Синергія

Related posts:

1. Система економічних відносин Система економічних відносин – сукупність техніко-економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності у процесі діалектичної взаємодії між підсистемами, з одного боку, та системою продуктивних сил – з іншого. Домінантною підсистемою С. е. в. є відносини економічної власності, розвиток яких, передусім властивих їм економічних законів і закономірностей, надає цілісності всій системі, детермінує еволюцію техніко-економічних та організаційно-економічних відносин […]...
2. Закон зростання синергічного ефекту Закон зростання синергічного ефекту – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між збільшенням чисельності факторів виробництва (представленими відповідними видами праці), їх раціональною комбінацією та використанням і зростанням на цій основі продуктивності праці та доходу. З. з. с. е. базується на дії низки синергічних ефектів, які виникають у межах економічної системи. Так, у межах продуктивних сил […]...
3. Стратегія економічного розвитку Стратегія економічного розвитку – довготермінова економічна політика, в якій конкретизується стратегічна мета діяльності уряду, спрямована на розширене відтворення цілісної економічної системи за змінюваності внутрішніх і зовнішніх умов. Основними структурними елементами С. е. р. є, по-перше, здійснення довготермінової економічної політики у сфері промисловості (промислова політика), аграрній сфері (аграрна політика), у сфері зовнішньоекономічної діяльності (зовнішньоекономічна політика), у […]...
4. Трансформація Трансформація (лат. transformatio – змінювати) – перетворення однієї економічної системи на іншу, що супроводжується відмиранням одних елементів, ознак, властивостей і появою інших. Т. передбачає послаблення одних типів і форм власності й посилення інших, зміну економічної структури, а отже, послаблення дії одних економічних законів і посилення інших. (В Україні значно послаблено дії законів планомірного розвитку, одержавлення; […]...
5. Система державного регулювання економіки Система державного регулювання економіки – сукупність об’єктів державного регулювання та відносин між різними економічними суб’єктами з приводу такого регулювання в усіх сферах суспільного відтворення у процесі виконання основних функцій такого регулювання. Основні об’єкти С. д. р. е. – продуктивні сили, економічні відносини і значна частина господарського механізму. У межах кожного з цих об’єктів (підсистем) виділяють […]...
6. Модифікація економічних законів Модифікація економічних законів – поява якісно нових форм вияву і реалізації законів і кількісно-якісні зміни в межах як нових, так і існуючих форм, які (зміни) не спричиняють зникнення даної сутності, а отже, відмирання закону, а також деякі несуттєві зміни у змісті та формах розвитку закону. Змістом закону є процес розгортання його сутності шляхом встановлення сутнісних […]...
7. Метод генетичний Метод генетичний (гр. genesis – походженні – спосіб, метод наукового пізнання економічних явищ і процесів, економічних систем, який грунтується на аналізі їх виникнення, походження, становлення та розвитку. М. г. передбачає аналіз певного вихідного стану економічної системи (в т. ч. окремих економічних явищ і процесів, елементів і підсистем) та виведення з нього наступних станів, більш розвинених […]...
8. Соціалізація економічних систем Соціалізація економічних систем – поступове еволюційне наповнення метасистем, підсистем та елементів економічної системи капіталізму соціалістичним змістом, формування і розвиток основ соціалізму. С. е. с. охоплює найважливіші елементи економічної системи: продуктивні сили, техніко-економічні відносини (а в їх поєднанні – технологічний спосіб виробництва), організаційно-економічні відносини (а в поєднанні з продуктивними силами – організаційний спосіб виробництва), відносини економічної […]...
9. Вартість товару Вартість товару – уречевлена в товарі суспільно необхідна праця товаровиробників з урахуванням його якості та відносини економічної власності між людьми, що виникають у процесі виготовлення і обміну продукту внаслідок суспільного поділу праці й здійснюються між ними на основі витрат такої праці. В. т. поєднує в собі характеристику всіх елементів економічної системи і передусім продуктивних сил […]...
10. Процес економічний Процес економічний – послідовна і закономірна зміна станів підсистем та елементів економічної системи, внаслідок чого поступово формуються відповідні структурні ланки нової системи та відбувається трансформація менш розвиненої економічної системи в досконалішу. Двома основними типами П. е. є функціонування економічної системи (означає відтворення її сутнісних та якісних сторін загалом та окремих складових зокрема) і її розвиток […]...
