Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по українській мові ⇒ ОРФОЕПІЧНІ НОРМИ

ОРФОЕПІЧНІ НОРМИ

СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ

Урок № 10

ОРФОЕПІЧНІ НОРМИ – ПРАВИЛЬНА ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ, ЗВУКОСПОЛУЧЕНЬ І НАГОЛОСУ В СЛОВАХ

Мета: повторити орфоепічні норми вимови голосних і приголосних звуків, звукосполучень і наголосу в словах; удосконалювати орфоепічні й орфографічні вміння учнів, розвивати вміння визначати й виправляти допущені в усному мовленні орфоепічні помилки; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси

рідної мови:

Внутрішньопредметні зв’язки:

Фонетика: уподібнення приголосних.

Орфографія: складні випадки уподібнення приголосних та їх позначення на письмі.

Синтаксис: речення, текст.

Міжпредметні зв’язки:

Російська мова: слова, що мають відмінний наголос в українській мові.

Тип уроку: урок повторення здобутих знань.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку

III. Актуалізація мотиваційних резервів десятикласників на основі повторення вивченого

Спостереження над мовним матеріалом з елементами дослідження

Виразно прочитати текст, звертаючи увагу на правильну вимову виділених слів.

> Усно відповісти на питання, що є останнім реченням тексту. Мова людська – невичерпна скарбниця. Вона володіє таким запасом різноманітних засобів для оформлення думки, здійснення комунікативних актів, реалізації естетичних потреб і етичних норм, що ми навіть за все життя осягнути до дна цей запас не зможемо. Тому усі засоби, які є досконалим інструментом формування думки і почуття, знаряддям впливу на інших людей, повинні служити людині справно. Мова глибоко пов’язана з Нашим розумом. Це багатство, успадковане особистістю і племенем, недремна cвідомість, яка нагадує і застерігає. І мовлення є характерною рисою особистості в доброму або поганому її вияві, характерною ознакою сім’ї і науки, свідченням людського благородства.

Погане мовлення – це свідчення насамперед невихованості людини, а вже потім – її неосвіченості. Згадаймо застереження К. Ушинського: “…у нас часто трапляються особи дуже розвинені, обізнані й розумні, які хочуть вам сказати про яку-небудь справу, але є справжніми мучениками, …набридають слухачеві, стомлюють його і часто втрачають багато в житті через те, що школа пе подбала, щоб розвинути в них вчасно природний дар слова”. Хіба ж це не стосується сьогоднішніх проблем виховання культури мовлення? (За Н. Бабич)

> Згрупувати виділені слова за наявністю: подовження приголосних, апострофа, уподібнення приголосних за м’якістю, уподібнення приголосних за місцем і способом творення, спрощення в групах приголосних.

> Дати характеристику вимови приголосних звуків у кожній з отриманих груп.

Коментар учителя. Подовжені приголосні вимовляються трохи протяжніше, ніж звичайно, і на письмі позначаються подвоєними буквами: обличчя – [облич:а], Ганна – [ган:а].

Приголосні перед апострофом завжди вимовляються твердо: в’юн – [вйун], м’яч [мйач], дит’ясла – [дитйасла].

Тверді приголосні [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н|, [дз] перед наступними м’якими уподібнюються за м’якістю і вимовляються м’яко: [пов’іс’т’], [сбн’ц’а].

Уподібнення приголосних за м’якістю на письмі м’яким знаком не позначається.

За способом і місцем творення найчастіше свистячі приголосні уподібнюються шиплячим і навпаки.

1. У дієслівних формах на – ться, – шся, – чся відповідні букво – сполучення читають так: – ться > – цьця [ц’:а], – шс – > – сься [с’:а], – чся > – цься [ц’с’а], – жся > – зься [з’с’а].

Наприклад: хвилюються [хвиел’уйуц’:aj, сподіваєшся [спод’івайеис’:а], морочся [мороц’с’а], зважся [зваз’с’а].

2. У словоформах іменників на місці буквосполучень вимовляються такі звуки: – шці > – сьці [с’ц’і], – жці > – зьці [з’ц’і], – чці > – цьці [ц’:і], – тці, – дці > – цьці [ц’:і].

Наприклад: ромашці [ромас’ц’і], запорожці [запороз’ц’і], стежці [стез’ц’і], річці [р’іц’:і], квітці [кв’іц’а], гадці [гац’:і].

3. Звукосполучення вимовляються як: – зж-, – здж-, – ждж – > – жж – [ж:]; – сш-, – зш – > щш – [ш:], зч, сьч > щ [шч].

Наприклад: зжувати [ж:увати], з джемом [ж:емом], приїжджати [прйейіж:ати], підрісши [п’ідр’іш:и], привізши [приев’і:ши], розчин [рошчин], Парасчин [парашчин].

4. Звукосполучення – тч-, – дч-, – тш – вимовляються як – чч – [ч:]: заквітчаний [закв’іч:аний], молодчик [молоч:ик], коротший [короч:ий].

