Відтворення економічної власності

Related posts:

1. Просте відтворення Просте відтворення – відтворення, здійснюване в незмінних масштабах, за однакового рівня техніки і продуктивності праці. Основні його складові – відтворення в незмінних масштабах матеріального продукту, відносин економічної власності та людини (людини-працівника і людини-власника). П. в. переважало у докапіталістичних формаціях. П. в. було типовим і для феодального способу виробництва. Додатковий продукт, створений селянами і ремісниками, споживався […]...
2. Критерії класифікації економічної власності Критерії класифікації економічної власності – головні ознаки виокремлення типів, форм і видів власності залежно від їх співвідношення між собою, значення в соціально-економічній структурі суспільства, суб’єктно-об’єктних відносин. Основними К. к. е. в. є: 1) суб’єкти власності; 2) об’єкти власності; 3) сфери суспільного відтворення; 4) інтегральний критерій, який враховує перші три критерії або поєднує суб’єктно-об’єктний підхід та […]...
3. Відтворення суспільного капіталу Відтворення суспільного капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва у взаємозв’язку і взаємодії відтворення індивідуальних, колективних, державних та інтернаціональних форм капіталу. Суб’єктом власності та управління за умов приватної форми капіталу є окремий капіталіст. За умов колективної форми капіталу таким суб’єктом є декілька підприємців, вищих менеджерів, фінансові інститути. Типова форма колективного капіталу – акціонерні компанії. З […]...
4. Типи власності Типи власності – класифікація економічної власності залежно від її суб’єкта з одночасним виокремленням у межах кожного з цих типів форм власності відповідно до соціально-економічного поєднання безпосередніх працівників із засобами виробництва. Розрізняють такі Т. в.: 1) приватний, суб’єктом якого є окрема особа, максимум сім’я. У його межах виділяють приватну трудову власність, що базується на соціально-економічній єдності […]...
5. Відтворення людини Відтворення людини – безперервне відновлення всіх сутнісних сил людини як соціобіологічної істоти шляхом задоволення відповідних потреб. За своєю структурою таке відтворення означає передусім відновлення людини як основної продуктивної сили, відновлення в межах окремих підсистем цілісної економічної системи, а також у системі надбудовних відносин. Як найважливіший елемент продуктивних сил вона є також суб’єктом техніко – економічних, […]...
6. Система відносин економічної власності Система відносин економічної власності – сукупність різноманітних типів і форм власності, які формуються і розвиваються в усіх сферах суспільного відтворення, і поступове підпорядкування в процесі історичного розвитку відносинам власності на засоби виробництва інших об’єктів власності, внаслідок чого, а також завдяки раціональному використанню господарського механізму, ця система перетворюється на єдину цілісність з притаманними їй законами, суперечностями, […]...
7. Відтворення технологічного способу виробництва Відтворення технологічного способу виробництва – постійно повторюваний процес функціонування й розвитку продуктивних сил і техніко – економічних відносин у їх органічній єдності та взаємодії відповідно до законів технологічного способу виробництва. Кожна зі сторін технологічного способу виробництва є складною системою з багатьма елементами і зв’язками між ними (див. Техніко – економічні відносини). У процесі відтворення продуктивних […]...
8. Відтворення індивідуального капіталу Відтворення індивідуального капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва на окремому підприємстві, фірмі, власником яких є окрема особа. Таких підприємств у розвинених країнах світу – переважна більшість. Так, у США з понад 25 млн. підприємств до підприємств капіталістичного типу (на яких використовується наймана праця, має місце відчуження працівників від засобів виробництва, управління власністю тощо) належить […]...
9. Відтворення господарського механізму Відтворення господарського механізму – постійно повторюваний процес функціонування й розвитку ринкових, корпоративних і державних важелів регулювання економіки в їх взаємодії, що супроводжується зміною ядра (провідної ланки) господарського механізму. Серед державних важелів виділяють адміністративні, правові та економічні. Ринкові важелі регулювання за своєю природою є економічними. На нижчій стадії розвитку капіталізму розширене В. г. м. супроводжується розширенням […]...
10. Економічна незалежність у відносинах власності Економічна незалежність у відносинах власності – наявність власності народу на створене його працею національне багатство і передусім на засоби виробництва, що передбачає активну й постійну участь працездатного населення у виробництві необхідних для суспільства товарів і послуг, справедливому розподілі створеного національного доходу, в управлінні власністю на цій основі, а також розширене відтворення людини – працівника і […]...
