АНЕРОЇД

Екологія – охорона природи АНЕРОЇД – мет. барометр – прилад для вимірювання тиску повітря.

СВІТЛОВИЙ РЕЖИМ РОСЛИН

Екологія – охорона природи СВІТЛОВИЙ РЕЖИМ РОСЛИН – умови освітлювання рослин. Джерелом освітлення є природна радіація сонячна або штучні електросвітильники. С. р. р. характеризується: інтенсивністю випромінювання, спектральним складом світла, тривалістю денного освітлення, співвідношенням тривалості

АФЛАТОКСИНИ

Екологія – охорона природи АФЛАТОКСИНИ – отруйні речовини, які виробляються певним видом плісеневих грибів (Aspergillus flavus). Шкідливі для печінки, нирок, є канцерогенами. Продукують А. плісеневі гриби на фруктах, горіхах, хлібі.

ЗАМОРОЗКИ НА ГРУНТІ

Екологія – охорона природи ЗАМОРОЗКИ НА ГРУНТІ – зниження т-ри на поверхні грунту та рослин до мінусових значень увечері, вночі або вранці при плюсових т-рах повітря (на висоті 2 м).

ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА

Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА – підтримання екол. рівноваги на планеті, в окремих її регіонах (геосистемах, екосистемах) за допомогою рац. співвідношення екол. компонентів. Досягається або шляхом їх збалансованої експлуатації, або через територіально екол.

СТРОНЦІЙ

Екологія – охорона природи СТРОНЦІЙ – радіоактивні ізотопи С. стронцій-89 та особливо стронцій-90 належать до найбільш небезпечних штучних радіонуклідів. їхній фізичний період напіврозпаду відповідно дорівнює 50,5 діб та 28,5 років, біологічний період напіврозпаду –

РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ

Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ – штучний перерозподіл у часі об’єму річкового стоку, зміна його режиму відповідно до потреб водозабезпечення, гідроенергетики, іригації, водного транспорту тощо з метою рац. його використання. Р. с. здійснюється

РЕСУРСИ ПРИРОДНІ

Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ПРИРОДНІ – об’єкти і сили природи, які використовуються (або потенційно придатні для прямого чи опосередкованого використання) як засіб праці (земля, водні шляхи, вода для зрошення), джерела енергії (гідроенергія, ядерне

РЕСУРСИ ТВАРИННОГО СВІТУ

Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ТВАРИННОГО СВІТУ – безпосередньо використовувані в мисливстві, рибному та ін. видах госп-ва тварини, кількість яких дає змогу здійснювати їх промисел.

МУЛЬ

Екологія – охорона природи МУЛЬ – продукт перемішування виділень дощових червів та ін. представників зоофауни з грунтом. М. є початковою стадією утворення так званого гумусу м’якого, характерного для змішаних лісів, луків, орної землі.

ЗАКОН ВНУТРІШНЬОЇ РІВНОВАГИ – РЕСУРСНОМУ ПОТЕНЦІАЛУ

Екологія – охорона природи ЗАКОН ВНУТРІШНЬОЇ РІВНОВАГИ – речовина, енергія, інформація і дин. показники окремих прир. систем та їх ієрархія взаємозв’язані настільки, що будь-яка зміна одного з них викликає супутні функц.-структ. кільк. та якісні

ЗАПОВІДНИК МІЖНАРОДНИЙ

Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК МІЖНАРОДНИЙ – заповідник, що створюється на основі міжнародного договору на кордоні двох або більше держав (заповідник трансграничний), або заповідник, що засновується в межах міжнародних територій (акваторій), які не перебувають

АВЕНЮ

Екологія – охорона природи АВЕНЮ – у Франції, Англії, США та деяких інших країнах – широка вулиця, звичайно обсаджена деревами.

