Система організаційно-економічних відносин

Related posts:

1. Економічна безпека організаційно-економічних відносин Економічна безпека організаційно-економічних відносин – рівень розвитку менеджменту, маркетингу, обміну досвідом та ін., а також стан їх захищеності від загроз, внаслідок чого для продуктивних сил створюється організаційно-економічна форма розвитку. Головними загрозами виступають: відсутність сучасного (з урахуванням досвіду інших країн) рівня управлінських відносин на більшості підприємств України, зокрема відсутність дієвих і стабільних стимулів до праці у […]...
2. Система економічних відносин Система економічних відносин – сукупність техніко-економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності у процесі діалектичної взаємодії між підсистемами, з одного боку, та системою продуктивних сил – з іншого. Домінантною підсистемою С. е. в. є відносини економічної власності, розвиток яких, передусім властивих їм економічних законів і закономірностей, надає цілісності всій системі, детермінує еволюцію техніко-економічних та організаційно-економічних відносин […]...
3. Система техніко-економічних відносин Система техніко-економічних відносин – сукупність форм суспільного поділу праці та елементів техніко-економічних відносин, що формуються і розвиваються у процесі взаємодії людини з природою та людини з людиною за техніко-економічного поєднання особистих і речових факторів виробництва й поступового поглиблення спеціалізації та одиничного поділу праці, внаслідок чого ця система у процесі історичного розвитку перетворюється на цілісність із […]...
4. Відтворення організаційно-економічних відносин Відтворення організаційно-економічних відносин – процес безперервного відновлення управлінських відносин на рівні різних типів і форм підприємств, фірм, компаній, а також відтворення маркетингових досліджень, обміну досвідом та ін. До виникнення науково обгрунтованих менеджменту та маркетингу В. о.-е. в. відбувалося здебільшого в межах окремих невеликих підприємств і фірм, а наприкінці XIX ст. внаслідок появи та збільшення кількості […]...
5. Система продуктивних сил Система продуктивних сил – сукупність підсистем, елементів і компонентів продуктивних сил, що формуються і розвиваються за взаємодії людини з природою, поступове підпорядкування у процесі історичного розвитку основній продуктивній силі (людині) інших елементів цієї системи і (як наслідок) перетворення її (системи) на цілісність з властивими їй законами, суперечностями, новим синергічним ефектом. Крім того, цілісність С. п. […]...
6. Синергії закон Синергії закон – загальний закон розвитку будь-якої організованої системи, в т. ч. економічної, її окремих метасистем, підсистем та елементів, який виражає внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв’язки між менш складними компонентами цих структурних ланок у процесі їх взаємодії, внаслідок чого за наявності між ними оптимальних зв’язків і співвідношень формуються нові факторні джерела розвитку і виникає […]...
7. Система відносин економічної власності Система відносин економічної власності – сукупність різноманітних типів і форм власності, які формуються і розвиваються в усіх сферах суспільного відтворення, і поступове підпорядкування в процесі історичного розвитку відносинам власності на засоби виробництва інших об’єктів власності, внаслідок чого, а також завдяки раціональному використанню господарського механізму, ця система перетворюється на єдину цілісність з притаманними їй законами, суперечностями, […]...
8. Економічна безпека економічних відносин Економічна безпека економічних відносин – наявність комплексу умов для вдосконалення економічних відносин, завдяки яким вони сприяють розвитку економічного способу виробництва, а також наявність загроз і комплекс заходів для такого вдосконалення. Основними загрозами в цій сфері в Україні є невідповідність між різними елементами економічних відносин, тобто між деформованою кланами економічною власністю і техніко – економічними відносинами; […]...
9. Земля як об’єкт економічних відносин Земля як об’єкт економічних відносин – земля як предмет праці, знаряддя і засіб праці та економічних і передусім відносин економічної власності, які виникають у процесі її виробничого використання й привласнення результатів праці. З освоєнням землі об’єктами економічних відносин стають власне земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси її континентального шельфу та морської […]...
10. Економічна безпека техніко-економічних відносин Економічна безпека техніко-економічних відносин – рівень розвитку суспільного поділу праці та інших елементів техніко – економічних відносин (концентрації виробництва, комбінування виробництва та ін.) та їх захищеності від внутрішніх і зовнішніх загроз, завдяки чому техніко – економічні відносини сприяють стабільному розвитку продуктивних сил. До основних внутрішніх загроз належать наявність розірваних і ще не повністю відновлених з […]...
