Екологія – охорона природи ЗАКОН ПЕРІОДИЧНОЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ ЗОНАЛЬНОСТІ (А. А. ГРИГОР’ЄВА – М. І. БУДИКО) – зі зміною фіз.-геогр. поясів аналогічні ландшафтні зони та деякі їхні заг. властивості періодично повторюються. Встановлена законом періодичність виявляється

Екологія – охорона природи СОНЦЕ – центр, тіло Сонячної системи, найближча до Землі зірка (149,6 млн км), газоподібне, розжарене небесне світило кулястої форми. Обертається навколо власної осі з періодом близько 25 земних діб. Поверхнева

Екологія – охорона природи НАСТ – льодова кірка на сніговому покриві, яка утворюється з настанням морозів після відлиги або дощу. Істотно утруднює добування їжі та пересування різних тварин і є причиною зростання їх смертності.

Екологія – охорона природи МЕЛАНІЗМ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ – виникнення темних форм метеликів (понад 70 видів) у результаті прир. добору меланістів у забруднених кіптявою місцевостях.

Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ВУЗЛОВЕ – кінцева фаза сукцесії в умовах антроп. порушення прир. середовища до такого ступеня, що угруповання не може досягти в процесі розвитку клімаксу, але все-таки розвивається до врівноваженого в

Екологія – охорона природи ТРИХОГІДРОФІТИ – рослини, коренева система яких засвоює капілярну вологу, що підіймається від підгрунт. вод.

Екологія – охорона природи АКТИВНИЙ МУЛ – 1) мул, що використовується в аеротенках при очищенні стічних вод. Складається з осаджених колоїдів з аеробними мікроорганізмами, що розмножуються на ньому. А. м. прискорює процеси окиснення та

Екологія – охорона природи ЗАБОЛОЧУВАННЯ – 1) підвищення вологості грунту, зумовлене недостатнім стоком, підняттям рівня грунт, вод, близьким їх заляганням або ускладненням умов випаровування (напр., після ліс. пожеж). 3. супроводжується зміною рослинності, наземного тваринного

Екологія – охорона природи БАЛАНСОВІ ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН – див. Запаси корисних копалин балансові.

Екологія – охорона природи СІЛЬ, ЩО ЇЇ РОЗСИПАЮТЬ НА ДОРОГАХ ДЛЯ ПРИСКОРЕННЯ ТАНЕННЯ СНІГУ, – застосування великих кількостей С. протягом кількох років призводить до серйозних пошкоджень рослинності. Непрямою причиною цього стала зміна властивостей грунту,

Екологія – охорона природи АБЛАКТУВАННЯ – спосіб щеплення (дерев, кущів) зрощуванням гілок, не відокремлених від стовбура.

Екологія – охорона природи ПОКАЗНИК ЛІМІТУЮЧИЙ – гранична норма несприятливих властивостей чи шкідливого впливу.

Екологія – охорона природи ЗВУКОІЗОЛЯЦІЯ – встановлення перепон із звуковбирного матеріалу на шляху поширення звукових хвиль, сукупність заходів і засобів для зниження рівня акустичних шумів, захист від сторонніх шумів, що поширюються в повітрі або

Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ФІЗИЧНЕ – забруднення-1, пов’язане зі змінами фіз. параметрів середовища: температурно-енергет. (теплове забруднення), хвильових (світлове, шумове, ел.-магн. забруднення), радіац. (радіац. забруднення) тощо.

Екологія – охорона природи МІЛИНА МАТЕРИКОВА, обмілина материкова, шельф – узбережна океанічна мілина, обмежена з одного боку береговою лінією, а з іншого – значним перегином материкового схилу (ширина від кількох до 1200-1500 км; глибини

Екологія – охорона природи ЧИСТА ПРОДУКТИВНІСТЬ УГРУПОВАННЯ – див. Продуктивність угруповання чиста.

