Соціальна справедливість

Related posts:

1. СПРАВЕДЛИВІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СПРАВЕДЛИВІСТЬ СОЦІАЛЬНА – міра рівності і нерівності, норм і дій, благ і заслуг, діяння і відплати, вимог і виконання у відносинах між людьми і соціальними групами, оцінювана з позиції певного сусп. ідеалу (добра, правди, гармонії, порядку тощо). Сутність С. с. полягає у встановленні співрозширності між намірами, можливостями і результатами дій людей, […]...
2. СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА – суміжна з соціологією галузь статистики, предметом якої є соціальна сфера суспільства, соціальні відносини та процеси. Система її показників має характеризувати умови та спосіб життя населення, його окремих класів, верств та груп, а також виникаючі на цих засадах інтереси, позиції, ціннісні орієнтації, міжгрупової взаємини та сусп. рухи. Грунтуючись на […]...
3. Що таке соціальна справедливість? 5 Що таке соціальна справедливість? Чи є відмінність між старими і новими підходами щодо соціальної справедливості в Україні? Трансформація українського суспільства, що розпочалася в 90-х роках XX ст., характеризується передусім формуванням найрізноманітніших форм власності: приватної, акціонерної, кооперативної, концесійної, змішаної тощо, і за кожною формою власності стоять людина і певна соціальна спільнота, які по-своєму сприймають соціальну […]...
4. Інфраструктура соціальна Інфраструктура соціальна – комплекс галузей, які забезпечують розвиток суспільного виробництва і життєдіяльність населення, а також сукупність економічних відносин, які при цьому розвиваються. Розрізняють соціально-побутову (спрямовану на створення умов для відтворення людини передусім як біологічної істоти, задоволення її потреб у належних умовах життя) і соціально-культурну (сприяє відтворенню духовних, інтелектуальних, творчих, організаторських рис індивіда, формуванню його економічної […]...
5. Соціальна політика Політологічний словник Соціальна політика – система цілей і засобів їх досягнення політичними і державними інститутами з регулювання соціальної сфери суспільства, соціальних відносин відповідно до сукупності політичних установок, принципів, рішень та ідей, спрямованих на задоволення соціальних інтересів і потреб особистостей, соціальних груп, класів та ін. Ефективність С. п. визначається ступенем задоволення матеріальних і духовних потреб людини. […]...
6. Соціальна сфера Соціальна сфера – 1) важлива сфера суспільного виробництва, в якій безпосередньо не створюються матеріальні блага (освіта, охорона здоров’я, культура, спорт, мистецтво та ін.), але створюються соціальні блага у формі послуг і частково здійснюється перерозподіл матеріальних і духовних благ. Окремими дисциплінами, які вивчають різні ланки цієї сфери, є економіка освіти, економіка охорони здоров’я, економіка туризму та […]...
7. Справедливість Політологічний словник Справедливість – морально-правова категорія і один з основних принципів політики і права. Поняття “справедливість” (лат. justitia) позначає наявність у соціальному світі правового начала і виражає його правильність, імперативність і необхідність. Ідея С. сягає своїми витоками давнього світу. Платон називав С. доброчесність, що означає правильне ставлення до інших людей. Аристотель пов’язував С. із заслугами […]...
8. Доходи населення Доходи населення – грошові та натуральні надходження громадян з різних джерел. Використовуються для задоволення їх особистих потреб, нетоварних витрат і приросту їх заощаджень. Бувають доходи населення реальні та номінальні. Реальні – узагальнений показник рівня життя населення, задоволення його матеріальних та духовних потреб. Вони характеризують кількість матеріальних благ, які можуть бути придбані на ці доходи, та […]...
9. Соціальна школа Соціальна школа – одна зі шкіл західної економічної теорії, представники якої підгрунтям структури суспільства вважають соціально-правові форми. Засновниками С. ш. наприкінці XIX – на початку XX ст. були німецькі економісти Р. Штаммлер, Р. Штольцман, О. Шпанн та ін. Представники С. ш. заперечували визначальний вплив продуктивних сил на соціальні, політичні, правові, духовні процеси розвитку суспільства, називали […]...
