Соціальна статистика

Related posts:

1. СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА – суміжна з соціологією галузь статистики, предметом якої є соціальна сфера суспільства, соціальні відносини та процеси. Система її показників має характеризувати умови та спосіб життя населення, його окремих класів, верств та груп, а також виникаючі на цих засадах інтереси, позиції, ціннісні орієнтації, міжгрупової взаємини та сусп. рухи. Грунтуючись на […]...
2. Статистика рівня життя населення Статистика рівня життя населення – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає обсяг і структуру та рівень задоволення різноманітних потреб населення в органічному взаємозв’язку з розвитком продуктивних сил і соціальними умовами життя населення. С. р. ж. н. досліджує формування доходів населення (в т. ч. окремих верств і груп), споживання населенням продуктів харчування, непродовольчих товарів, послуг культурно-побутового призначення, […]...
3. ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА (СОЦІАЛЬНА САНІТАРІЯ) Соціологія короткий енциклопедичний словник ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА (СОЦІАЛЬНА САНІТАРІЯ) – один з напрямів розвитку масових емпіричних обстежень населення Європи XIX ст. У результаті диференціації демогр. і статист. досліджень, започаткованих представниками “школи політ, арифметиків” та “описової школи статистики”, у XIX ст. відбувається своєрідна спеціалізація емпіричних досліджень у двох основних напрямах – “соціальна гігієна” та “моральна статистика” Проте […]...
4. СОЦІАЛЬНА РОБОТА Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА РОБОТА – професійна діяльність, спрямована на підтримку і надання соціальних послуг будь-якій людині чи групам людей. Соціальний працівник виступає посередником у різних сферах соціальної допомоги сім’ї, дітям, молоді, людям похилого віку, інвалідам і хворим, а також у всіх видах заг. соціальної підтримки населення. Соціальна робота охоплює держ. заклади, громадські й […]...
5. Соціальна мобільність Соціальна мобільність – перехід окремої людини, сім’ї з однієї соціальної групи або верстви в іншу, залежно від рівня освіти, кваліфікації та інших чинників. Двома формами С. м. є, по-перше, перехід індивіда або сім’ї у вищу соціальну верству або групу; по-друге, їх перехід з вищої соціальної верстви або групи в нижчу, що, як правило, є ознакою […]...
6. СТАТИСТИКА МОРАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СТАТИСТИКА МОРАЛЬНА – напрям у розвитку масових емпіричних обстежень населення в Європі XIX – поч. XX ст., що розвивався паралельно з “гігієною соціальною” (див.). Предметом С. м. були статист, дослідження злочинності, проституції, суїциду, позашлюбних дітей, люмпенізованих верств населення в країнах Зх. Європи (повій, бродяг, злочинців тощо), Термін “С. м.” у наук. […]...
7. Статистика домашніх господарств Статистика домашніх господарств – галузь соціально-економічної статистики, яка забезпечує інформаційну базу для вивчення рівня життя населення окремої країни (в т. ч. окремих верств і соціальних груп) у зіставленні з рівнем життя інших країн. З цією метою аналізуються рівні доходів і витрат домашніх господарств, їх структура та залежність від складу сім’ї, а також зайнятості окремих членів […]...
8. Соціальна держава Державне управління Соціальна держава. Призначення терміна “соціальна держава”- підкреслити здатність держави здійснювати сучасну соціальну політику, спрямовану на створення системи соціального захисту, соціальних гарантій, соціального партнерства. Це держава сучасного демократичного типу, що формується в умовах відносно стабільної і розвиненої економіки. Базовими цілями С. д. є: досягнення рівноваги, стабільності, цілісності і динамізму суспільного розвитку. В сучасних умовах […]...
9. БЕЗПЕКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник БЕЗПЕКА СОЦІАЛЬНА – одна з найважливіших внутрішніх складових нац. безпеки, характеристика ступеня соціальної стабільності суспільства. Різне порушення соціальної стабільності суспільства свідчить про підвищення рівня соціальної небезпеки (відповідно зниження рівня Б. С.). Рівень соціальної небезпеки може також підвищуватися (рівень Б, с„ знижуватися) консервуванням соціальних структур і відносин, які не мають істор перспективи. […]...
10. ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – знання, відомості, повідомлення тощо щодо дій, думок та стосунків між людьми, стану і характеру розвитку соціальних процесів, умов життєдіяльності, сусп. становища особи і соціальних груп, взаємодії їх інтересів. У будь-якому суспільстві I. с. несе на собі відбиток соціальних, екон., політ., нац. відносин, культурних та істор. надбань, особливостей доби. […]...