11. Структура економічних категорій Структура економічних категорій – комплекс закономірних зв’язків і відносин між складовими та елементами категорії, їхня загальна внутрішня організація, що відображає розвиток економічних явищ і процесів в еволюції певних економічних і соціально-економічних систем, а отже, їхніх різних стадій та етапів. Неоднакова кількість таких зв’язків і відносин пояснюється передусім сутністю економічної категорії, структурою економічних явищ і процесів, […]...
12. Структура та інфраструктура міжнародних економічних відносин Структура та інфраструктура міжнародних економічних відносин – сукупність основних елементів міжнародних економічних відносин, відповідних установ та організацій і системи взаємозв’язків, що формують спосіб взаємодії, внутрішню організацію міжнародних економічних відносин (МЕВ). Передусім виділяють міжнародні техніко-економічні відносини і міжнародні відносини економічної власності. Перші – відносини міжнародної спеціалізації, концентрації виробництва тощо, які формують матеріально-речову форму процесу інтернаціоналізації продуктивних […]...
13. Система виробничих відносин Система виробничих відносин – сукупність виробничих відносин, що формуються у процесі безпосереднього виробництва, обміну, розподілу і споживання та поступове підпорядкування в процесі історичного розвитку підсистемі виробничих відносин сфери безпосереднього виробництва інших підсистем (сфер цієї системи), а також певному господарському механізму, у результаті чого система перетворюється на цілісність із властивими їй законами, з новими якостями, новим […]...
14. Система господарського механізму Система господарського механізму – система управління народним господарством, що здійснюється за допомогою основних форм, методів і важелів використання економічних законів, розв’язання суперечностей економічного способу виробництва, реалізації власності, а також розвитку основної продуктивної сили, формування потреб людини, створення стимулів і узгодження соціально-економічних інтересів основних класів та соціальних груп. Своєю чергою, система управління – це свідомо організований, […]...
15. Удосконалення економічних відносин Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ 2.2. КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ ТРАНСПОРТНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ Удосконалення економічних відносин Формування ринків транспортних послуг. Держава всебічно сприяє формуванню і розширенню ринків транспортних послуг, розвитку підприємництва і сумлінної конкуренції як одного з основних факторів скорочення витрат і підвищення якості транспортного обслуговування, створення умов, за яких кожний користувач зможе вільно […]...
16. Система управління якістю Система управління якістю – комплекс заходів у межах економічної системи на мікрорівні, спрямованих на поліпшення якості товарів і послуг з урахуванням платоспроможності споживачів. їх якість – це найважливіший критерій зростання ефективності діяльності підприємства, фірми та компанії за сучасних умов. У межах продуктивних сил якість товарів і послуг залежить передусім від якості робочої сили, засобів і […]...
17. Соціалізація економічних систем Соціалізація економічних систем – поступове еволюційне наповнення метасистем, підсистем та елементів економічної системи капіталізму соціалістичним змістом, формування і розвиток основ соціалізму. С. е. с. охоплює найважливіші елементи економічної системи: продуктивні сили, техніко-економічні відносини (а в їх поєднанні – технологічний спосіб виробництва), організаційно-економічні відносини (а в поєднанні з продуктивними силами – організаційний спосіб виробництва), відносини економічної […]...
18. Теорії та концепції порівняльних економічних систем Теорії та концепції порівняльних економічних систем – сукупність концепцій про спільні ознаки та відмінності різних економічних систем, або “економічна компаративістика” і певна сукупність методологічних засад їх дослідження. Одні вчені методологію такого аналізу називають теоретико-методологічними засадами основних напрямів сучасної економічної теорії, інші твердять про доцільність створення спеціальної методології дослідження таких систем. Вихідною економічною категорією Т. та […]...
19. Критерії класифікації економічних законів Критерії класифікації економічних законів – найважливіші ознаки, на основі яких оцінюються різні типи економічних законів і здійснюється їх класифікація згідно з принципом субординації. І група критеріїв за значущістю (залежно від терміну дії економічних законів) – закони, які діють упродовж різних історичних періодів. Розрізняють чотири їх типи: всезагальні економічні закони, загальні економічні закони, специфічні економічні закони […]...
20. Економічна система Економічна система – комплекс підсистем та елементів і сукупність різних форм зв’язків між ними, внаслідок взаємодії яких виникають закони розвитку та функціонування даної системи, а також відповідний господарський механізм, які надають їй цілісності й організованості, посилюють ефективність в інтересах досягнення спільної мети, втіленої в основному економічному законі. Е. с. також можна розглядати як сукупність усіх […]...
