ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ – Категорія посесивності
ПРИКМЕТНИК
5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
Категорія посесивності
ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ
У прикметникові з категорією посесивності пов’язане відображення ознаки предмета через належність його особі. Цю роль у системі граматичних форм ад’єктива виконують присвійні прикметники паралельно з родовим відмінком іменника, пор.: зошит Наталки і Наталчин зошит. За структурою і змістом присвійні прикметники відособлені від класу власне відносних прикметників, суфікси яких виражають не семантичну,
-ш (-іш), які вносять у структуру похідного присвійного прикметника сему належності, тобто виконують семантичну функцію предиката, напр.: За садком розташована батькова пасіка. Семантично речення складається з двох речень: За садком розташована пасіка + Пасіка належить батькові (Батько має пасіку). У присвійному прикметникові батькова суфікс –
Морфологічної ад’єктивації у групу присвійних прикметників зазнають іменники чоловічого та жіночого роду, процес переходу здійснюють суфікси – ів у назвах чоловічого роду другої відміни та – ин (-ін) у назвах чоловічого і жіночого роду першої відміни, напр.: Максим – Максимів, Микола – Миколин, Ганна – Ганнин, аналогічно Данилів, Петрів, Вікторів, Віталіїв, Сергіїв, Хомин, Лучин, свекрів, небожів, Настин, Оленин, Надіїн, доччин, свекрушин, невістчин, удовин, небожин. Можливі форми присвійних прикметників від найменувань осіб з відтінком пестливості, зменшеності, здрібнілості, напр.: Богданків, Богданчин, Оленчин, Петриків, Васильків, Івасів, Марійчин, Світланчин.
У коло похідних з відтінком посесивності входять власні географічні назви, утворені за допомогою суфіксів – ів, – ин (-ін), напр.: Київ, Богодухів, Зміїв, Фастів, Проскурів, Батурин, Лебедин. Ад’єктивації зазнають українські прізвища, напр.: “Кулею черкнуло Чернигиевого коня; Найвища група дерев стала якраз навпроти Сагайдиного взводу” (О. Гончар).
Функція належності особі, яка є специфічною ознакою присвійних прикметників, може виявлятися у персоніфікованих назвах істот, явищ природи тощо, напр.: “І не зчулась, як зустріли Дніпрові дівчата та до неї; І море ревнуло Босфорову мову, У лиман погнало, а Лиман Дніпрові Тую журбу – мову на хвилі подав” (Т. Шевченко); “Летять та й летять, прилітають до орлового дядька”; “Проте всі її зміїною дочкою вважали” (Українські народні казки).
У присвійних прикметниках матерній і братній морфологічна ад’єктивація відбулася за допомогою суфікса – н-, хоча функцію індивідуальної належності виконує суфікс закінчення – ій. Ця його подвійна роль виявилася, з одного боку, у наданні похідній лексемі відтінку носесивності, а з другого,- у граматичному оформленні прикметникових одиниць, виконаному за допомогою закінчення, напр.: “А я й собі з-під матернього плеча на ті плода позираю – що які ті яблучка та грушки добрі” (Марко Вовчок); “Провела земляків, та й з думки мені не йде братня біда” (Марко Вовчок).
Можливо, конденсація, поєднання в афіксі – ій словотворчої і словозмінної функцій є виявом тенденції мови до аналітизму.
Зрідка сему належності у присвійних прикметниках виражає суфікс – ськ-, напр.: “Любив він материнських рук тепло” (М. Руденко); “За гарбою, цьвохкаючи батіжком, пробіг хлопчик років дванадцяти, у довгому батьківському піджачку” (Г. Тютюнник). Однак повної ідентифікації суфіксів – ів, – ин та – ськ-, що робить можливою взаємозаміну обох морфем, не простежується. Суфікс – ськ – зумовлює семантичний відтінок послабленої належності, його роль у похідних прикметниках виявляється у відтворенні не посесивних, а посесивно-відносних зв’язків, тому тотожність між різноморфемними похідними фіксується спорадично, що свідчить про тимчасовий збіг функцій їх суфіксів, напр.: “Це – дівчина, донька сусідська, ясна, Підходить сюди, Засоромившись миттю…” (М. Нагнибіда); “Перебула я ніч у неї, на другий день прошу сусідчину дочку Марусю…” (Панас Мирний); “Скільки радощів материнському серцю від того, що він добре вчиться, що вчителі його хвалять” (О. Гончар); “У голові його забренчала давня туга. Материне серце почуло її зразу й злякалося” (Панас Мирний).
