Зміст і будова тексту. Складне синтаксичне ціле. Актуальне членування речення. Способи зв’язку речень у тексті
НАЙВАЖЛИВІШІ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ
§10. Зміст і будова тексту. Складне синтаксичне ціле. Актуальне членування речення. Способи зв’язку речень у тексті
Україно моя, мені в світі нічого не треба, тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти.
А. Малишко
Мандруємо україною
183.1. Прочитайте. Визначте тему й основну думку тексту. Доберіть варіанти заголовка й доведіть, який з них краще розкриває зміст тексту.
Жоден найточніший і найчесніший підручник історії не замінить спілкування з минулим через дерево,
Воді в цій низці природних пам’ятників відведена особлива роль. Так, чимало джерел в Україні та по інших усюдах мають те чи інше відношення до великого Кобзаря.
Скажімо, у глибокій балці урочища Писарського, що на Черкащині, тече джерельце, яке колись, за народними переказами, розчистив поет. Завжди свіжа й чиста вода в криниці, що на старій миргородській дорозі. Максим Рильський писав про неї: “Криниця в балці, журавель при ній, тут, кажуть, воду пив колись Шевченко”. На далекому Мангишлаці, куди в позаминулому столітті був висланий
А скільки звичаїв, повір’їв, прикмет пов’язано з річковою й колодязною водою! У підземній воді схована таємниця дощів, снігів, туманів. Стародавні арійці вважали дощові хмари небесними джерелами. “Як у воду дивився”, – кажуть про подію, яку в далося передбачити (За В. Супруненком).
II. Виконайте завдання за текстом.
1. Випишіть ключові слова з тексту й доведіть, що саме вони забезпечують розуміння його змісту.
2. Доведіть, що текст складається з двох складних синтаксичних цілих, які збігаються з абзацами. Визначте мікротему кожного.
3. У чому автор хоче переконати читача і як це співвідноситься з визначеною вами основною думкою тексту?
4. Випишіть речення з цитатою М. Рильського і поясніть розділові знаки. Які ще варіанти цитування можуть бути? Доведіть це, трансформуючи наведене речення.
Скарби фразеології
184.1. Прочитайте білоруські прислів’я, поясніть їх зміст. Чи можна їх вважати текстом? Чому?
1. Нема добрішої водиці, як з рідної криниці. 2. Хто мову й віру поміняв, той не тільки себе – сусіда продав. 3. Дорога тая хатка, де мене народила матка. 4. Дійду до свого роду хоч через воду. 5. Хто рідного краю цурається, той і матері своєї відцурається. 6. У своїм краї, як у раї. 7. Якби можна було без учителя, то й барани б книжки читали. 8. Думай звечора, як робити зранку.
Комунікативний практикум
II. Побудуйте невелике міркування за змістом другого прислів’я.
III. Що спільного в народній мудрості двох слов’янських народів – українського й білоруського? Пригадайте й наведіть приклади українських прислів’їв цієї ж тематики.
185.1. Прочитайте речення в лівому й правому стовпчиках. Доведіть, що речення правого стовпчика утворили текст. Що їх об’єднало у висловлювання?
II. Випишіть словосполучення, що розкривають основний зміст тексту.
III. Доберіть заголовок, що розкривав би основну думку висловлювання.
Комунікативний практикум
IV. Напишіть твір-опис на одну з тем.
– Весна в моєму краї.
– Квіти для найдорожчої людини.
– На виставці квітів.
Живе поезія у мові
186.1. Прочитайте виразно уривок із вірша.
Ми посадили калину у себе в городі,
Ту калину, що люблять і славлять в народі,
Нашу радість сумну, нашу втіху єдину,
Ми посадили у себе червону калину.
Є на світі плоди і дерева незнані:
Помаранчі, цитрини, кокоси, банани,
Виногради солодкі, інжир і маслини,
А для нас наймиліша – червона калина.
Ми в калині родились, в калині зростали,
В калинові сопілки журбу виливали,
І калину на серці несли в домовини,
На могилах у нас виростали калини.
