Екологія – охорона природи ФАЦІЯ БІОГЕОГРАФІЧНА – ділянки з невеликою відмінністю в умовах життя в межах одного біотопу.

Екологія – охорона природи ПРОРАХУНОК ЕКОЛОГІЧНИЙ – те саме, що й “Бумеранг екологічний”.

Екологія – охорона природи ПАРАЗИТ – організм, що живе за рахунок особин іншого виду (завдаючи йому шкоди) та тісно з ним пов’язаний своїм життєвим циклом. П. харчуються соками тіла, тканинами або перетравленою їжею своїх

Екологія – охорона природи ЕПІФІТИ – рослини, що живуть на ін. рослинах, використовуючи їх лише як місце прикріплення, а живляться самостійно. В угрупованнях є ланками консорцій. Мають пристосування для отримання поживних речовин і води

Екологія – охорона природи РТУТЬ – рідкий сріблясто-білий важкий метал. Особливо токсичними є пари ртуті. Пролита на підлогу чи в будь-якому місці ртуть має бути ретельно зібрана. Вдихання парів ртуті дуже шкідливе й викликає

Екологія – охорона природи НОТОГЕЯ – фауністичне царство суходолу. Охоплює Австралію, прилеглі Нову Зеландію й Океанію. Тривала просторова ізоляція Н. від ін. материків стала причиною формування своєрідної, глибоко ендемічної фауни (однопрохідні, сумчасті, казуари, райські

Екологія – охорона природи СПУСТЕЛЕННЯ, дезертизація – втрата певною територією природної або штучної рослинності в результаті істотного погіршення властивостей грунту з подальшою неможливістю їх відновлення без участі людини. Як правило, С. відбувається в посушливих,

Екологія – охорона природи ДЕПРЕСІЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ – різке зниження кільк. особин виду або групи видів, викликане популяційними, біоценотичними або абіотичними причинами; як правило, Д. ч. пов’язана з діяльністю людини. Звичайно йдеться про тимчасову Д.

Екологія – охорона природи ГІПОЦЕНТР – осередок у надрах Землі, де зароджується землетрус; під час розрахунків Г. вважають точкою.

Екологія – охорона природи ГІМЕНОМІЦЕТИ – група базидіальних грибів з відкритим спороносним шаром на плодових тілах. Більшість Г. – сапрофіти, деякі – паразити. До Г. належать майже всі їстівні та отруйні гриби.

Екологія – охорона природи ДИГРЕСІЯ – погіршання стану біотичних угруповань (екосистем) під впливом зовн. чи внутр. причин. Розрізняють екзодинамічну Д. (напр., у разі тривалого затоплення), вторинного засолення – антроподинамічну Д. (у т. ч. сінокосу,

Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КОСМІЧНА – розділ екології, що вивчає малі, просторово замкнені системи тривалого підтримування життєдіяльності людини в косм. апаратах.

Екологія – охорона природи ВУЛКАНІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ – потужний екол. чинник, який е причиною різких, часто катастрофічних, змін в екосистемах: у глобальному масштабі – це вплив на клімат (потрапляння в атмосферу великих кількостей вулканічного пилу

Екологія – охорона природи ПОРЯДОК КОНСУМЕНТА – місце консумента в екол. піраміді. Розрізняють консументів першого порядку, що живляться рослинами-продуцентами (рослиноїдні), консументів другого порядку, що живляться рослиноїдними організмами (хижаки), та консументів третього порядку, об’єктами живлення

Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ – 1) розміщення будь-яких об’єктів відповідно до поставленої мети (напр., міське П.); 2) вирівнювання поверхні (напр., обводнених ділянок з метою створення умов рівномірного зволоження).

