Вимова і правопис числівників
Тема. Вимова і правопис числівників. (Вправи 272-277).
Мета. Вчити правильно вживати числівники у мовленні, записувати числівники п’ятдесят, п’ятсот, шістнадцять, шістдесят, шістсот, мільйон, спостерігати за змінюванням числівників за відмінками. Розвивати вміння аналізувати і порівнювати мовні явища. Виховувати доброзичливе ставлення один до одного під час групової роботи.
Обладнання: диск до підручника, таблиця відмінювання числівників, збірка українських прислів’їв і приказок, підручник, зошит.
Хід уроку
I. Організація
Привітання, побажання хорошого настрою. Висловлювання дітьми їхніх очікувань від уроку.
II. Перевірка домашнього завдання.
А) Учні читають дібрані прислів’я із числівниками, пояснюють значення числівника один у списаних прислів’ях.
Б) Діти читають дібрані прислів’я своїм однокласникам.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Читання епіграфа до уроку.
“Та прийдуть до тебе три празники в гості” (З народного).
– Яке слово у цьому висловлюванні належить до нової частини мови?
– Як називається ця частина мови?
– Запишіть речення,
– Прослухайте колядку і скажіть, про які празники у ній йдеться.
– Наведіть приклади, де ще у народній творчості зустрічається числівник три. (У казках – три богатирі, три сини, три дочки, три випробовування у героя, шлях у три дні і три ночі тощо.)
2. Проблемна ситуація.
– Які граматичні ознаки може мати числівник як частина мови? (Можна запропонувати учням спочатку пригадати, які вони знають граматичні ознаки інших частин мови, а потім висловити свої припущення щодо числівника.)
3. Розв’язання проблемної ситуації через опрацювання нового матеріалу. І) Дослідження граматичних ознак числівників.
– Доберіть і запишіть споріднені слова до числівника три. (Перевірка за вправою 273 – учні дописують слова, які вони не використали, виділяють корінь.)
– До яких частин мови належать ці слова? (Іменники, прикметники, числівники.)
– Що ми знаємо про іменники? (Мають рід, змінюються за числами і відмінками.)
– Що ми знаємо про прикметники? (Змінюються за родами, числами і відмінками, зв’язані з іменниками.)
– Розглянемо числівник три. Чи можна сказати, що він має рід? Чи можна його змінити за родами? (Учні складають з числівником словосполучення і перевіряють.)
– А тепер візьмемо числівник третій. Запишемо словосполучення третій урок. Чи можемо ми визначити рід цього числівника?
– А у словосполученні третя перерва, третє завдання? Від чого залежить рід цього числівника?
– Отже, числівники, які означають порядковий номер предмета, змінюються за родами. (Можливо, будуть такі учні, які помітять, що є ще числівник один, який також змінюється за родами, і числівник два, який може мати форму жіночого роду.)
2) Змінювання числівників за відмінками. Виконання вправи 274.
– Розгляньте таблиці відмінювання числівників на с. 125-126 і поміркуйте, яку частину мови нагадують числівники, що відповідають на питання скільки?, а яку ті, що відповідають на питання котрий?. (Іменники і прикметники.)
3) Виконання вправи 276.
Користуючись таблицями відмінювання числівників, учні вибирають потрібну форму для слів у дужках і записують прислів’я, підкреслюючи числівники.
IV. Фізкультхвилинка.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Словникова робота.
– Виправте помилки у словах і запишіть правильно: пядесят, пядесяти, п’яцот, шіснадцять, шісдесят, шісдесяти.
2. Робота в зошиті.
VI. Підсумок уроку.
– З якими граматичними ознаками числівника ви сьогодні ознайомилися?
VII. Домашнє завдання.
1. Вправа 277.1 (записати фразеологізми, замінюючи числівники, виражені цифрами, словами, пояснити їх значення),
2. Для тих, хто хоче знати більше: вправа 277.2.
?include(“$DOCUMENT_ROOT/block/list. html”;?> ?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...