Тож давай-но посадим калину червону,
Нашу радість гірку і від зла охорону,
Ми у неї здобудемо мужності й сили,
Щоб калиновий край врятувати зуміли.
І. Коваленко
II. Виконайте завдання за текстом.
1. Визначте тему й основну думку поезії.
2. З’ясуйте, з якою метою автор вживає вираз червона калина в прямому й переносному значеннях.
3. Чому автор уживає епітети сумна, гірка до слова радість?
4. Проведіть дослідження. Перекажіть зміст вірша прозою, порівняйте обидва тексти й доведіть, що поезія не тільки розбуджує розум читача, а й впливає на його емоційний стан.
5. Пригадайте. Які ще рослини відносять до символів України?
Це варто знати
187.1. Прочитайте текст мовчки. Визначте тему й основну думку. Доберіть заголовок.
Зміст висловлювання пов’язаний із двома видами інформації: про що говориться і що про це говориться, – ці два види інформації називають темою й основною думкою.
Правильно побудований, цілісний у смисловому відношенні текст має початок і кінець. У цих особливостях тексту проявляється його завершеність. Показником завершеності тексту або відносної автономності його частини є наявність заголовка. У заголовку може бути позначена тема або основна думка тексту.
Текст створюється, щоб не просто висловити думку, як це робиться в реченні, а розгорнути цю думку (задум). Розвиток думки вимагає зміни синтаксичних конструкцій. Суть цього явища виявляється в тому, що кожне наступне речення спирається на попереднє, просуваючи висловлювання від відомого (даного) до невідомого (нового), внаслідок чого утворюється ланцюжок речень, що має початок і кінець, який визначає межі тексту.
Це явище в лінгвістиці тексту одержало назву актуальне членування, – в якому виділяють тему і рему.
У темі повторюється частина інформації з попереднього речення, і це повторення виконує функцію сполучної ланки. У ремі міститься нова інформація, котра розвиває, збагачує смисл висловлювання, рухає думку вперед. Так ми виходимо на третю суттєву ознаку тексту – зв’язність (За О. Казарцевою).
II. Пригадайте. Що ви знаєте про текст з основної школи?
III. Дайте відповіді на запитання за текстом.
1. Що нового ви дізналися про текст?
2. Якого стилю цей текст і які його особливості?
3. Чому цілісність, завершеність і зв’язність є ознаками тексту?
4. Яку роль у тексті відіграють тема і рема?
5. Чому кожен мовець повинен володіти знаннями про текст?
188. І. Пригадайте. Що ви знаєте про діалог з основної школи? Поміркуйте. Що спільного й відмінного в текстах-діалогах і монологах? У яких життєвих ситуаціях їх використовують?
Комунікативний практикум
II. Розгляньте фотоілюстрації і складіть за ними діалог (полілог), дотримуючись основних ознак тексту.
Видатні українці
189.1. Прочитайте уривок зі спогадів Олеся Гончара про Павла Тичину.
Доповніть висловлювання своїми словами після першого речення так, щоб спогади письменника логічно завершили розповідь. Запишіть текст, оформивши слова О. Гончара як цитату.
Поезія Тичини вже дістала серед сучасників заслужене визнання.
Пригадалось: у Празі старий професор Карлового університету показав книжечку поезій Павла Тичини, виданих чеською мовою ще десь у двадцятих роках. Чудове видання! На обкладинці – гравюрні тополі, живий, аж фізично відчутний вітер з України… Який же то могутній і прекрасний вітер, що аж сюди, в далекий край, доніс слово нашого народу, правду нашого буремного життя.
– Пишайтеся, – сказав тоді празький професор. – Ця книжечка вашого поета варта стояти в ряду найкращих книг світової лірики.
II. Доберіть заголовок і доведіть, що доповнений вами й авторський текст є цілісним, зв’язним і завершеним висловлюванням.
190.1. Перекладіть текст українською мовою.
С середини позапрошлого века ученые, изучавшие явления и закономерности языка, обратили внимание на интересный процесе. Часть иноязычной лексики воспринималась необычно: вдруг отбрасывался подлинный смысл слова и оно отдавалось во власть звуковой формы заимствующего языка. Происходило своеобразное уподобление (ассимилирование) иноязычных слов словами языка, в который они вошли. И в этом нет ничего удивительного.