Різні типи уподібнень приголосних характерні лише для усного мовлення, вони закріплені орфоепічними нормами і на письмі не позначаються. Для правопису таких слів треба застосовувати орфографічні правила.

При спрощенні у прикметникових формах вимова звукосполучень – тськ-, – дськ-, – нтськ – передається як: – тськ-, – дськ – > – цьк – [ц’к], – нтськ – > – ньсь [н’с’|: закарпатський [закарпац’кий], лядський [л’ац’кий], студентський [студен’с’кий].

Такі спрощення на письмі не позначаються.

IV. Виконання системи завдань творчого характеру

Вибіркове письмо

> Накреслити таблицю й заповнити її, виписавши слова, в яких є буквосполучення дч, тч, тц, дц, сьч, шч, жч, чц, зч, стц, рдц, ться, шся. Позначити знаком “+” або чи спостерігається розбіжність між вимовою звуків та їх позначенням на письмі.

Орфографічний запис	Фонетична транскрипція	Наявність розбіжності між вимовою звуків та їх позначенням на письмі
Наприклад: заробітчани	[зароб’іч:ани]	+

1. “То, мабуть, заробітчани”,- подумав я (М. Коцюбинський). 2. Сподіваннями на Каховку зігрівалась тепер Яресьчйна хата (О. Гончар). 3. Ми, братця, оце громадою давайте поміркуємо дещо – справи важливі є (А. Головко). 4. Неподалеку в натовпі біля конов’язі Гмиря спідлоба пильно дивиться на нього, і губи звело йому в злорадній усмішці (А. Головко). 5. У мене в сумочці лежав сірий пакет (В. Симоненко). 6. Черниш переступив з ноги на ногу і ненароком відчув чиєсь тепле спітніле плече (О. Гончар). 7. Сказано ж: солдатом не родишся, а робишся… (О. Гончар). 8. На однім кінці на тій удочці черв’як, а на другім – ви, рибак… (Остап Вишня). 9. Мак висить на жердці у сінях (Є. Гуцало). 10. Бічні вулиці були вже розчищені трохи (М. Коцюбинський). 11. По обіді Кайдашиха загадала невістці насіяти борошна (І. Нечуй-Левицький). 12. Для неї здавалось, що вона тоне у річці (І. Нечуй-Левицький). 13. Лягаючи спати, наче пускаєшся плисти по морю ночі, невідомому, чорному (М. Коцюбинський). 14. Ми вкупочці колись росли, маленькими собі любились (Т. Шевченко). 15. Дужчав мороз, дим із коминів валив/рівно, зливаючись з небом. От на цій річечці і вирішив Кузьма самотужки побудувати місток (М. Стельмах). 16. Поки бряжчали ще тітчині карбованці… за холодну воду не візьметься (М. Коцюбинський).

Дослідження-трансформація

> Утворіть від поданих слів прикметники (суфіксальним або префіксально-суфіксальним способом). Поясніть звукові зміни, які відбулися, й написання утворених слів.

Тиждень, млость, пристрасть, ячмінь, користь, кореспондент, опонент, компост, кістка, форпост, капость, хвастатися, пеститися, виїздити, улестити, шелест, без ціни.

Дослідження-диференціація

> Поставити наголос в однозвучних словах, визначити його функцію. У разі необхідності для з’ясування значення слів скористатися тлумачним словником.

Виступав Богдан Петро і Михайленко Богдан, зайшли Максименко Іван Максимович і Максимович Галина Іванівна; випрасувана білизна, білизна снігу; правило правопису, швець тримає правило; виборна кампанія, виборна картопля; людська шана, людське ставлення; прошу поради, прошу заспокоїтись; засіяли поле, засіяли зорі; не зроблю помилки, неприємні помилки; не вивчила байки, цікаві байки; стояли біля деревця, садили деревця; щодня приміряти, приміряти обнову зараз; раптово розсипались черешні, по небу розсипались зорі; викопану картоплю висипали на купу, висипали картоплю з мішка.

> Навести три аналогічні приклади.

V. Виконання системи практичних завдань, спрямованих на вдосконалення орфоепічних та орфографічних умінь і навичок

Дослідження-відновлення

> Поставте замість крапок (де потрібно) пропущені букви.

Варіант 1

Ро..жарений, сміє..ся, бе..журний, ро..шарування, прині.. ши, не му..ся, не порі..ся, ..шити, б’є..ся, ..жінкою, змиє..ься, бе..шумний, ро..шукати, ма..ч, ..жувати, зустріне..ся, на дорі..ці, покликан..я, безсмерт..я, повноліт..я, повніст..ю, весіл..я, навман..я, узбереж..я, вічніст..ю, роздоріж..я, папорот..ю, дерт..ю, радіомовлен..я, засил..я, ател..є, безчест..я, ніч..ю, безліч..ю, шерст..ю, затвердін..я, дин..я.

