Фонетичний розбір слова
Фонетика. Орфоепія. Орфографія
Урок № 120
Тема. Фонетичний розбір слова
Мета:
– навчальна: повторити та поглибити знання учнів про звуки мови та мовлення; формувати вміння розрізняти звуки, робити фонетичний аналіз, передавати слова звукописом, використовуючи здобуті знання на практиці;
– розвивальна: розвивати фонематичний слух, увагу, слухову та зорову пам’ять, усне та писемне мовлення; збагачувати словниковий запас; удосконалювати навички роботи в групі;
– виховна: виховувати кмітливість, доброзичливість,
Внутрішньопредметні зв’язки: графіка, орфоепія, орфографія, культура мовлення і стилістика, текст (риторичний аспект), граматика.
Міжпредметні зв’язки: художня література.
Обладнання: дидактичний матеріал, роздавальний матеріал: картки-завдання, кола для самооцінювання.
Тип уроку: урок-практикум.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
Психотехніка “До успіху”
> Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на весь день.
Під час уроку ви будете досягати успіху завдяки своїм правильним відповідям. За ваші правильні відповіді
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
Учитель. Ми з вами мандруємо країною Фонетики. Що ж вона вивчає? Чому потрібно її знати? Чи можна навчитися правильно писати та говорити без знань цього мовознавчого розділу? Недаремно її називають царицею. І сьогодні ми йдемо в гості до вельмишановної господині – до цариці Фонетики. Ви маєте показати, як її шануєте, як її поважаєте, а для цього, звісно, треба не так багато й не так мало – виявити ваші знання з фонетики, а також кмітливість, винахідливість, творче натхнення.
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
“Жартівливий мішечок”
– 3 чого починається день? [д]
– Вечір чим кінчається, а ранок починається? [р]
– До якого імені потрібно додати одну літеру, щоб отримати крупу? (Анна – манна)
– Як з буряка зробити бурю? (Буряк – буря)
– Чого багато має болото, менше озеро, ще менше море, а зовсім не має річка? [о]
– Яке слово об’єднує 33 букви? (Азбука)
– Що мають дуб, бук, бузок, яблуня, груша, але не мають ні граб, ні ясен, ані клен, ані слива? [у]
– Що треба зробити, щоб морський рак полетів? (Омар – комар)
– Перетворіть рослину на комаху, що нагадує бджолу. (Хміль – джміль)
– Слова, що різняться одним звуком глухим і дзвінким. Перше означає сильний дощ, друге – фруктове дерево. (Злива – слива)
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ “Ланцюжок”
> До пропонованого слова доберіть найбільше слів, змінюючи чи додаючи що разу лише по одній букві: гак.
“Коректори”
> Відтворіть тексти, запишіть їх.
“Хто швидше?”
> Назвіть слова, що мають:
– Два дзвінкі приголосні звуки.
– Два глухі приголосні звуки.
– Три глухі приголосні звуки.
– Два дзвінкі приголосні звуки.
– Два м’які приголосні звуки.
– Три тверді приголосні звуки.
– Три однакових голосних.
– Чотири однакових голосних.
– Більше звуків, ніж букв.
– Більше букв, ніж звуків.
“Будь уважним” – загадки-жарти
1. Мене ти недаремно ціниш:
Для бджіл будиночком служу.
А коли “в” на “к” заміниш,
В повітрі птахом полечу. (Вулик-кулик)
2. За мною ти сидів – згадай
“С” до назви моєї додай –
Тоді я – стародавня держава. (Парта – Спарта)
3. Всі кмітливі його знають,
Ним колоди розщепляють.
Якщо букву “к” відняти,
Слід в річках його шукати. (Клин – лин)
4. Дерево ламаю,
Хвилі здіймаю,
А “к” приєднаю –
У полі зростаю. (Буря – буряк)
5. Не знати без мене ходу
Через прірву, через воду.
З “о” я зовсім інше слово –
Житла людям дать готове. (Міст – місто)
6. Літнім людям я в пригоді,
Помічниця у поході.
З “о” ти можеш, не перечу,
Поскладать на мені речі. (Палиця – полиця)
7. По моїх хвилястих водах
Поспішають теплоходи –
До Дніпра новобудовам вантажі везуть.
