АГРОАСОЦІАЦІЯ

Екологія – охорона природи АГРОАСОЦІАЦІЯ – угруповання культурних рослин (агроценозів), що характеризується однаковим складом та подібними екол. умовами.

ЧИННИК АНТРОПОГЕННИЙ

Екологія – охорона природи ЧИННИК АНТРОПОГЕННИЙ – чинник, походження якого пов’язане з діяльністю (запланованою, випадковою, минулою тощо) людини.

ГАЛИ

Екологія – охорона природи ГАЛИ – ненорм. вирости на органах рослин у вигляді бородавок, кульок, згорток, що утворюються внаслідок ушкодження рослини бактеріями, грибами, комахами, кліщами та деякими червами.

ЗРОШУВАЛЬНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО

Екологія – охорона природи ЗРОШУВАЛЬНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО – див. Землеробство зрошувальне.

БІОКОРОЗІЯ

Екологія – охорона природи БІОКОРОЗІЯ – процес пошкодження (руйнування) металів, бетону та ін. субстратів у результаті життєдіяльності живих організмів, найчастіше мікроорганізмів.

НАСАДЖЕННЯ ПОЛЕЗАХИСНЕ

Екологія – охорона природи НАСАДЖЕННЯ ПОЛЕЗАХИСНЕ – деревна та/або чагарникова рослинність, яку зберігають чи культивують з метою захисту полів від ерозії, а посівів – від впливу несприятливих абіотичних та біотичних чинників.

ЗАМКНЕНИЙ ВИРОБНИЧИЙ ЦИКЛ

Екологія – охорона природи ЗАМКНЕНИЙ ВИРОБНИЧИЙ ЦИКЛ – див. Цикл виробничий замкнений.

ЗАЛІЗОБАКТЕРІЇ

Екологія – охорона природи ЗАЛІЗОБАКТЕРІЇ – мікроорганізми, що окиснюють солі двовалентного заліза до тривалентного. Викликають біокорозію металічних споруд, у т. ч. нафтових і газопроводів.

КАТАКЛІЗМ

Екологія – охорона природи КАТАКЛІЗМ – раптовий переворот, катастрофа; раптова зміна структури угруповання внаслідок його порушення під впливом зовн. прир. або антроп. чинників середовища; одна з форм динаміки біоценозів.

ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) НЕОБМЕЖЕНОСТІ ПРОГРЕСУ

Екологія – охорона природи ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) НЕОБМЕЖЕНОСТІ ПРОГРЕСУ – розвиток від простого до складного не обмежений. У межах біол. форми руху матерії 3. (з.) н. п. можна сформулювати як довічне, безперервне й абсолютно необхідне

БІОКОМУНІКАЦІЯ

Екологія – охорона природи БІОКОМУНІКАЦІЯ – спілкування тварин, зв’язки між особинами одного й того самого або різних видів за допомогою передавання специф. (хім., мех., оптичні, акуст., електр. та ін.) або неспециф. (супутник життєдіяльності) сигналів,

ВОДОВІДВЕДЕННЯ

Екологія – охорона природи ВОДОВІДВЕДЕННЯ – 1) сукупність сан. заходів і техн. пристроїв, які забезпечують відведення стічних вод за межі населеного пункту або пром. підприємства; проводиться за допомогою зливової, пром. та побутової внутр. і

ВІДНОВЛЕННЯ ЛІСІВ

Екологія – охорона природи ВІДНОВЛЕННЯ ЛІСІВ – комплекс заходів, що забезпечує появу лісової рослинності в місцях, де ліс повністю або частково знищений людиною чи природними катастрофами.

ШОСЕ

Екологія – охорона природи ШОСЕ – автомобільний шлях з твердим покриттям. Досить перспективним є використання для будівництва Ш. шумопоглинального асфальту, пористого покриття (об’єм пустот до 25 %). Він забезпечує зниження рівня шуму майже на

ЗАПОВІДНИК ПРИРОДНИЙ

Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК ПРИРОДНИЙ – заповідник (1,2), створений з метою охорони прир. натуральних комплексів. Він є основним землекористувачем території, яку займає. Назва 3. п. виникла як реакція на виділення архіт. пам’ятників під

ШКАЛА ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ

Екологія – охорона природи ШКАЛА ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ – індекс якості навколишнього середовища – умовний показник, що грунтується на реакції людського організму на зовн. впливи, але визначається техн. методами.

