку регіону, охорони довкілля і підвищення на цій основі життєвого рівня населення. Зокрема, Р. е. п. […]...
2. Економічна система постсоціалістична Економічна система постсоціалістична – система, яка сформувалась на основі трансформації одержавленої “соціалістичної” економіки у процесі первісного нагромадження капіталу і розвивається на базі плюралізму форм власності на засоби виробництва з переважанням приватної капіталістичної власності, а отже, в напрямі капіталізації економічної системи. З цією метою використовувались різні моделі трансформації, залежно від яких в межах Е. с. п. […]...
3. Система зворотних зв’язків Система зворотних зв’язків – принцип побудови сучасних розвинених національних економічних систем, який дає можливість досліджувати результати впливу функціонування та розвитку окремих її підсистем на характер {соціально-економічний зміст) розвитку цілісної економічної системи, а отже, враховувати відмінність між метою такого впливу та її результатом. Найповніше на характер розвитку національної економічної системи впливають такі підсистеми, як господарський механізм, […]...
4. Прогнозування економічне Прогнозування економічне (від грец. prognosis – передбачення) – спосіб наукового передбачення основних напрямків розвитку економічної системи або її окремих елементів. Найважливіші функції П. е.: з’ясування основних шляхів і перспектив еволюції економічної системи, можливих структурних змін у ній, пріоритетних напрямків соціально-економічного прогресу; виявлення і обгрунтування альтернативних шляхів розвитку системи та показників її еволюції; оцінка можливих соціально-економічних […]...
5. Статистика рівня життя населення Статистика рівня життя населення – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає обсяг і структуру та рівень задоволення різноманітних потреб населення в органічному взаємозв’язку з розвитком продуктивних сил і соціальними умовами життя населення. С. р. ж. н. досліджує формування доходів населення (в т. ч. окремих верств і груп), споживання населенням продуктів харчування, непродовольчих товарів, послуг культурно-побутового призначення, […]...
6. Соціальна статистика Соціальна статистика – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає кількісні та якісні закономірності соціальних явищ і процесів, соціального розвитку загалом та окремих соціальних явищ і процесів у щільному зв’язку з їх якісною характеристикою з метою формування раціональної соціальної політики держави, регулювання соціальної структури населення тощо. Об’єктами вивчення С. с. є економічна та соціальна структури, політична система […]...
7. Інфраструктура соціальна Інфраструктура соціальна – комплекс галузей, які забезпечують розвиток суспільного виробництва і життєдіяльність населення, а також сукупність економічних відносин, які при цьому розвиваються. Розрізняють соціально-побутову (спрямовану на створення умов для відтворення людини передусім як біологічної істоти, задоволення її потреб у належних умовах життя) і соціально-культурну (сприяє відтворенню духовних, інтелектуальних, творчих, організаторських рис індивіда, формуванню його економічної […]...
8. Економічна роль держави Економічна роль держави – виконувані державою основні економічні функції в їх взаємозв’язку з метою забезпечення розвитку економічної системи, її розширеного відтворення і передусім сукупного капіталу. Важливими економічними функціями держави на нижчій стадії розвитку капіталізму (початок XVI – кінець XIX ст.) стають збереження приватної капіталістичної власності і конкуренції, обмеження іноземного впливу на місцеву промисловість, утримання пошти, […]...
9. Індексація Індексація (индексация) – 1. Один із способів захисту населення, споживачів від інфляції, який полягає в тому, що держава та інші суб’єкти, що причетні до доходів громадян, збільшують грошові доходи і заощадження громадян відповідно до росту цін на споживчі товари та послуги. 2. Проставлення індексу на певні документи, книги з метою їх класифікації і встановлення нових […]...
10. Ринковий соціалізм Ринковий соціалізм – одна з концепцій побудови соціалізму, яка передбачає проведення соціально-економічної політики з використанням методів як централізованого планового управління економікою країни так і розвитку товарно-грошових ринкових відносин, визнає плюралізм власності, в т. ч. й приватної, необхідність конкуренції між товаровиробниками й іншими атрибутами соціально-ринкової системи. Теорія Р. с. розроблялась і пропагувалась на Заході в 60-х […]...