10. Соціальна держава Державне управління Соціальна держава. Призначення терміна “соціальна держава”- підкреслити здатність держави здійснювати сучасну соціальну політику, спрямовану на створення системи соціального захисту, соціальних гарантій, соціального партнерства. Це держава сучасного демократичного типу, що формується в умовах відносно стабільної і розвиненої економіки. Базовими цілями С. д. є: досягнення рівноваги, стабільності, цілісності і динамізму суспільного розвитку. В сучасних умовах […]...
11. Суспільна праця Суспільна праця – діяльність людей у системі суспільного поділу праці, спрямована на виготовлення товарів і послуг для задоволення соціально-економічних потреб суспільства. Опосередковано до С. п. належить праця людей, не залучених до системи суспільного поділу праці (зокрема, праця на присадибній ділянці, в домашньому господарстві та ін.). Результатом С. п. є сукупний суспільний продукт, створений у сфері […]...
12. Соціальна група Соціальна група – сукупність людей і трудових колективів, які виконують суспільно необхідну функцію в суспільному поділі праці, об’єднані спільними інтересами, необхідністю задоволення особистих, колективних, загальних потреб, а також відповідними цінностями і виступають колективними суб’єктами соціальних зв’язків і відносин. Поняття “С. г.” охоплює будь-яке соціальне об’єднання людей, починаючи від сім’ї, трудового колективу і закінчуючи соціальною верствою, […]...
13. Особистість соціальна Особистість соціальна – сукупність соціально значущих рис і якостей індивіда, трудового колективу, соціальної верстви або групи, які формують певну цілісність, зумовлену системою соціальних відносин, соціально-економічною діяльністю людей та їх взаємодією у процесі цієї діяльності. Видами такої діяльності є економічна, соціальна, правова, політична, культурна, ідеологічна тощо, тому в O. e. розрізняють економічні, соціальні, правові та інші […]...
14. Антропологія соціальна Антропологія соціальна (гр. anthropos – людина, social – учення) – соціологічна концепція, яка проповідує пріоритет особистості в системі суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, правових та інших) і відповідні принципи дослідження, які лежать в її основі. Найважливішою основою A. c. є пріоритет людини в системі економічних відносин, передусім у відносинах економічної власності. Такий пріоритет передбачає гуманізацію […]...
15. ІНФРАСТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНФРАСТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА цілісна сукупність у певному соціумі установ, закладів, організацій та інших об’єктів користування, діяльність яких покликана забезпечувати умови існування й відтворення населення шляхом всебічного задоволення його соціальних потреб – виробничих, громадсько-політ., соціально-культурних, побутових, вітально-біол. тощо. I. с. за своєю емпіричною реальністю постає як певне штучно створене середовище, з яким взаємодіють […]...
16. Потреби соціальні Потреби соціальні – найвища форма потреб людини соціальної, спрямованих на задоволення її потреб у вільній і творчій праці, виявленні здібностей і талантів, у власному вдосконаленні, у всебічному розвитку всіх сутнісних сил, зокрема розвитку здібностей до сприйняття знань, максимально можливому продовженні активного життя тощо, а також у соціальному визнанні у суспільстві. П. с. діалектично заперечують потреби […]...
17. Економічні відносини Економічні відносини – сукупність відносин між людьми у процесі виробництва та привласнення матеріальних і духовних благ у всіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, розподілі, обміні, споживанні). Відносини між людьми у сфері виробництва складаються з двох елементів: 1 Привласнення предметів природи через процес праці, 2) відносин спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва тощо як всередині окремого підприємства, так […]...
18. ПОБУТ Культурологічний словник ПОБУТ – позавиробнича сфера суспільного життя людей; сукупність способів і форм задоволення їхніх матеріальних і духовних потреб....
19. БЕЗПЕКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник БЕЗПЕКА СОЦІАЛЬНА – одна з найважливіших внутрішніх складових нац. безпеки, характеристика ступеня соціальної стабільності суспільства. Різне порушення соціальної стабільності суспільства свідчить про підвищення рівня соціальної небезпеки (відповідно зниження рівня Б. С.). Рівень соціальної небезпеки може також підвищуватися (рівень Б, с„ знижуватися) консервуванням соціальних структур і відносин, які не мають істор перспективи. […]...
20. Необхідний робочий час Необхідний робочий час – частина робочого часу, протягом якого створюється необхідний продукт, що використовується для задоволення матеріальних і духовних потреб працівника і членів його сім’ї, для відтворення фізичної і розумової здатності до праці. Решта робочого часу називається додатковим. Праця, затрачена протягом Н. р. ч., є необхідною працею. Поділ робочого дня на необхідний і додатковий робочий […]...