Когда слышат новое слово и хотят его запомнить, обычно связывают его с другими, уже известными словами (часто это происходит бессознательно). Такая привычка настолько развита, что распространяется и на иноязычную лексику. Причем бывает вполне достаточно внешнего, кажущегося сходства.
Находясь в родном языке, слово живет в кругу слов, близких ему и по звучанню и по значенню. В новой языковой среде, отыскивая подходящее место, иноязычное слово прежде всего находило поддержку в звуковом совпадении с исконными словами этого язьїка и ассоциировалось с ними (Л. Микитич).
II. Укладіть словник-переклад ключових слів і доведіть, що саме вони забезпечують розуміння тексту обома мовами.
III. Складіть схему актуального членування речень першого абзацу.
Який спосіб зв’язку речень використовує автор (послідовний чи паралельний)?
Складаймо професійне портфоліо
191. Побудуйте текст-розповідь (2-3 складних синтаксичних цілих) за обраним напрямом і темою, дотримуючись правил його побудови й використовуючи відповідну професійну лексику. Скористайтеся поданою нижче пам’яткою.
1. Математичний напрям
Алгебра, число, функції, величина, вектор, рівняння, відсоток, багатократність, мікросхема, оператор, відношення, відхилення, радіан, система, схема.
2. Природничий напрям
Лікарські рослини, вуглеводи, крохмаль, білки, вітаміни, кислоти, мінеральні солі, зілля, настій, квіти, гриби, ягоди, кущі, калина, малина, нагідки, ромашка, липа, береза.
3. Суспільно-гуманітарний напрям
Культура, телеогляд, літературний, кінематограф, книгодрукування, політика, жанр, журналістика, законодавство, забезпечення, розвиток, видання.
Пам’ятка “Будуймо текст”
1. Оберіть тему висловлювання.
2. Визначте основну думку.
3. Продумайте план висловлювання.
4. Доберіть відповідні ключові слова.
5.У побудові тексту дотримуйтеся чіткості в розгортанні думки.
6. Дбайте про взаємозв’язок теми й реми в побудові речень.
7. Стежте за логікою викладу, зв’язністю думок.
8. Переконайтеся в цілісності й завершеності висловлювання.
Скарби фразеології
192.1. Прочитайте текст. Зверніть увагу на важливість точного перекладу тексту з однієї мови на іншу.
Кожна мова має свій шлях розвитку, на якому позначились історичні події, пережиті її народом, географічні умови, серед яких живе цей народ, кліматичні особливості його території. Усе це створює ті властивості душевного складу народу, його національну психіку, що так виразно відбиваються в його мові.
Для українця звучать цілком природно вислови спіймати облизня, накивати п’ятами, дуба дати, йому не треба напружувати свою думку, щоб зрозуміти, про що мовиться в цих, відомих йому змалку, ідіомах. А спробуйте лишень механічно перекласти їх російською мовою й гляньте, що з того вийде: поймать облизывание, накивать пятками, дуб дать… Дарма що всі слова тут росіянин знає, але йому важко буде збагнути, який зміст криється в цих звичайних словах, що відгонять йому якоюсь нісенітницею. У такому становищі опиняється й українець, коли йому доводиться часом читати нерозважно перелицьоване з російської од воріт поворіт, бенкет горою, кричати на всю іванівську, бо йому важко второпати, що в першій фразі мало бути завертай назад голоблі, в другій – бенкет на всю губу, а в третій – кричати на все горло (на всю пельку, на всі заставки, щодуху, щосили) (За Б. Антоненком – Давидовичем).
II. Зробіть висновок. Яка роль фразеологізмів у побудові тексту? Чому необхідно бути вельми уважним, перекладаючи їх з української мови і навпаки?
Допоможіть знайти помилку!
– Художник, картини якого ми бачимо, володіє особливим талантом. Він уміє заволодіти нашою увагою, розбурхати нашу уяву. Ми ніби опиняємося під владою його бурхливої уяви…
Комунікативний практикум
193. Виконайте ситуативні завдання (на вибір).