ТРИТІЙ

Екологія – охорона природи ТРИТІЙ – нуклід водню, фіз. період напіврозпаду – 12,3 р., біол. – 19 діб. Розпад Т. супроводжується Р-випромінюванням. З охолоджувальною водою та відпрацьованим повітрям АЕС Т. може потрапляти в довкілля.

СЕРЕДОВИЩЕ ЖИВИЛЬНЕ

Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИВИЛЬНЕ – середовище, яке застосовують для вирощування мікроорганізмів. Для приготування С. ж. використовують агар, желатин, хім. сполуки, різну рослинну та тваринну сировину тощо.

М’ЯКІСТЬ ВОДИ

Екологія – охорона природи М’ЯКІСТЬ ВОДИ – низький вміст у воді карбонатів кальцію та магнію. Протилежне до жорсткості води – значного вмісту цих речовин у воді.

ТУГАЙ

Екологія – охорона природи ТУГАЙ – комплекс, що складається з лісу, чагарників та луків у заплавах річок Середньої Азії.

ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ

Екологія – охорона природи ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ – обмін речовин між природою і суспільством, який полягає у добуванні та використанні прир. багатств, залученні їх у госп. діяльність і поверненні трансформованої прир. субстанції у довкілля.

ОСУШЕННЯ

Екологія – охорона природи ОСУШЕННЯ – комплекс гідротехн. та меліоративних заходів, спрямованих на усунення надлишку води з грунту та його поверхні за допомогою системи закритих чи відкритих каналів. О. створює сприятливі умови для аерації

ЧУТЛИВІСТЬ

Екологія – охорона природи ЧУТЛИВІСТЬ – 1) властивість організмів усіх рівнів організації сприймати подразнення із зовн. та власного внутр. середовища. У вищих тварин рецептори набули особливо високої Ч. до адекватних подразнень. Тварини з простішим

ГЕНОЦЕНОЗ

Екологія – охорона природи ГЕНОЦЕНОЗ – інтегрована сукупність популяційно-видових ген. структур біогеоценозу, яка склалася в процесі еволюції.

БЕЗПЛІДДЯ

Екологія – охорона природи БЕЗПЛІДДЯ – повна або часткова втрата організмом здатності утворювати життєздатні статеві клітини (гамети) або відтворювати потомство. Нерідко є наслідком забруднення довкілля, виникає під впливом несприятливих біол., фіз., хім. та ін.

АВТОМУТАГЕНИ

Екологія – охорона природи АВТОМУТАГЕНИ – речовини, які утворюються в клітинах живих організмів у процесі їх життєдіяльності і спричинюють спадкові зміни.

ЖИТТЄВА ФОРМА

Екологія – охорона природи ЖИТТЄВА ФОРМА – 1) у тварин – група систематично споріднених організмів, здебільшого з близьких рядів або родин, що мають подібні екол.-морф, пристосування для життя в однаковому середовищі; 2) у рослин

МІКОЦЕНОЗ

Екологія – охорона природи МІКОЦЕНОЗ – біотичне угруповання грибів, частина біоценозу.

ВОДОЙМА ПОЛІСАПРОБНА

Екологія – охорона природи ВОДОЙМА ПОЛІСАПРОБНА – водойма з великим вмістом орг. Речовини. Населена полісапробними організмами. В. п. нерідко утворюється в місцях спускання стічних вод.

ГЕОХРОНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ

Екологія – охорона природи ГЕОХРОНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ – послідовність етапів розвитку живої речовини та взаємодія її з абіотичним середовищем. Біогенне перетворення поверхні Землі, у свою чергу, сприяло появі захисного озонового шару, формуванню

СУПРАЛІТОРАЛЬ

Екологія – охорона природи СУПРАЛІТОРАЛЬ – зона узбережжя океану або моря, розташована вище від літоралі.

ГЕОКАРПІЯ

Екологія – охорона природи ГЕОКАРПІЯ – спосіб поширення плодів рослин, коли зав’язь після запліднення заглиблюється в грунт, де й розвивається плід (напр., арахіс).

