ПІДГОТОВКА ПРИМІЩЕНЬ ДЛЯ ЗИМІВЛІ БДЖІЛ – проводиться влітку. У напівпідземному зимівнику за літо може осісти земляне обсипання виступу стін і тамбура, необхідно підсипати землі, щоб стіни не промерзали. Виправляють й утеплюють двері й стелю,

СПОКІЙ БДЖІЛ – фізіологічний стан, при якому значно знижені основні процеси життєдіяльності організму бджіл – дихання, обміну речовин, загальмовані реакції на зовнішні подразники. Зовні спокій бджіл виявляється в уповільнених рухах або повній їхній відсутності.

ПРОДУКТИВНІСТЬ ПАСІКИ – виражається прямими й непрямими показниками. Прямі показники П. п. обчислюються методом розподілу валової продукції, вираженої в грошовій формі, на витрачений робочий час. Непрямі показники містять у собі часові витрати пасічника на

БУРКУН – на території СНД налічується близько 11 дикорослих видів Б., але в бджільницькій практиці використовуються тільки два з них – білий і жовтий. Це дворічна, іноді однолітня трав’яниста рослина. Вона невибаглива до грунтів,

ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР – досягається за допомогою запилення їх бджолами. Збираючи нектар і пилок, бджоли забезпечують перехресне запилення, чим значно підвищують урожай с.-г. культур. Без запилення бджолами гречки, соняшнику, плодово-ягідних культур, не можна

ВОСКОВА КОНСТАНТА – показники, що дають уявлення про якість бджолиного воску, його сорт і чистоту. Хімічний склад воску характеризується такими константами: кислотна й ефірна олія, число омилення, йодне число, температура плавлення воску, коефіцієнт його

ПЕРСИК – плодове дерево із родини розоцвітих, досягає 6- 8 м заввишки. Вирощується в Криму, Закавказзі й Узбекистані. Листя почергове, просте, довгасто-ланцетне, на вершині гостре, на краях зубчасте. Зверху листя темно-зелене, знизу трохи блідіше.

ПЛАТТЯНА МІЛЬ – поширена скрізь. Голова блідо-жовтого або жовтувато-червоного кольору з неблискучими волосками. Груди зверху ясно-жовті, блискучі або темно-жовті, матові. Колір передніх крил варіюється від світло-солом’яного із золотавим блиском до темно-жовтого кольору. Задні крила

ЛЕВОМІЦЕТИН – синтетичний антибіотик. Білий, практично безбарвний порошок, без запаху, з гірким смаком. Погано розчиняється у воді, легко розчиняється в спирті. Водяні розчини Л. витримують високі температури (до 110 °С). Препарат випускається у вигляді

МІКРОКЛІМАТ – особливості клімату в невеликому районі. М. обумовлюється двома факторами: загальними кліматичними умовами (кількістю сонячного тепла, вітром, опадами, вологістю повітря тощо) і характером місцевості (рельєфом, вологістю грунту, наявністю лісів тощо). Кожний бджоляр повинен

ОДЕРЖАННЯ ОДНОВІКОВИХ ЛИЧИНОК – необхідне при штучному розведенні маток. Практика штучного виведення маток шляхом перенесення личинок показала, що найкращих маток можна одержати від личинок робочих бджіл віком не більше Доби. Якщо для виведення маток

РІЙ – нова сім’я, що відділилася від основної сім’ї, до складу якої входять матка, літні бджоли, трутні. До виходу рою кілька бджіл-розвідниць підшукують для сім’ї нове житло, розташоване в безпечному місці. Як правило, розташовується

СИТО – використовують для проціджування меду, коли зливають його з медогонки в тару. Виготовляють С. різних конструкцій – з однією або двома дротяними сітками. Дві сітки встановлюють за 2 см одна від одної. Нижню

ПРОФІЛАКТИКА – комплекс заходів, спрямованих на запобігання хворобам на пасіках, що грунтується на створенні для бджіл необхідних умов для нормальної життєдіяльності, дотриманні санітарних правил й охороні пасік від заразних хвороб. Метою кожного бджоляра має

МІШОЧНИЦЬКИЙ РОЗПЛІД – інфекційна хвороба, збуджена вірусом, що викликає загибель дорослих личинок і молодих лялечок, які набувають форми мішка з рідиною. Хвороба зустрічається рідко, спостерігається самовидужання бджіл. Вірус М. р. гине у воді при

СУЛЬФАДИМЕЗИН – антибіотик. Порошок білого або жовтуватого кольору. Погано розчиняється у воді й добре – у лужних розчинах, розведених розчинах кислот. С. рекомендується використовувати при захворюванні бджіл нозематозом. Дають препарат із цукровим сиропом з

ІНКУБАЦІЙНИЙ ПЕРІОД ПРИ ЗАХВОРЮВАННІ – період прихованого перебігу хвороби, проміжок між моментом зараження й появою перших ознак хвороби. І. п. буває тільки при інфекційних захворюваннях. Після І. п. типова картина захворювання виявляється або відразу,

ЩИТОК – складка на спині середньогрудей бджоли. Позаду Щ. є мембранозний пасок. Знизу до Щ. підходить виріст, до якого кріпляться м’язи крил. Під Щ. проходять трахеї бджоли. Зазвичай, коли мітять бджіл фарбою, її наносять

УТЕПЛЮВАЛЬНА ПОДУШКА – має розміри, що відповідають її призначенню (для верхньої або бічної частини гнізда) і конструкції вулика. За рахунок У. п. у гніздах підтримується постійна температура, що є дуже сприятливим для розвитку бджолосімей.