11. Якісне економічне зростання Якісне економічне зростання – здебільшого інтенсивний тип зростання, який супроводжується стабільністю темпів, збереженням або поліпшенням стану довкілля, умов праці, економією живої та уречевленої праці і безпосередньо впливає на підвищення життєвого рівня населення та його якості, а загалом на зростання соціально-економічної ефективності. Конкретнішими показниками Я. е. з. є поліпшення якості товарів і послуг, підвищення конкурентоспроможності на […]...
12. Соціально-трудові конфлікти Соціально-трудові конфлікти – основні види боротьби між індивідуальними, колективними і суспільними інтересами, в основі яких лежать розвиток і функціонування соціально-економічних законів (а отже, притаманних їм суперечностей), а метою такої боротьби є збереження, примноження та набуття економічної власності і влади. Існування С.-т. к. означає протилежність усвідомлених протиборними сторонами інтересів, зумовлену значною соціально-економічною диференціацією і переконаннями, що […]...
13. Лібералізація економіки Лібералізація економіки – перехід від державної власності та заснованих на ній командно-адміністративних важелів регулювання економіки до приватної капіталістичної власності і механізму ринкового саморегулювання всередині країни та зовнішньоекономічній діяльності. На мікрорівні це означає необмежене розширення свободи економічної діяльності суб’єктів господарювання, тобто створення умов, аналогічних тим, які існували в XVI-XIX ст. За сучасного регульованого ринку Л. е., […]...
14. Фактори інноваційної активності Фактори інноваційної активності – комплекс організаційно-економічних, правових, політичних заходів, які разом із удосконаленням відносин економічної власності використовують з метою створення пільгових умов для збільшення внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Такими факторами у сфері відносин економічної власності є впровадження реального плюралізму основних типів і форм власності, розширення об’єктів купівлі-продажу власності, якісне вдосконалення управління власністю в різних її […]...
15. Трудовий потенціал Трудовий потенціал – здатність працездатного населення, трудових ресурсів, які перебувають у розпорядженні трудових колективів, суспільства загалом, до кількісного та якісного зростання за наявного рівня розвитку економічної системи, передусім продуктивних сил (зокрема науки і техніки), та відносин економічної власності і господарського механізму, які при цьому розвиваються. Конкретніше ця здатність трудових ресурсів залежить від таких її якісних […]...
16. Тероризм економічний Тероризм економічний – колективно і суспільно небезпечні в національному (в т. ч. регіональному та місцевому) або міжнародному масштабах дії, що призводять до порушень функціонування та розвитку чи руйнування окремих елементів економічної системи або системи загалом, а також носіїв цих систем – окремих громадян, трудових колективів, соціальних верств і груп. Основними формами вияву Т. е. на […]...
17. ГАММА-ТЕРАПІЯ Екологія – охорона природи ГАММА-ТЕРАПІЯ – променева терапія гамма-випромінюванням радіоакт. нуклідів. Застосовують для лікування злоякісних (зрідка доброякісних) пухлин....
18. Стійкість економічної системи Стійкість економічної системи – здатність економічної системи загалом та її окремих підсистем (продуктивних сил, економічної власності, господарського механізму та ін.) до розширеного відтворення в інтересах переважної більшості населення окремої країни, попри зміни зовнішнього середовища. Найбільше С. е. с. залежить від типів і форм економічної власності та господарського механізму, за допомогою якого здійснюється від’ємний зворотний зв’язок […]...
19. Економічна програма Економічна програма – план реалізації економічної політики за допомогою комплексу заходів у різних сферах економічної діяльності. Для реалізації принципово нової економічної політики в Україні (зокрема, для побудови народної економіки) необхідні: 1. Докорінна перебудова відносин економічної власності шляхом народного роздержавлення і деприватизації з метою перетворення близько 18 млн. акціонерів у реальних власників. 2. Створення стабільних та […]...
20. Соціально-економічні функції держави Соціально-економічні функції держави – основні види соціально-економічної діяльності держави, що передбачають її вплив на певні об’єкти і процеси з метою подолання найважливіших недоліків ринкової економіки та пристосування сучасної економічної системи до нових потреб, умов. Основними С.-е. ф. д. в розвинених країнах світу є: 1) забезпечення розвитку сучасних продуктивних сил унаслідок створення якісно нових, прогресивніших форм […]...