Екологія – охорона природи ЗАКОН ПЕРІОДИЧНИЙ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ (Д. І. МЕНДЕЛЄЄВА) – властивості хім. елементів і утворюваних ними простих і складних речовин перебувають у періодичній залежності від заряду ядер їхніх атомів. Заряд атомного ядра

Екологія – охорона природи СТИХІЯ – потенційно загрозливі прир. процеси – урагани, повені, землетруси, цунамі, торнадо, виверження вулканів, посухи, суховії, ерозія грунтів, град, снігопади, селеві потоки, які закономірно притаманні певним районам та геогр. зонам

Екологія – охорона природи ХВОРОБА ПРОМЕНЕВА ГОСТРА – захворювання, що розвивається внаслідок прямої дії радіації на організм. Під впливом опромінення утворюються вільні радикали, які вступають у взаємодію з ін. речовинами, що врешті-решт призводить до

Екологія – охорона природи ГАВАНЬ – внутр. частина порту, призначена для стоянки суден, часто забруднена різними відходами.

Екологія – охорона природи ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНА ДЕПРЕСІЯ – див. Депресія психоневрологічна.

Екологія – охорона природи ЛІТОРАЛЬ, зона літоральна – 1) прибережна частина мор. дна, розміщена між рівнем води в найнижчий відплив і рівнем води в найвищий приплив. Характеризується постійним, більшим чи меншим, рухом води, мінливою

Екологія – охорона природи ПОЛЬОВИЙ МЕТОД – один з основних методів екологи тварин і рослин, за якого вивчення піддослідних екземплярів проводять в їхньому природному середовищі.

Екологія – охорона природи ВИБУХ ПОПУЛЯЦІЙНИЙ – різке, багаторазове і відносно раптове збільшення чисельності особин будь-якого виду, викликане втратою механізмів “її регулювання. Найчастіше В. п. виникає внаслідок інтродукції видів (напр., кроликів у Австралії).

Екологія – охорона природи АБІОГЕННА МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ – див. Міграція хімічних елементів абіогенна.

Екологія – охорона природи ПОЛОНИНА – субальпійські луки Українських Карпат, що розташовані на згладжених поверхнях рельєфу. Нижня частина схилів вкрита буковими та хвойними лісами, а вище 1600- 1700 м над рівнем моря панують гірські

Екологія – охорона природи АСТМА – захворювання, внаслідок якого спостерігається спазм гладенької мускулатури бронхів, набрякання їхньої слизової оболонки, а також утворення в’язкого секрету утруднює дихання. А. здебільшого викликається алергічними реакціями організму на алергени (пилок

Екологія – охорона природи ФАУНА ГРУНТОВА – комплекс тварин, що склався еволюційно, які постійно мешкають у грунті (одноклітинні, членистоногі тощо).

Екологія – охорона природи СЛІТЕРИЗАЦІЯ – скам’яніння грунту, втрата ним пухкої структури. Спостерігається при зрошенні на чорноземних та ін. грунтах в умовах посухи. Підсилюється внаслідок тривалого використання потужної с.-г. техніки.

Екологія – охорона природи ВАПНУВАННЯ ГРУНТУ – внесення вапняних добрив у грунт з метою нейтралізації його надмірної кислотності, яка шкідлива для багатьох с.-г. культур. В. г. поліпшує фізіол. властивості грунту, збагачує його доступними формами

Екологія – охорона природи ХАЗМОФІТИ, хасмофіти – рослини, пристосовані до життя на кам’янистих подрібнених субстратах і в розколинах скель. Здебільшого мають довгі корені, які проникають глибоко в тріщини, де скупчуються часточки дрібнозему. Характеризуються високою

Екологія – охорона природи АНІЗОТРОПІЯ – 1) здатність різних органів однієї й тієї самої рослини набувати різних положень при однаковому впливі на них чинників довкілля (так, пагони і листки можуть по-різному орієнтуватись відносно світла);

Екологія – охорона природи ЗАПАС ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН (У ГРУНТІ) – заг. вміст поживних речовин у певному шарі грунту. Виражається в кг/га.

Екологія – охорона природи ПІРАМІДА ТРОФІЧНА – вид екол. піраміди, що характеризує певну екосистему з властивими їй трофічними рівнями (продуцентами, консументами першого, другого і т. д. порядків).