БЕККЕРЕЛЬ (Бк)

Екологія – охорона природи БЕККЕРЕЛЬ (Бк) – одиниця активності нукліда в радіоактивному джерелі. Один Б. (1 Бк) дорівнює активності нукліда в радіоактивному джерелі, в якому за 1 секунду відбувається один акт розпаду. Одиниця названа

ВИД РІДКІСНИЙ

Екологія – охорона природи ВИД РІДКІСНИЙ – вид, що не перебуває під прямою загрозою зникнення, але трапляється у такій невеликій кількості особин та (чи) популяцій, на такій малій території та в таких специф. місцях,

ФАУНА УКРАЇНИ

Екологія – охорона природи ФАУНА УКРАЇНИ – 1) сукупність усіх видів тварин, що склалася історично в певному зоогеогр. районі чи на всій території України. Розрізняють водну Ф. і суходільну Ф., сучасну Ф. та викопні

ОКЕАНОГРАФІЯ

Екологія – охорона природи ОКЕАНОГРАФІЯ – 1) наука, що вивчає гідрол. режим Світового океану та його частин, зокрема мор. течії, припливи й відпливи, теплові, оптичні та акустичні явища в мор. воді тощо; 2) у

СТАЛАГМІТИ

Екологія – охорона природи СТАЛАГМІТИ – мін. утвори (переважно вапнякові), що ростуть з дна печер, підземних галерей у вигляді конусоподібних стовпчиків, бурульок тощо.

АПОПЛЕКСІЯ РОСЛИН

Екологія – охорона природи АПОПЛЕКСІЯ РОСЛИН – раптове засихання рослин, викликане впливом шкідників, хвороб, хім. забруднення.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЧИННИК

Екологія – охорона природи СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЧИННИК – див. Чинник соціально-психологічний.

ІНФІЛЬТРАЦІЯ

Екологія – охорона природи ІНФІЛЬТРАЦІЯ – просочування атм. і поверхневих вод у грунт, материнську породу по капілярних і субкапілярних порах, ін. порожнинах до рівня підземних вод. Вимірюється кількістю опадів з вирахуванням випаровування та поверхневих

ОБСЯГИ УТВОРЕННЯ ТОКСИЧНИХ ВІДХОДІВ В УКРАЇНІ

Екологія – охорона природи ОБСЯГИ УТВОРЕННЯ ТОКСИЧНИХ ВІДХОДІВ В УКРАЇНІ – Основна маса токс. відходів нагромаджена й утворюється у Дніпропетровській і Донецькій (відповідно 2059 млн т і 76 млн т) областях.

ГЕОБІОНТ

Екологія – охорона природи ГЕОБІОНТ – постійний мешканець грунту (дощові черви, багато первинно-безкрилих тощо).

ЕВТРОФУВАННЯ

Екологія – охорона природи ЕВТРОФУВАННЯ, евтрофіка – ц і я, евтрофія – підвищення рівня первинної продукції водойм внаслідок збільшення в них конц. біогенних елементів, насамперед азоту і фосфору. Інтенсивний розвиток рослин спричинює нагромадження орг.

ЛІС БАЙРАЧНИЙ

Екологія – охорона природи ЛІС БАЙРАЧНИЙ – ліс, що росте у степовій зоні, в байраках, на вершинах балок; характерний для Донецького кряжу та його відрогів.

ВОДОЛІКУВАННЯ

Екологія – охорона природи ВОДОЛІКУВАННЯ, гідротерапія, гідропатія – зовн. використання води різних т-ри та сольового складу з лікувальною та профілактичною метою.

БЕРЕГОЗАКРІПЛЮВАЛЬНА СПОРУДА

Екологія – охорона природи БЕРЕГОЗАКРІПЛЮВАЛЬНА СПОРУДА – див. Споруда берегозакріплювальна.

АНТРОПОЕКОСИСТЕМА

Екологія – охорона природи АНТРОПОЕКОСИСТЕМА – те саме, що й Соціоекосистема глобальна.

ПІРАМІДА ЕНЕРГІЙ

Екологія – охорона природи ПІРАМІДА ЕНЕРГІЙ – різновид піраміди біомас, в якій представлена кількість енергії, утримуваної на кожному з трофічних рівнів екосистеми або тієї, що проходить через ці рівні.

ОЗЕРО ДИМІКТИЧНЕ

Екологія – охорона природи ОЗЕРО ДИМІКТИЧНЕ – оз. помірних зон з двома – весняним та осіннім – періодами циркуляції.

БАТІАЛЬ

Екологія – охорона природи БАТІАЛЬ, зона батіальна – екол. зона мор. дна між літораллю та абісаллю, яка відповідає материковому схилу (від 200 до 2000 м завглибшки). Характеризується швидким наростанням глибини. Фотосинтезуючі організми відсутні. Тваринний

РЯСНІСТЬ

Екологія – охорона природи РЯСНІСТЬ – чисельність особин того чи іншого виду в угрупованні, що визначається кільк. показниками або балами за спец, методами і шкалами. Р. характеризує ступінь участі кожного виду в угрупованні.