Екологія – охорона природи ЛІСОВИКОРИСТАННЯ – юридично та екол. регламентована сукупність форм і методів комплексного використання ліс. багатств.

Екологія – охорона природи ПУСТИР – згарище або вирубка, що перебуває понад 10 років у безлісому стані.

Екологія – охорона природи ОДОРИЗАЦІЯ – 1) додавання до газу пахучих речовин, які сигналізують про його витікання з газопроводів або посудин; 2) розпилення в повітрі приміщень речовин з приємним запахом.

Екологія – охорона природи СТОКИ – приблизно те саме, що й стічні води. В екол. плані особливу увагу слід звернути на с.-г. С. від різних тваринницьких комплексів, С. з полів, де вносяться мін. добрива,

Екологія – охорона природи АГРЕГАЦІЯ – утворення більш-менш стійких, різних за величиною і біол. значенням груп організмів у межах ареалів їх популяцій. В основі виникнення А. лежить взаємодія організму і середовища, що забезпечує виживання

Екологія – охорона природи КОАДАПТАЦІЯ – 1) взаємне пристосування різних форм живих організмів, що існують разом (напр., комах – до запилення рослин, а рослин – до запилення комахами); 2) взаємне морфол. та функц. пристосування

Екологія – охорона природи НІТРИТИ – солі азотистої кислоти, які мають як окисні, так і відновні властивості. Н. більшою мірою, ніж нітрати, в разі потрапляння в організм з їжею мають не лише токс., а

Екологія – охорона природи АНЕМО-ОРОГРАФІЧНА СИСТЕМА – система угруповань, що зумовлена рельєфом і режимом вітрів.

Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ БІОСФЕРИ – здатність біосфери протистояти зовн. косм. і внутр. впливам, включаючи будь-яку антроп. діяльність.

Екологія – охорона природи МОНІТОРИНГ ГЛОБАЛЬНИЙ – спостереження за загальносвітовими процесами та явищами в біосфері Землі та її екосфері, включаючи всі екол. компоненти, та попередження про виникнення екстремальних ситуацій.

Екологія – охорона природи ЗАКОН ТОЛЕРАНТНОСТІ (В. ШЕЛФОРДА), принцип Шелфорда – лімітуючим чинником процвітання Організму (виду) може бути як мінімум, так і максимум екол. впливу, діапазон між якими визначає величину витривалості (толерантності) організму до

Екологія – охорона природи УЛОВ – кількість особин тварин або їх маса, що припадає на певний засіб або тривалість вилову.

Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОСФЕРНИЙ – чинник, джерелом та середовищем якого є біосфера загалом. Те саме, що й чинник екосистемний, але для вищого ступеня ієрархії екосистем.

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 11. ПОПУЛЯЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ВИКОРИСТАННЯ 11.4. Схема екологічної характеристики виду тварин 1. Назва виду (наукова і народна). 2. Загальні відомості про ареал виду. 3. Поширення в регіоні, включаючи коротку характеристику

Екологія – охорона природи ГОНІДІЇ – 1) клітини зелених або синьо-зелених водоростей, що входять до складу лишайників; 2) одноклітинні фрагменти, що відокремлюються від нитчастих бактерій і служать для розмноження; 3) орган розмноження у вигляді

Екологія – охорона природи ОБМЕЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНІ – юридичний, моральний або культ, “ліміт” на певні дії, що можуть завдати соц. збитків. Напр., запобігання надлишковому скупченню населення в містах, яке спричинює дискомфорт, заходи щодо збереження біол.