I. Уявіть, що ви нещодавно повернулися з екскурсії Києвом: а) ви хочете розповісти про це своїй подрузі (товаришеві), яка (який) живе в іншому місті; б) вас попросили написати про свої враження від екскурсії у шкільній газеті. Напишіть два тексти. Обгрунтуйте вибрані вами жанри.
II. Уявіть ситуацію: а) ви отримали листа, в якому ваша подруга просить вас порекомендувати їй книгу для написання реферату; б) учитель історії доручив вам прорецензувати реферат однокласника (однокласниці). Напишіть два тексти. Обгрунтуйте вибрані вами жанри.
Бібліографічне бюро
Томан І. Мистецтво говорити. – К.: Політвидав України, 1989.
Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К.: Академія, 1994.
Олійник І. С., Сидоренко М. М. Українсько-російський і російсько – український фразеологічний словник. – К.: Рад. школа, 1991.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
Відгук про телепередачу
Відгук – викладена в періодичному виданні або виголошена по радіомовленню чи телебаченню оцінка літературно-мистецького твору.
Словник жуналістики
194.1. Прочитайте текст. Визначте тему й основну думку.
ТАЄМНИЦЯ “ВЕЛЕСОВОЇ КНИГИ”
Історія, пов’язана з відкриттям і дослідженням знаменитої “Велесової книги” – древніх на вигляд дерев’яних дощечок, нанизаних на ремінець, з випаленим на них текстом, – є однією з найбільш цікавих і загадкових серед культурних подій XX століття.
“Велесова книга” має дуже цікаву й одночасно заплутану історію. Географія її дослідження надзвичайно широка й відзначається однією, на перший погляд, дивною деталлю: на уявній карті, де поряд із США знаходяться Австралія, Голландія, Бельгія, Англія й інші країни, ще донедавна не було України.
Сьогодні “Велесову книгу” називають найдревнішим літописом України, однією з найбільш визначних літературних пам’яток. “Велесова книга” – це збірник історико-релігійних текстів, написаних, як вважають учені, у районі Західного Полісся в IX ст. Дійшла вона до нас у копії XVI-XVII ст., хоч міг також існувати проміжний список XIII-XIV ст.
У “Велесовій книзі” знаходимо розповідь про події, які відбулися на Русі протягом 1500 років до прийняття християнства. З неї ми дізнаємося про релігійні погляди та обряди давніх слов’ян, особливості їх світосприймання тощо. Героями цього літопису є легендарні постаті – отець Ор та Богумир, які дали початок слов’янським племенам, брати Кий, Щек і Хорив. Пам’ятка розповідає про боротьбу наших предків із численними ворожими племенами, а також про язичницький Олімп, де мешкали слов’янські боги й богині.
Історія появи й зникнення “Велесової книги” огорнута таємницею. Чи відшукаються коли-небудь сліди древньої книги? Можливо, вона зберігається в приватній колекції якого-небудь мільйонера – цінителя старовини, а може, надійно захована в сейфах таємної німецької організації “Аненербе”, що справедливо вбачала в існуванні цього рукопису загрозу для своїх теорій про вищість німецької нації. Останнім часом деякі до слідники вказують, що є підстави вважати, ніби саме члени ” Аненербе” в роки Другої світової війни були причетні до конфіскації “Велесової книги” в її власника.
У сучасній Україні вивченням цієї пам’ятки займається багато вчених: Борис Яценко, Галина Лозко, Юрій Шилов, Олесь Білодід, Дмитро Федоренко, Валерій Шевчук, Микола Карпенко (Н. Веневцева).
II. Чи можна текст вважати відгуком про “Велесову книгу”? З чого це видно? Яка позиція автора щодо пам’ятки?
III. Складіть і запишіть план тексту.
Зверніть увагу! Відгук – мовленнєвий твір (висловлювання), що передбачає вираження емоційно-оцінного ставлення до прочитаного, побаченого, почутого. Головним у відгуку є осо – бистісне сприйняття твору, аргументована оцінка книги, спектаклю тощо.