ЛАТЕРИТИЗАЦІЯ

Екологія – охорона природи ЛАТЕРИТИЗАЦІЯ – 1) процес глибокого і тривалого вивітрювання алюмосилікатних гір. порід в умовах вологого тропічного і субтропічного клімату. Внаслідок Л. утворюються залізисті або залізисто-глиноземисті елювіальні утвори – латерити, збагачені гідроксидами

ЖОРСТВА

Екологія – охорона природи ЖОРСТВА – продукти фіз. вивітрювання гір. порід, що складаються з гострокутних не зцементованих уламків порід або мінералів розміром 2- 10 мм; Ж. є субстратом для піонерних видів рослин.

ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ

Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ – геогр. ландшафт, створений внаслідок цілеспрямованої діяльності людини. Л. а. змінений настільки, що іноді відбувається мимовільна зміна прир. ландшафту, заміна екол. компонентів. Л. а. займає майже половину площі

АДАПТАЦІЯ ТІНЬОВА

Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ ТІНЬОВА – пристосування організмів до низької інтенсивності світла.

Визначення продуктивності популяції

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 10. ПОТІК ЕНЕРГІЇ ТА ПРОТУКТИВНТСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ Основні терміни і поняття: Біологічна продуктивність організму, біологічна і екологічна продуктивність популяції, чиста продукція, оборот особинами, ротація біомаси, наслідки експлуатації популяції, агроенергетика. Зв’язок організмів,

АЕРОБІОСФЕРА

Екологія – охорона природи АЕРОБІОСФЕРА – приземний шар атмосфери (до 6-7 км над поверхнею Землі), де постійно присутні живі організми, здатні за наявності відповідних субстратів норм, жити і розмножуватись.

ДОЩ ДЕТРИТУ

Екологія – охорона природи ДОЩ ДЕТРИТУ, “дощ трупів”- дрібні орг. частинки, що осідають з автотрофного ярусу моря і легко розкладаються, або утворені внаслідок відмирання організмів та за рахунок їхніх метаболітів. Так гетеротрофний ярус забезпечується

МЕЗОТЕРМ

Екологія – охорона природи МЕЗОТЕРМ – організм, що потребує помірних т-р навколишнього середовища. Більшість видів флори і фауни помірних широт – М.

РАДІАЦІЯ РОЗСІЯНА

Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ РОЗСІЯНА – частина променистого потоку Сонця, яка на шляху до поверхні Землі дифузно розсіюється аерозольними компонентами атмосфери та молекулами атм. газів. Характеризується максимумом енергії у короткохвильовій частині спектра, чим

БОТАНІКА

Екологія – охорона природи БОТАНІКА – наука про рослини. Окремі розділи Б. вивчають класифікацію, номенклатуру, еволюцію, філогенез супідрядних природних груп рослин (систематика рослин), видовий склад (флору) окремих територій, будову та розвиток органів, тканин і

ТЕКТОГЕНЕЗ

Екологія – охорона природи ТЕКТОГЕНЕЗ – сукупність процесів розвитку верхніх шарів Землі під впливом тектонічних рухів.

ПСИХРОФІЛИ

Екологія – охорона природи ПСИХРОФІЛИ – холодолюбні організми, що звичайно живуть та розмножуються при т-рі, не вищій за 10 С, мікроорганізми – від -10 до +5 °С.

АЕРОМЕТОДИ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ)

Екологія – охорона природи АЕРОМЕТОДИ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ) – методи дослідження і картографування природних ландшафтів, ресурсів та ін. природних об’єктів і явищ за допомогою літальних апаратів. Аерофотозйомка, теплова зйомка (за тепловими властивостями об’єктів), радіолокаційна, багатозональна

ДОЗА КОЛЕКТИВНА

Екологія – охорона природи ДОЗА КОЛЕКТИВНА – характеристика заг. радіаційного (променевого) навантаження на окремі групи населення (колективи). Таким колективом може бути персонал АЕС, коло осіб, які постраждали внаслідок аварії або все населення міста чи

СТРУКТУРА ГРУНТУ

Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ГРУНТУ – сукупність елементарних часточок грунту, структ. агрегатів різного розміру й форми, з певними фіз.-хім. та мех. властивостями. Розрізняють безструкт., слабо-структ. та структ. грунти. Наявність С. г. зумовлюється достатнім

ЦИКЛ РЕУТИЛІЗАЦІЙНИЙ

Екологія – охорона природи ЦИКЛ РЕУТИЛІЗАЦІЙНИЙ – використання відходів одного підприємства або галузі госп-ва ін. як сировини для виробництва нової продукції.