РОЗМНОЖЕННЯ СТАТЕВЕ

Екологія – охорона природи РОЗМНОЖЕННЯ СТАТЕВЕ – властивість живих організмів давати потомство, що утворюється, як правило, за участю двох особин – батьківської і материнської – в результаті злиття особливих статевих клітин – гамет. Чоловічі

АНОКСІЯ

Екологія – охорона природи АНОКСІЯ – недостатність кисню в організмі чи окремих органах, тканинах; кисневе голодування. При повній А. настає смерть.

Типи динаміки популяції

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 7. ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙ 7.2. Типи динаміки популяції Характер змін популяції залежить від коливань показників, що їх визначають, та біологічних властивостей виду. Нерівномірний хід динаміки популяції відображає її сезонні і багаторічні

МЕТАБІОСФЕРА

Екологія – охорона природи МЕТАБІОСФЕРА – шар літосфери, перетворений життям (живою речовиною чи біогенними речовинами), але в якому нині живих організмів немає.

ФАЗА ФЕНОЛОГІЧНА

Екологія – охорона природи ФАЗА ФЕНОЛОГІЧНА – період у сезонному розвитку природи – окремих видів рослин (цвітіння, плодоносність тощо), їх угруповань, характерних сезонних явищ у житті тварин (перельоти птахів, їх гніздування, виліт пташенят з

АРЕАЛ ПОТЕНЦІЙНИЙ

Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПОТЕНЦІЙНИЙ – регіон, не заселений видом, але в якому існують оптим. для нього умови в межах адаптивної зони, доступної для виду. Зона існування виду в минулому, де збереглися умови

ЦІННІСТЬ ПОЖИВНА

Екологія – охорона природи ЦІННІСТЬ ПОЖИВНА – кількість засвоюваних організмом поживних хім. речовин (орг., неорг.). Виражається в енергет. одиницях і одиницях маси.

НІВАЦІЯ

Екологія – охорона природи НІВАЦІЯ, снігова ерозія – руйнівний вплив снігового покриву на підстилаючі гір. породи шляхом посиленого морозного вивітрювання в умовах поперемінного замерзання і відтавання. Відбувається поблизу снігової межі нівального пояса, головним чином

ОЗЕРО ЕВТРОФНЕ

Екологія – охорона природи ОЗЕРО ЕВТРОФНЕ – неглибоке оз. з водою, багатою на азот і фосфор. Перехід до евтрофії (мезотрофні оз.) часто є наслідком розширення поясу літоральної рослинності або результатом забруднення стічними побут, чи

ЛАНДШАФТ ГЕОХІМІЧНИЙ

Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ГЕОХІМІЧНИЙ – приурочена до певного типу мезорельєфу ділянка поверхні, єдина за складом та кількістю основних хім. елементів грунту, підгрунтя, а також за типом їхньої міграції.

ЗЕМЛІ ПРОМИСЛОВОСТІ, ТРАНСПОРТУ, ЗВ’ЯЗКУ, ОБОРОНИ ТА ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ПРОМИСЛОВОСТІ, ТРАНСПОРТУ, ЗВ’ЯЗКУ, ОБОРОНИ ТА ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ – категорія земель, що надані підприємствам, організаціям і установам для виконання покладених на них функцій. Розміри земельних ділянок визначаються відповідно до затверджених

МЕРИСТЕМА

Екологія – охорона природи МЕРИСТЕМА, твірна тканина – тканина, з якої утворюються всі постійні тканини рослинного організму.

БІОЛОГІЧНИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН

Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН – див. Колообіг речовин біологічний.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАБРУДНЕННЯ

Екологія – охорона природи КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАБРУДНЕННЯ – залежно від типу забруднення, його джерела, наслідків та засобів контролю розрізняють такі джерела забруднення: стічні води та інші нечистоти, які поглинають кисень; речовини, які мають поживну цінність

БІОМ

Екологія – охорона природи БІОМ – сукупність різних груп організмів та середовище їх проживання у певній ландшафтно-геогр. зоні.

ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗАБРУДНЕНЬ ТРАНСГРАНИЧНЕ

Екологія – охорона природи ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗАБРУДНЕНЬ ТРАНСГРАНИЧНЕ – поширення за бруднень з території однієї на територію ін. держави. Напр., значна частина забруднень території Канади надходить із США, Скандинавських країн, Німеччини, Великої Британії та ін.