Коли ж “д” на “в” міняю,
Пору року означаю. (Десна – весна)
8. З “д” співаю весело,
З “в” я рибки наловлю. (Дудка – вудка)
9. На мені молотять хліб –
За снопами – новий сніп,
А якщо з кінця читати,-
Будуть миші враз тікати. (Тік – кіт)
10. У воді я проживаю,
Хто турбує, тих щипаю,
А коли з кінця читати,
Буду птахом я кричати. (Рак – кар)
11. Від сильного вітру Відкинеш “б” ти,
Й тоді прочитаєш
Назву планети. (Буран – Уран)
“Поетична хвилинка”.
> Вставте пропущені букви, підкресліть букви, які позначають два звуки. Зробіть фонетичний аналіз цих слів.
Світа..
Край неба пала..,
Соловейко в темнім га..
Сонце зустріча..
Тихесенько вітер ві..,
Степи, лани мрі..ть,
Між..рами над ставами
Верби зелені..ть.
Сади р..сні похилились,
Тополі по волі
Сто..ть собі, мов сторожа,
Розмовля..ть з полем.
Робота в групах. “Цікаві букви та хитрі звуки”
> Випишіть слова:
1-ша група – ті, що мають більше звуків, ніж букв;
2-га група – ті, що мають більше букв, ніж звуків;
3-тя група – ті, що мають однакову кількість букв і звуків.
Україна, єдність, дзеркало, духмяний, м’яч, їжа, сьомий, історія, знає, дощ, цвях, люди, свято, сім’я, щодня, близький, стоїть, солов’ї, троє, день, мрія, радіє, якість, пюре.
“Знайдіть порушника алфавіту”
> Розставте слова на свої місця. Поясніть значення виділених слів.
1. Ілюзія, іграшка, імунітет, іменник.
2. Калькуляція, каверзувати, кабінет, кам’яний.
3. Лагідний, любя’зний, лаконічний, лан.
4. Маєток, магазин, м’ята, макет.
“Вибери слово”
> Запишіть за алфавітом слова в такому порядку: географічні назви; назви рослин; назви тварин (звірів, птахів, комах, риб). Після кожного слова зазначте, скільки в ньому звуків.
1. Льон, ячмінь, рись, Піренеї, щур, гедзь, Єнісей, бджола, конвалія, Ельбрус, щавель. 2. Сьомга, ведмідь, Єгипет, лілія, Якутськ, щиголь, Львів, троянда, джміль, їжак, щука.
“Відшукай ключ”
> Звертаючись до алфавіту (на одну букву назад або вперед), розшифруйте текст, щоби прочитати відоме українське прислів’я.
1. Лпмітбнепасєоєиобжщ, упоєгпгпсі. (Коли сам добре не знаєш, то не говори.) 2. Бигсдокнвнркнбяи кигпнжлдпжяе. (Від теплого слова і лідрозмерзає.) 3. Цуп нпгшіую, упкегпщобгшіую. (Хто мовчить, той двох навчить.) 4. Ркнбнгнркнбя – жкнєзсрюлнбя. (Слово до слова – зложиться мова.)
“Найдовше слово”
> Назвіть та запишіть слова в зростаючому порядку, спочатку дво-, потім три-, чотирискладові тощо. Перемагає той, хто назве словознайбільшою кількістю складів.
“Ох, ці шифрувальники” (за варіантами)
> Прочитайте текст, застосовуючи свої знання з фонетики.
Варіант 1
[О луцкиййазик! Умійеш ти патакати, варнакати, теревеніти, торочити… Такого умійешнаверзти, шчо купи не держица, бо великий ти мастак киселем млинці помазати й почепити на паркані сушитис].
(О людський язик! Умієш ти патякати, варнякати, теревеніти, торочити… Такого умієш наверзти, що й купи не держиться, бо великий ти мастак киселем млинці помазати й почепити на паркані сушитись.)
Варіант 2
[А шчо вже казати про твойевмін:а переливати з пустого в порожне, бубніти, йак старий дак у пустій церкві, висвистувати пустим вітром у широкому полі, шчебетати жабою на болотній купині].
(А що вже казати про твоє вміння переливати з пустого в порожнє, бубніти, як старий дяк у пустій церкві, висвистувати пустим вітром у широкому полі, щебетати жабою на болотній купині.)
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
– Що вивчає фонетика?
– Скільки звуків в українській мові?
– Скількома буквами вони позначаються на письмі?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
> Виконайте вправу за підручником.
> Запишіть і вивчіть прислів’я про працю. Зробіть фонетичний розбір двох найбільших слів.
> Складіть пам’ятку “Фонетичний розбір слова”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...