Екологія – охорона природи ОПІДЗОЛЕННЯ – процес хім. зміни грунт, колоїдів та глинистих часточок кислих грунтів у зоні з прохолодним і вологим кліматом, який виявляється у вивільненні оксидів заліза та алюмінію, що разом з
Екологія – охорона природи ГОМОЙОЛОГІЯ – морф, або фізіол. подібність органів чи ознак у тварин віддалених систематичних груп. Г. виникає під впливом подібних умов життя.
Екологія – охорона природи АЗОТФІКСАЦІЯ – процес зв’язування молек. азоту в азотовмісні сполуки, який відбувається за участю вільноживучих і симбіотичних азотфіксуючих мікроорганізмів.
Екологія – охорона природи БІОКАЛІМА – один із термінів, яким визначають “плівку життя” В. І. Вернадського.
Екологія – охорона природи БОЛОТОЗНАВСТВО – вчення про болота. Б. спирається на результати геобот. (рослинний покрив боліт), грунтознавчих (болотний грунтоутворювальний процес, болотні грунти), гідрол. (водний обмін боліт, хімізм тощо) і геол. (торф як осадова
Екологія – охорона природи МАНГРИ – мангрові зарості, або низький ліс на мулистому узбережжі моря в тропічних країнах.
Екологія – охорона природи АНТИФУНГІН – речовина, яка запобігає появі і розвитку хатнього гриба у дерев’яних деталях споруд.
Екологія – охорона природи ТРОПІЗМИ – ростові рухи рослин, спричинені однобічним впливом чинників зовн. середовища. Виявляються у згинах відповідних частин рослин, спрямованих у бік подразника (позитивний Т.) і від подразника (негативний Т.). Залежно від
Екологія – охорона природи ГЕТЕРОСФЕРА – атм. шари, що знаходяться на висоті понад 100- 120 км, де склад повітря змінюється з висотою внаслідок дисоціації молекул під дією УФ-випромінювання.
Екологія – охорона природи МЕРОПЛАНКТОН – прибережні планктонні організми, що входять до складу планктону лише на обмежений час, а потім змінюють свою життєву форму, напр., личинкові фази розвитку тварин, які в дорослій фазі живуть