СКЛАДОПОДІЛ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
Українська графіка, українська орфографія як учення про систему загальноприйнятих правал написання слів
§ 30. СКЛАДОПОДІЛ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
Мовознавчі студії
329. Прочитайте текст. Доведіть правильність висловленої думки, проілюструвавши її власними прикладами.
Склад може представляти тільки голосний звук: о-сінь. Але частіше голосний тримає на своїх “плечах” один, два (а то і більше) приголосні звуки… Голосний звук може підняти “штангу”, на якій буде і три приголосні, і чотири, і п’ять і навіть більше (І. Підгаєцька).
Цікава
Відомо, що кожну пісню співають, вимовляючи слова речитативом, тобто ділять слова на склади. Проспівайте уривок з народної пісні “Продай, милий, сиві бички”. Співаючи, діліть слова пісні на склади.
Продай, милий, сиві бички, Бо я панського роду,
Купи мені черевички, Не ходила боса зроду.
330. І. Пригадайте, що ви знаєте про склад. “Озвучте” схему, наведіть приклади.
Увага! Прикриті склади починаються нескладотворчим звуком, тобто приголосним (те-ма, го-ріх), а неприкриті – складотворчим, тобто голосним (ар-ка).
ІІ. Поділіть слова в поданих
1. Гарячий день розлив пекуче злото,
І сам втопивсь у соняшнім* меду,
Й крізь спокій цей єдина ллється нота –
Блаженних бджіл в вишневому саду.
2. Лиш чорними очима хитрих вікон
Всміхнуться молодицями хати –
І знову пестить степ твої повіки,
І знову скитські баби і хрести.
331. Прочитайте. Визначте стиль і тип тексту. Чи збігаються фонетичні склади з морфологічними частинами слова? Чи збігаються правила складоподілу і переносу слів на письмі?
УКРАЇНСЬКИЙ СКЛАДОПОДІЛ
У сучасному українському літературному мовленні складоподіл підпорядкований тенденції наростаючої звучності в межах складу, що зумовлює дію відкритого складу. У зв’язку з цим в українській мові переважають склади, які закінчуються голосними, вони, як найгучніші, утворюють вершину складу. Милозвучність нашої мови вимагає усунення груп приголосних у межах одного складу. Коли між складами виявляється збіг приголосних, то межа між складами повинна пройти так, щоб гучність звуків попереднього складу спадала, а наступного зростала.
Позначимо гучність звуків цифрами: голосні (найгучніші) – 4, сонорні приголосні – 3, шумні дзвінкі приголосні – 2, а глухі – 1. Наприклад, у слові дружний поставимо над кожним звуком індекс гучності. Бачимо, що це слово слід поділити на склади так: друж-ний. А в слові казка поділ на склади буде таким: каз-ка, бо якщо віднести [з] до другого складу, то на його початку гучність буде знижуватися, а лише потім наростати (з-к), що суперечить природі нашого складу. Поділ слів на склади в українській мові не довільний, а підпорядковується таким правилам:
1. Будь-який приголосний між двома голосними належить до наступного складу: во-да, о-ко, а-ле.
2. Приголосні [й] і [в] після голосного перед приголосним відносяться до попереднього складу: вій-на, вов-на, вій-сько, вов-ки.
3. Приголосні [р], [л], [м], [н] після голосного перед приголосним також відносяться до попереднього складу: мир-ний, гіл-ка, зір-кий, мам-чин, мен-ший.
4. Якщо збігаються інші приголосні (крім [р], [л], [м], [н]), то межа між складами залежить від характеру приголосних та наголосу:
А) сполучення [ст], [сп], [ск] належать до наступного складу незалежно від наголосу: ве-ре-ску, ра-до-сті; б) подвоєні і подовжені приголосні завжди відходять до наступного складу: зна-ння, навча-ння, сті-нний; в) інші звукосполучення після ненаголошеного голосного не розпадаються: віді-брати; а після наголошеного один з них відходить до попереднього, а решта до наступного складу: роз-чин, бать-ків.
5. Два дзвінкі або два глухі приголосні належать до наступного складу: ли-стя, дру-жба.
6. Два приголосні, перший з яких сонорний або дзвінкий, а другий глухий, належать до різних складів: біл-ка, вез-ти, стін-ка, буд-ка.
7. Два приголосні: глухий і дзвінкий або глухий і сонорний – обидва належать до наступного складу: ви-шня, за-трі-ща-ти.
8. Два сонорні приголосні належать до різних складів: темно, перукар-ня, рів-ний, дав-лю.
9. Три і чотири приголосні розпадаються після наголошеного складу, якщо кінцевим у них виступає шумний: кіст-ка, роз-стріл; і не розпадаються, якщо кінцевим є сонорний: заздріс-ний, на-стрій, гострий.
Практикум
332. Поділіть слова на склади, використавши індекси гучності (4,3,2,1).
Сестра, вродливий, густий, верба, галузка, гучно, гуркіт, дешевий, дівчина, берізка, дудка, важко, думка, гадка, місто, дійсний, добріти, довбня, рідко, жасмин, жердка, товстий, жертва, житній, жовтий, грузько, духмяний.
333. Накресліть і заповніть таблицю, показавши в поданих словах фонетичний поділ, морфемний поділ та можливі місця переносу.
Фонетичний поділ За-сі-йа-ний | Морфемний поділ За-сій-а-н-ий | Перенос слова За-сія-ний |
Перегляд, дитячий, під’їзд, дріжджі, ніжки, помітний, зачіпка, збирати, мандрівка, прийдешній, чудний, передумови, вітрець, борозна, підростати, співчувати, спецодяг, перепілка, солов’ї, відбувається, переважно.
334. Прочитайте як суцільний текст, не відділяючи спеціально окремі слова. Перепишіть, ділячи слова на склади. Зверніть увагу на особливості складоподілу на межі службових слів із повнозначними. Знайдіть фонетичні слова.
Зразок. Дми-тро-бу-ву-ха-ті.
1. …Бо доля, певне, в гуморі була,
Коли у посаг нам давала землю й воду,
І голубого неба в два крила… (Б. Олійник).
2. І щось в мені таке велить збіліти в гнів до сотого коліна!
І щось в мені таке болить,
Що це і є, напевне, Україна (Л. Костенко).
3. Хто в квітні не сіє, той у вересні не віє. 4. Квітень з водою – травень з травою. 5. Садок у вересні, що кожух у січні (Нар. творчість).
Спілкування
335. Складіть діалог на тему “Чи треба вірити народним прикметам?”. Розіграйте його в особах, дотримуйтеся правильної інтонації та орфоепічних норм.
336. Поясніть написання слів ток-шоу, хіт-парад, прес-експрес, користуючись “Українським правописом”. Продовжіть перелік назв телевізійних передач. Висловіть власні міркування щодо доцільності вживання іншомовних назв.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...