Головна ⇒ 📌Біологія ⇒ Застосування систем сигналів і знарядь

Застосування систем сигналів і знарядь

Тема 3 ПОВЕДІНКА ТВАРИН

& 56. Застосування систем сигналів і знарядь

1. Система

Сигналів бджіл. Тепер, коли ви дізналися про соціальних комах, розглянемо найскладніші відомі нам системи передавання інформації в живій природі (не враховуючи, звісно, мову людей).

І в мурах, і у бджіл особини-розвідники вирушають на пошуки їжі.

Якщо їм пощастить знайти місце, де є багато поживи, вони повертаються в родину й повідомляють іншим, де треба шукати корм. Як це відбувається?

“Мова” (система сигналів) бджіл вивчена краще. Якщо

корм розташований поряд із вуликом, розвідниця виконує так званий “круговий” танок. У цьому разі інші бджоли шукають поживу за запахом, який принесла розвідниця. Цікавіше, коли ціль – на певній відстані від вулика.

У такому випадку розвідниця бігає по стільниках “вісімкою” (рис. 56.1).

Рис. 56.1. Угорі на схемі місцевості показано розташування трьох принад відносно вулика й сонця. Унизу – схема рухів, які виконують бджоли-розвідниці, указуючи на розташування цих принад

Кількість коливань черевця розвідниці посередині умовної “вісімки” відповідає відстані

до поживи, а кут нахилу цієї перетинки до вертикалі дорівнює куту між напрямом на сонце та напрямом, у якому комахам треба летіти.

Якщо не дати розвідниці повідомити про свою знахідку відразу, вона змінить повідомлення про напрям польоту відповідно до добових змін положення сонця.

Те, що систему сигналів бджіл розшифровано правильно, довели за допомогою спеціального робота, який нагадує бджолу. Його танком на стільниках дослідники спрямували бджіл у заплановане місце!

2. Система сигналів мурах. Систему сигналів мурах ще тільки розшифровують. Доведено, що мураха-дослідник може повідомити інших мурах про складний маршрут. Наприклад, в експериментальних установках для вивчення поведінки мурах (рис. 56.2) використали гребінку з багатьма зубцями. Коли розвідник, який знайшов їжу на кінці одного зубця, прямував до мурашника, гребінку замінювали на нову, аби на ній не було ніяких слідів. Розвідник спілкувався з родичами (рис. 56.3), ті вирушали до гребінки й повертали на потрібний зубець (рис. 56.4)!

Дослідники вивчали час, який потрібен, щоб мураха передав певне повідомлення. Указівка “поверни на 40-му зубці” передавалася вдвічі довше, ніж “поверни на 20-му зубці”. Імовірно, мурахи передають відомості про кожну розвилку окремо. А ось після того, як пожива певний час була на 40-му зубці, повідомлення “поверни на 38-й розвилці” передавалося швидко. Вірогідно, мурахи використовують щось на кшталт команди “поверни на 2 зубці раніше, ніж у минулий раз”. Це свідчить про те, що в системі сигналів мурах, крім інстинктивних команд, є елементи учіння.

Рис. 56.2. Схема експериментальної установки для вивчення поведінки мурах. Ліворуч – жила зона, праворуч – перехід до лабіринту (у збільшеному вигляді – у куті праворуч), що розташований над ємністю з водою

Рис. 56.3. Розвідник, що знайшов поживу, спілкується з іншими мурахами

Рис. 56.4. Команда мурах потрапляє саме на той зубець гребінки, на який указав розвідник

3. Інші системи сигналів. Ми розглянули найскладніші відомі нам системи сигналів. Звичайно, є й інші приклади. У зелених жаб сигналом тривоги є плюхання іншої жаби у воду; у риб такі сигнали мають здебільшого хімічну природу. Досконалішою є система сигналів африканських мавп вервет (рис. 56.5). Вони видають чотири різних сигнали тривоги. Один крик означає появу орла, другий – леопарда чи гепарда, третій – змії, четвертий – небезпечного примата

(павіана або людини). Якщо мавпа стикається з якоюсь новою загрозою, вона класифікує її, обираючи один із сигналів. Так, гелікоптер викличе сигнал “орел”, а мікрофон для запису голосів, який сховали в траві дослідники, – “змія”. Інші мавпи реагують на сигнали відповідно: на крик “орел” дивляться на небо, на крик “змія” – під ноги.