Варіант 2

У ложе..ці, кри..ці, кпи..ці, Пара..чин, ..жиру, злі..ши, бе.. шапки, мі.. солдатами, ро..жеврітися, зупини..ся, на сте..ці, відчепи..ься, сподіває. я, згри..ши, ..шумом, бе..чинство, ..чищати, Іл..я, мудріст..ю, щаст..я, скрин..я, їдальн..я, лист..я, безліс..я, ріл..я, мід..ю, скатер..ю, пам’ят..ю, л..ється, постат..і, повінн..ю, засил..я, молод..ю, молодіст..ю, жовч..ю, рішел..є, у піднебес..і, подвір..я, радіст..ю, стат..я, стат..ей.

Розрізнювальний переклад

> Подані слова російської мови перекласти українською й поставити наголос.

Варіант 1

Болтать, босой, брала, висеть, верба, веретено, отчим, гнала, дрова, далеко, комбайнер, коромысло, крапива, кидать, кишка, колея, кремень, мягкий, ненависть, ненавидеть, новый, обруч, олень, простой, паралич, петля, распоясаться, ремень, решето, разведка, спала, слабий, старий, твердий, тонкий, широко, щавель.

Варіант 2

Апостроф, приятель, страшный, смолчать, издательство, загадка, кроить, колесо, високо, дощечка, загадочный, закат, молодежь, одиннадцать, попугай, ступень, товаришество, услуга, цыган, горошинка, задолго, засуха, иначе, индустрия, казахи, километр, красить, металлургия, партер, исевдоним, русло, статуя, толстый.

Виконання тестових завдань

Варіант 1

1. У якому рядку в усіх словах слід писати літеру г?

А..оробенятко, ..умка, ..уля, ..орщик, ..рунт;

Б..орох, ..азда, ..осподар, ..отувати, ..удзик;

В..анок, ..валт, ..удзь, ..уральпя, ..ніт;

Г..остювати, ..ердан, ..острий, ..отовність, а..рус;

Д За..адка, ..отелі, ..отівка, ..ілка, ..ості.

2. У якому рядку в усіх словах наголос падає на перший склад?

А Покровителька, порожній, правда, праска, працювати;

Б Портфель, правдоподібний, прибудова, примайструвати, принесений;

В Посуд, правосуддя, праслов’янський, приневолений, приносити;

Г Православний, прималювати, принада, принцеса, полотно;

Д Практика, прати, парта, принцип, приятель.

3. У якому рядку в усіх словах буквосполучення дж і дз позначають один звук?

А Підземний, віджити, відзоріти, дзвонар, джунглі;

Б Підзолистий, піджарити, дзвеніти, дзбан, дзенькіт;

В Дзюркіт, джміль, джерело, дзьоб, дзеркало;

F Підживлення, джаз, кукурудза, відзвучати, джем;

Д Підзорний, підзахисний, джоуль, джазовий, підзвітний.

4. У якому рядку всі слова можуть мати подвійне наголошення при єдиному лексичному значенні?

А Дорога, березі, руки, книжки;

В Насип, мука, золота, села;

В Землі, замок, атлас, приклад;

Г Усмішка, алфавіт, хворост, гостям:

Д Роботи, коса, образи, договір.

Варіант 2

1. У якому рядку в усіх словах слід писати літеру г?

А А..роном, до..ляд, ..аздиня, ..умор, ва..а;,

Б..олова, ..азель, ..ончар, ..лянути, ..ортати;

В..анок, а..рус, ..едзь, ..ете, під..руцтя;

Г А..укати, ла..ідний, з..ортати, о..ляд, ..уляти;

Д Збері..ати, ..ава, ..ел..отати, ски..лити, ..азда.

2. У якому рядку в усіх словах наголос падає на перший склад?

А Засуха, котрий, малий, нитки;

В Новий, нудний, обруч, оптовий;

В Бесіда, босий, випадок, загадка;

Г Тісний, легкий, товстий, приятель;

Д Легень, досвітній, праця, мавпячий.

3. У якому рядку в усіх словах буквосполучення дж і дз позначають один звук?

А Надзвичайний, підживитися, джунглі, відзнака;

Б Дзвін, джерело, їжджу, кукурудза;

В Надземний, відзначати, дзига, підживлення;

Г Підзахисний, джміль, підзолотити, піджарити;

Д Імідж, дзеркало, родзинка, відзив.

4. У якому рядку всі слова можуть мати подвійне наголошення при єдиному лексичному значенні?

А Шкода, викликати, байдуже, атлас;

Б Затишно, простий, завжди, помилка;

В Насип, обід, прийми, жила;

Г Дзвони, дрова, землі, досипати;

Д Людський, дзвони, приклад, досипати.

Ключ

№ завдання	Варіант 1	Варіант 2
1	В	В
2	Д	В
3	В	В
4	Г	Б

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

> Прослухати україномовні радіо – або телепередачі, простежити за дотриманням їх учасниками орфоепічних норм української мови.

> Розставити наголоси у словах, користуючись орфоепічним словником.

Аргумент, асимілятор, асигнування, бурштиновий, крайовий, життєвий, житьовий, орнамент, фарфор, чотирнадцять, зокрема, гуртожиток, корисний, феномен, діалог, монолог, сільськогосподарський, завдання, виховання, виняток, випадок, незліченний, навчання, досяг.