11. Система відносин економічної власності Система відносин економічної власності – сукупність різноманітних типів і форм власності, які формуються і розвиваються в усіх сферах суспільного відтворення, і поступове підпорядкування в процесі історичного розвитку відносинам власності на засоби виробництва інших об’єктів власності, внаслідок чого, а також завдяки раціональному використанню господарського механізму, ця система перетворюється на єдину цілісність з притаманними їй законами, суперечностями, […]...
12. Закон переходу кількості в якість в економіці Закон переходу кількості в якість в економіці – один із основних законів діалектики, який виражає, що кількісні зміни на певному етапі переходять в якісні, а їх нова якість, своєю чергою, визначає характер, напрям, можливості й темпи перебігу кількісних змін, формує кількісно нову силу розвитку. Водночас встановлюється взаємозалежність кількісних та якісних характеристик у розвитку економічних явищ […]...
13. Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил (далі Закон адекватності – З. а.) – всезагальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією відносин економічної власності, а також зворотний вплив цих відносин на розвиток продуктивних сил. Діє в усіх суспільно-економічних формаціях, найінтенсивніше – з часу […]...
14. Прогнозування економічне Прогнозування економічне (від грец. prognosis – передбачення) – спосіб наукового передбачення основних напрямків розвитку економічної системи або її окремих елементів. Найважливіші функції П. е.: з’ясування основних шляхів і перспектив еволюції економічної системи, можливих структурних змін у ній, пріоритетних напрямків соціально-економічного прогресу; виявлення і обгрунтування альтернативних шляхів розвитку системи та показників її еволюції; оцінка можливих соціально-економічних […]...
15. Принцип історизму в економічному дослідженні Принцип історизму в економічному дослідженні – принцип діалектики, який передбачає вивчення генезису (а отже, передумов) певної економічної системи (її окремих підсистем та елементів); основних стадій та етапів її еволюції; законів і закономірностей розвитку та функціонування і, відповідно, суперечностей; кількісно-якісних і сутнісних перетворень і переходу до принципово нової економічної системи; історії понять і категорій, які відображають […]...
16. Реструктуризація національної економіки Реструктуризація національної економіки – проведення довготермінових якісних і сутнісних структурних змін усіх підсистем економічної системи, передусім відносин економічної власності та господарського механізму з метою підвищення ефективності її розвитку та конкурентоспроможності на світовому ринку. Так, реструктуризація продуктивних сил передбачає оптимальне поєднання довготермінових якісних і сутнісних змін окремих елементів і всієї системи. Наприклад, реструктуризація робочої сили вимагає […]...
17. Предмет економічної теорії Предмет економічної теорії – система економічних відносин у взаємодії з розвитком продуктивних сил в усіх сферах суспільного відтворення, а також пізнання законів і закономірностей такої взаємодії, цілісність і організованість якої забезпечується господарським механізмом. Основні підсистеми економічних відносин: техніко-економічні, організаційно-економічні, відносини економічної власності (в т. ч. товарно-грошові відносини). Основними підсистемами, які виникають внаслідок взаємодії окремих елементів […]...
18. Тенденція Тенденція (лат. tendentia – спрямованість) – спрямованість розвитку економічного явища чи процесу, що є формою вияву економічних законів. Т. – стійкі співвідношення як окремих властивостей, ознак, так і самі властивості, характерні ознаки цілісної економічної системи, її окремих підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних та організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності і господарського механізму), елементів підсистем (наприклад, заробітної плати, […]...
19. Інтернаціоналізація господарського життя Інтернаціоналізація господарського життя – об’єктивний економічний процес виникнення й розвитку економічних зв’язків і відносин між національними господарствами різних країн, що охоплює всі сфери суспільного відтворення і призводить до виникнення та розвитку інтернаціонального господарства. Основними формами І. г. ж. є світова торгівля, міжнародний рух капіталу, робочої сили і міжнародні валютні відносини, тобто форми міжнародних економічних відносин. […]...
20. Відтворення людини Відтворення людини – безперервне відновлення всіх сутнісних сил людини як соціобіологічної істоти шляхом задоволення відповідних потреб. За своєю структурою таке відтворення означає передусім відновлення людини як основної продуктивної сили, відновлення в межах окремих підсистем цілісної економічної системи, а також у системі надбудовних відносин. Як найважливіший елемент продуктивних сил вона є також суб’єктом техніко – економічних, […]...