21. Світове господарство: зміст і основні етапи розвитку. Форми міжнародних економічних відносин: світова торгівля, міжнародний рух капіталів, міжнародна валютна система, міграція робочої сили, науково-технічне співробітництво та глобальна інформаційна мережа. Суб’єкти світового господарства УРОК 81 Світове господарство: зміст і основні етапи розвитку. Форми міжнародних економічних відносин: світова торгівля, міжнародний рух капіталів, міжнародна валютна система, Міграція робочої сили, науково-технічне співробітництво та глобальна інформаційна мережа. Суб’єкти світового господарства Мета уроку: ознайомити учнів із поняттям “світове господарство”; розглянути етапи формування світового господарства та сучасні форми існування міжнародних економічних відносин; розвивати допитливість […]...
22. Організаційно-економічні відносини Організаційно-економічні відносини – відносини між людьми з приводу організації безпосереднього виробництва (у т. ч. обміну, розподілу і споживання) матеріальних благ і послуг. О.-е. в. – важливий елемент (підсистема) економічної системи, проміжна ланка між техніко – економічними та виробничими відносинами (відносинами економічної власності), організаційна форма розвитку продуктивних сил (О.-е. в. можуть або сприяти їх розвитку, або […]...
23. Новий тип економічних відносин між підприємствами, галузями і територіями Регіональна економіка Глава Х ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ РЕФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ 2. Новий тип економічних відносин між підприємствами, галузями і територіями В ході здійснення докорінної перебудови керування економікою все більшого розвитку набуває новий тип госпрозрахункових відносин – оренда трудовими колективами державних підприємств з наступною приватизацією і створення корпоративних систем. Досвід показує, що на таких підприємствах різко підвищується […]...
24. Умови та основні фактори розвитку міжнародних економічних відносин Умови та основні фактори розвитку міжнародних економічних відносин (МЕВ) – комплекс найважливіших факторів, внутрішніх і зовнішніх обставин, що впливають на еволюцію МЕВ, закономірності й тенденції їх розвитку. До них належать: 1) значно більша віддаленість (порівняно з національною економікою) суб’єктів МЕВ, а отже, покупців і продавців, учасників міжнародного поділу праці (і значно більші транспортні витрати); 2) […]...
25. Закон зростання синергічного ефекту Закон зростання синергічного ефекту – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між збільшенням чисельності факторів виробництва (представленими відповідними видами праці), їх раціональною комбінацією та використанням і зростанням на цій основі продуктивності праці та доходу. З. з. с. е. базується на дії низки синергічних ефектів, які виникають у межах економічної системи. Так, у межах продуктивних сил […]...
26. Логістична система Логістична система – сукупність логістичних елементів, підсистем і зв’язків між ними, внаслідок яких виникають нові інтегративні якості та функції і забезпечується оптимізація матеріальних і нематеріальних потоків у процесі розвитку та відтворення таких систем. Основними елементами та підсистемами Л. е. є логічна інфраструктура; підсистеми реалізації замовлення, транспортування, формування запасів, складського господарства, пакування, обслуговування клієнта, які формуються […]...
27. Система державного регулювання економіки Система державного регулювання економіки – сукупність об’єктів державного регулювання та відносин між різними економічними суб’єктами з приводу такого регулювання в усіх сферах суспільного відтворення у процесі виконання основних функцій такого регулювання. Основні об’єкти С. д. р. е. – продуктивні сили, економічні відносини і значна частина господарського механізму. У межах кожного з цих об’єктів (підсистем) виділяють […]...
28. Система економічних показників Система економічних показників – сукупність взаємопов’язаних і взаємодоповнювальних індикаторів, величин, вимірників тощо, які кількісно та якісно характеризують функціонування та розвиток національної економіки, її окремих регіонів, галузей, підприємств та інших суб’єктів господарювання. В цій системі розрізняють економічні показники, які дають здебільшого кількісну або переважно якісну характеристику економічної системи. Так, показник обсягів створеного ВВП в окремій країні […]...
29. Типи економічних зв’язків Типи економічних зв’язків – основні типи зв’язків у межах національної економічної системи, які виділяють залежно від структури цієї системи. До них належать: 1) техніко-природничі зв’язки і відносини, які відображають ставлення людини до природи в процесі праці, перетворення речовини природи відповідно до потреб та інтересів людини; 2) техніко-економічні зв’язки, що характеризують взаємодію речових факторів виробництва між […]...