21. РІВЕНЬ ЖИТТЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник РІВЕНЬ ЖИТТЯ – поняття, що характеризує міру задоволення соціально-екон. та духовних потреб людей. Р. ж. виявляється у кількості та якості благ та послуг, що споживаються, починаючи від первинних вітальних потреб (у харчуванні, житлі, одязі, освіті, праці, відпочинку та ін.) і закінчуючи високими потребами, пов’язаними із задоволенням духовних, моральних та естетичних запитів. […]...
22. СОЦІАЛЬНА СФЕРА, ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ РОЗДІЛ ІІІ. ГОСПОДАРСТВО УРОК 34. СОЦІАЛЬНА СФЕРА, ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ Очікувані результати: учень називає складові соціальної сфери; характеризує рівень розвитку окремих галузей та їх проблеми; порівнює рівень розвитку соціальної сфери в Україні та інших країнах; оцінює вплив соціальної сфери на ефективність національної економіки й задоволення духовних і соціальних потреб населення. Тип уроку: […]...
23. Соціальна статистика Соціальна статистика – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає кількісні та якісні закономірності соціальних явищ і процесів, соціального розвитку загалом та окремих соціальних явищ і процесів у щільному зв’язку з їх якісною характеристикою з метою формування раціональної соціальної політики держави, регулювання соціальної структури населення тощо. Об’єктами вивчення С. с. є економічна та соціальна структури, політична система […]...
24. ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ Культурологічний словник ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ – вибіркове ставлення до сукупності матеріальних, соціальних і духовних благ та ідеалів, що розглядаються як об’єкти мети й засоби для задоволення потреб особи чи соціальної групи....
25. Людина соціальна Людина соціальна – система соціальних відносин, в межах якої всебічно розвиваються сутність сили людини, відбувається її перетворення в особистість, що передбачає діалектичне заперечення економічної сутності людини (людини економічної). Таке заперечення означає, що Л. е. не може сформуватись, не досягши найвищих якостей людини-працівника і раціональних меж людини-власника. По-перше, у процесі праці людина отримує можливість багатократно збільшувати […]...
26. Якість життя Якість життя – це якість задоволення матеріальних і нематеріальних (в т. ч. духовних) потреб населення, тобто якість праці, наявність якісного харчування, житла, міцного здоров’я, якість одягу, якісний рівень сфери освіти, охорони здоров’я, довкілля, високий морально-психологічний стан людини, наявність достатнього вільного часу для розвитку творчих здібностей людини та ін. Цю категорію не слід ототожнювати зі стилем […]...
27. Рівність соціальна Рівність соціальна – загальнолюдський, гуманістичний ідеал, згідно з яким безкласовий суспільний лад базується на відсутності соціальних відмінностей між різними верствами і групами населення або на наявності таких відмінностей залежно від кількості та якості праці. P. c. є багатоплановою соціологічною категорією, в якій виділяють економічну, соціальну, правову, політичну, національну та інші форми рівності. Економічна рівність охоплює […]...
28. Політико – економічна природа людини Політико – економічна природа людини – сукупність відносин економічної власності між різними суб’єктами з приводу формування і розвитку всіх сутнісних сил людини і передусім робочої сили та її раціонального використання у всіх сферах суспільного відтворення. Такими суб’єктами є сім’я, школа, підприємства, фірми, компанії, держава, наддержавні органи, а сукупність відносин економічної власності, що утворюється при цьому, […]...
29. ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – знання, відомості, повідомлення тощо щодо дій, думок та стосунків між людьми, стану і характеру розвитку соціальних процесів, умов життєдіяльності, сусп. становища особи і соціальних груп, взаємодії їх інтересів. У будь-якому суспільстві I. с. несе на собі відбиток соціальних, екон., політ., нац. відносин, культурних та істор. надбань, особливостей доби. […]...
30. Закон зростання потреб Закон зростання потреб – закон, який виражає внутрішньо необхідний, суттєвий і сталий зв’язок між прогресом технологічного способу виробництва, еволюцією всієї системи суспільних відносин та кількісним зростанням, якісним удосконаленням і збагаченням різних видів потреб суспільства, колективів та індивідів, розвиток яких (зв’язків) викликає появу нових потреб та засобів їх задоволення. Найважливіші з-поміж потреб людини – працівника у […]...