11. Плюралізм економічної системи Плюралізм економічної системи – існування і взаємодія різних технологічних способів виробництва, організаційно-економічних відносин, типів і форм економічної власності та господарських механізмів у межах національної економічної системи. Так, у країнах з високим і середнім рівнями розвитку економічна система базується на поєднанні трьох типів технологічного способу виробництва; у країнах із середнім рівнем розвитку переважає технологічний спосіб виробництва, […]...
12. Еволюція капіталістичної власності Еволюція капіталістичної власності (економічної) – процес кількісно-якісних та окремих сутнісних перетворень при переході від менш розвинених типів і форм капіталістичної власності до більш розвинених та їх діалектичного заперечення. На нижчій стадії розвитку капіталізму панівною формою капіталістичної власності була приватна (індивідуальна) власність. Однак дія законів технологічного, суспільного та економічного способів виробництва та закону адекватності поступово перетворювали […]...
13. Відтворення робочої сили Відтворення робочої сили – відтворення фізичних, розумових і організаторських здібностей людини, основних рис людини економічної (людини – працівника і людини – власника). Найважливішими рисами людини – працівника є рівень її освіти і кваліфікації, економічного мислення, ступінь розвитку економічних потреб та інтересів, психофізіологічні якості (працьовитість, цілеспрямованість тощо). Основними рисами людини – власника є її участь в […]...
14. Відтворення населення Відтворення населення – безперервний, постійно повторюваний процес зміни поколінь через народження і смерть. Розширене В. н. означає збільшення кількості наступних поколінь порівняно з попередніми. Водночас природний приріст населення залежить не лише від співвідношення народжуваності й смертності, а й від особливостей вікової структури. За сучасних умов у розвинених країнах світу внаслідок високої середньої тривалості життя покоління, […]...
15. Стійкість економічної системи Стійкість економічної системи – здатність економічної системи загалом та її окремих підсистем (продуктивних сил, економічної власності, господарського механізму та ін.) до розширеного відтворення в інтересах переважної більшості населення окремої країни, попри зміни зовнішнього середовища. Найбільше С. е. с. залежить від типів і форм економічної власності та господарського механізму, за допомогою якого здійснюється від’ємний зворотний зв’язок […]...
16. Власність трудова Власність трудова – власність, яка заснована на власній праці, унеможливлює використання найманої праці й означає привласнення засобів виробництва, створеного продукту окремою особою, сім’єю чи трудовим колективом. Додатковими критеріями належності власності до трудової (крім невикористання найманої праці), а також розмежування форм трудової та нетрудової власності є привласнення необхідного або додаткового продукту, рівень доходів, який або дає […]...
17. Закони розвитку людини економічної Закони розвитку людини економічної – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між людиною – працівником (її рисами, потребами та інтересами) і людиною – власником (її рисами, потребами та інтересами), внаслідок взаємодії яких (зв’язків) у різних сферах суспільного відтворення відбувається вдосконалення та еволюція економічної людини, поступово формується комплекс умов для її трансформації в людину соціальну. При […]...
18. Відтворення Відтворення – безперервне відновлення процесу виробництва товарів, послуг та духовних благ, на основі якого здійснюється відтворення економічної системи та її всіх підсистем. Розрізняють два типи В. – просте і розширене. За простого В. процес виробництва і випуск створених благ здійснюються щорічно у незмінному масштабі, а економічна система не зазнає якісних і сутнісних змін. Таке В. […]...
19. Закон єдності праці і власності Закон єдності праці і власності – загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між різними за змістом видами праці та відповідними типами і формами власності. Початково цей закон виражає такі зв’язки між індивідуальною працею людини і приватною трудовою власністю на результати цієї праці. З. є. п. і в. відображає функціонування (функціональні […]...
20. Право державної власності Право державної власності – сукупність правових норм, які закріплюють належність об’єктів державної власності певним суб’єктам держави на центральному, регіональному та місцевому рівнях (залежно від типу держави). Державна власність в Україні існує у формах загальнодержавної та власності адміністративно-територіальних одиниць. Об’єктами загальнодержавної власності є земля, оборонні об’єкти, єдина енергетична система та система транспорту загального користування, зв’язку, фінансові […]...