Екологія – охорона природи СУКУЛЕНТИ – багаторічні рослини з товстими соковитими листками (алое, агава, каланхое) або стеблами (напр., кактуси), що містять багато вологи; ростуть у пустелях, на скелях, пісках.

Екологія – охорона природи ЧИННИК ТЕХНОГЕННИЙ – будь-який вплив, пов’язаний з техн. засобами. Може бути прямим (мех. пошкодження, зміна кислотності чи лужності середовища тощо) та опосередкованим (напр., зміни рослинності спричинюють зміни в тваринному світі,

Екологія – охорона природи СТАЦІЯ ПЕРЕЖИВАННЯ – місце (територія, акваторія) з винятково сприятливими умовами для життя даного виду, де він зберігається в найтяжчі для нього періоди життя.

Екологія – охорона природи ЦЕНОФІЛИ – види, з популяцій яких складаються стабільні біоценози. Вони здебільшого високоспеціалізовані до існування в певному типі біогеоценозів, тобто екологічно та еволюційно не пластичні.

Екологія – охорона природи ФЕНОТИП – сукупність властивостей і ознак організму, що склалися на основі взаємодії генотипу з умовами зовн. середовища. Ф. ніколи не відображує генотип цілком, а лише ту його частину, що реалізується

Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙ – зміни чисельності, статевого та вікового складу популяцій, що визначаються внутрішньо-популяційними процесами і взаємодіями популяцій різних видів. Іноді під час аналізу Д. п. не враховуються абіотичні, ценотичні та

Екологія – охорона природи ОХОРОНА ЛУКІВ – заходи, спрямовані на запобігання і ліквідацію наслідків перевипасання, заболочування, осушення та антроп. деструкції луків.

Екологія – охорона природи ЗОНА ШИРОКОЛИСТЯНИХ ЛІСІВ – одна з зон лісового помірного поясу, в рослинності якої переважають широколистяні породи (бук, дуб, липа, клен, ясен та ін.).

Екологія – охорона природи ПРОЦЕСИ ЕОЛОВІ – рельєфоутворювальні процеси, зумовлені діяльністю вітру; розвіювання (дефляція), перевіювання (видування з не перемішаних пісків дрібнозернистої фракції) та навіювання (акумуляція еолового матеріалу, переважно пісків, за рахунок переміщення на деякі

Екологія – охорона природи СТРУКТУРНІСТЬ ГРУНТУ – властивість грунту утворювати грудочки певної форми і розміру залежно від типу грунтів.

Екологія – охорона природи АКВАКУЛЬТУРА, марикультура – система заходів щодо штучного розведення в прибережних районах морів, у спец, водоймах, басейнах чи мор. госп-вах різних госп. цінних рослин і тварин. А. призначена значно збільшити обсяг

Екологія – охорона природи КОШАРУВАННЯ – система переносних вівчарних стійбищ, що застосовується для підживлення пасовищ.

Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА – досягнення найбільш рац. екол. рівноваги з погляду Довготермінової перспективи розвитку економіки та збереження умов життя людини за допомогою оптим. поєднання екол. компонентів і територій (екосистем) з різним

Екологія – охорона природи ГІДРОСФЕРА – сукупність усіх водних об’єктів земної кулі: океанів, морів, річок, озер, водосховищ, боліт, підземних вод, льодовиків і снігового покриву.

Екологія – охорона природи СТІК ЙОННИЙ – кількість мін. розчинених речовин, що проносяться річковим потоком через його переріз за певний проміжок часу.

Екологія – охорона природи АМІНИ – азотовмісні орг. сполуки, похідні аміаку. Аліфатичні А. утворюються як проміжні продукти в хім. та фармац. пром-сті. Застосовуються як засоби боротьби з бур’янами, шкідниками, як барвники, антиоксиданти (у гумовій

Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ЛІСОВОГО ФОНДУ – категорія земель, вкритих лісом, а також не вкритих лісом, але наданих для потреб ліс. госп-ва. До не вкритих лісом площ належать: переліски, галявини, згарища, не залісені