Екологія – охорона природи ГОМОЙОТЕРМІЯ – властивість теплокровних тварин зберігати сталу т-ру свого тіла практично незалежно від т-ри навколишнього середовища.
Екологія – охорона природи ЛІСИ РЕЗЕРВНІ – частина держ. ліс. фонду, не відведена для лісокористування.
Екологія – охорона природи ГЕМЕРОДІАФОР – вид, частіше рослин, який не реагує на певний ступінь впливу людини на природну рослинність.
Екологія – охорона природи УРУКУРИ – вологий тропічний ліс, що затоплюється (типу іrаnо), з пальмою Аttalea ехсеlsа басейну Амазонки.
Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ – відображення в процесах поширення та взаємодії компонентів, що утворюють середовище (в т. ч. дальнього, напр., перенесення орг. речовини з поверхневих шарів океану в його глибини, і навпаки), широтного
Екологія – охорона природи НОРМА ПРОМИСЛУ – ліміт вилучення з експлуатації запасів прир. ресурсів (лісів, наземних тварин, мор. тварин, у т. ч. риб і безхребетних, ягід, грибів тощо), який забезпечує їхнє самовідновлення або поступовість
Екологія – охорона природи МІНЕРАЛ – 1) переважно тверде, досить чітко фізично та хімічно відокремлене від ін., відносно однорідне за складом та властивостями тіло у складі гір. порід, руди та метеоритів. У земній корі
Екологія – охорона природи ІНВЕРСІЯ ФЕНОЛОГІЧНА – зміна багаторічної послідовності настання фенологічних (сезонних) явищ.
Екологія – охорона природи НЕКТАРОФАГИ – тварини, особливо комахи (напр., бджоли, метелики) та деякі птахи (колібрі), що живляться нектаром.
Екологія – охорона природи РЕСТИНГА – формація високих чагарників поміж прибережними манграми та ксерофільними лісами на алювіальних грунтах у Бразилії.