21. Реприватизація Реприватизація – повернення націоналізованих раніше (повною експропріацією або частковим викупом) підприємств, банків та інших об’єктів приватним власникам. Поняття “Р.”, як і поняття “приватизація”, позначає наявність лише двох типів власності в сучасному суспільстві – приватної та державної, що є одним зі стереотипів західної економічної науки. Однак, крім цих типів власності, існує колективний тип у формах акціонерної […]...
22. СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ: ЕКОНОМІЧНІ СУБ’ЄКТИ, СПОСОБИ КООРДИНАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ УРОК № 19. СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ: ЕКОНОМІЧНІ СУБ’ЄКТИ, СПОСОБИ КООРДИНАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ Мета уроку: з’ясувати, що таке економічна система; ознайомити з основними елементами економічних систем; розширити знання учнів про форми власності, що існують в Україні; продовжити формувати логічність і послідовність у викладенні власної думки; розвивати економічне мислення; виховувати допитливість і самостійність. […]...
23. Власності теорії та концепції Власності теорії та концепції – сукупність основних напрямів, шкіл та поглядів в історії світової економічної думки на сутність власності, її найважливіших форм у процесі еволюції різних економічних систем. У Давньому Єгипті поняття “власність” (джет) спочатку вживалося на означення процесу користування людиною певним предметом. Державну власність вони розглядали як державне надбання, як своєрідне посадове володіння фараона. […]...
24. Відтворення організаційно-економічних відносин Відтворення організаційно-економічних відносин – процес безперервного відновлення управлінських відносин на рівні різних типів і форм підприємств, фірм, компаній, а також відтворення маркетингових досліджень, обміну досвідом та ін. До виникнення науково обгрунтованих менеджменту та маркетингу В. о.-е. в. відбувалося здебільшого в межах окремих невеликих підприємств і фірм, а наприкінці XIX ст. внаслідок появи та збільшення кількості […]...
25. Предмет економічної теорії Предмет економічної теорії – система економічних відносин у взаємодії з розвитком продуктивних сил в усіх сферах суспільного відтворення, а також пізнання законів і закономірностей такої взаємодії, цілісність і організованість якої забезпечується господарським механізмом. Основні підсистеми економічних відносин: техніко-економічні, організаційно-економічні, відносини економічної власності (в т. ч. товарно-грошові відносини). Основними підсистемами, які виникають внаслідок взаємодії окремих елементів […]...
26. Власність комунальна Власність комунальна – форма колективної власності, за якої засоби виробництва і результати виробництва та праці привласнюються територіальними колективами (громадами). В. к. закріплена у Конституції України. Аналогом В. к. у зарубіжній літературі і практиці є поняття “муніципальна власність”. Запроваджена в Україні з 1990 з визнанням інституту місцевого самоврядування. Сформувалася шляхом безоплатного передання частки загальнодержавної власності; у […]...
27. Показники економічної безпеки Показники економічної безпеки – кількісно-якісна характеристика внутрішньої безпеки країни в межах національної економічної системи. Так, у межах продуктивних сил ними є: загальноосвітній, професійний, культурний рівні людини – працівника, умови її праці, рівень економічного мислення, задоволення потреб, професійна мобільність – щодо основної продуктивної сили; ступінь фізичного та морального зношування техніки, рівень упровадження нових ресурсо – та […]...
28. Ринок послуг Ринок послуг – сукупність організаційно-економічних і відносин економічної власності щодо організації та купівлі-продажу послуг. Перші пов’язані з організацією купівлі-продажу цього особливого товару, другі виникають у процесі створення послуг та їх споживання (своєрідного привласнення). Послуги створюються у сфері матеріального (громадське харчування, торгівля, побут та ін.) і нематеріального (освіта, охорона здоров’я, мистецтво, культура) виробництва. З огляду на […]...
29. Форми власності Форми власності – встановлені державою види власності. В Україні власність існує в таких формах: приватна, колективна, державна. Суб’єктами права приватної власності є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. Суб’єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, господарські товариства, господарські об’єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські […]...
30. Соціальне відтворення Соціальне відтворення – відтворення соціальної системи і передусім соціальних відносин на постійній та розширеній основах. Оскільки поняття “соціальне” вживається у вузькому (як відносини між окремими класами, соціальними верствами і групами та всередині них) та широкому (як сукупність усіх підсистем суспільних відносин у процесі їх взаємодії) значеннях, то С. в. на постійній та розширеній основах охоплює […]...