21. Неокласична модель Неокласична модель – розроблялась Д. Саксом, Я. Корнаї, Ф. Фрідменом, Дж. Стінглером та ін., передбачає орієнтацію на абсолютне переважання приватної власності, механізму вільного ринкового саморегулювання економіки, опору на іноземні інвестиції, здійснення швидкої лібералізації цін та ліберизації зовнішньої торгівлі (без раціонального поєднання з політикою протекціонізму), скорочення соціальних витрат держави, соціальну диференціацію суспільства, акцентує увагу насамперед на […]...
22. Статистика домашніх господарств Статистика домашніх господарств – галузь соціально-економічної статистики, яка забезпечує інформаційну базу для вивчення рівня життя населення окремої країни (в т. ч. окремих верств і соціальних груп) у зіставленні з рівнем життя інших країн. З цією метою аналізуються рівні доходів і витрат домашніх господарств, їх структура та залежність від складу сім’ї, а також зайнятості окремих членів […]...
23. Модель соціально-економічного розвитку Модель соціально-економічного розвитку – комплексна теоретична (логічна) характеристика структури соціально-економічної системи, критеріїв її розвитку з урахуванням тенденцій наступного розвитку в контексті альтернативних концепцій. Поняття “соціально-економічний розвиток” охоплює не лише зміст категорії “економіка” (див. Економіка), а й соціальні сили, зацікавлені у трансформації власності, управлінні нею й усім господарством країни. М. с.-е. р. передбачає також необхідність соціальних […]...
24. Роздержавлення економіки раціональне Роздержавлення економіки раціональне – звуження економічних функцій держави у межах цілісної економічної системи за одночасного їх переходу до інших недержавних суб’єктів власності та управління нею, а також оптимального їх розподілу між різними гілками державної влади. Р. е. р. повинно здійснюватися в оптимальних межах, тобто частка державної власності на засоби виробництва (стратегічні об’єкти) не повинна бути […]...
25. Інституціональні зміни Інституціональні зміни – безперервний процес кількісно-якісних і сутнісних змін та перетворень різних соціальних та економічних інститутів. Інституційними факторами І. з. є наукові, техніко – технологічні, економічні (в т. ч. фінансові, інвестиційні, інноваційні та ін.), соціальні, правові, політичні тощо, пов’язані з управлінням та регулюванням системи суспільних відносин, передусім економічних, окремих їх підсистем та елементів. Залежно від […]...
26. Економічна незалежність у відносинах власності Економічна незалежність у відносинах власності – наявність власності народу на створене його працею національне багатство і передусім на засоби виробництва, що передбачає активну й постійну участь працездатного населення у виробництві необхідних для суспільства товарів і послуг, справедливому розподілі створеного національного доходу, в управлінні власністю на цій основі, а також розширене відтворення людини – працівника і […]...
27. Економічна безпека Економічна безпека – стан захищеності економічної системи країни або групи країн від різноманітних внутрішніх і зовнішніх загроз, сукупність умов для її розширеного відтворення, а також комплекс необхідних заходів для забезпечення такої захищеності і відтворення. Залежно від структури економічної системи, у межах Е. б. виділяють безпеку розвитку продуктивних сил, техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин, відносин […]...
28. Критерії класифікації економічних систем Критерії класифікації економічних систем – найважливіші ознаки розвитку окремих підсистем і метасистем цієї системи, відповідно до яких розрізняють економічні системи, що існували впродовж розвитку світової цивілізації. Основними К. к. е. с. є критерії, які характеризують: 1) технологічний спосіб виробництва; 2) відносини економічної власності; 3) наявність або відсутність товарно-грошових відносин і ступінь їх розвитку; 4) тип […]...
29. Догматизм економічний Догматизм економічний (гр. dogma – усталена думка, положення) – антидіалектичне, в т. ч. позаісторичне, розуміння економічної теорії та її окремих елементів (понять, категорій і визначень) як незмінних. Гносеологічні корені Д. е. – метафізичний метод пізнання і мислення, відірваність економічної теорії від практики, абстрагування від принципу історизму в дослідженні економічних явищ і процесів. Класові корені Д. […]...
30. Політика регіональна Політика регіональна – комплекс засобів і методів, які на основі планомірного і пропорційного розвитку регіонів, принципово нових підходів до розвитку продуктивних сил та ефективного використання місцевих ресурсів забезпечують істотне зростання життєвого рівня населення регіонів. До таких засобів належать економічні, організаційні, правові, адміністративні і регіональні в їх раціональному поєднанні. Складовими П. р. є науково обгрунтована соціально-економічна […]...