195. Пригадайте. Що ви знаєте про відгук з попередніх класів? Прочитайте текст. Що нового ви дізналися про відгук? Запишіть ці відомості у формі ключових слів і словосполучень.
Створюючи відгук, мовець ставить різні завдання: поділитися враженнями про прочитане, побачене, почуте; вплинути на почуття й думки читачів; поставити у відгуку питання дискусійного характеру; оцінити твір з точки зору актуальності порушених у ньому проблем та ін.
Відгуки розрізняються залежно від рецензованого джерела. У відгуку про художній твір висловлюється ставлення до героїв, подій, їх учасників, відзначаються особливості художньої форми твору. У відгуку про науково-популярну книгу не тільки говориться про те, яке враження вона справила, а й повідомляється, як допомогла книга розширити й поглибити знання. У відгуку про телепередачу можуть розкриватися особливості її побудови, роль звукового, зорового рядів тощо.
Відгуки розрізняють за стилем. Так, якщо мета відгуку – поділитися враженнями від прочитаного, побаченого, почутого з товаришем, батьками, він пишеться в розмовному стилі. Якщо мета відгуку – привернути увагу читача до книжки, посперечатися з приводу поведінки героїв, то в ньому поєднуються елементи розмовного й публіцистичного стилів (За Л. Туміною).
Кроки до успішного спілкування
196.1. Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Визначте тип і стиль мовлення.
Похвала кожному подобається, а критика, навпаки, завжди неприємна. Чутливі люди особливо довго пам’ятають похвалу
Або критичні зауваження, а це підсвідомо впливає на їхнє ставлення до того, хто їх покритикував за що-небудь чи похвалив. Звісно, не завжди можна лише хвалити, доводиться також указувати на хиби.
Щоб, критикуючи людину, не принизити її гідності, треба мати неабияке вміння. Критикувати або вказувати на хиби слід обережно й тактовно (І. Томан).
II. Скористайтеся порадами автора, коли у відгуку треба буде вказати на недоліки тексту та висловити побажання.
Довідка. Критика – коментар, оцінка, аналіз, осуд. Хиба – помилка, недолік, огріх, похибка.
Комунікативний практикум
197.1. Складіть письмовий відгук про телепередачу, дотримуючись вказаної послідовності. Скористайтеся фотоілюстраціями.
1. Назва телепередачі, канал, на якому вона транслювалася.
2. Автор (диктор чи тележурналіст).
3. Чим вона цікава (обгрунтувати на основі конкретних фактів і прикладів).
4. Як оформлена телепередача (демонстрації, ілюстрації, кліпи)?
5. Мовне оформлення.
6. Що вона дає глядачеві, як впливає на нього?
7. Чи варто, на вашу думку, дивитися такі телепередачі?
II. З текстом відгуку виступіть перед однокласниками.
Комунікативний практикум
198. Уявіть ситуацію. Вам треба скласти усний відгук про реферат однокласника, присвячений одній із тем профільного предмета, Дотримуйтеся об’єктивності, послідовності, принциповості й тактовності. Скористайтеся поданим планом.
План усного відгуку
1. Чи стосується тема реферату відповідної теми предмета?
2. Як розкрито тему? (Повно, поверхово, недостатньо, фрагментарно).
3. Які наукові джерела використано для написання реферату?
4. За яким планом автор розкрив тему?
5. Що в рефераті потребує уточнення, доповнення?
6. Які неточності, помилки допущені автором?
7. Загальна оцінка реферату.
Бібліографічне бюро
Пентилюк М. І. Культура мови і стилістика. – К.: Вежа, 1994.
Олійник О. Б. Світ українського слова. – К.: Хрещатик, 1994.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
Протокол. Витяг з протоколу
Діловий документ – носій офіційної інформації. Від того, наскільки повно й точно передасть він відомості, важливі для регулювання ділових стосунків, залежить характер взаємин між державами, установами й організаціями, членами суспільства.
П. Білоусенко
199.1. Прочитайте текст. Доведіть, що він наукового стилю.
У службових документах реалізується офіційно-діловий стиль. Під стилем ділового письма розуміють сукупність прийомів використання мовних засобів у веденні управлінської документації.