ТЕРИТОРІЯ УРБАНІЗОВАНА

Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ УРБАНІЗОВАНА – ділянка суходолу, зайнята населенням міського типу і пов’язана з ним виробничими, транспортними та інженерними спорудами.

АНТРОПОГЕННА УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ

Екологія – охорона природи АНТРОПОГЕННА УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ – див. Уніфікація рослинності антропогенна.

ЕНВАЙРОНМЕНТАЛІСТИКА

Екологія – охорона природи ЕНВАЙРОНМЕНТАЛІСТИКА – те саме, що й Інвайронменталістика.

ПОЯСНІСТЬ ГЛИБИННА

Екологія – охорона природи ПОЯСНІСТЬ ГЛИБИННА – основна закономірність вертикального розміщення організмів у гідросфері (океанах, морях, внутрішніх водоймах), зумовлена градієнтами температури, тиску й сонячної радіації.

ТЕТРАХЛОРЕТИЛЕН

Екологія – охорона природи ТЕТРАХЛОРЕТИЛЕН, перхлоретилен – хім. сполука, що належить до групи хлоровуглеводів; 2/3 заг. кількості Т. застосовуються для хім. чищення одягу, знежирення металів, у домашньому госп-ві для виведення плям. Надзвичайно стабільний у

ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ

Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ – наук, дисципліна, що вивчає геогр. (територіальні) особливості формування та розвитку населення, поселень у різних істор., соц., екон. та прир. умовах.

ПРИПЛИВ ЧЕРВОНИЙ

Екологія – охорона природи ПРИПЛИВ ЧЕРВОНИЙ – 1) масове розмноження в прибережних водах океану одноклітинних джгутикових водоростей, що мають червону (або коричневу) пігментацію (забарвлення). Спостерігалося, напр., у листопаді 1984 р. в зх. частині Чорного

УМОВИ СЕРЕДОВИЩА БІОТИЧНІ

Екологія – охорона природи УМОВИ СЕРЕДОВИЩА БІОТИЧНІ – жива природа, що оточує організм чи ін. об’єкт і так чи інакше впливає на нього.

ПІНЕЙРО

Екологія – охорона природи ПІНЕЙРО – субтропічний ліс із видів роду Araucaria в Бразилії.

ЛІТОГЕНЕЗ

Екологія – охорона природи ЛІТОГЕНЕЗ – сукупність і послідовність прир., а частково й антроп. процесів утворення осадових гір. порід з наступними їх змінами. З Л. пов’язане формування покладів багатьох корисних копалин.

Ф’ЄЛЬДИ

Екологія – охорона природи Ф’ЄЛЬДИ – горбисте плато з льодовиками та гірськими піками в Норвегії.

УМОВИ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННІ

Екологія – охорона природи УМОВИ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННІ – сукупність прир. умов та прямих і непрямих впливів діяльності людини на природу.

СЕРЕДОВИЩЕ АНТРОПОГЕННЕ

Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АНТРОПОГЕННЕ – прир. середовище, певним чином змінене людиною.

ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ

Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – 1) філософський принцип, що стверджує причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства й мислення, пояснює явища сусп. життя, у т. ч. форми природокористування, особливостями прир. середовища та геогр.

ІНТЕНСИВНІСТЬ ЗАБРУДНЕННЯ

Екологія – охорона природи ІНТЕНСИВНІСТЬ ЗАБРУДНЕННЯ – заг. рівень вмісту та швидкість надходження забруднювальних речовин у довкілля.

ВИД ЗНИКАЮЧИЙ

Екологія – охорона природи ВИД ЗНИКАЮЧИЙ – вид, що перебуває під загрозою повного вимирання, чисельність уцілілих особин якого не достатня для самостійного підтримання популяцій у природних умовах. Потребує спец, заходів охорони.

ГЛЯЦІОЛОГІЯ

Екологія – охорона природи ГЛЯЦІОЛОГІЯ – наука про льодовики на земній поверхні і в надрах Землі, їх будову, склад, фіз. властивості, походження, розвиток, геогр. поширення та можливість госп. використання.

ЧИСТА ПЕРВИННА ПРОДУКТИВНІСТЬ

Екологія – охорона природи ЧИСТА ПЕРВИННА ПРОДУКТИВНІСТЬ – див. Продуктивність первинна чиста.

