Нова економічна політика

Related posts:

1. Нова економічна політика (неп) Нова економічна політика (неп) – економічна політика в СРСР 1921 – 1929, яка базувалася на широкому використанні товарно-грошових відносин, ринкових механізмів і стимулів і замінила політику воєнного комунізму. Центральною ланкою в розробці і здійсненні непу була заміна продрозкладки продподатком, який встановлювався на значно нижчому рівні, внаслідок чого селянські господарства могли розпоряджатися частиною продукції, що залишалася […]...
2. Економічна політика Економічна політика – комплекс економічних цілей і заходів держави та уряду, які забезпечують вирішення довготермінових (стратегічних) та короткотермінових (тактичних) завдань розвитку економічної системи відповідно до інтересів країни або окремих класів і соціальних груп. Е. п. базується на теоретико-методологічних засадах економічної теорії, насамперед політичної економії, на основі пізнання об’єктивних економічних законів, потреб, інтересів і цілей різних […]...
3. НОВА КЛАСИЧНА ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ Історія економічних вчень СЛОВНИК НОВА КЛАСИЧНА ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ – новітній варіант неокласичної теорії, один із напрямів сучасного економічного лібералізму. Охоплює сучасний монетаризм, а також концепції природного рівня безробіття (теорії очікувань) і “економіки пропозиції”, що сформувалися у 80- 90-х роках XX ст. Вона виступає проти неокейнсіанства з його рецептами широкого державного втручання в економічні процеси; центр […]...
4. Економічна політика Політологічний словник Економічна політика – система цілей і засобів їх досягнення певними політичними інститутами та економічними організаціями (переважно міжнародними) в економічній сфері суспільства. Взаємодія політики і економіки має визначальний характер у суспільному житті. Глибинний базис політичних відносин детермінується економічними інтересами, економічним становищем держави, станів, груп, індивідів. У свою чергу політична діяльність не може не впливати […]...
5. Нова економічна філософія Білла Клінтона Тема 2. США ТА КАНАДА У 1945 Р. – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ. § 7. США в 60-90-х роках XX ст. 3. Нова економічна філософія Білла Клінтона. У листопаді 1992 р. перемогу на виборах президента здобув політичний діяч “нової хвилі” – лідер демократів Білл Клінтон. за якого проголосували 43 % виборців. Йому протистояв республіканець Джордж […]...
6. Воєнний комунізм Воєнний комунізм – економічна політика в 1918 – 1921 у Росії, що грунтувалася на теоретичних уявленнях про нетоварний, безпосередньо суспільний характер виробництва в соціалістичній економіці, про докорінну зміну в умовах нового суспільного ладу характеру праці, а отже, й стимулів до неї, які пов’язувалися з революційним і трудовим ентузіазмом. Політика В. к. передбачала націоналізацію великих і […]...
7. Як співвідносяться економічні теорії й економічна політика? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА УКРАЇНИ (ХІХ-ХХ ст.) Як співвідносяться економічні теорії й економічна політика? Економічну науку можна з певною часткою умовності поділити на позитивну науку (теоретичний розділ) і нормативну науку (прикладний розділ), яка містить рекомендації, принципи, установки, якими слід керуватися в практичній діяльності. Якщо позитивна наука базується лише на фактах і принципах (законах), то […]...
8. Депозитна політика держави Депозитна політика держави – форма економічної політики держави, спрямована на регламентування правил формування депозитів у комерційних і ощадних банках, а також у небанківських грошово-кредитних установах. Розрізняють два види Д. п. д. Перший – політика сильного державного регулювання депозитних установ, яка здійснюється за умов значної інфляції, або стагфляції, коли зростання рівня сукупних цін супроводжується значним спадом […]...
9. Політика підприємства фінансова Політика підприємства фінансова – комплекс заходів, за допомогою яких формуються активи і структура капіталу, відбувається управління активами, інвестиціями та фінансовими ризиками, а також залучення фінансових ресурсів. Формування П. п. ф. має здебільшого багаторівневий характер. Наприклад, у межах політики формування фінансових ресурсів підприємства, фірми, компанії можуть розроблятися політика формування власних ресурсів і політика залучення кредитів. Своєю […]...
10. Політика промислова Політика промислова – комплекс заходів і важелів держави і наддержавних органів, спрямованих на інтенсивний інноваційний розвиток промисловості країни (в т. ч. у межах регіональних економічних утворень) відповідно до стратегії соціально-економічного прогресу суспільства. П. п. передбачає наукове обгрунтування самої концепції, вироблення стратегічної мети (нею має стати технічне переоснащення господарства країни новітньою технікою і технологією, входження до […]...