31. Взаємодія соціальна Взаємодія соціальна – вид соціального зв’язку, в процесі якого проявляється взаємовплив і взаємозумовленість окремих соціальних явищ і процесів, внаслідок чого вони змінюються, взаємопроникають один в одного і формують єдину цілісну систему. В межах B. c. розрізняють взаємодію економічну, політичну, правову, національну тощо. Визначальною є взаємодія між економічними явищами та процесами, властивими їм внутрішніми суперечностями та […]...
32. Кінцевий суспільний продукт Кінцевий суспільний продукт – частина сукупного продукту, яка складається з національного доходу і амортизаційних відрахувань і виражає сукупність економічних відносин з приводу його виробництва, обміну, розподілу і споживання. К. с. п. використовується для задоволення кінцевих господарських потреб суспільства у предметах споживання, засобах праці, в утворенні запасів і резервів, а також в експорті предметів праці. За […]...
33. Планування соціальне Планування соціальне – науково обгрунтоване визначення цілей і забезпечення відповідності й структури соціальних відносин потребам розвитку технологічного способу виробництва, передусім системі продуктивних сил (а в її межах – основній продуктивній силі). Основні об’єкти П. с. – суспільство загалом, кожна із підсистем суспільних відносин (економічної власності, соціальних – у вузькому значенні поняття, правових, політичних, національних, культурних, […]...
34. Соціальна технологія Державне управління Соціальна технологія. У поєднанні ці широковживані слова мають принципово новий зміст і являють собою спеціальний термін та певну соціально-гуманітарну категорію. Виникнення цього терміна пов’язане з прийняттям і активним використанням у сучасній суспільній діяльності та управлінні запропонованого Ч. Перроу розширеного тлумачення поняття технології як засобу перетворення будь-яких ресурсів у бажаний результат діяльності. Якщо виробнича […]...
35. Економічні інтереси Економічні інтереси – 1) усвідомлені економічні потреби окремих людей, колективів, соціальних верств і класів, об’єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені розвитком їхніх потреб, місцем у системі суспільного поділу праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею; 2) користь, вигода. Як форма вияву економічних відносин Е. і. є водночас формою вияву та реалізації економічних законів. […]...
36. Економіка праці Економіка праці – 1) система економічних відносин, що виникає і розвивається з приводу формування умов праці та самого процесу праці, виробництва, обміну, розподілу і споживання робочої сили; 2) наука, яка вивчає насамперед відносини економічної власності та трудові відносини, що виникають між різними економічними суб’єктами з приводу відтворення робочої сили, управління процесом праці, економічні закони, що […]...
37. Фінансові фонди Фінансові фонди – складова загальної системи грошових фондів, яка функціонує у народному господарстві і формується за рахунок фінансових ресурсів з метою підготовки умов, які забезпечують задоволення суспільних потреб. Фондова форма використання фінансових ресурсів зумовлена потребами розширеного відтворення і має низку переваг над не фондовою; забезпечує тісний зв’язок задоволення будь-яких потреб з економічними можливостями суспільства; концентрацію […]...
38. КУЛЬТУРА Культурологічний словник КУЛЬТУРА (лат. cultura – догляд, освіта, розвиток) – може бути охарактеризована як: 1) Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну К. суспільства. Досягнення суспільства в галузі освіти, науки, мистецтва, літератури, в організації державного і суспільного життя є його духовною К. 2) Рівень, ступінь розвитку певної галузі […]...
39. Соціальна відповідальність бізнесу Соціальна відповідальність бізнесу – одна з провідних концепцій у тлумаченні основної мети діяльності підприємств, передусім великих фірм і компаній. Згідно з нею, такою метою перестало бути максимальне привласнення прибутку, а визначальним є задоволення соціальних потреб та інтересів усіх верств населення. На користь такого твердження наводяться дані про розширення номенклатури товарів і послуг для населення, кола […]...
40. Соціальна держава Соціальна держава – найдосконаліший за всю історію розвитку людської цивілізації, тип держави, діяльність якої спрямована на забезпечення високого рівня життя всього населення, його всебічної безпеки. Найважливішими функціями С. д. є: 1) справедливий перерозподіл доходів між різними соціальними верствами і групами через запровадження прогресивного оподаткування; 2) створення надійних умов для розвитку особистості, її творчих здібностей; 3) […]...