ВОДОСХОВИЩЕ

Екологія – охорона природи ВОДОСХОВИЩЕ – 1) штучна чи природна водойма з уповільненим водообміном місткістю понад 1 млн м3. Рівень В. штучно змінений і постійно регулюється гідротехн. спорудами з метою нагромадження і наступного використання

ПРАВИЛО ПІРАМІДИ ЕНЕРГІЇ

Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ПІРАМІДИ ЕНЕРГІЇ – при переході з нижчого на вищий трофічний рівень втрачається близько 90 % енергії. Більша частина енергії йде на підтримання процесів життєдіяльності на кожному трофічному рівні, а

ЧИННИК ЕКСТРЕМАЛЬНИЙ

Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕКСТРЕМАЛЬНИЙ – будь-який чинник-1, сила впливу якого перевищує звичайні пристосовні реакції (дин. якості) живої системи, але не настільки, щоб виникло негайне її руйнування (для особини – смерть). Може мати

ШКАЛА РОЗПОДІЛУ ДЕРЕВ (КРАФТА)

Екологія – охорона природи ШКАЛА РОЗПОДІЛУ ДЕРЕВ (КРАФТА) – розподіл дерев однієї популяції за ступенем їх життєвості та панування. Використовується під час проведення ліс. таксації та визначення дерев для вирубування при догляді лісу.

ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧ

Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧ – фіз. чи юридична особа, що користується (веде госп-во) землею. В Україні це окрема особа, об’єднання громадян, колектив, заклад, установа, виробництво. У повсякденній практиці на одній і тій самій

АРЕАЛ ПЕРЕРИВЧАСТИЙ

Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПЕРЕРИВЧАСТИЙ – ареал виду, розділений антроп. впливом на великі ізольовані ділянки. Різновид штучного ареалу, ареал виду, перерваний зоною поширення іншого виду; різновид природного ареалу.

ГРИБИ

Екологія – охорона природи ГРИБИ – група нижчих еукаріот, одне з царств живих організмів, об’єднаних спільною будовою вегетативного тіла. Своєрідність Г. визначається сукупністю в них ознак як рослин (нерухомість, необмежений верхівковий ріст, здатність до

АРХЕОПТЕРИКС

Екологія – охорона природи АРХЕОПТЕРИКС, першоптах довгохвостий (Archaeopterix lithographica) – первісний викопний птах юрського періоду (мезозойська ера). Знайдено в 1861 р. у верхньо-юрських сланцях Золенгофена (Баварія). Був завбільшки з голуба, мав дзьоб із конічними

ШКАЛА ЖИТТЄВОСТІ

Екологія – охорона природи ШКАЛА ЖИТТЄВОСТІ – бальна система оцінки життєвості виду в угрупованні на основі врахування фаз його розвитку.

ФРАКЦІЯ ГРУНТОВА

Екологія – охорона природи ФРАКЦІЯ ГРУНТОВА – група грунт, часточок, що мають однакові або близькі розміри.

ЗОНА ПІДПОРУ ПІДЗЕМНИХ

Екологія – охорона природи ЗОНА ПІДПОРУ ПІДЗЕМНИХ ВОД – територія, в межах якої підвищується рівень грунт, вод під впливом підпору, що створюється водосховищем, річкою, підземною водотривкою перемичкою та ін. чинниками.

БЕЛ

Екологія – охорона природи БЕЛ – допоміжна одиниця логарифмічної величини, призначена для вимірювання різниці рівнів однойменних енергетичних або силових величин, зокрема інтенсивності звуку. Одиниця дуже велика, тому на практиці частіше використовують децибел (0,1 Б.).

БРІОБІОНТ

Екологія – охорона природи БРІОБІОНТ – організм, що постійно мешкає в моховому покриві.

ПРИНЦИП УЯВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ

Екологія – охорона природи ПРИНЦИП УЯВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ – перші успіхи (або невдачі) у природокористуванні можуть бути короткотерміновими: успіх заходу з перетворення природи або управління нею об’єктивно оцінюється лише після з’ясування ходу та результатів прир.

СПОРУДА РИБОПРОПУСКНА

Екологія – охорона природи СПОРУДА РИБОПРОПУСКНА – гідротехн. споруда, призначена для пропускання риби через греблі або поза прир. перешкодами (водоспади, пороги тощо) до місця нересту. До основних С. р. належать рибоходи, рибохідні шлюзи (за
Page 22 of 41« First...10...2021222324...3040...Last »