Мюрдаль

Related posts:

1. Рівень економічного розвитку Рівень економічного розвитку – узагальнене економічне поняття, яке характеризує ступінь розвитку технологічного способу виробництва, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму і виражається у показниках національного доходу (або ВВП) на душу населення, в ефективності виробництва, у глибині суспільного поділу праці та в інших макроекономічних показниках. Р. е. р. – одна з конкретних форм економічного […]...
2. Експансія економічна Експансія економічна – активне проникнення окремих розвинених країн, ТНК та міжнародних економічних організацій у народне господарство інших країн та поширення їхнього впливу на розвиток економічної системи цих країн. Е. е. за сучасних умов здійснюється шляхом вивезення капіталу у підприємницькій та позичковій формах, надання позичок на нерівноправних умовах, захоплення внутрішніх ринків збуту, з одного боку, а […]...
3. “Ультраімперіалізму” теорія “Ультраімперіалізму” теорія (лат. ultra – понад) – теорія, згідно з якою імперіалізм як вищу стадію капіталізму у процесі історичного розвитку буде замінено ультраімперіалізмом, що розвивається на основі інтернаціонального характеру монополістичного капіталу, зумовлює виникнення єдиного всесвітнього картелю й означає політику провідних капіталістичних країн щодо спільної експлуатації світу інтернаціонально об’єднаним фінансовим капіталом. Теоретико-методологічна основа “У”.т. – концепція […]...
4. Права людини Права людини – розроблена на основі прийнятої ООН Загальної декларації прав людини сукупність основних прав особистості, які значною мірою визначають соціальну політику розвинених країн світу. Головним серед них є право на життя, оскільки позбавлення цього права унеможливлює реалізацію інших прав людини, їхній захист. Пріоритетний принцип концепції П. л. – рівність усіх перед законом, який стверджує […]...
5. Фріш Фріш (Frisch) Рагнар (1873-1973) – норвезький економіст, економетрик, лауреат Нобелівської премії “за розвиток і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів” (разом з Я. Тінбергеном 1969). Народився в м. Осло, тут закінчив університет, з 1928 по 1965 – спочатку асистент професора, відтак – професор економіки ун-ту м. Осло; з 1931 водночас займав посаду директора Інституту […]...
6. Бюджет державний Бюджет державний (центральний) – кошторис щорічних доходів і видатків держави, заздалегідь розроблений урядом і затверджений законом. Сутність бюджету кожної країни визначається соціально-економічним устроєм суспільства, рівнем розвитку продуктивних сил, природою форм власності, виконуваних державою функцій та іншими факторами. В політекономічному аспекті Б. д. означає систему відносин економічної власності між державою, з одного боку, населенням країни, суб’єктами […]...
7. Інтегрована капіталістична власність Інтегрована капіталістична власність – процес переплетення, взаємопроникнення і зрощування власності міжнародних монополій (в т. ч. ТНК) інтегрованих країн, національних державно-монополістичних капіталів і власності наднаціональних органів в єдиний механізм з метою забезпечення розширеного відтворення продуктивних сил на інтернаціональній основі. І. к. в. є суспільною формою розвитку інтернаціоналізації продуктивних сил і техніко – економічних відносин (а в […]...
8. Глобальна диференціація Глобальна диференціація – наявність значного розриву та процес подальшого розшарування між розвиненими і слаборозвиненими країнами світу. У 2000 на 40 розвинених країн світу, де проживає 18% населення планети (близько 1 млрд. осіб), припадало 80% світового доходу, тоді як на 20% найбіднішого населення – 1% світового доходу, причому розрив доходів між ними становив 1960 – 30:1, […]...
9. Світовий ринок робочої сили Світовий ринок робочої сили – система соціально-економічних відносин між державами (кожна з яких може бути представлена окремими організаційно-правовими структурами) з приводу умов формування робочої сили та умов її праці, а також оплати робочої сили (в т. ч. праці) і соціального захисту. Такий ринок утворився в 60-х XX ст. унаслідок якісно нового етапу інтернаціоналізації продуктивних сил, […]...
10. Структура економічна Структура економічна – спосіб взаємозв’язку між метасистемами, підсистемами, елементами і компонентами економічної системи, внутрішня її організація. З гносеологічного погляду структура розкриває внутрішньо необхідні сталі й суттєві взаємозв’язки між окремими економічними категоріями (а отже, відповідає статусу економічного закону), сукупність яких виражає внутрішню сутність економічної системи. Окремий економічний закон розкриває внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між […]...