11. Доходи населення Доходи населення – грошові та натуральні надходження громадян з різних джерел. Використовуються для задоволення їх особистих потреб, нетоварних витрат і приросту їх заощаджень. Бувають доходи населення реальні та номінальні. Реальні – узагальнений показник рівня життя населення, задоволення його матеріальних та духовних потреб. Вони характеризують кількість матеріальних благ, які можуть бути придбані на ці доходи, та […]...
12. Національна соціальна безпека Національна соціальна безпека – важлива складова національної безпеки, яка означає стан соціальної сфери та комплекс заходів з боку держави, суспільства (передусім громадянського) і суб’єктів підприємницької діяльності, за допомогою яких забезпечується розвиток соціальної сфери в інтересах сучасного і майбутніх поколінь. До соціальної сфери, згідно з вимогами субординації, слід віднести такі загрози: 1) антинародна соціальна політика держави, […]...
13. Держава соціальна Держава соціальна – держава, діяльність якої спрямована на розвиток і безпеку людини соціальної, а отже, на посилення соціальної ролі економічної власності і влади, господарського механізму та інших елементів базису і надбудови. Така держава формується в окремих країнах ЄС і передусім у Швеції (хоча її в цій країні називають державою загального благоденства). Найважливішим критерієм її існування […]...
14. Взаємодія соціальна Взаємодія соціальна – вид соціального зв’язку, в процесі якого проявляється взаємовплив і взаємозумовленість окремих соціальних явищ і процесів, внаслідок чого вони змінюються, взаємопроникають один в одного і формують єдину цілісну систему. В межах B. c. розрізняють взаємодію економічну, політичну, правову, національну тощо. Визначальною є взаємодія між економічними явищами та процесами, властивими їм внутрішніми суперечностями та […]...
15. Витрати споживання Витрати споживання – витрати коштів, часу, праці, пов’язані зі споживанням матеріальних і нематеріальних благ, підготовкою матеріальних благ до споживання. Залежно від рівня розвитку продуктивних сил і відносин економічної власності кожна особа повинна мати змогу споживати таку кількість якісних благ, яка б забезпечила відтворення всіх процесів її життєдіяльності. Це й були б суспільно необхідні B. c. […]...
16. Стратифікація соціальна Стратифікація соціальна – 1) соціальна диференціація та нерівність у суспільстві, які формуються залежно від соціального походження, рівня освіти, набутої професії, доходу, виконання владних функцій та ін.; 2) система соціальних зв’язків, які поділяють людей на різні категорії за принципом ієрархії. Найвагомішим чинником формування С. с. є соціальне походження. Так, в Англії в середині XX ст. виокремлювались […]...
17. СОЦІОГРАФІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОГРАФІЯ (від лат. societas – суспільство і грецьк. grapho – пишу) – термін, запропонований Р. Штейнметцем у 1913 р. для позначення соціол. аналіт. досліджень, завдяки яким за допомогою емпіричних методів кількісно описуються життєдіяльність суспільства, масштаби, структура, динаміка різних соціальних процесів, поведінка соціально-екон. груп, терит., поселенських та ін. соціальних спільнот. Ф. Тьонніс […]...
18. Особистість соціальна Особистість соціальна – сукупність соціально значущих рис і якостей індивіда, трудового колективу, соціальної верстви або групи, які формують певну цілісність, зумовлену системою соціальних відносин, соціально-економічною діяльністю людей та їх взаємодією у процесі цієї діяльності. Видами такої діяльності є економічна, соціальна, правова, політична, культурна, ідеологічна тощо, тому в O. e. розрізняють економічні, соціальні, правові та інші […]...
19. СОЦІАЛЬНА СФЕРА, ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ РОЗДІЛ ІІІ. ГОСПОДАРСТВО УРОК 34. СОЦІАЛЬНА СФЕРА, ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ Очікувані результати: учень називає складові соціальної сфери; характеризує рівень розвитку окремих галузей та їх проблеми; порівнює рівень розвитку соціальної сфери в Україні та інших країнах; оцінює вплив соціальної сфери на ефективність національної економіки й задоволення духовних і соціальних потреб населення. Тип уроку: […]...
