Механізм використання економічних законів – комплекс заходів, спрямованих на подолання конфліктно-антагоністичних форм розвитку суперечностей (які пронизують закони), формування науково обгрунтованої системи управлінської діяльності різних суб’єктів (держави, наднаціональних органів та ін.) на рівні об’єктів, окремих явищ і процесів передусім через реалізацію форм економічної політики і використання правових та адміністративних важелів регулювання народного господарства. Для ефективного використання економічних законів економічна
теорія, передусім політична економія, мають всебічно розкрити механізм дії цих законів: 1) через ринковий механізм; 2) через свідоме і планомірне створення найсприятливіших умов для використання прогресивних тенденцій у дії цих законів. За ринкового механізму дії економічних законів, який за капіталістичного способу виробництва абсолютно переважав з початку XVI ст. до кінця XIX ст., відбувалося стихійне коливання цін на товари, товаровиробники, не знаючи реальних потреб ринку (не існувало маркетингової діяльності на підприємствах і механізму свідомого регулювання державою попиту та пропозиції), на власний
ризик виготовляли якомога більшу кількість товарів, щоб продати їх і привласнити максимальний прибуток, що спричиняло масове розорення одних товаровиробників і збагачення інших і означало водночас негативну тенденцію в дії законів вартості, попиту і пропозиції та ін. Принципово інший механізм дії цього закону у розвинених країнах світу за сучасних умов, коли стихійність ринкового механізму наприклад, в аграрному секторі, істотно послаблюється (існують державні програми гарантованої закупівлі частини сільськогосподарської продукції, вилучення з обороту частини земель за відповідну компенсацію фермерам у разі прогнозів на надто високий урожай, а отже, на перевиробництво продукції та ін.). Існують також інші способи використання механізму дії економічних законів (див. Механізм дії економічних законів). Якщо політична економія на основі вивчення механізму дії цих законів прогнозує необхідність формування нових прогресивних моделей розвитку економіки, наприклад доцільність упровадження нових форм власності, держава повинна провести спочатку експеримент в окремій галузі, на окремих підприємствах і лише за позитивних результатів поширювати його на інші галузі, сфери. Спираючись на теоретико-методологічні засади політичної економії та розвиваючи їх щодо свого предмета дослідження, комплекс відповідних економічних дисциплін конкретизує механізм використання економічних законів в окремих сферах, галузях господарства. М. в. е. з. здійснюється через удосконалення господарського механізму (див. Господарський механізм), Державного регулювання економіки (див. Державне Регулювання економіки), в т. ч. науково обгрунтовану економічну політику, зокрема, грошово-кредитну, фінансову, податкову, структурну, промислову, наукову, аграрну, регіональну, амортизаційну, інвестиційну та ін. Використання економічних законів певною мірою відбувається також на мікрорівні – в межах окремих об’єднань, фірм, компаній та ін. передусім шляхом маркетингу, орієнтації на державні прогнози і програми тощо.
Loading...