21. Економічна незалежність Економічна незалежність – власність народу на національне багатство, незалежність держави у формуванні й розвитку власної економічної системи та здійсненні зовнішньоекономічної діяльності в інтересах народу. Відповідно до структури економічної системи основними напрямами досягнення Е. н. є незалежність у формуванні й розвитку: 1) продуктивних сил; 2) техніко – економічних відносин; 3) організаційно-економічних відносин; 4) економічної власності: 5) […]...
22. Відтворення технологічного способу виробництва Відтворення технологічного способу виробництва – постійно повторюваний процес функціонування й розвитку продуктивних сил і техніко – економічних відносин у їх органічній єдності та взаємодії відповідно до законів технологічного способу виробництва. Кожна зі сторін технологічного способу виробництва є складною системою з багатьма елементами і зв’язками між ними (див. Техніко – економічні відносини). У процесі відтворення продуктивних […]...
23. Самоорганізація економічної системи Самоорганізація економічної системи – цілеспрямований рух економічної системи у результаті розвитку її внутрішніх суперечностей, взаємодії з навколишнім середовищем через перебудову зв’язків, які існують між підсистемами, їх елементами й компонентами і формування нових та виникнення на цій основі досконалішої економічної структури. С. е. с. більш складної організації здійснюється також на основі успадкування здебільшого позитивних аспектів попередніх […]...
24. Структура економічна Структура економічна – спосіб взаємозв’язку між метасистемами, підсистемами, елементами і компонентами економічної системи, внутрішня її організація. З гносеологічного погляду структура розкриває внутрішньо необхідні сталі й суттєві взаємозв’язки між окремими економічними категоріями (а отже, відповідає статусу економічного закону), сукупність яких виражає внутрішню сутність економічної системи. Окремий економічний закон розкриває внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між […]...
25. Система господарського механізму Система господарського механізму – система управління народним господарством, що здійснюється за допомогою основних форм, методів і важелів використання економічних законів, розв’язання суперечностей економічного способу виробництва, реалізації власності, а також розвитку основної продуктивної сили, формування потреб людини, створення стимулів і узгодження соціально-економічних інтересів основних класів та соціальних груп. Своєю чергою, система управління – це свідомо організований, […]...
26. Економіка інформаційна Економіка інформаційна – найрозвиненіший тип економіки, що розглядається з боку речового змісту (отже, не враховує тип суспільної форми), яка виникає на основі інформаційної революції і базується на інформаційній технології, якісно нового типу основної продуктивної сили, автоматизації усіх сфер і галузей економіки та кардинальних змін в інших елементах технологічного способу виробництва. Поняття Е. і. запровадив у […]...
27. Економічна безпека Економічна безпека – стан захищеності економічної системи країни або групи країн від різноманітних внутрішніх і зовнішніх загроз, сукупність умов для її розширеного відтворення, а також комплекс необхідних заходів для забезпечення такої захищеності і відтворення. Залежно від структури економічної системи, у межах Е. б. виділяють безпеку розвитку продуктивних сил, техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин, відносин […]...
28. Закон інтернаціоналізації виробництва Закон інтернаціоналізації виробництва – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між процесом переростання економічним способом виробництва меж національних країн, з одного боку, і поступовим формуванням і розвитком процесу поєднання особистих і речових факторів виробництва, взаємодії людини з природою й створення необхідних матеріальних і духовних благ, відтворення самої людини на інтернаціональному рівні – […]...
29. Фактори економічного прогресу Фактори економічного прогресу – окремі елементи економічного способу виробництва, які створюють або сприяють створенню споживних вартостей, виникненню нової продуктивної сили, але не мають фізичної продуктивності, не створюють вартість (а отже, додаткову вартість). Такими елементами є речові фактори виробництва: засоби виробництва (або капітал, за термінологією західних економістів), земля, знання, інформація, наука, географічне середовище тощо, а також […]...
30. Економічна система Економічна система – комплекс підсистем та елементів і сукупність різних форм зв’язків між ними, внаслідок взаємодії яких виникають закони розвитку та функціонування даної системи, а також відповідний господарський механізм, які надають їй цілісності й організованості, посилюють ефективність в інтересах досягнення спільної мети, втіленої в основному економічному законі. Е. с. також можна розглядати як сукупність усіх […]...