Досконалу систему звукових сигналів мають і дельфіни. Вони повідомляють родичам дві важливі речі. По-перше, у їхньому “співі” є особисті послідовності, що позначають індивідуальність виконавця (на кшалт імені). По-друге, ці звуки характеризують настрій, емоціональний стан дельфінів. Обмін такими повідомленнями допомагає підтримувати єдність групи.

4. Застосування знарядь. Ще один тип поведінки, який вважають одним із найскладніших, – це застосування знарядь, тобто предметів, які використовують для впливу на інші предмети або тварин. Ви вже ознайомилися з прикладами застосування різних знарядь. Ними є й сітка павука (рис. 123, с. 48), і камінь, який підіймає восьминіг (рис. 16.7, с. 66), і камені, якими шимпанзе розколюють горіхи (рис. 49.7, с. 196). Наведемо ще декілька прикладів (рис. 56.6-56.8).

Рис. 56.5. Вервети – африканські мавпи, які виробили різноманітні сигнали тривоги

Рис. 56.6. Ця риюча оса закладає гусінь у нірку (а), а потім, трамбуючи пісок камінцем, її маскує (б)

Рис. 56.7. Новокаледонська ворона (птах родини Воронові) виколупує комаху з деревини за допомогою палички, яку вона очистила від листя

Рис. 56.8. Калан (морська видра, представник ряду Хижі) розколює панцир краба об плаский камінь, покладений собі на груди

Ми сподіваємось, що, маючи справу з тваринами – і простими, і складними, – ви врахуєте те, наскільки їхня поведінка буває цікавою. Учіться поважати наших родичів!

Тварини демонструють складну поведінку, зокрема вміють застосовувати розвинені системи сигналів і знарядь. Надзвичайно високий рівень розвитку систем сигналів демонструють соціальні комахи.

Системи сигналів; знаряддя.

1. Поясніть, чому кілька різних сигналів тривоги, які використовує певний вид, можуть бути кращими, ніж один, – для всіх випадків.

2. Поясніть, яке значення для досліджень поведінки бджіл мають експерименти з роботом, що нагадує бджолу й може виконувати танок на стільниках.

3. Який танок виконає бджола, якщо сонце знаходиться на півдні, а пожива – на сході?

4. Що спільного в системах сигналів, про які розповідається в параграфі, з людською мовою? У чому відмінність між ними?

4. Чи є поведінка людини результатом еволюції поведінки інших тварин? Ви вже впевнилися в тому, що механізми поведінки людини суттєво відрізняються від тих, що є в інших тварин (рис. 50.6, с. 201). Утім, людська поведінка є наступним етапом ускладнення, попередні етапи якого ми бачимо в наших родичів.

Чи можна назвати системи сигналів бджіл і мурах мовою? Ні. Вони мають багато відмінностей від будь-якої людської мови. Поведінка бджіл і мурах є інстинктивною, уродженою. Система сигналів мавп – частково вродженою, частково набутою. Однак усі вони є обмеженими щодо тієї інформації, яку за їх допомогою одна особина може передати іншій. Людські мови вільні від цих обмежень: ми можемо передати співбесіднику дещо абсолютно нове, не обмежуючись тими смислами, які передавалися під час становлення людської мови. Мова виникала не з вроджених сигналів, а з таких, які залежали від конкретної ситуації.

Чи подібні знаряддя інших тварин до сучасних знарядь людини? Досить поверхово. Люди створили техніку – особливий світ предметів, що виробляють знаряддя, самі споживають ресурси й енергію. Першим таким знаряддям було вогнище, яке почали застосовувати люди, які належали до іншого, ніж наш, більш давнього виду нашого роду.

Отже, людина – наслідок еволюції інших тварин і водночас – вид, який зробив величезний стрибок у своєму розвитку.