Значення індивідуальної належності зрідка виражають суфікси – ач-, – ий, – ов-/-ев-/ у поєднанні з твірними основами іменників, які позначають осіб, напр.: “Грицько – козачий син, сирота” (Панас Мирний); “По Росі розлягався дівчачий голос: дівчата заспівали веснянки” (І. Нечуй-Левицький); “Із уст якутових я чув твої слова” (М. Рильський).
Проте характерним для цих суфіксів у складі похідних прикметників є занепад значення індивідуальної належності та активізація функції загальної відносності.
Відіменникові посесивні прикметники широко функціонують у розмовно-побутовому мовленні, художній літературі; для семантично тотожних конструкцій іменника з родовим відмінком більш характерними є науковий, офіційно-діловий, публіцистичний стилі.
Related posts:
- ПРИСВІЙНО-ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ – Категорія посесивності ПРИКМЕТНИК 5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія посесивності ПРИСВІЙНО-ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ Прикметники становлять окрему групу лексем, похіднії: від назв тварин, птахів, риб, зрідка осіб їх приміжне становище між присвійними і відносними прикметниками По лягає в тому, що подібно до присвійних прикметників вони Відтворюють посесивні відношення, тобто в структурі змісту у них помітна сема належності, […]...
- Присвійні прикметники Самостійні частини мови Прикметник Присвійні прикметники Від іменників, що називають цих живих істот, вони, як правило, і творяться: сестрин, Сергіїв, Оленин, лисяча, лікарів, жінчин, чоловіків. Присвійні прикметники творяться за допомогою суфіксів – ів-, – їв-, – ин-, – їн-, – ов-, – ев-, – єв – від назв осіб: Павлів щоденник, Маріта куртка, дідусева машина; […]...
- Якісні, відносні та присвійні прикметники МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Якісні, відносні та присвійні прикметники За лексичним значенням і морфологічними та словотвірними особливостями прикметники поділяються на три групи: якісні, відносні і присвійні.____________________________________________________ Якісні Відносні Присвійні Який? ( а, – є) Який? ( а, є) Чий? (я, є) Світлин Кришталевий Бабусина (хустка) Довгий Зимовий Данилів (малюнок) Важка Міська Дядькове (слово) Приємне Школярське Лисяча […]...
- Якісні, відносні та присвійні прикметники МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ПРИКМЕТНИК §24. Якісні, відносні та присвійні прикметники За значенням прикметники поділяються на три групи: якісні, відносні та присвійні. Якісні (рос. качественные) прикметники відповідають на питання я к и й? і вказують на ознаку, що може виявлятися більшою чи меншою мірою: чистий – чистіший, простий – найпростіший, вдалий – менш удалий. Відносні (рос. […]...
- Категорія речовинності ПРИКМЕТНИК 5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія речовинності Категорію речовинності формують прикметники, які вказують на вміст якоїсь речовини в предметі або матеріал, з якого виготовлений чи складається предмет, напр.: піщаний грунт – грунт з великим вмістом піску; вовняна сукня – сукня виготовлена з вовни, аналогічно мідний дріт, глиняний горщик, ясенова гілка, яблуневий садок, […]...
- Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Якісні, відносні та присвійні прикметники І СЕМЕСТР ПРИКМЕТНИК Урок № 41 Тема: Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Якісні, відносні та присвійні прикметники Мета: поглибити знання про прикметник як частину мови, формувати вміння визначати рід, число та відмінок прикметників, дати відомості про поділ прикметникі на групи за значенням, формувати вміння розрізняти якісні, відносні та присвійні прикметники, пояснити причини переходу […]...
- Категорія локатива ПРИКМЕТНИК 5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія локатива Категорію локатива формують прикметники, які передають ознаку предмета за місцем його перебування, тому в семантиці кожного ад’єктива є вказівка на просторовий об’єкт, у межах якого названий іменником предмет існує, напр.: прибережна трава – трава, яка росте при березі; польова дорога – дорога, яка проходить через […]...
- ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ, ЇХНЄ ТВОРЕННЯ ТА ПРАВОПИС МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ПРИКМЕТНИК § 27. ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ, ЇХНЄ ТВОРЕННЯ ТА ПРАВОПИС 325. Прочитайте прислів’я, визначте в них прикметники, поставте до кожного питання. 1. Материн гнів – як весняний сніг: рясно випаде, та скоро розтане. 2. Часом б’ють Хому за Яремину вину. 3. Зимовий деньок – як комарів носок. 4. Не викидай полотняної сорочки, […]...
- Категорія темпоральності ПРИКМЕТНИК 5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія темпоральності Лексико-семантична категорія темпоральності становить ряди граматичних форм ад’єктивів, які час існування або буття предмета відтворюють як його визначальну особливість, у відтемпоральному прикметникові часова протяжність явища позамовної дійсності є його ознакою, напр.: “Літній вечір… Гори в млі, В золоті вершини… А під ними ллється десь пісня […]...
- Прикметники-антоніми, прикметники-синоніми. Уживання прикметників у прямому та переносному значеннях ПРИКМЕТНИК Прикметники-антоніми, прикметники-синоніми. Уживання прикметників у прямому та переносному значеннях 175. Прочитайте текст. Катруся жила в маленькій квартирі багатоповерхового будинку. Тато Андрій і мама Христина привчали донечку до порядку. У Катрусі була своя Велика кімнатка. Там стояли Чорні стелажі, а на них Кривими рядами сиділи ляльки, Тверді ведмедики, лежали Тьмяні кубики. У цій кімнаті стояло […]...
- ПРИКМЕТНИКИ ВИЩОГО СТУПЕНЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИКИ ВИЩОГО СТУПЕНЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ОЗНАКИ Вищий ступінь порівняння, або компаратив (від лат, comparativum), відтворює інтенсивність ознаки в рядах опозиційних пар шляхом протиставлення форми прикметника, який вказує на якість без порівняння, формі прикметника, де якісна ознака передана більшою мірою. За структурно-морфологічним типом творення існує проста, або синтетична, і […]...
- ПРИКМЕТНИКИ ЗМЕНШЕНОЇ КІЛЬКОСТІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИКИ ЗМЕНШЕНОЇ КІЛЬКОСТІ ОЗНАКИ Словоформи із семою неповноти ознаки, виражені похідними типами якісних прикметників, позначають об’єктивний ступінь слабкості цієї ознаки. З погляду кількісних норм вони є особливим різновидом утворень у колі назв ознаки неоднакового рівня насиченості. Якщо у вихідних прикметниках ознака фіксується в цілісному, не розчленованому щодо […]...
- Закріплення вмінь уживати прикметники в мовленні в різних формах, використовувати прикметники з описовою метою Урок 59 Тема. Закріплення вмінь уживати прикметники в мовленні в різних формах, використовувати прикметники з описовою метою Мета: вчити відмінювати прикметники, вживати його в мовленні в різних формах, узгоджуючи з іменником в роді, числі й відмінку; розвивати мовлення дітей, уміння вживати прикметники у мовленні з описовою метою; виховувати старанність, наполегливість у навчанні, бажання вчитися. Обладнання: […]...
- ПРИКМЕТНИКИ-СИНОНІМИ, ПРИКМЕТНИКИ-АНТОНІМИ. ПРЯМЕ І ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ Мета: ознайомити учнів з прикметниками із синонімічними та антонімічними значеннями; розкрити поняття багатозначності прикметників; вчити учнів уживати прикметники в прямому та переносному значеннях; розвивати усне та писемне мовлення, збагачувати словниковий запас; виховувати любов до праці. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Всі мерщій сідайте, діти, Домовляймось не шуміти, На уроці не дрімати, Руки вчасно підіймати. І […]...