11. Відтворення технологічного способу виробництва Відтворення технологічного способу виробництва – постійно повторюваний процес функціонування й розвитку продуктивних сил і техніко – економічних відносин у їх органічній єдності та взаємодії відповідно до законів технологічного способу виробництва. Кожна зі сторін технологічного способу виробництва є складною системою з багатьма елементами і зв’язками між ними (див. Техніко – економічні відносини). У процесі відтворення продуктивних […]...
12. Можливість і дійсність в економічному дослідженні Можливість і дійсність в економічному дослідженні – співвідносні категорії діалектики, які розкривають становлення, існування економічної системи (її окремих підсистем, елементів) у певний час за конкретних умов, а також її зміни та розвиток і зародження в її межах сутнісно нової системи, перетворення цієї системи на нову дійсність. Дійсність розглядається як об’єктивно існуюча економічна система, як єдність […]...
13. Економічні науки Економічні науки – сукупність наукових дисциплін (близько 50), які вивчають закони й суперечності розвитку економічних систем у процесі їх історичної еволюції, управління господарством, відносини між людьми і навколишнім середовищем та інші проблеми. Виокремлюють загальні та конкретні Е. н. До загальних належать економічна теорія, політична економія, історія народного господарства, історія економічної думки, теорія управління народним господарством […]...
14. Неоколоніалістські концепції Неоколоніалістські концепції – концепції, спрямовані на обгрунтування доцільності й методів утримання залежності слаборозвинених країн у межах світового капіталістичного господарства та неоколоніалізму. Н. т. виникли в період розпаду колоніальної системи, охоплюють різні сфери суспільних відносин. Розрізняють дві основні групи Н. т.: 1) буржуазно-реформістські концепції змішаної економіки, “індустріального суспільства”, “конвергенції” та ін.; 2) концепції ідеологів неоколоніалізму: “взаємозалежності”, […]...
15. Економічні інтереси Економічні інтереси – 1) усвідомлені економічні потреби окремих людей, колективів, соціальних верств і класів, об’єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені розвитком їхніх потреб, місцем у системі суспільного поділу праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею; 2) користь, вигода. Як форма вияву економічних відносин Е. і. є водночас формою вияву та реалізації економічних законів. […]...
16. Мета економічна Мета економічна – найрозвиненіша форма економічних інтересів, в якій відбувається їх розмежування за окремими критеріями, виділяється провідна мета, що інтегрує дії суб’єктів господарювання індивіда, трудового колективу, окремих соціальних груп, держави або цілісної економічної системи на досягнення певного кінцевого результату. Критеріями розмежування такої субординації інтересів є їх значущість для економічних суб’єктів і можливість реалізації, що передбачає […]...
17. Кінцеві результати господарської діяльності Кінцеві результати господарської діяльності – комплекс мікро – та макроекономічних показників, які відображають рух суспільного виробництва, мету технологічного та суспільного способів виробництва та засобів її досягнення. Цим вимогам на макрорівні найбільше відповідають фізичний обсяг та якість національного доходу, його маса, темпи зростання і співвідношення з використаними ресурсами, а також величина кінцевого суспільного продукту. Для підприємств […]...
18. Міжнародні валютно-кредитні організації Міжнародні валютно-кредитні організації – організації, створені на підставі міжурядових угод для регулювання міжнародних валютних і фінансово-кредитних відносин, стабілізації світової економіки, економічного поділу світу. Найважливішими М. в.-к. о. є МВФ і МБРР. Для сприяння розвитку економіки країн, що розвиваються, та посилення впливу розвинених країн у бажаному для них руслі у цих регіонах створено Міжамериканський банк розвитку, […]...
19. Закон суспільного поділу праці Закон суспільного поділу праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком продуктивних сил і об’єктивно неминучим поглибленням процесу поділу праці в різних формах, зокрема спеціалізації виробництва й праці, та зростанням на цій основі продуктивності праці. Спеціалізація виробництва супроводжується підвищенням ступеня його однорідності, удосконаленням засобів і предметів праці, підвищення рівня механізації […]...
20. Економетрика Економетрика (від грец. metron – міра) – наука, яка вивчає кількісні характеристики економічних явищ і процесів засобами математичного та статистичного аналізу. Термін Е. запроваджений норвезьким вченим Р. Фрішем. Економетрики вважають, що на підставі знань параметрів, внутрішніх та зовнішніх чинників можливо вирахувати, в який час та в яких розмірах відбудуться ті чи інші господарські явища та […]...