ТРАХЕЙНА РЕСПІРАТОРНА СИСТЕМА БДЖОЛИ – складається з довгих трубочок (трахей), що постачають всім внутрішнім тканинам бджоли повітря (див. Дихальна система бджіл.)

ФАСУВАННЯ МЕДУ – розлив і впакування меду в дрібну тару. Зазвичай мед розливають у скляні банки й герметично закривають бляшаними кришками. Найкраще це зробити до кристалізації меду. Мед можна також залити в глиняний керамічний

ГРЕЧАНО-ФАЦЕЛІЄВА СУМІШ – забезпечує цінний додатковий узяток, чудовий медонос. Відомо, що квітки гречки бджоли відвідують у першій половині дня, а фацелії – протягом усього дня. Крім того, у цій суміші гречка за рахунок фацелії

УПАКУВАННЯ МЕДУ, ВОСКУ Й ВОЩИНИ. Мед зберігають у дерев’яних бочках із клепок, але найкраще зберігати його в бочках з липи, чинари, верби, бука, вільхи, кедра тощо або в липівках. Бочки й липівки роблять тільки

ЛЮЦЕРНА – культурна багаторічна рослина із родини метеликових, є добрим медоносом і дає бджолам пилок. Як звичайна сільськогосподарська культура культивується Л. посівна й Л. жовта серповидна. Л. посівна – малогілкувата рослина із соковитими стеблами,

ОРІЄНТАЦІЯ БДЖІЛ НА МІСЦЕВОСТІ – здатність бджіл відшукувати джерела узятку й знаходити своє житло. Орієнтирами для бджіл є колір, форма, розташування (щодо сонця) і запах предметів, що зустрічаються на маршруті їхнього лету. Під час

ДИМАР – пристосування, необхідне для втихомирення бджіл димом при огляді гнізда. Д. складається із зовнішнього бляшаного корпуса циліндричної форми, внутрішнього корпуса або склянки з гратчастим дном, міха й кришки з гратами, шарнірно з’єднаної із

ГЕТЕРОСТИЛІЯ, або різностовбчастість, – є однією з форм пристосування до перехресного запилення. Полягає вона у своєрідній будові квітки, що сприяє потраплянню на рильце чужого пилку. Рослини, яким властива Г., характеризуються неоднаковою висотою стовпчиків маточок

ВІДКАЧУВАННЯ МЕДУ – звільнення стільників від меду. Для В. відбирають тільки зрілий мед, що його бджоли вже почали запечатувати, або він уже добре згустився й не виливається з чарунок при нахилі рамок. Якщо викачати

МЕЛЕОЗ – інвазійна хвороба, дуже короткочасна, проявляється в підвищеному збудженні й занепокоєнні бджіл, а потім їхній загибелі. Інвазування літних бджіл напередодні головного медозбору завдає величезних втрат пасічницьким господарствам. Збудник хвороби – личинки майки строкатої

КЛІТКА БЕНТОНА – використовувалася для пересилання маток на далекі відстані. Її виготовляли з дерев’яного бруска з отвором для матки, бджіл й корму. Отвори закривали дротові кришечки. Назву одержала від свого творця – відомого американського

МАТЕРИНКА – багаторічна трав’яниста рослина родини губоцвітих. Росте повсюдно, на схилах гір і ярів, на сонячних місцях, серед чагарників і в лісах. Рослина досягає 30-60 см заввишки. Розгалужена коренева система дає щорічно кілька чотиригранних

БРУСНИЦЯ – багаторічний вічнозелений сланкий напівчагарник із родини брусничних. Розповсюджений скрізь. Росте в соснових і змішаних лісах, утворюючи іноді суцільні зарості, серед чагарників, на вирубках і торф’яних болотах. Рослина заввишки 25-30 см. Стебла прямостоячі,

ВСТАВНА ДОШКА, або діафрагма, – застосовується для обмеження розміру бджолиного гнізда залежно від сили сім’ї. В. д. виготовляється з м’яких листяних порід дерева, крім берези, і з деревини хвойних. У холодну погоду за В.