ВІОЛЕНТНІСТЬ

Екологія – охорона природи ВІОЛЕНТНІСТЬ – здатність рослин найповніше використовувати ресурси довкілля, а отже, чинити сильний конкурентний вплив на ін. види.

ДЕРЕВОСТАН НАСІННИЙ

Екологія – охорона природи ДЕРЕВОСТАН НАСІННИЙ – сукупність дерев, що виросли з насіння.

ОПТИМІЗАЦІЯ ЛАНДШАФТУ

Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЛАНДШАФТУ – система заходів, спрямованих на збільшення продуктивності, флористичного й фауністичного багатства, естетичності ландшафту. Напр., перетворення прир. лісу на лісопарк.

КАНІВСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК

Екологія – охорона природи КАНІВСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК – заповідник у Канівському районі Черкаської обл. К. п. з. був утворений у 1931 р. як Держ. лісостеповий заповідник, з 1934 р. – Середньодніпровський держ. заповідник, з

СТІЙКІСТЬ ФІТОЦЕНОЗІВ

Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ ФІТОЦЕНОЗІВ – 1) стабільність структури фітоценозів, їхньої замкненості, відновлюваності особин, балансу енергії та колообігу речовин; 2) здатність фітоценозів зберігати власну структуру та функц. особливості під дією зовн. чинників.

ЧИСЕЛЬНІСТЬ ПРОМИСЛОВА

Екологія – охорона природи ЧИСЕЛЬНІСТЬ ПРОМИСЛОВА – кількість доступних об’єктів промислу, за якої їх добування є екологічно виправданим і не призводить до зменшення їх ресурсів.

ГЕЛІОТЕХНІКА

Екологія – охорона природи ГЕЛІОТЕХНІКА – галузь техніки, яка вивчає перетворення енергії сонячної радіації на ін. види енергії.

ПРИРОДА

Екологія – охорона природи ПРИРОДА – 1) у широкому розумінні слова (Природа з великої літери) – весь матер.-енерг. та інформ. світ Всесвіту. Традиційно протиставляється Людству як одухотвореній (ідеаліст.) або такій, що “пізнає сама себе”

ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН

Екологія – охорона природи ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати тривалий вплив низьких позитивних т-р (від 1 до 10 С) навколишнього середовища. X. р. властива рослинам помірної зони (напр., ячмінь, овес, горох та ін.).

ПАНДА

Екологія – охорона природи ПАНДА – рідколісся на вапняках із видів родів Brachystegia, Іsoberlinia, МОNОTES В Анголі.

НЕРЕСТИЛИЩЕ

Екологія – охорона природи НЕРЕСТИЛИЩЕ – водойма чи ділянка водойми, в якій відбувається нерест риб. Риби, які мають липку ікру, відкладають її на мілинах на затоплену рослинність (фітофільні риби) або на твердий грунт (літофільні

АЕРОБІОНТ

Екологія – охорона природи АЕРОБІОНТ – організм, що мешкає в оточенні атмосфери (на суходолі), представник аеробіосфери.

ПОВНОТА ФІТОЦЕНОЗУ

Екологія – охорона природи ПОВНОТА ФІТОЦЕНОЗУ (у застосуванні до лісу – повнота деревостою) – ступінь використання умов середовища домінантним видом рослини; для лісу – запас деревини домінантного виду на одиницю площі (приймається за 1,

ПЛАВНІ

Екологія – охорона природи ПЛАВНІ – 1) ділянки заболочених річкових заплав у нижній течії та дельтах багатьох водотоків, що на тривалий час (кілька місяців) заливаються паводковими водами. П. вкриті важко-прохідними заростями очерету, осоки та

ЧИННИК МУТАГЕННИЙ

Екологія – охорона природи ЧИННИК МУТАГЕННИЙ – чинник-1, що прямо чи опосередковано спричинює ген. мутації, напр., підвищена радіоактивність середовища, забруднення його хім. речовинами.