При складанні тексту документа мають виконуватися вимоги, найголовніші з яких – достовірність та об’єктивність змісту, нейтральність тону, повнота інформації та максимальна стислість, що досягаються вилученням слів, які не несуть смислового навантаження.
Достовірним текст документа є тоді, коли викладені в ньому факти відображають справжній стан речей.
Точним є такий текст документа, коли в ньому не допускається подвійного тлумачення слів та виразів.
Повним називається такий текст документа, зміст якого вичерпує всі обставини справи.
Стислим є текст, у якому відсутні зайві слова та смислові повтори, надмірно довгі міркування, що не стосуються теми.
Переконливим є такий текст, що забезпечує прийняття адресатом пропозиції або виконання прохань, викладених у документі. Переконливо складений діловий лист може прискорити прийняття управлінського рішення, запобігти назріванню конфлікту (3 кн. “Сучасні ділові документи”).
II. Пригадайте. З якими документами ви ознайомилися в основній школі? Чому вони повинні відповідати вимогам, викладеним у наведеному тексті?
НІ. Складіть пам’ятку вимог до документа й запишіть.
200.1. Прочитайте. Знайдіть порушення в побудові тексту. У чому вони виявилися? Виправте їх.
Офіційно-ділове мовлення знаходить матеріальну форму реалізації в державних актах, законах, міжнародних угодах, деклараціях, статутах, постановах тощо.
Спілкування – одна з умов існування, діяльності й розвитку сучасного суспільства.
Запорукою ділового успіху є знання державної української мови, уміння грамотно і красиво говорити, правильно й аргументовано вести телефонні розмови і переговори, до чого повинні прагнути всі державні службовці.
Ділове мовлення обслуговує сферу офіційного усного й писемного спілкування. З цієї точки зору мовлення як спілкування має велике соціальне значення, особливо в професійному, діловому, політичному житті, бо вимагає великої ерудиції, широкого кола інтересів і немалої праці. Цей наймасовішій засіб комунікації чутливо реагує на всі суспільні події, запити і потреби та, узагальнивши їх у безпристрасних формулах і канонах, доводить інформацію до відома громадян, народів, держав (За посібником).
II. Розташуйте абзаци тексту так, щоб уникнути логічних порушень.
III. Випишіть ключові слова з тексту і перекажіть його.
201. Прочитайте слова і словосполучення в правому стовпчику. Обгрунтуйте їх правильність. Чим зумовлені помилки в лівому стовпчику?
Антисуржик
Справка
Подача документа
Повістка дня
Підпис завіряю
Довіреність
Довідка
Подання документа
Порядок денний Підпис засвідчую
Доручення
202.1. Прочитайте текст. Пригадайте. Що вам відомо про документ з 8 класу? Ще раз зверніть увагу на його оформлення та роль у ділових стосунках людей.
Протокол – це один з наймасовіших видів документації: у ньому фіксується послідовний хід і результати роботи колегіальних органів (як постійних, так і тимчасових), а також різноманітних нарад, обговорень та ін. У протоколах відображаються всі виступи з питання, що розглядається, і прийняті в результаті обговорення рішення (ця група протоколів не включає специфічних протоколів судово-слідчих органів і дипломатичної служби).
Крім того, протокол – це первинний офіційний документ, на підставі якого керівництво має право вимагати від співробітників виконання доручених їм завдань.
Під час засідання колегіального органу протокол складається в чорновому варіанті. При цьому використовуються матеріали підготовки засідання: кількість і прізвища учасників встановлюються за реєстраційним листом; зміни в порядку ведення засідання відзначаються на екземплярі повідомлення; зміст виступів береться з проектів виступів і постанов. Безпосередніх записів у час засідання вимагають лише виступи учасників обговорення питань. Ці записи веде секретар колегіального органу, який потім і оформляє повний або короткий текст протоколу. Кожен виступаючий повинен після засідання виправити і підписати текст свого виступу (З посібника).