21. Барвінський Володимир Барвінський Володимир (1850 – 1883) – український економіст, який доводив необхідність встановлення менших податків для малого капіталу. Необгрунтованими в контексті сучасної епохи (досвіду розвинених країн) видаються ідеї про неможливість і недоцільність колективного господарювання, яке знижує продуктивність праці. Він намагався еклектично поєднати теорію трудової вартості з концепцією граничної корисності, суспільні витрати праці хибно трактував як арифметичну […]...
22. Соціально-економічна ефективність Соціально-економічна ефективність – відповідність результатів господарської діяльності найважливішим соціальним потребам і цілям суспільства з урахуванням досягнення найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. її двома найважливішими складовими є соціальна та економічна ефективність. Важливим показником соціальної ефективності є обсяг товарів та надання послуг масового вжитку у співвідношенні до витрат і послуг суспільної праці за […]...
23. Аналіз Аналіз – загальнонауковий елемент діалектичного методу дослідження економічних явищ і процесів, економічних систем, сутність якого – в розчленуванні об’єкта, предмета або економічних відносин між ними та людьми на складові частини, елементи (ознаки, властивості, риси, стадії, ступені тощо) та їх відокремленому вивченні, а відтак з’ясуванні зв’язків між ними (структури). Основними формами А. є: 1) дослідження відносно […]...
24. Базис економічний Базис економічний – сукупність історично визначених економічних відносин (техніко – економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності), які становлять економічну структуру суспільства у взаємодії з розвитком продуктивних сил. (Див. Техніко – економічні відносини; Організаційно-економічні відносини; Економічна власність). В історії розвитку людської цивілізації існувало декілька Б. е.: первіснообщинного ладу, рабовласницького, феодального і капіталістичного способів виробництва, а нині […]...
25. Відтворення суспільного капіталу Відтворення суспільного капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва у взаємозв’язку і взаємодії відтворення індивідуальних, колективних, державних та інтернаціональних форм капіталу. Суб’єктом власності та управління за умов приватної форми капіталу є окремий капіталіст. За умов колективної форми капіталу таким суб’єктом є декілька підприємців, вищих менеджерів, фінансові інститути. Типова форма колективного капіталу – акціонерні компанії. З […]...
26. Абстракція Абстракція (лат. abstractio – віддалення, відволікання) – метод пізнання, що передбачає відмову від поверхневих, несуттєвих сторін явища з метою розкриття його внутрішніх, суттєвих, сталих і загальних зв’язків. Результатом А. (поряд з використанням інших елементів діалектики) є обгрунтування окремих економічних категорій. Для пізнання економічних явищ і процесів використовуються А. багатьох рівнів. Чим ширші, місткіші А. виробляє […]...
27. Націоналізм економічний Націоналізм економічний – гіпертрофована національна економічна ідея, менталітет і національна економічна політика держави, що грунтуються на проповідуванні національної зверхності обраної соціально-економічної моделі суспільства, внутрішньої та зовнішньої економічної політики уряду. Форми вияву Н. е. – проповідування зверхності одного з існуючих в країні типів та форм власності (а отже, типів і форм підприємств), моделей регулювання економіки, видів […]...
28. Кейнс Кейнс (Keynes) Джон Мейнард (1883 – 1946) – всесвітньо відомий англійський економіст, засновник одного з сучасних напрямів економічної теорії – кейнсіанства; державний діяч. В 1930 побачив світ його двотомний “Трактат про гроші”, в 1936 – основна його праця – “Загальна теорія зайнятості, процента і грошей”. У липні 1940 призначений радником британського казначейства, 1942 – одним […]...
29. Метод генетичний Метод генетичний (гр. genesis – походженні – спосіб, метод наукового пізнання економічних явищ і процесів, економічних систем, який грунтується на аналізі їх виникнення, походження, становлення та розвитку. М. г. передбачає аналіз певного вихідного стану економічної системи (в т. ч. окремих економічних явищ і процесів, елементів і підсистем) та виведення з нього наступних станів, більш розвинених […]...
30. Закон прискореного розвитку економічних систем Закон прискореного розвитку економічних систем – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростанням потреб людини, прогресом технологічного способу виробництва та еволюцією типів і форм економічної власності, внаслідок дії яких (зв’язків) скорочується період існування менш розвинених економічних систем і прискорюється їх трансформація у розвиненіші економічні системи. Людське суспільство виникло більш як 3 млн. років тому […]...