30. Критерії класифікації економічних систем Критерії класифікації економічних систем – найважливіші ознаки розвитку окремих підсистем і метасистем цієї системи, відповідно до яких розрізняють економічні системи, що існували впродовж розвитку світової цивілізації. Основними К. к. е. с. є критерії, які характеризують: 1) технологічний спосіб виробництва; 2) відносини економічної власності; 3) наявність або відсутність товарно-грошових відносин і ступінь їх розвитку; 4) тип […]...
31. Система оплати праці Система оплати праці – сукупність взаємопов’язаних форм і видів (підсистем) заробітної плати і принципів її організації, що відповідають вимогам розвитку продуктивних сил, передусім основної продуктивної сили – людини (людини-працівника і людини-власника). В політекономічному контексті йдеться передусім про оплату робочої сили, а частково – результативності праці. Такими найважливішими принципами є: 1) стимулювання продуктивності праці; 2) стимулювання […]...
32. Економічна структура суспільства Економічна структура суспільства – будова економічної системи суспільства, співвідношення її підсистем та елементів, теоретичним вираженням якої є система економічних законів і категорій, з урахуванням їх субординації. Продуктивні сили є визначальною підсистемою Е. с. с., а тому у кінцевому підсумку детермінують рівень, характер і структуру техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин та відносин економічної власності. З […]...
33. Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил (далі Закон адекватності – З. а.) – всезагальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією відносин економічної власності, а також зворотний вплив цих відносин на розвиток продуктивних сил. Діє в усіх суспільно-економічних формаціях, найінтенсивніше – з часу […]...
34. Синергія Синергія (синергічний ефект) (гр. synergos – той, що діє разом) – поява нової продуктивної сили або якісно нових джерел розвитку, зростання ефективності діяльності в результаті поєднання окремих частин, елементів, факторів в єдину систему за рахунок т. зв. системного ефекту (емерджентності). Ні сучасний працівник, ні найдосконаліша техніка окремо неспроможні виготовляти переважну більшість економічних благ, їхнє поєднання […]...
35. Дійові особи (суб’єкти) економічних відносин РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії Тема 1.1. Що і для чого вивчає економічна наука, її місце серед інших наук 2. Дійові особи (суб’єкти) економічних відносин Маючи певні уявлення про те, що вивчає економічна наука, можемо перейти до наступного питання: дійові особи, або, як їх ще називають, суб’єкти економічних відносин. Економіка є такою складною системою, […]...
36. Типи економічних систем Типи економічних систем – класифікація економічних систем залежно від панівних типів і характеру власності, управління нею, наявності товарного виробництва і ступеня його розвитку. Залежно від типів і характеру економічної власності виділяють експлуататорські (рабовласницький лад, феодалізм, капіталізм) і не експлуататорські (первіснообщинний лад, соціалізм, комунізм) економічні системи. Однак ця схема характеризує здебільшого держави Західної Європи і не […]...
37. Тенденції розвитку економічних підсистем і метасистем у XXI ст Тенденції розвитку економічних підсистем і метасистем у XXI ст. – довготривала спрямованість еволюційних і революційних змін різних складових економічної системи в національному та інтернаціональному масштабах на основі прогресу продуктивних сил. Так, техніко-економічні відносини характеризуватимуться поглибленням усуспільнення виробництва та праці, передусім на інтернаціональній основі. Такі відносини розвиватимуться переважно через інтернаціоналізацію одиничного поділу праці, що поряд з […]...
38. Ростоу (Rostow) Волт Ростоу (Rostow) Волт (н. 07.10.1916) – відомий американський економіст, який 1960 сформулював концепцію стадій економічного зростання у роботі за такою ж назвою. Такими стадіями він називав: 1) традиційне суспільство; 2) період створення передумов для злету (зрушень); 3) злет; 4) рух до зрілості; 5) період високого масового споживання. Умовами стадії злету він називає збільшення інвестицій понад […]...
39. Програма економічного розвитку Програма економічного розвитку – комплекс взаємопов’язаних цілей і завдань щодо перспектив розвитку господарства країни на коротко -, середньо – та довготерміновий період, з одного боку, і необхідних для їх реалізації ресурсів, заходів – з іншого, спрямованих на досягнення тактичної або стратегічної мети. П. е. р. безпосередньо охоплює всі підсистеми національної економічної системи (продуктивні сили, техніко-економічні, […]...
40. Закони соціальні – внутрішньо необхідні Закони соціальні – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між продуктивними силами та елементами системи суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних та ін.). Розрізняють передусім три основні типи З. е.: 1) всезагальні; 2) загальні; 3) специфічні, або стадійні. До першого належать закони, які діють в усіх суспільно-економічних формаціях і охоплюють усі елементи (підсистеми) суспільних відносин […]...