- Найуживаніші суфікси прикметників МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Найуживаніші суфікси прикметників Найчастіше прикметники творяться за допомогою суфіксів. У творенні якісних прикметників, як і іменників, беруть участь суфікси двох груп: 1) ті, що утворюють прикметники з новим відтінком у значенні; 2) ті, за допомогою яких утворюються прикметники з новим значенням. Суфікси першої групи поєднуються з основами якісних прикметників, надаючи їм значення […]...
- ПРИКМЕТНИКИ-СИНОНІМИ, ПРИКМЕТНИКИ-АНТОНІМИ. УЖИВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ У ПРЯМОМУ ТА ПЕРЕНОСНОМУ ЗНАЧЕННЯХ Мета: ознайомити учнів з прикметниками із синонімічними та антонімічними значеннями; розкрити поняття багатозначності прикметників; навчати вживати прикметники в прямому та переносному значеннях; розвивати усне та писемне мовлення; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати любов до праці. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 110) III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА […]...
- Граматична категорія роду – ТРАНСПОЗИЦІЙНІ ФОРМИ ВІДМІНКІВ ІМЕННИК ТРАНСПОЗИЦІЙНІ ФОРМИ ВІДМІНКІВ Граматична категорія роду Категорія роду іменника покликана реалізувати в реченні його граматичні зв’язки, узгодити синтаксично залежні форми слів з іменником, що їх означає. У системі мови вона знаходить вираження в численних формах слів, які мають різне функціональне призначення; категорії роду не властива універсальність значень – типових однорідних функцій, характерних для всієї […]...
- Категорія ознаки предмета за дією ПРИКМЕТНИК 5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія ознаки предмета за дією Специфіка відносних прикметників, ад’єктивованих з категорії дієслова, виявляється у спільному для всіх похідних утворень характері ознаки, яку вони передають. Подібно до іменника, категоріальні одиниці якого стали основою для відтворення ознаки за відношенням до предмета, дієслово дало широку палітру значень різноманітної дії, яка […]...
- Прикметники-антоніми і прикметники-синоніми Тема. Прикметники-антоніми і прикметники-синоніми. (Вправи 198-203). Мета. Ознайомити із синонімічними та антонімічними значеннями прикметників. Вчити вживати прикметники в прямому та переносному значеннях. Розкрити поняття багатозначність прикметника; розвивати вміння добирати та використовувати прикметники-синоніми та антоніми у мовленні; поповнювати словниковий запас учнів. Виховувати любов до рідної мови. Обладнання: словники синонімів і антонімів, підручники, зошит. Хід уроку I. […]...
- Якісні прикметники Самостійні частини мови Прикметник Якісні прикметники Якість може бути виражена більшою чи меншою мірою, тому лише якісні прикметники можуть утворювати ступені порівняння – вищий і найвищий: радісний – радісніший – найрадісніший; солодкий – солодший – найсолодший (найбільш солодкий, якнайсолодший). Якісні прикметники можуть уживатися в повній та короткій формі. Повна (нестягнена) форма (ясная, зеленеє, великії, дрібнії) […]...
- Прикметники-антоніми та прикметники-синоніми. Уживання прикметників у прямому та переносному значеннях. (Вправи 155-159) Тема. Прикметники-антоніми та прикметники-синоніми. Уживання прикметників у прямому та переносному значеннях. (Вправи 155-159). Мета. Ознайомити учнів з прикметниками із синонімічними та антонімічними значеннями; вчити вживати прикметники в прямому та переносному значеннях, формувати уявлення про багатозначність прикметників; розвивати словниковий запас учнів; виховувати любов до праці. Обладнання: мовний матеріал, тлумачний словник, схема-опора. Хід уроку I. Організація класу. […]...
- Перехід дієприкметників у прикметники й іменники – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Перехід дієприкметників у прикметники й іменники Дієприкметники можуть втрачати дієслівні ознаки виду і часу, а тому й переходити до розряду власне прикметників. Так, у словосполученнях Битий шлях, Освічена людина виділені слова вказують на постійну ознаку (перше з них не має, зокрема, ознаки недоко-наного виду і теперішнього часу, друге […]...