11. Торговельна політика Торговельна політика – політика держави щодо регулювання (стимулювання або обмеження) експорту та імпорту товарів і послуг. Т. п. є складовою зовнішньоекономічної політики держави і реалізується шляхом використання економічних, правових і адміністративних важелів. До економічних важелів належать використання кредитів, податків, надання субсидій, гарантій тощо; до правових – удосконалення чинного або прийняття нового законодавства у цій сфері; […]...
12. Ініціатива економічна Ініціатива економічна – сукупність ідей окремих індивідів, трудових колективів та інших суб’єктів господарської діяльності, спрямованих на обгрунтування, розповсюдження та практичне втілення раціоналізаторських пропозицій, нових проектів щодо поліпшення діяльності підприємств, організацій, установ, удосконалення економічних відносин та управління ними. I. e. є способом подолання застарілого, утвердження нового, виявом мобілізації творчих, організаторських здібностей людини, трудового колективу, окремих соціальних […]...
13. Макроекономічна політика Макроекономічна політика – політика уряду, спрямована на регулювання національної економіки з метою забезпечення її стабільного, динамічного і пропорційного розвитку. Основними формами М. п. є фінансова, кредитна, податкова, грошова, інвестиційна, інноваційна, структурна, промислова, наукова, аграрна, антициклічна, кадрова, зовнішньоекономічна. М. п. пострадянських країн починалася з обгрунтування економічних програм. В Україні після проголошення її незалежності до 2005 було […]...
14. Зовнішньоторговельна політика Зовнішньоторговельна політика – діяльність держави, спрямована на стимулювання або обмеження експорту та імпорту товарів. Інструментами З. п. є митні тарифи, ліцензування (видача державного дозволу на вивіз – ввіз товарів), контингентування (встановлення експортних та імпортних квот або контингентів), пряме і непряме субсидіювання експорту тощо. Основними формами З. п. є державний протекціонізм і політика вільної торгівлі. Протекціонізм […]...
15. Інвестиційна політика Інвестиційна політика – комплекс урядових рішень, які визначають основні напрямки використання капітальних вкладень в економіку, різні її сфери та галузі. І. п. визначається станом економіки, основними завданнями народного господарства у виробництві, науково-технічному і соціальному розвитку країни. Для України найближчими цілями І. п. є збільшення обсягу капіталовкладень з метою прискореного виходу з економічної кризи. На перспективу […]...
16. Стимулююча і стримуюча фіскальна політика Стимулююча і стримуюча фіскальна політика – об’єктивна сукупність грошових відносин, що відображають процес розподілу і перерозподілу частини вартості валового суспільного продукту для потреб розширеного відтворення в умовах змінюваної кон’юнктури і циклічних коливань економічного зростання. Передбачає систему державних заходів у вигляді сукупності форм, методів і засобів акумулювання фінансових коштів для потреб органів державної влади і механізм […]...
17. Відповідальність економічна Відповідальність економічна – система правил, встановлених державою для юридичних і фізичних осіб, різних ланок органів державного управління та місцевого самоврядування з метою недопущення конфліктності їхніх інтересів, у т. ч. через відшкодування заподіяних збитків тощо. Чинним законодавством України передбачено використання як крайнього заходу процедури банкрутства підприємств і задоволення за рахунок вартості їх майна претензій кредиторів. В. […]...
18. Антиінфляційна політика Антиінфляційна політика – комплекс взаємопов’язаних напрямів, засобів і важелів держави й центрального банку країни з метою запобігання високим темпам інфляції та управління нею на незагрозливому для стабільності економічної системи рівні, а також досягнення збалансованості між темпами зростання грошової маси та темпами зростання економічних благ. Розрізняють два основні напрями (типи) A. п.; 1) неокласичний (передусім монетаристський), […]...
19. Державна кадрова політика Державне управління Державна кадрова політика. Один із пріоритетних напрямів діяльності держави з координації заходів, що проводяться з метою розвитку і вдосконалення трудового потенціалу країни. Д. к. п. передбачає визначення сукупності соціально-економічних і політичних завдань, вирішення яких здійснюється на правовій основі переважно у трьох напрямах: 1) у системі державних підприємств, установ, організацій; 2) у системах державної […]...
20. Мовна політика Політологічний словник Мовна політика – політика, що її здійснює держава стосовно мовного режиму у суспільствах з поліетнічним складом населення. Ця політика залежить від характеру політичної влади, форми правління та державного устрою, історичних традицій, наявності територій з компактним проживанням етнічних меншин тощо. В державах з демократичною формою правління М. п. будується з урахуванням інтересів усіх етнічних […]...