Екологія – охорона природи СТРЕС АНТРОПОГЕННИЙ – 1) дистрес, що виникає у тварин під впливом діяльності людини; 2) пси – хол. напруження у людини, яке виникає під впливом заг. фону довкілля (напр., велике місто

Екологія – охорона природи ЗАПАСИ ВОДИ В СНІГОВОМУ ПОКРИВІ – маса води, що міститься у твердих опадах, які нагромадились на поверхні землі до певного часу. Під час танення снігу вода, що утворюється, частково випаровується,

Екологія – охорона природи ЗАКОН ЕВОЛЮЦІЙНО-ЕКОЛОГІЧНОЇ НЕЗВОРОТНОСТІ – екосистема, що втратила частину своїх елементів чи замінилася на ін. внаслідок дисбалансу компонентів, не може повернутися у свій вихідний стан, якщо в ході цього процесу відбулися

Екологія – охорона природи РИФИ – пасма підводних і невисоких надводних скель мор. дна на мілководді. Р. утворюються внаслідок розмивання дна і берегів, а також нагромадження скелетів колоніальних коралів (див. Коралові рифи), молюсків, водоростей

Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ – отруйність, здатність деяких хім. елементів, сполук, біогенних речовин виявляти шкідливу дію на живі організми.

Екологія – охорона природи СТАДО – 1) тривале або постійне об’єднання тварин, у якому здійснюються всі основні функції життя виду: добування корму, захист від хижаків, міграції, розмноження, виховання молодняку. Основу групової поведінки в С.

Екологія – охорона природи МОНІТОРИНГ БІОЛОГІЧНИЙ – 1) спостереження за біол. об’єктами (наявністю видів, їхнім станом, появою випадкових інтродуцентів тощо); 2) моніторинг за допомогою біоіндикаторів (звичайно на базі біосферних заповідників).

Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ – процес нагромадження на поверхні Землі, в організмах, на дні прир. і штучних водних басейнів, у відстійниках інж. споруд продуктів ерозії та абразії, води, солей, Орг. решток, різноманітних забрудників

Екологія – охорона природи ОЗЕЛЕНЕННЯ – вирощування на вільних від забудов і шляхів ділянках населених місць та їхніх околиць дикорослих чи окультурених рослин для поліпшення якості довкілля. О. збільшує кількість кисню, захищає повітря від

Екологія – охорона природи РЕЛІКТ – вид рослини або тварини, що входять до складу рослинного покриву і тваринного світу певної країни чи зони як пережиток флор і фаун минулих епох. Часто Р. займають невеликі

Екологія – охорона природи ТОКСИКОЛОГІЯ – наука про отрути, їхню дію на організм, засоби боротьби з отруєннями та можливості використання отрут у різних галузях біології і медицини.

Екологія – охорона природи ЗАКОН (ПРАВИЛО) НЕЗВОРОТНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ (Л. ДОЛЛО)- організм (популяція, вид) не може повернутися в попередній стан, тобто стан, у якому перебували його предки. В екології 3. (п.) н. е. тісно пов’язаний

Екологія – охорона природи ЗОНА САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ – район водозабору або ін. джерела водопостачання, де встановлюється особливий режим о хорони вод від забруднення хім. речовинами, зараження шкідливими організмами та проникнення стічних вод. 3. с.

Екологія – охорона природи ЛІСОСПЛАВ ПЛОТАМИ – сплавляння лісоматеріалів, зв’язаних у плоти, за допомогою буксирувальних суден.

Екологія – охорона природи СТРАТИФІКАЦІЯ ВОД – розділення водної товщі на шари різної щільності, що заважає перемішуванню вод. Залежить від т-ри вод, їхньої солоності.

Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ГЕОЛОГІЧНЕ – комплекс геоморф., геофіз. та геохім. умов, у яких існує організм, у т. ч. людина та її госп-во.

Екологія – охорона природи ЗАКОН СПРЯМОВАНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ – заг. хід еволюції завжди спрямований на пристосування до геохронологічно змінних умов існування і обмежений ними. 3. с. е. разом з принципом спрямованості еволюції (Л. Онеагера) пояснює,

Екологія – охорона природи РЯМ – опукле оліготрофне болото з низькорослими хвойними деревами,, покривом з чагарників (багно, морошка тощо) і сфагнових мохів, з торф’яним перелогом значної потужності. Багато Р. виникли на місці зарослих озер.