II. Укладіть словничок термінів, що використовуються в протоколі, й запишіть.
Зверніть увагу! Протокол має такі реквізити:
– назву виду документа, яку пишуть посередині рядка;
– порядковий номер протоколу;
– назву зборів, конференції, засідання, наради із зазначенням їх характеру (загальні збори, виробнича нарада, розширена нарада);
– назву установи, підприємства чи організації, де відбулися збори, конференція;
– дату проведення зборів, засідання, наради, яку пишуть нижче назви організації з лівого боку. У цьому самому рядку з правого боку пишуть місце проведення (назву міста);
– кількісний склад учасників, який пишуть з нового рядка;
– текст витягу (питання, що розглядалися, і їх суть, винесені ухвали);
– підпис, ініціали та прізвище голови і секретаря зборів, засідання.
Це варто знати
203. Прочитайте текст. Запам’ятайте порядок оформлення витягу з протоколу.
Витяг з протоколу – це документ, який є короткою (усіченою) формою повного протоколу й оформлюється для вирішення певного питання. Витяг надається або надсилається окремим особам чи підприємствам (установам) на їхню вимогу.
Реквізити:
– назва виду документа;
– номер протоколу;
– назва організації, установи, яка проводила засідання, збори;
– дата проведення зборів, засідання;
– текст витягу (питання, що розглядалося, і його суть, винесена ухвала);
– підпис, ініціали та прізвище голови і секретаря зборів, засідання;
– дата укладання витягу (За Н. Безгодовою).
204.1. Ознайомтеся зі зразком протоколу.
Зразок
Протокол № 5
Зборів учнів 11-А класу
Академічного ліцею при Полтавському державному університеті
05.02.2011 р. м. Полтава
Голова зборів – Іван Окунь
Секретар – Тетяна Гайдученко
Присутні – класний керівник В. І. Бойко,
Учитель математики В. П. Андрієць,
25 учнів Відсутні – 2 учні
ПОРЯДОК ДЕННИЙ
1. Підготовка до участі в II турі олімпіади юних математиків
2. …
І. СЛУХАЛИ: учителя математики В. П. Андрійця з інформацією про результати І туру олімпіади юних математиків, нагороди переможців і визначення імовірних кандидатів на участь у II турі.
ВИСТУПИЛИ: І. Класний керівник В. І. Бойко наголосила на успіхах у знаннях з математики учнів Ігоря Гордієнка, Людмили Попенко, Сергія Драченюка, однак висловила жаль з приводу того, що деякі учні не брали участі в І турі олімпіади або виявили низький рівень підготовки.
2. Ігор Гордієнко, переможець І туру, поділився досвідом підготовки до олімпіади й висловив надію, що ті, хто потрапить до II туру, продемонструють особливу старанність у підготовці до участі в олімпіаді й посядуть призові місця.
3. Людмила Попенко говорила про те, що глибокі знання з математики потрібні не тільки учасникам II туру олімпіади, а й усім учням класу, адже це їхній профіль навчання, й закликала товаришів старанніше ставитись до навчання в другому семестрі.
4.Сергій Драченюк запропонував організувати допомогу слабшим учням.
УХВАЛИЛИ: 1. Відзначити активність учнів класу в олімпіаді юних математиків.
2. До участі в II турі рекомендувати І. Гордієнка, С. Драченюка і Л. Попенко як переможців І туру.
3. У другому семестрі усім учням класу серйозніше ставитися до вивчення математики, а для слабших організувати групи взаємодопомоги; відповідальна староста Вікторія Дейнека.
II. СЛУХАЛИ: …
ВИСТУПИЛИ:…
УХВАЛИЛИ:…
Голова зборів (підпис) І. Окунь
Секретар (підпис) Т. Гайдученко
II. Складіть за цим зразком протокол зборів вашого класу.
Бібліографічне бюро
Пентилюк М. І. Культура мови і стилістика. – К.: Вежа, 1994.
Сучасні ділові папери: навч. посібник / С. В. Глущенко, О. В. Дияк,
С. В. Шевчук. – К.: А. С. К., 2002.
Учіться висловлюватися / П. І. Білоусенко, Ю. О. Арешенков, Т. М. Віняр
Та ін. – К.: Рад. школа, 1990.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...