31. Ресурси Ресурси – основні елементи виробничого потенціалу, які перебувають у розпорядженні системи та використовуються для досягнення конкретних цілей економічного розвитку. До системи будь-якого рівня включають такі Р.: природні, технічні, технологічні, кадрові, просторові, часові, структурно-організаційні, інформаційні, фінансові та нематеріальні. Серед не речових Р. найважливішими є трудові. За раціональної соціально-економічної політики держави проблеми трудових Р. вирішити відносно нескладно. […]...
32. Міждержавне регулювання інфляції Міждержавне регулювання інфляції – спільна антиінфляційна політика двох чи більше країн, що здійснюється шляхом координації основних засобів регулювання економіки та грошового обігу. Необхідність М. р. і. продиктована зростанням інтернаціоналізації економічного способу виробництва розвинених країн світу, поєднанням внутрішніх причин інфляції із зовнішніми факторами. Найповніше М. р. і. здійснювалося у країнах ЄС з початку 80-х з ухваленням […]...
33. Предмет курсу Історія економічних вчень ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ УЧЕНЬ 1.1. Предмет курсу Творче оволодіння економічною наукою передбачає грунтовне знання її історії, основних етапів формування і розвитку, течій і шкіл. Цим пояснюється роль предмета історії економічних вчень. Історія економічних учень – наука, яка вивчає процес еволюції суспільного виробництва та економічних концепцій, ідей і поглядів, що […]...
34. Мода економічна Мода економічна – найдосконаліший на даний момент стиль (спосіб) економічної діяльності, а отже, безпосереднього виробництва, обміну, розподілу і споживання, який втілюється у створенні модних високоякісних товарів і наданні відповідних послуг. Етимологічно (англ. mode – спосіб дій та свідомо впроваджуваних явищ) М. – це найсучасніша цілеспрямована система заходів з організації економічної діяльності у різних сферах суспільного […]...
35. Неокласична економічна теорія Неокласична економічна теорія – економічна теорія, дослідженням якої є поведінка т. з. „ економічної людини” (homo economicus), яка в якості продавця робочої сили, споживача чи підприємця намагається максималізувати свій дохід, звести до мінімуму затрати (зусилля). Н. е. т. виникла в 70-х роках XIX ст., її засновники – відомі австрійські економісти К. Менгер, Ф. Візер, Е. […]...
36. Державно-монополістичний /корпоративний/ капіталізм Державно-монополістичний /корпоративний/ капіталізм – зростання економічної ролі держави, її об’єднання з економічною силою монополій в один механізм з метою пристосування до потреб продуктивних сил, збагачення монополій і утримання в залежності широких верств населення. Виникнення ДМК зумовлене посиленням монополізації економіки, ускладненням господарського життя, погіршенням соціально-економічної ситуації, особливо в періоди світових війн та економічних криз. Розвиток ДМК […]...
37. Валютні відносини Валютні відносини – сукупність економічних відносин між країнами, юридичними і фізичними особами, міжнародними економічними, фінансово-кредитними організаціями, пов’язані з іншими формами міжнародних економічних відносин та функціонуванням і розвитком національних і світових грошей, а також поступовою глобалізацією товарно-грошових відносин у межах світового господарства. Провідну роль у цій системі відіграють відносини економічної власності, пов’язані з купівлею – продажем […]...
38. Валютний блок Валютний блок – угода між декількома країнами про фіксацію обмінних курсів своїх валют одна щодо одної та щодо валюти – лідера. Практику створення В. б. застосовують уряди країн Заходу як додатковий до спорадичних валютних інтервенцій засіб забезпечення стабільності співвідношень між обмінними курсами валют. Так, у ЄС центральні банки Німеччини, Франції, інших країн – учасниць підтримують […]...
39. Відносне перенаселення Відносне перенаселення – ситуація, за якої частина працездатного населення суспільства не може продати свою робочу силу і стає безробітним за наявності не завантажених потужностей, мільйонів бідних тощо. Таке перенаселення називають відносним, оскільки в економіці розвинених країн світу значною мірою не використовуються виробничі потужності (рівень їх завантаження у безкризовий період становить приблизно 75 – 80%). В. […]...
40. Інтернаціоналізація господарського життя Інтернаціоналізація господарського життя – об’єктивний економічний процес виникнення й розвитку економічних зв’язків і відносин між національними господарствами різних країн, що охоплює всі сфери суспільного відтворення і призводить до виникнення та розвитку інтернаціонального господарства. Основними формами І. г. ж. є світова торгівля, міжнародний рух капіталу, робочої сили і міжнародні валютні відносини, тобто форми міжнародних економічних відносин. […]...