31. Конфлікт Конфлікт (лат. conflictus – зіткнення) – фаза розвитку суперечності (в т. ч. економічної), в якій сторони К. стають антагоністичними, або полярними, заперечують одна одну й переходять у більш розвинене явище чи процес з якісно новими формами вияву попередніх суперечностей; антагоністичні, несумісні інтереси, цінності й цілі між окремими індивідами, колективами, соціальними прошарками, верствами і класами. Вирішення […]...
32. Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) – загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, суттєві та сталі зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією виробничих відносин (або відносин економічної власності). Сучасна система продуктивних сил формується у процесі взаємодії таких основних елементів, як робочої сили (у широкому аспекті – безпосереднього працівника), […]...
33. Ініціатива економічна Ініціатива економічна – сукупність ідей окремих індивідів, трудових колективів та інших суб’єктів господарської діяльності, спрямованих на обгрунтування, розповсюдження та практичне втілення раціоналізаторських пропозицій, нових проектів щодо поліпшення діяльності підприємств, організацій, установ, удосконалення економічних відносин та управління ними. I. e. є способом подолання застарілого, утвердження нового, виявом мобілізації творчих, організаторських здібностей людини, трудового колективу, окремих соціальних […]...
34. Принцип матеріалізму в економічному дослідженні Принцип матеріалізму в економічному дослідженні – принцип діалектичного методу, основними вимогами якого є виокремлення в економічній системі, її окремих підсистемах та елементах визначальних сторін, чинників, розвиток яких (їх законів і суперечностей) детермінує еволюцію інших сторін та чинників з наступним урахуванням їх зворотного впливу. П. м. в е. д. має різні форми свого застосування залежно від […]...
35. Економічна безпека економічних відносин Економічна безпека економічних відносин – наявність комплексу умов для вдосконалення економічних відносин, завдяки яким вони сприяють розвитку економічного способу виробництва, а також наявність загроз і комплекс заходів для такого вдосконалення. Основними загрозами в цій сфері в Україні є невідповідність між різними елементами економічних відносин, тобто між деформованою кланами економічною власністю і техніко – економічними відносинами; […]...
36. Система техніко-економічних відносин Система техніко-економічних відносин – сукупність форм суспільного поділу праці та елементів техніко-економічних відносин, що формуються і розвиваються у процесі взаємодії людини з природою та людини з людиною за техніко-економічного поєднання особистих і речових факторів виробництва й поступового поглиблення спеціалізації та одиничного поділу праці, внаслідок чого ця система у процесі історичного розвитку перетворюється на цілісність із […]...
37. Синергії закон Синергії закон – загальний закон розвитку будь-якої організованої системи, в т. ч. економічної, її окремих метасистем, підсистем та елементів, який виражає внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв’язки між менш складними компонентами цих структурних ланок у процесі їх взаємодії, внаслідок чого за наявності між ними оптимальних зв’язків і співвідношень формуються нові факторні джерела розвитку і виникає […]...
38. Історичне і логічне Історичне і логічне – взаємопов’язані елементи й способи діалектичного методу дослідження й відображення історичного розвитку дійсності, що передбачають пізнання конкретних умов розвитку економічних явищ і процесів, самої економічної системи в їх історичній послідовності (від простих і абстрактних категорій до складніших і конкретніших з одночасним наповненням законів і категорій новим змістом), з одного боку, та обгрунтуванням […]...
39. Структура економічного розвитку Структура економічного розвитку – комплекс внутрішньо необхідних і стійких зв’язків між метасистемами, підсистемами та елементами економічної системи, які (зв’язки) як закони визначають її розвиток, управляють ними, спрямовують діяльність підсистем і їхніх складових у певному напрямі, а отже, управляють виробництвом, обміном, розподілом і споживанням матеріальних благ і послуг. С. е. р. визначають передусім як комплекс відповідних […]...
40. Аналіз Аналіз – загальнонауковий елемент діалектичного методу дослідження економічних явищ і процесів, економічних систем, сутність якого – в розчленуванні об’єкта, предмета або економічних відносин між ними та людьми на складові частини, елементи (ознаки, властивості, риси, стадії, ступені тощо) та їх відокремленому вивченні, а відтак з’ясуванні зв’язків між ними (структури). Основними формами А. є: 1) дослідження відносно […]...