Соціальна політика

Політологічний словник

Соціальна політика – система цілей і засобів їх досягнення політичними і державними інститутами з регулювання соціальної сфери суспільства, соціальних відносин відповідно до сукупності політичних установок, принципів, рішень та ідей, спрямованих на задоволення соціальних інтересів і потреб особистостей, соціальних груп, класів та ін.

Ефективність С. п. визначається ступенем задоволення матеріальних і духовних потреб людини. Зрозуміло, що соціальна політика великою мірою залежить від результатів здійснення

економічної політики.

Суб’єктами С. п. є спеціалізовані установи і організації, які реалізують соціальну функцію держави. У соціальній державі, окрім державних інституцій, цією проблематикою опікуються корпорації, підприємства, профспілки, релігійні та благодійні організації. Об’єктом С. п. є суспільство, його класи, соціальні спільноти, окремі особистості. Водночас ті ж самі соціальні спільноти є носіями соціальної політики, її суб’єктом. Державна влада формує С. п. у результаті визначення завдань суспільного розвитку, законотворчою діяльністю, бюджетними асигнуваннями на соціальні цілі.

Соціальна

політика – явище багатогранне, яке має економічний, організаційний, правовий, культурологічний, екологічний, особистісний виміри. Вона охоплює своїми регулятивними функціями відносини між державою та індивідом, класами, різними соціальними групами, націями, народностями та етнічними групами. С. п. встановлює відносини між суспільством і особистістю переважно через регулювання відносин між особистістю і соціальними групами, належність до яких визначає зміст соціальних інтересів людини. У цьому зв’язку управління інтересами і через інтереси людей має бути одним із провідних принципів здійснення С. п.

Надзвичайно важливим є також забезпечення захисної функції С. п., а відтак – і держави. Насамперед мова йде про гарантування прожиткового мінімуму людини через встановлення мінімальної заробітної платні; пенсії, адресної допомоги або забезпечення елементарних потреб у галузі охорони здоров’я, безпеки життєдіяльності тощо.

Соціальна політика здійснюється за допомогою розробки і прийняття законодавчих актів у галузі соціальних відносин, ухвалення соціальних програм, конкретними рішеннями з окремих питань соціального розвитку тощо.

Практична політика в сучасному світі аж ніяк не може облишити проблеми С. п., оскільки соціальна стабільність політичної системи значною мірою залежить від ефективності соціальної політики. І якщо говорити про показники прогресивності розвитку суспільства, то слід зазначити, що розвинута С. п. є невіддільною частиною соціальної держави, побудова якої проголошена багатьма конституціями світу.

Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Мухаев Р. Т. Политология. – М., 1997; Поршнев Б. Социальная психология и история. – М., 1979; Товадов Г. Т. Политология. – М., 2000.

В. Бебик


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Соціальна політика