ЛАНДШАФТ АРИДНИЙ

Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АРИДНИЙ – ландшафт пустель, напівпустель, степів із сухим теплим або жарким кліматом, в якому формуються специф. біогеоценози.

ЗАКОН ЕВОЛЮЦІЇ

Екологія – охорона природи ЗАКОН ЕВОЛЮЦІЇ (К. Ф. РУЛЬЄ) – 1) закон взаємозв’язку тварини з зовн. світом, або закон подвійності живих елементів: “для поліпшення повного кола розвитку потрібна взаємна участь двох різних елементів: тих,

ПОТЕНЦІАЛ ТРОФІЧНИЙ

Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ТРОФІЧНИЙ – здатність виробляти орг. речовину завдяки діяльності живих організмів у розрахунку на одиницю площі або об’єму за одиницю часу (фактично синонім біол. продуктивності – термін, що вживається в

ДЕГЕНЕРАЦІЯ

Екологія – охорона природи ДЕГЕНЕРАЦІЯ – 1) виродження, погіршення з покоління в покоління певних рис або властивостей організму як результат несприятливих умов існування; 2) переродження, глибокі структурні зміни в тканинах організму, що супроводжуються появою

СОРБЕНТИ

Екологія – охорона природи СОРБЕНТИ – тверді тіла або рідини, здатні вбирати гази, пару та розчинені речовини. До С. належать силікагель, активоване вугілля тощо.

АНТРОПОЕКОЛОГІЯ

Екологія – охорона природи АНТРОПОЕКОЛОГІЯ – екологія людини та її предків (антропоїдів).

АЛЕВРИТ

Екологія – охорона природи АЛЕВРИТ – дрібнозерниста пухка осадова гірська порода, за розмірами уламків (0,1-0,01 мм) проміжна між глинами та піском (мул, лес).

ЗАКОН БІОГЕННОЇ МІГРАЦІЇ АТОМІВ

Екологія – охорона природи ЗАКОН БІОГЕННОЇ МІГРАЦІЇ АТОМІВ (В. І. ВЕРНАДСЬКОГО)- міграція хім. елементів на земній поверхні і в біосфері загалом відбувається за безпосередньої участі живої речовини (біогенна міграція) або в середовищі (О2, СО2,

ФОТОПЕРІОДИЗМ

Екологія – охорона природи ФОТОПЕРІОДИЗМ – потреба організмів у певній тривалості дня і ночі, тобто в періодичній зміні освітлення та темряви.

АНАТОМО ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ

Екологія – охорона природи АНАТОМО ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – те саме, що й Потреби людини біологічні.

НОРМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ

Екологія – охорона природи НОРМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ – величина середньорічної продукції без компенсаційного запасу, який забезпечує підтримання всієї системи в стійкому (за складом і продуктивністю) стані. Н. в. п. е. залежать від реакції,

ЗОНА МІШАНИХ ЛІСІВ

Екологія – охорона природи ЗОНА МІШАНИХ ЛІСІВ – одна з зон лісового помірного поясу, характерною ознакою якої є лісова рослинність з хвойних (ялина, модрина, сосна та ін.) та широколистяних (дуб, клен, ясен та ін.)

АНТИПАСАТИ

Екологія – охорона природи АНТИПАСАТИ – повітряні течії Зх. напрямку у верхніх шарах тропосфери тропічної зони. Переміщуються над пасатами у зворотному до них напрямку.

АЛЕРГІЯ

Екологія – охорона природи АЛЕРГІЯ – стан підвищеної чутливості організму у відповідь на повторне введення алергенів – чужорідних речовин як орг., так і неорг. походження. Останнім часом зросла кількість алергічних захворювань. Вважають, що в

ШЛЮЗ

Екологія – охорона природи ШЛЮЗ – гідротехн. споруда, якою регулюють витрату та розподіл води або визначають кількість витраченої води. Ш. використовують також для переміщення суден, плотів з однієї ділянки річки чи каналу на ін.