- Категорія співвідносної інтенсивності ознаки ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія співвідносної інтенсивності ознаки Поняття інтенсивності ознаки е реальним, але похідним явищем позамовної дійсності. Воно виникає тоді, коли предмети порівнюються не за ознакою, а за її якісним станом, коли увага зосереджується не стільки на ознаці як властивості предмета, скільки на якості ознаки, що поєднує в собі такі […]...
- ПРИКМЕТНИКИ НАЙВИЩОГО СТУПЕНЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИКИ НАЙВИЩОГО СТУПЕНЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ОЗНАКИ Найвищий ступінь інтенсивності ознаки (від лат. Superlativ), його синтетична форма утворюється додаванням префікса най – до форми прикметника вищого ступеня, напр.: меткіший – найметкіший, густіший – найгустіший, глибший – найглибший, потужніший – найпотужніший. Префіксальні компоненти що – і як – виконують функцію […]...
- ПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ Морфологія та орфографія. Займенник § 63. ПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ Про займенники, які вказують на належність чогось особі, особливості їхнього наголошування, а також про культуру мовлення ПРИГАДАЙМО. Які морфологічні ознаки прикметників? 537 Прочитайте речення. Зверніть увагу на відмінкові форми присвійного займенника мій. Визначте його відмінок та синтаксичну роль у кожному реченні. Зробіть висновок про особливості відмінювання присвійних […]...
- Способи творення прикметників УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прикметник Способи творення прикметників Префіксальним способом прикметники утворюються від: А) прикметників: Сильний – пресильний; високий – невисокий; Б) іменників (із прийменником Без): Без меж – безмежний; без крил – безкрилий. Суфіксальним способом прикметники утворюються від: А) іменників: Сон – сонний; книга – книжний, книжковий; Б) прикметників: Білий – біленький, […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ВМІНЬ УЖИВАТИ В МОВЛЕННІ ПРИКМЕТНИКИ В РІЗНИХ ВІДМІНКОВИХ ФОРМАХ Мета: вдосконалювати вміння учнів визначати відмінок прикметників за закінченням і формою іменника; розвивати аналітичні вміння; виховувати спостережливість. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Сіроокі дівчатка, Ясноокі хлоп’ята, Заспокойтеся, сядьте, Час вже починати. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Каліграфічна хвилинка Зз Рр Пп зв ри пт Звірі – в хащах лісових, Риби – в водах річкових, Птиці […]...
- Граматична категорія відмінка – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА ІМЕННИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА Граматична категорія відмінка Серед категорій відмінка, роду і числа іменника провідна роль належить категорії відмінка, особливе місце якого вмотивоване кількома причинами. Відмінок охоплює усю систему номінацій, тому кожна його словоформа є носієм якогось значення, а отже, наділена відповідною функцією. Повна семантична навантаженість відмінка відрізняє його від категорії роду, де семантика […]...
- Присвійні займенники – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Присвійні займенники Присвійні займенники вказують на належність: – першій особі однини (мій) або множини (наш); – другій особі однини (твій) або множини (ваш); – третій особі однини (його, її) або множини (їхній); – будь-якій особі (свій). Присвійні займенники відмінюються подібно до прикметників м’якої групи з основою на Й. […]...
- ПРИКМЕТНИКИ ЗБІЛЬШЕНОЇ КІЛЬКОСТІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИКИ ЗБІЛЬШЕНОЇ КІЛЬКОСТІ ОЗНАКИ Збільшена кількість ознаки, передана прикметником, означає порівняно з уявно прийнятим еталоном вищий ступінь її концентрації в предметі. Процес кількісної модифікації ознаки відбувається у сфері суфіксального та префіксального словотвору, де афікси, приєднуючись до прикметників помірного ступеня якості, виконують роль прислівників дуже, трохи та ін., […]...
- Прикметники Урок 50 Тема. Прикметники – синоніми й антоніми. Пряме й переносне значення прикметників Мета: поглибити знання учнів про синоніми й антоніми на прикладі розгляду прикметників, розвивати вміння добирати та використовувати прикметники – синоніми та антоніми у мовленні, вживати прикметники в переносному значенні, тренуватися давати повну й вичерпну відповідь на питання; виховувати бажання працювати на користь […]...