21. Економічна безпека Економічна безпека – стан захищеності економічної системи країни або групи країн від різноманітних внутрішніх і зовнішніх загроз, сукупність умов для її розширеного відтворення, а також комплекс необхідних заходів для забезпечення такої захищеності і відтворення. Залежно від структури економічної системи, у межах Е. б. виділяють безпеку розвитку продуктивних сил, техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин, відносин […]...
22. Політика дивідендна Політика дивідендна – політика акціонерного товариства, спрямована на зростання ринкової вартості акцій шляхом оптимізації співвідношення між капіталізованою частиною отриманого прибутку та частиною, що йде на виплату дивідендів. Основними типами П. д. є консервативна (коли перевага надається капіталізації прибутку), поміркована (передбачає оптимальне поєднання інтересів акціонерів щодо виплати дивідендів з потребами формування власних фінансових ресурсів для забезпечення […]...
23. УРСР в умовах нової економічної політики Історія України Новітня історія України (1914-1939 рр.) Радянська Україна (1919-1939 рр.) УРСР в умовах нової економічної політики Нова економічна політика (неп) – політика, заснована на ринкових відносинах, різних формах власності та економічних методах керування народним господарством (табл. 15). Рішення про її проведення було прийняте на Х з’їзді РКП(б) (березень 1921 р.). Необхідність заміни політики “воєнного […]...
24. Ефективність техніко-економічна Ефективність техніко – економічна – категорія, яка виражає результативність розвитку технологічного способу виробництва незалежно від відносин економічної власності та господарського механізму. Двома основними сторонами Е. т.-е. є продуктивна і продуктивно-речова. Продуктивна ефективність розкриває результативність використання продуктивних сил загалом та їх окремих елементів. Показники цієї ефективності: а) результативність використання робочої сили; б) продуктивність, надійність, довговічність, якість […]...
25. Транспортна політика Транспортна політика – комплекс заходів державного регулювання транспортної системи країни з метою повного забезпечення інших галузей народного господарства та населення перевезеннями та інтеграції цієї системи у європейську та світову транспортні системи з урахуванням екологічної складової. Такими заходами є оновлення та модернізація основних фондів, запровадження ресурсоощадних технологій, структурна політика, створення нових вітчизняних транспортних засобів (літаків, поїздів, […]...
26. Облікова політика Облікова політика – сукупність принципів, конкретних методів і форм ведення бухгалтерського обліку, які використовуються організацією для складання й подання фінансової звітності залежно від загальноприйнятих стандартів та особливостей її діяльності. Економічно обгрунтована О. п. дає змогу підприємству, фірмі, компанії впливати на ефективність використання всіх ресурсів, їх рентабельність. Обираючи О. п., слід дотримуватись принципів стабільності, системності (підтримання […]...
27. Зовнішньоекономічна політика Політологічний словник Зовнішньоекономічна політика – політика, що здійснюється державою або відповідним колом держав у сфері економічних відносин з іншими країнами або їх об’єднаннями, спрямована на забезпечення найбільш сприятливих умов включення економіки країни до світогосподарських відносин. З. п. становить складний комплекс політико – економічних відносин в окремих сферах, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності: експорту та імпорту товарів, […]...
28. Політика регіональна Політика регіональна – комплекс засобів і методів, які на основі планомірного і пропорційного розвитку регіонів, принципово нових підходів до розвитку продуктивних сил та ефективного використання місцевих ресурсів забезпечують істотне зростання життєвого рівня населення регіонів. До таких засобів належать економічні, організаційні, правові, адміністративні і регіональні в їх раціональному поєднанні. Складовими П. р. є науково обгрунтована соціально-економічна […]...
29. Бюджетна політика Бюджетна політика – цілеспрямована і планомірна діяльність держави щодо раціонального використання важелів бюджетного регулювання темпів та частки одержавлення національного доходу, джерел його формування та вибору оптимальної структури витрат з метою підтримання стабільного економічного зростання в країні і досягнення стратегічних цілей держави. Б. п. є однією з форм економічної політики і залежно від устрою держави реалізується […]...
30. Цінова політика підприємства Цінова політика підприємства – комплекс економічно виважених заходів встановлення цін на товари і послуги та способи їх регулювання залежно від зміни внутрішніх і зовнішніх умов з метою привласнення максимальних прибутків. Ц. п. п. залежить насамперед від типу та виду підприємств (великі, середні, дрібні, монополістичні, олігополістичні та ін.) та форм конкуренції з урахуванням зовнішніх факторів (наявність […]...