Структура карбонових кислот

Related posts:

1. Агрегатний стан, розчинність – Властивості карбонових кислот КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 5 . Карбонові кислоти 5.3. Властивості карбонових кислот Перші представники карбонових кислот (С1-С3) мають різкий специфічний запах, зі збільшенням вуглеводневого радикала (С4-С9) неприємний запах зникає. Агрегатний стан, розчинність Фізичні властивості пов’язані з полярністю карбоксильної групи. Полярність обумовлює утворення водневих зв’язків з молекулами води або іншими молекулами карбонових кислот. – Нижчі члени гомологічного […]...
2. Назви карбонових кислот КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 5 . Карбонові кислоти Якщо до карбонільної групи приєднана гідроксильна група, то в результаті отримуємо карбоксильну групу – функціональну групу карбонових кислот. Увага: карбонатна кислота належить до неорганічних кислот, хоча вона теж є сполукою Карбону. 5.1 . Назви карбонових кислот Карбонові кислоти мають свій гомологічний ряд. Назви одноосновних карбонових кислот утворюють від […]...
3. Кислотні властивості – Властивості карбонових кислот КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 5 . Карбонові кислоти 5.3. Властивості карбонових кислот Кислотні властивості Карбонові кислоти – кислоти середньої сили. їхня сила – тобто здатність карбоксильної групи відщеплювати протон – визначається індуктивним ефектом, який викликається угрупованням, пов’язаним з карбоксильною групою. Карбонові ланцюги викликають +І-ефект, сила якого залежить від довжини карбонового ланцюга. Запам’ятайте: чим довший карбоновий ланцюг, […]...
4. Різноманіття карбонових кислот. Одержання й використання карбонових кислот II Семестр Тема 4. ОКСИГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 39 Тема уроку. Різноманіття карбонових кислот. Одержання й використання карбонових кислот Цілі уроку: узагальнити й систематизувати знання учнів про хімічні властивості, одержання й використання карбонових кислот; розширити знання про кислоти на прикладі вищих карбонових кислот, ненасичених кислот, їхніх властивостей, використання, одержання, поширення в природі; ознайомити зі специфічними […]...
5. Фізичні властивості карбонових кислот Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ КАРБОНОВІ КИСЛОТИ Фізичні властивості карбонових Кислот На відміну від альдегідів, уже перший член ряду – мурашина кислота – рідина з досить високою температурою кипіння, початкові члени ряду мають різкий запах, пропіонова має запах поту, запах масляної кислоти відчувається при підгоранні їжі […]...
6. Хімічні властивості карбонових кислот Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ КАРБОНОВІ КИСЛОТИ Хімічні властивості карбонових кислот 1. Вплив кислот на індикатори за рахунок дисоціації на іони: 2. Взаємодія з металами: 3. Взаємодія з оксидами металів: 4. Взаємодія з лугами: 5. Горіння: Як і більшість органічних сполук, карбонові кислоти дуже добре горять, […]...
7. Класифікація карбонових кислот Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ КАРБОНОВІ КИСЛОТИ Класифікація карбонових кислот Класифікація за вмістом Оксигену: оскільки до складу функціональної групи кислот входять атоми Оксигену, то всі карбонові кислоти належать до оксигеновмісних кислот. Класифікація за силою кислот: усі карбонові кислоти є слабкими кислотами. Причому зі збільшенням вуглеводневого радикала […]...
8. Хімічні властивості карбонових кислот: електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями, спиртами. Кислотність карбонових кислот, її залежність від складу й будови. Взаємний вплив карбоксильної та вуглеводневої груп II Семестр Тема 4. ОКСИГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 38 Тема уроку. Хімічні властивості карбонових кислот: електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями, спиртами. Кислотність карбонових кислот, її залежність від складу й будови. Взаємний вплив карбоксильної та вуглеводневої груп Цілі уроку: формувати знання учнів про хімічні властивості одноосновних карбонових кислот; показати взаємний вплив карбоксильної групи та […]...
9. Класифікація естерів карбонових кислот – Естери КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 6. Естери Естери дуже поширені в природі. Вони є основою так званих ефірних олій, надають приємного запаху квітам, плодам і ягодам. Естери – це похідні карбонових кислот і спиртів (утворення складних ефірів), що мають таку загальну формулу: 6.1. Класифікація естерів карбонових кислот Залежно від природи кислоти і спирту естери карбонових кислот поділяються […]...
10. Назви естерів карбонових кислот – Естери КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 6. Естери 6.2. Назви естерів карбонових кислот Назву естерів утворюють шляхом додавання до назви алкільного замісника назви залишку кислоти. Алкільний замісник входить до складу естерної групи – COOR2, до назви головного карбонового ланцюга додають суфікс – оат. Приклад: Назва Структура Входить до складу або визначає Етиловий естер мурашиної кислоти (етилметаноат) Запах рому […]...
