Концепція “спонтанного порядку”



Концепція “спонтанного порядку” – концепція, згідно з якою економічна політика і свідомий контроль над економікою неможливий, оскільки внаслідок складності економічної системи людський розум не в змозі її осягнути й пізнати весь обсяг знань для проведення такої політики, а тому найкращим методом її регулювання є “невидима рука” А. Сміта. Висунута англійським економістом Ф. Хаєком. Порядок у суспільстві, на думку Ф. Хаєка, може створюватися свідомо або складатися стихійно. Особливість “спонтанного порядку” в тому, що він

утворюється еволюційним шляхом як непередбачуваний, несвідомий результат свідомих дій багатьох людей, які реалізують свої приватні інтереси. Серцевина спонтанного порядку – економічна свобода особи та конкуренція і тому він є досконалішим, сприяє більшому накопиченню знань і багатства. У цій концепції, по-перше, однобічно тлумачиться сама конкуренція, оскільки ігноруються недоліки ознак конкурентної боротьби, а до уваги беруться лише її переваги; по-друге, перебільшується роль конкуренції у встановленні ринкової рівноваги, що здебільшого відповідає реаліям XVIII – XIX ст.; по-третє, суспільство розглядається
як арифметична сума окремих індивідів, що характерно для того періоду розвитку капіталістичного суспільства, коли не існувало класів, політичних партій, профспілок та інших політичних і громадських об’єднань; щодо економічних інтересів такий підхід означає існування лише індивідуальних інтересів, а отже, відсутність колективних і суспільних; по-четверте, позаісторичний підхід до ролі держави в економіці, відведення їй лише функцій “нічного сторожа” (захисники приватної власності, вільної конкуренції та ін.). Помилковим є також віднесення інституту власності до моральних норм.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Віднімання чисел з однаковими степенями.
Ви зараз читаєте: Концепція “спонтанного порядку”