20. Соціальна сфера Соціальна сфера – 1) важлива сфера суспільного виробництва, в якій безпосередньо не створюються матеріальні блага (освіта, охорона здоров’я, культура, спорт, мистецтво та ін.), але створюються соціальні блага у формі послуг і частково здійснюється перерозподіл матеріальних і духовних благ. Окремими дисциплінами, які вивчають різні ланки цієї сфери, є економіка освіти, економіка охорони здоров’я, економіка туризму та […]...
21. ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – процес і стан розшарування (подрібнення) певної соціальної цілісності (соціуму, системи, спільноти) на складові частки чи елементи (індивіди, групи). Д. с. може існувати як певний генетично обумовлений стан подрібнення, взаємопов’язаної і взаємодіючої множинності елементів, складових частин, що відбиває гетерогенний зміст і характер соціуму, спільноти (диференційована цілісність соціального організму). Водночас […]...
22. Соціальна держава Частина перша ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ § 4. Особа, суспільство, держава 5. Соціальна держава. У конституційній характеристиці України разом із словом “пра­вова” використовується поняття “соціальна держава”. Зародження ідей соціальної держави пов’язане з іменами Сократа, Арістотеля, Платона. Ці ідеї розвинули І. Кант, Н. Макіавеллі, Дж. Локк і багато інших мислителів різних часів. Однак лише у ХХ ст. […]...
23. Соціальна політика Політологічний словник Соціальна політика – система цілей і засобів їх досягнення політичними і державними інститутами з регулювання соціальної сфери суспільства, соціальних відносин відповідно до сукупності політичних установок, принципів, рішень та ідей, спрямованих на задоволення соціальних інтересів і потреб особистостей, соціальних груп, класів та ін. Ефективність С. п. визначається ступенем задоволення матеріальних і духовних потреб людини. […]...
24. ІНТЕГРАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНТЕГРАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – процес і стан поєднання складових частин соціуму, передусім індивідів і груп, в єдину соціальну цілісність або систему. Поняття I. e. широко застосовували Г. Спенсер, Г. Зіммель, Е. Дюркгейм. У сучасній соціології воно використовується в функціоналізмі, систємологічних теоріях, діалектичній конфліктології, мікросоціології. В своїй абстрактній узаг. термін “I. с.” має […]...
25. Економічна статистика Економічна статистика – наука, яка досліджує кількісні сторони економічних процесів і явищ, що відбуваються у сферах матеріального й нематеріального виробництва з метою виявлення закономірностей і тенденцій розвитку економіки. Е. с. відображає також стан економіки зарубіжних країн. Е. с. – історична наука. Найважливішими показниками Е. с. є ті, що відображають економічний потенціал суспільства, відтворення ВВП, ефективності […]...
26. Закономірність соціальна Закономірність соціальна – внутрішньо необхідний, сталий і суттєвий зв’язок між соціальними (в т. ч. економічними) явищами і процесами, що виражає становлення, функціонування, розвиток і відмирання суспільства як цілісної системи або її окремих підсистем. З. с. – форма існування соціальних, у т. ч. економічних, законів. Розрізняють З. с. динамічну (за якої збереження однозначної залежності супроводжується тим, […]...
27. ПОЛІТИЧНІ АРИФМЕТИКИ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОЛІТИЧНІ АРИФМЕТИКИ (“школа політ, ариф – метиків”) – назва перших англ. дослідників (Дж. Граунт, В. Петті, Е. Галлей, Г. Кінх та ін.), котрі використали методи кількісного аналізу для вивчення соціально-демогр. процесів. Термін “політ, арифметика” належить представникові цієї школи, одному з основоположників клас, політ, економії Вільяму Петті (1628 – 1687) – автору […]...
28. СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА – сукупність людей, об’єднаних спільними ознаками (чинниками), напр., поселення, мова, релігія, професія, розмір прибутку, єдність мети та завдань діяльності тощо. М. Шаповал наз. таку спільність “громадою”, підкреслюючи наявність у ній “правно-політ. організації”. Предметом соціол. досліджень найчастіше є саме соціальна спільнота та її кумулятивні чинники. Відповідно до їх кількості С. […]...
29. СОЦІАЛЬНА МІФОЛОГІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА МІФОЛОГІЯ (від грецьк. – розповідь і logos – вчення, слово) – сукупність наук, необгрунтованих образів, уявлень і ідей про стан суспільства в минулому, сучасному і майбутньому, сусп. явища, соціальний розвиток та зміни, що виникають як спонтанно, так і поширюються у вигляді певних повідомлень через ЗМК, міжособистісні стосунки тощо з метою […]...