11. Застосування карбонових кислот Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ КАРБОНОВІ КИСЛОТИ Застосування карбонових кислот 1. Застосування мурашиної кислоти. Оскільки при нагріванні мурашиної кислоти з оцтовою виділяється чадний газ, то її часто використовують у лабораторії для добування чистого чадного газу. Мурашину кислоту широко використовують в органічному синтезі, як протраву при фарбуванні […]...
12. Водневий показник розчинів слабких кислот і основ – Сила кислот і основ – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.3. Сила кислот і основ Водневий показник розчинів слабких кислот і основ Оскільки при протолізі кислоти чи основи утворюється рівна кількість позитивних і негативних іонів, їхня концентрація буде однаковою: Якщо в даних рівняннях прологарифмувати значення концентрацій іонів (Н3О+) і (ОН-), то одержимо значення pH розчину кислоти або значення рОН […]...
13. Карбонові кислоти – КИСНЕВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ Розділ 17. КИСНЕВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ § 17.10. Карбонові кислоти Карбоновими кислотами називаються органічні сполуки, в молекулах яких міститься функціональна карбоксильна група (карбоксил) Назва “карбоксил” походить від слів карбоніл та гідроксил. Якщо в молекулі міститься одна карбоксильна група, то кислота називається одноосновною, дві […]...
14. Поняття про карбонові кислоти Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ КАРБОНОВІ КИСЛОТИ Поняття про карбонові кислоти Оскільки органічні кислоти, так само, як і решта органічних сполук, мають у своєму складі вуглеводневий кістяк, то всі органічні кислоти називають карбоновими кислотами. Карбонові кислоти належать до оксигеновмісних органічних сполук і мають у своєму складі […]...
15. Гомологічний ряд і номенклатура Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ КАРБОНОВІ КИСЛОТИ Гомологічний ряд і номенклатура карбонових кислот Правила складання назв карбонових кислот за міжнародною номенклатурою аналогічні до правил для спиртів, альдегідів та вуглеводнів. Назва кислоти походить від назви відповідного вуглеводню додаванням суфікса – ова до назви алкану. У зв’язку з […]...
16. Сильні кислоти й основи – Сила кислот і основ – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.3. Сила кислот і основ Силу кислоти або основи, за Бренстедом, визначають здатністю до протолізу, що залежить від того, як сильно виражена готовність речовини віддавати або приймати протони. Реагент визначає, яку функцію – кислоти чи основи – виконує речовина в реакції. У цьому випадку важливим реагентом є вода, оскільки […]...
17. Аміди кислот – АЗОТОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ Розділ 18. АЗОТОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ § 18.5. Аміди кислот Амідами карбонових кислот називаються похідні цих кислот, у яких гідроксильна група заміщена аміногрупою. Наприклад: Загальна формула амідів RCONH2. Функціональна група – Називається амідогрупою. Назви амідів утворюють від назв кислот, з яких вони утворились, […]...
18. Карбонові кислоти. Насичені карбонові кислоти. Фізичні властивості. Номенклатура II Семестр Тема 4. ОКСИГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 37 Тема уроку. Карбонові кислоти. Насичені карбонові кислоти. Фізичні властивості. Номенклатура Цілі уроку: розвивати знання учнів про карбонільні органічні сполуки на прикладі карбонових кислот; формувати знання про карбоксильну функціональну групу на прикладі карбонових кислот; ознайомити учнів зі структурною й електронною формулами оцтової кислоти; показати зв’язок між функціональною […]...
19. Насичені одноосновні карбонові кислоти – Оксигеновмісні органічні сполуки Хімія Органічна хімія Оксигеновмісні органічні сполуки Насичені одноосновні карбонові кислоти Карбонові кислоти – це органічні сполуки, до складу молекул яких входить карбоксильна функціональна групА: – Насичені одноосновні карбонові кислоти містять одну карбоксильну групу й ординарні карбон-карбонові зв’язки. У результаті взаємного впливу атомів у карбоксильній групі: – зв’язок С=О міцніший, ніж в альдегідній групі; – зв’язок […]...
20. Проведення титрування – Титрування кислот і основ – Нейтралізація КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 3. Нейтралізація 3.2. Титрування кислот і основ Проведення титрування Для визначення концентрації кислоти або лугу потрібне таке приладдя: – піпетка для відмірювання певного об’єму кислоти або основи невідомої концентрації; – бюретка для вимірювання розчину відомої концентрації; – Колба Ерленмейера (зі зразком) для розміщення відміряного об’єму розчину, що визначається, невідомої концентрації. Після додавання […]...