31. Закон нагромадження Закон нагромадження – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між збільшенням та якісним удосконаленням структури нагромадження, зростанням на цій основі суспільної продуктивності праці, з одного боку, і збільшенням національного багатства, поліпшенням його якості та підвищенням життєвого рівня населення – з іншого. Основні суперечності З. н.: суперечність між нагромадженням та особистим споживанням, між […]...
32. Економічний розвиток Економічний розвиток – незворотні, спрямовані, закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни економічної системи в довготерміновому періоді, що відбувається під впливом економічних суперечностей, потреб та інтересів, зумовленість яких характеризується дією основних законів діалектики, що не виходять за межі глибинної внутрішньої сутності такої системи. Серед суперечностей економічної системи виділяють суперечності кожної з її підсистем (див. Економічні суперечності). Основними […]...
33. Державно-монополістичний /корпоративний/ капіталізм Державно-монополістичний /корпоративний/ капіталізм – зростання економічної ролі держави, її об’єднання з економічною силою монополій в один механізм з метою пристосування до потреб продуктивних сил, збагачення монополій і утримання в залежності широких верств населення. Виникнення ДМК зумовлене посиленням монополізації економіки, ускладненням господарського життя, погіршенням соціально-економічної ситуації, особливо в періоди світових війн та економічних криз. Розвиток ДМК […]...
34. Мета економічна Мета економічна – найрозвиненіша форма економічних інтересів, в якій відбувається їх розмежування за окремими критеріями, виділяється провідна мета, що інтегрує дії суб’єктів господарювання індивіда, трудового колективу, окремих соціальних груп, держави або цілісної економічної системи на досягнення певного кінцевого результату. Критеріями розмежування такої субординації інтересів є їх значущість для економічних суб’єктів і можливість реалізації, що передбачає […]...
35. Держава соціальна Держава соціальна – держава, діяльність якої спрямована на розвиток і безпеку людини соціальної, а отже, на посилення соціальної ролі економічної власності і влади, господарського механізму та інших елементів базису і надбудови. Така держава формується в окремих країнах ЄС і передусім у Швеції (хоча її в цій країні називають державою загального благоденства). Найважливішим критерієм її існування […]...
36. Продовольча проблема Продовольча проблема – складне теоретикотрактичне завдання щодо забезпечення продовольством (загалом або його окремими видами) всього чи частини населення окремої країни або регіону світового господарства, не вирішення якої призводить до недоїдання, голоду та демографічної кризи або депопуляції населення, а отже, до соціально-економічної і політичної нестабільності. З цією проблемою людство стикається на всіх етапах свого існування. Так, […]...
37. Потенціал інтелектуальний Потенціал інтелектуальний – сукупність розумових здібностей і творчих обдарувань людей і можливість їх збагачення, на основі яких формується їх здатність (загалом – здатність окремої нації, народу) засвоювати нові знання та інформацію й використовувати їх для створення і впровадження нової техніки і технології, інших елементів продуктивних сил, а також усіх підсистем національної економічної системи (техніко – […]...
38. Економічні реформи Економічні реформи – процес кількісно-якісних і радикальних (сутнісних) змін у межах однієї економічної системи або її перетворення в іншу, які втілюються в різних моделях шляхом проведення економічної політики. Е. р. в межах однієї економічної системи означають водночас різні типи змін в кожній з її підсистем, а також взаємодії між ними. За незмінності типу економічної системи […]...
39. Прогрес економічний Прогрес економічний (лат. progressive – рух уперед, поступальний розвиток суспільства висхідною, від менш до більш досконалих форм) – поступальний рух усієї економічної системи, кожної з її підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних, відносин економічної власності, товарно-грошових відносин, економічних відносин і господарського механізму) до вищого ступеня їх комплексної організованості, планомірності та пропорційності з метою підвищення життєвого рівня […]...
40. Суспільна організація праці Суспільна організація праці – сукупність найважливіших методів упорядкування трудової діяльності людей у суспільстві та економічні відносини з приводу такої діяльності для досягнення загальної мети, внаслідок чого виникає цілісна система організації праці сукупного працівника. До таких методів належать форми і засоби залучення людей до праці (наявність економічного чи позаекономічного примусу до трудової діяльності), спосіб поєднання (техніко-економічного […]...