- КАТЕГОРІЯ ОБМЕЖЕННЯ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ КАТЕГОРІЯ ОБМЕЖЕННЯ ОЗНАКИ У поверхневій структурі речення прикметники вищого та найвищого ступенів утворюють синтаксичну категорію обмеження ознаки. Суть нього явища полягає в тому, що ознака, виражена ад’єктивом у функції інтенсивності, сягає тільки певних меж, напр.: “Слово буває гострішим від криці” (з газ.). Тут прикметник вищого ступеня має […]...
- Відносні прикметники Самостійні частини мови Прикметник Відносні прикметники Відносні прикметники вказують на ознаку через їхні зв’язки, відношення з іншими предметами та діями: студентський квиток, скляна ваза, учорашній день, актовий зал, методична рада. Відносні прикметники не мають ступенів порівняння; у словосполученнях їх можна замінити іншими словами: торговельний майданчик – майданчик для торгівлі, алюмінієва виделка – виделка з алюмінію, […]...
- Присвійні, вказівні та означальні займенники, їх відмінювання – Займенник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Займенник Присвійні, вказівні та означальні займенники, їх відмінювання Присвійні, вказівні та означальні займенники відмінюються за родами, числами і відмінками, як і прикметники. Присвійні займенники Однина Множина Н. Мій | моє Моя Мої Р. Мого Моєї Моїх Д. Моєму Моїй Моїм Зн. = Н. або Р. | моє Мою = Н. або Р. Ор. […]...
- Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні ПРИКМЕТНИК § 45 Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні Запам’ятаймо! Прикметники за значенням поділяються на такі групи: якісні, відносні, присвійні. Якісні прикметники відповідають на питання який? яка? яке? які? і називають ознаки предметів, що сприймаються через відчуття. Відносні прикметники відповідають на питання який? яка? яке? які? і називають ознаку через відношення до предмета. Відносні […]...
- Граматична категорія МОРФОЛОГІЯ 2. ГОЛОВНІ ПОНЯТТЯ ГРАМАТИКИ Граматична категорія Граматична категорія – це інтегральна одиниця, яка обіймає єдиним граматичним значенням декілька взаємопротиставлених і формально виражених родових значень. Так, протиставлення значень “теперішнє” – “минуле” – г “майбутнє”, закріплене в певному наборі матеріально виражених афіксів, утворює категорію, а відповідно й парадигму часу. Розрізняється два типи категоріальних парадигм. Перший тип […]...
- Категорія кількісної градації ознаки ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія кількісної градації ознаки Категорія кількісної градації ознаки грунтується на похідних якісних прикметниках, за типом творення граматичних значень є здебільшого словотвірною категорією, де сема тієї чи іншої кількості ознаки формується афіксальним способом, нагір.: багатющий – дуже багатий, темнуватий – трохи темний, задовгий – трохи довгий, надглибокий – […]...
- Творення дієприслівників недоконаного і доконаного виду – Дієприслівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприслівник Творення дієприслівників недоконаного і доконаного виду Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи дієслова теперішнього часу (3-ї особи множини) за допомогою суфіксів: – від І дієвідміни Учи (-ючи), – від II дієвідміни – – ачи (-ячи): Нес/уть + учи -> несучи, Малю/ють + ючи -> малюючи, Нос/ять + ячи […]...
- Прикметники твердої і м’якої груп. Відмінювання прикметників І СЕМЕСТР ПРИКМЕТНИК Урок № 49 Тема: Прикметники твердої і м’якої груп. Відмінювання прикметників Мета: дати учням відомості про поділ прикметників на тверду та м’яку групи, формувати в них уміння визначати належність прикметників до певної групи, вміння відмінювати прикметники, знаходити орфограму “буква и, і, ї у відмінкових закінченнях прикметників”, обгрунтовувати вибір написання відповідним орфографічним правилом; […]...
- Суфіксальний спосіб творення – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Суфіксальний спосіб творення Суфіксальним способом творяться дієслова переважно від основ іменників і прикметників, рідше – від числівників, займенників і вигуків. Від основ іменників дієслова активно творяться за допомогою суфіксів –И-, – і-, – а – (-я-), – ува-. Наприклад: Щастя – щастити, смола – смолити, сіль – солити, весна – весніти, сапа […]...