21. Поняття про естери – ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Поняття про естери Функціональна група естерів подібна до функціональної групи карбонових кислот: функціональна група естерів – СОО-, а функціональна група карбонових кислот – СООН. Найпростіший представник естерів: Загальна формула естерів: СnН2nO2, вона збігається із загальною формулою карбонових […]...
22. Слабкі кислоти й основи – Сила кислот і основ – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.3. Сила кислот і основ Слабкі кислоти й основи У слабких кислот і основ дисоціація є неповною. Внаслідок цього в розчині є недисоційовані молекули. Тому показник pH неможливо розрахувати лише з концентрації кислоти або основи. Додатково потрібна інформація про стан протолітичної рівноваги: Оскільки в цьому випадку концентрація молекул води […]...
23. Хімічні властивості кислот. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Використання кислот Тема 2 ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК УРОК 19 Тема. Хімічні властивості кислот. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Використання кислот Цілі уроку: закріпити знання про хімічні властивості кислот на прикладі хлоридної кислоти; поглибити знання учнів про реакції заміщення й обміну на прикладі хімічних властивостей кислот; розвивати навички експериментальної роботи з […]...
24. Нейтралізація слабких кислот і основ – Нейтралізація КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 3. Нейтралізація При змішуванні рівних об’ємів соляної кислоти і розчину їдкого натру однакових концентрацій, утворюється нейтральний розчин натрій хлориду, що має показник pH = 7. Таким чином, кислотні і лужні властивості початкових речовин нейтралізуються. Нейтралізація є реакцією взаємодії іонів гідроксонію і гідроксид-іонів з утворенням молекул води: Н3О+ + ОН – 2 Н2О. […]...
25. Теорія Бренстеда – Визначення кислот і основ КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 1. Визначення кислот і основ 1.2. Теорія Бренстеда Багато речовин утворюють кислі або лужні розчини, але не відповідають наведеним визначенням кислот і лугів. Приклад. Розчин амоній хлориду має кислу реакцію, а розчин натрій ацетату – лужну. У зв’язку з цим Йоганн Бренстед і Томас Лоурі сформулювали в 1923 р. нове визначення кислот […]...
26. Структура молекул жиру – Жири – Естери КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 6. Естери 6.4. Жири Олії і жири – це естери трьохатомного спирту гліцеролу і карбонових кислот. Загальна назва жирів – тригліцериди. Жири й олії – хімічно майже тотожні сполуки. Жири при кімнатній температурі тверді і легко перетворюються на рідину. Олії містять переважно залишки ненасичених карбонових кислот. Тому шляхом каталітичного гідрування вони легко […]...
27. Структура періодичної системи у світлі теорії будови атома Тема 3 ПЕРІОДИЧНИЙ ЗАКОН І ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ Д. І. МЕНДЕЛЄЄВА. БУДОВА АТОМА УРОК 49 Тема. Структура періодичної системи у світлі теорії будови атома Цілі уроку: розширити знання учнів про періодичну систему хімічних елементів; на підставі знань про будову атома й будови електронних оболонок атомів показати взаємозв’язок між розміщенням хімічних елементів у періодичній системі […]...
28. Функціональна група ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ 10. Теоретичні основи органічної хімії 10.7. Функціональна група Характеристична (функціональна) група – це структурний фрагмент молекули, який зумовлює її хімічні властивості та належність до певного класу органічних речовин. Функціональна група з’єднана з родоначальною структурою, тобто структурою, яка становить основу сполуки: головний карбоновий ланцюг, […]...
29. Класифікація вуглеводнів. Утворення ковалентних карбон-карбонових зв’язків у органічних сполуках. Види гібридизації електронних орбіталей атома Карбону І СЕМЕСТР Тема 2. ВУГЛЕВОДНІ Урок 6 Тема уроку. Класифікація вуглеводнів. Утворення ковалентних карбон-карбонових зв’язків у органічних сполуках. Види гібридизації електронних орбіталей атома Карбону Цілі уроку: формувати в учнів знання про походження ковалентного карбон-карбонового зв’язку в органічних сполуках та його значення в органічній хімії; ознайомити учнів з поняттям “гібридизація електронних орбіталей” в атомі Карбону, видами […]...
30. Дисоціація кислот, основ і солей у водних розчинах – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.8. Дисоціація кислот, основ і солей у водних розчинах За допомогою теорії електролітичної дисоціації дають означення й описують властивості кислот, основ і солей. Кислотами називаються електроліти, під час дисоціації яких як катіони утворюються тільки катіони […]...