30. Соціальна справедливість Соціальна справедливість – одна з фундаментальних цінностей соціально-економічного життя окремої країни, регіональних союзів декількох або багатьох країн, яка передбачає створення рівних можливостей для розвитку та реалізації здібностей усіх членів суспільства і задоволення їхніх матеріальних і духовних потреб залежно від кількості та якості праці, а також узгодження практичної ролі окремих індивідів, трудових колективів, соціальних верств і […]...
31. ДЕРЖАВА СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА СОЦІАЛЬНА – держава, в якій законодавчо закріплена і реально здійснюється справедлива, демократична, ефективна соціальна політика, здатна забезпечити кожному громадянинові умови ефективної праці, її справедливу оплату, захист соціальних та економічних прав і свобод людини, сучасний рівень добробуту та безпеки....
32. Раціональний споживчий бюджет Раціональний споживчий бюджет – суспільно необхідний раціональний нормативний баланс споживання населенням різних матеріальних благ і послуг, що характеризує оптимальний рівень його потреб та їх структуру, а також середній розмір доходів, які забезпечують задоволення цих потреб. Р. с. б. визначають на підставі науково обгрунтованих раціональних норм споживання матеріальних благ і послуг окремими особами залежно від статі, […]...
33. ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА Екологія – охорона природи ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА – галузь медицини, що вивчає вплив соц. чинників середовища життя на стан здоров’я населення, розробляє профілактичні заходи запобігання захворюванням, що викликаються несприятливими умовами довкілля....
34. Демографічна статистика Демографічна статистика – наука, яка вивчає народонаселення та його зміни в конкретних історичних умовах суспільного розвитку. До сфери вивчення Д. с. належать: кількість, географічний розподіл і склад населення за суспільними верствами і групами та їх зайнятість, за віком і статтю, національністю, культурним рівнем, сімейним станом тощо. Д. с. охоплює питання природного руху населення (народжуваність, смертність, […]...
35. СТРАТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Культурологічний словник СТРАТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНА (лат. верства та робити) – система ознак та критеріїв соціального розшарування, нерівності у суспільстві, соціальна структура суспільства. 270...
36. ШКОЛА ОПИСОВОЇ СТАТИСТИКИ Соціологія короткий енциклопедичний словник ШКОЛА ОПИСОВОЇ СТАТИСТИКИ (державознавство) – назва групи нім. дослідників – Г. Конрінг, Г. Ахенваль, А. Шлецер, М. Шмейцель та ін., які послуговувалися методами кількісного аналізу в обстеженнях соціальних процесів та явищ і заклали теорет. підгрунтя статистики як науки. Першим термін “статистика” без чіткого визначення його змісту вжив нім учений Герман Конрінг […]...
37. НАПРУЖЕНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник НАПРУЖЕНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – стан, який виникає в суспільстві внаслідок дії дестабілізуючих факторів і виявляється у зростанні негативних соціальних настроїв та деструктивної поведінки, що таїть у собі небезпеку соціального “вибуху”, руйнування певних соціальних структур чи всього суспільства. Н. с. свідчить про наявність кризових ситуацій у суспільстві, загострення суперечностей між соціальними верствами, вона […]...
38. Організація соціальна Організація соціальна – раціональне об’єднання окремих індивідів, груп, трудових колективів, інших форм соціальної спільноти для досягнення спільної мети шляхом розширеного відтворення соціальних зв’язків на основі певних соціальних принципів, правил норм. М. Вебер називав O. e. фабриками з відтворення її внутрішніх соціальних зв’язків та зв’язків із зовнішнім середовищем. Головними її принципами є рівновага, самоврядування, чіткий розподіл […]...
39. АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА (від лат. activus – діяльний) – характеристика способу життєдіяльності соціального суб’єкта (індивіда, групи), що фіксує свідому спрямованість його діяльності і поведінки на зміну соціального середовища, умов, ін-тів відповідно до назрілих потреб, інтересів, цілей, ідеалів або на консервацію існуючого стану речей, гальмування змін, розвитку; вияв соціальних ініціатив, участь у вирішенні […]...
40. Соціальна технологія Державне управління Соціальна технологія. У поєднанні ці широковживані слова мають принципово новий зміст і являють собою спеціальний термін та певну соціально-гуманітарну категорію. Виникнення цього терміна пов’язане з прийняттям і активним використанням у сучасній суспільній діяльності та управлінні запропонованого Ч. Перроу розширеного тлумачення поняття технології як засобу перетворення будь-яких ресурсів у бажаний результат діяльності. Якщо виробнича […]...