МІКОЗИ – хвороби, викликані паразитичними грибами. Бджоли піддаються М. частіше в сиру й прохолодну погоду, у погано утеплених вуликах і в слабких сім’ях. Гриб, потрапляючи в організм бджоли, стає паразитом, поступово уражає органи дихання,

УСПЕНСЬКИЙ Олександр Іванович (1844-1902) – відомий бджоляр. У. була присуджена премія імені Петра І за книгу “Бджільництво – самовчитель для шкіл і народу, спрощене й чисто практичне”, видану в 1879 р. 1896 року на

БДЖОЛИ КАРЛИКОВІ ІНДІЙСЬКІ – найменші з усіх відомих видів індійських бджіл. Живуть у тих самих місцях, що й гігантські. Бджолосім’я так само, як і гігантські бджоли, будує стільник на дереві або де-небудь в укритті.

КОВПАЧОК МАТКОВИЙ – призначений для тимчасової ізоляції матки на стільнику під час огляду бджолиної сім’ї, а при об’єднанні двох сімей – підсадження нової матки. Він закріплюється на стільнику й поміщається між рамками гнізда. Ковпачки

ДАХ ВУЛИКА – захищає корпус вулика від атмосферних опадів, вітру, перегрівання гнізда та бджіл-злодійок. Д. в. буває різних конструкцій: односхилий, двосхилий або плаский. У бічних стінках Д. обов’язково роблять вентиляційні отвори або прорізи. Плаский

МЕТОДИ БДЖІЛЬНИЦТВА – комплекс прийомів з утримання й розведення бджіл, розроблених відповідно до кліматичних і місцевих умов, для підвищення продуктивності бджолиних сімей і одержання від них максимально більшого прибутку. М. б. націлені на нарощування

ПОРОДИ БДЖІЛ. Вид медоносної бджоли містить у собі кілька груп, зв’язаних між собою рядом перехідних форм. Бджоли, які населяють різні географічні райони й відрізняються одна від одної певними ознаками, являють собою географічні раси або

РОЇННЯ – історично сформований спосіб розмноження й розселення бджолиних сімей за рахунок відділення від материнської сім’ї половини бджіл – рою. Щоб навчитися управляти цим біологічним процесом, бджоляреві потрібно зрозуміти причини, які викликають його. Настання

ВІРУСНИЙ ПАРАЛІЧ – інфекційна хвороба бджолиних сімей, що супроводжується масовою загибеллю дорослих бджіл. Збудник хвороб – вірус – патогенний для молодих і літних бджіл. При нагріванні до 93 °С гине протягом ЗО хв. Шляхи

КЛАСИФІКАЦІЯ ОЗНАК МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ. Медоносна бджола належить до класу комах, розряду перетинчатокрилих, сімейства бджолиних, роду бджіл, що нараховує 4 види. Морфологічні ознаки – визначаються довжиною воскових дзеркалець, хоботка, крил, сегментів і ніжок. За цим

ГЕМОЛІМФА – безбарвна рідина, що циркулює в судинах і міжклітинному просторі безхребетних тварин із незамкнутою системою кровообігу. У Г. є незабарвлені кров’яні тільця – гемоцити. Г. поєднує функції крові й лімфи. Безперервно рухаючись, вони

ШТУЧНА ВОЩИНА – тонкі воскові листи з видавленими в них шестикутними денцями чарунок, виготовляється з чистого бджолиного воску. Ш. в. прикріплюють до рамки, у такому вигляді вона є основою для відбудування бджолами стільників. Сьогодні

БІТАМІННО-ЛІКАРСЬКИЙ МЕД – натуральний бджолиний мед, збагачений вітамінами без участі бджіл. Одержання В.-л. м. називається експресивним методом. На пасіці відбирають кілька сімей середньої сили, з вуликів яких виймають рамки з медом, а замість ставлять

ДВОДОМНІ РОСЛИНИ – мають одностатеві квітки. Чоловічі (тичинкові) й жіночі (маточкові) квітки розміщені в них на різних екземплярах. Прикладом Д. р. можуть бути верба, шпинат, коноплі, щавель тощо. Серед усіх видів подібних рослин налічується

ОЖИНА – належить до родини розоцвітих. Росте в лісах, на полях, у заростях, у балках і лощинах, серед чагарників, над ярами, на заплавних луках. Має безліч видів і різновидів. Особливо поширена на європейській території

ПРОПОЛІСУВАННЯ ГНІЗД. Прополіс (замазка, або бджолиний клей) – смолиста речовина, якою бджоли зашпаровують щілини у вулику, при настанні холодів скорочують льотки, полірують стінки чарунок стільників, надаючи їм міцності, “припаюють” рамки до стінок корпуса. На

ЛОПУХ – дворічна трав’яниста рослина родини складноцвітих. Існує кілька видів Л., які подібні за своєю біологічною активністю. Рослина поширена скрізь. Росте на піщаних грунтах, особливо в сирих місцях, на берегах рік, озер, у балках,