31. Система корпоративної власності Система корпоративної власності – сукупність основних форм і структурних елементів акціонерної власності, визначених за різними критеріями, і взаємодія між ними в межах національних економічних систем. Так, у США виокремлюють закриті (акції одного виду розподіляються серед засновників компанії здебільшого за родинними зв’язками і не котируються на ринку цінних паперів, а чисельність акціонерів не перевищує 300 осіб) […]...
32. Еволюція власності Еволюція власності – поступовий і революційний (стрибкоподібний) характер розвитку відносин власності при переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої та в межах кожної з них, що відбувається під впливом системи продуктивних сил і передусім потреб та інтересів людини. Основними закономірностями цього процесу, якщо йдеться про економічний аспект власності, є такі: 1) посилення суспільного характеру речового […]...
33. Право державної власності Право державної власності – право, яке виступає у двох видах: загальнодержавна власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність), Суб’єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України, суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) […]...
34. Прав власності теорії Прав власності теорії – висунуті західними вченими концепції власності, які обгрунтовують виконання соціальних функцій приватною власністю (розподіл влади в суспільстві та економіці тощо), обмеження прав приватного власника, їх розсіювання серед дрібних акціонерів, менеджерів, найманих працівників (у разі здійснення ними прав управління підприємством). У західній науковій літературі власність розглядається під кутом зору різних галузей права, зумовлює […]...
35. Механізм забезпечення економічної безпеки країни Механізм забезпечення економічної безпеки країни – сукупність інституційних та організаційних структур і комплекс використовуваних ними форм й методів з метою послаблення й усунення внутрішніх і зовнішніх загроз існуванню країни в економічній сфері. Важливими передумовами дії М. з. е. б. к. є обгрунтування стратегії й тактики забезпечення економічної безпеки, виділення найважливіших індикаторів (показників) безпеки, групування їх […]...
36. Критерії класифікації соціально-економічної безпеки країни Критерії класифікації соціально-економічної безпеки країни – найважливіші кількісно-якісні ознаки, на підставі яких оцінюють і класифікують сукупність факторів, що загрожують суверенітету країни або декількох країн в усіх сферах соціально-економічного життя на певному етапі та в майбутньому. Такими сферами є економіка, соціальні відносини, політика, право, ідеологія, національні відносини, духовна сфера, культура, мораль, естетико-етичні норми життя та ін. […]...
37. Власність приватна Власність приватна – власність, отримана в процесі привласнення окремою особою, максимум – сім’єю, різних об’єктів у всіх сферах суспільного відтворення. Розрізняють В. п., засновану на власній та на чужій праці. До першої належить власність дрібних виробників (ремісників, селян тощо), які не наймають робочої сили, отже, не експлуатують найманої праці. Ця форма власності існує в усіх […]...
38. Стратегія економічного розвитку Стратегія економічного розвитку – довготермінова економічна політика, в якій конкретизується стратегічна мета діяльності уряду, спрямована на розширене відтворення цілісної економічної системи за змінюваності внутрішніх і зовнішніх умов. Основними структурними елементами С. е. р. є, по-перше, здійснення довготермінової економічної політики у сфері промисловості (промислова політика), аграрній сфері (аграрна політика), у сфері зовнішньоекономічної діяльності (зовнішньоекономічна політика), у […]...
39. Людина економічна Людина економічна (homo economicus) – сукупність економічних потреб, інтересів, цілей індивіда, органічне поєднання в ньому рис працівника і власника. Структуру таких потреб слід розглядати відповідно до структури суспільного способу виробництва. Тому економічна сутність людини розкривається в суперечливій єдності людини-працівника як основного елемента системи продуктивних сил і людини – власника як суб’єкта економічних відносин, передусім відносин […]...
40. Антропологія соціальна Антропологія соціальна (гр. anthropos – людина, social – учення) – соціологічна концепція, яка проповідує пріоритет особистості в системі суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, правових та інших) і відповідні принципи дослідження, які лежать в її основі. Найважливішою основою A. c. є пріоритет людини в системі економічних відносин, передусім у відносинах економічної власності. Такий пріоритет передбачає гуманізацію […]...