МІКСОТРОФНІСТЬ

Екологія – охорона природи МІКСОТРОФНІСТЬ – мішаний тип живлення, який полягає в тому, що організм, крім живлення неорг. речовинами, засвоює готові орг. речовини.

ТАЛАСОТЕРАПІЯ

Екологія – охорона природи ТАЛАСОТЕРАПІЯ – комплексне лікування мор. кліматом і мор. купаннями.

МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ

Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ – помітне поліпшення властивостей грунтів та умов грунтоутворення з метою підвищення їхньої родючості. Здійснюється шляхом штучного регулювання водного, пов., теплового, сольового, біохім. та фіз.-хім. режимів грунту за допомогою

ГДС

Екологія – охорона природи ГДС – див. Скидання граничнодопустиме (певних речовин у водойму).

ЗАБЕРЕГИ

Екологія – охорона природи ЗАБЕРЕГИ – смуги тонкої нерухомої криги вздовж берегів водойм (річок, озер, водосховищ). Розрізняють такі 3.: первинні, що утворилися внаслідок намерзання криги вздовж берегів до льодоставу; наносні, які нагромаджуються внаслідок змерзання

АВІАХІМОБРОБІТОК

Екологія – охорона природи АВІАХІМОБРОБІТОК – процес обробітку рослин різними пестицидами або добривами для їх захисту чи підживлення за допомогою авіатехніки.

ВІДВАЛ

Екологія – охорона природи ВІДВАЛ – насип, що утворюється внаслідок розміщення порожніх порід при гірничорудних розробках корисних копалин на спеціально відведених площах. Часто є джерелом забруднень довкілля.

ФОТОБІОСФЕРА

Екологія – охорона природи ФОТОБІОСФЕРА – шар біосфери, що освітлюється сонячним промінням (на поверхні суходолу та у верхніх шарах гідросфери приблизно до 150- 200 м).

ЕУГАЛОФІТИ

Екологія – охорона природи ЕУГАЛОФІТИ – справжні галофіти (т. з. солянки). Багато з Е. мають м’ясисті листки і стебла, цитоплазма їхніх клітин дуже стійка проти високого вмісту солей, які нагромаджуються в них у великих

ЦУНАМІ

Екологія – охорона природи ЦУНАМІ – мор. гравітаційні хвилі, що утворюються в океанах (морях) під дією землетрусів і вулканічних вивержень на мор. дні або поблизу берегів. Хвилі Ц. мають велику протяжність (десятки і сотні

ВИЛУЖЕННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД

Екологія – охорона природи ВИЛУЖЕННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД – процес вибіркового розчинення і винесення підземними водами певних найбільш легкорозчинних солей (хлоридів натрію, калію, сульфатів тощо), що супроводжується утворенням карстових порожнин.

АКАУСТОБІОЛІТИ

Екологія – охорона природи АКАУСТОБІОЛІТИ – негорючі гір. біогенні породи (напр., крейда, вапняки).

ГІПОКСІЯ

Екологія – охорона природи ГІПОКСІЯ – зниження вмісту кисню у тканинах організму. Хворобливий стан, що виникає в разі Г., зумовлюється тим, що інтенсивність надходження кисню до тканин організму чи здатність тканин використовувати його нижча,

СИТУАЦІЯ

Екологія – охорона природи СИТУАЦІЯ – 1) збіг умов і обставин, що створюють певне становище; 2) зображення на карті або плані рельєфу, річок, лісів тощо.

АНТРОП

Екологія – охорона природи АНТРОП – у складних словах відповідає поняттю “викопна людина” (напр., пітекантроп, синантроп) або те, що має відношення до людини.

КРИЗА ЕКОЛОГІЧНА

Екологія – охорона природи КРИЗА ЕКОЛОГІЧНА – напружені взаємовідносини людини з природою, які характеризуються невідповідністю розвитку продуктивних сил і виробничих відносин у людському суспільстві ресурсно-екол. можливостям біосфери. Найбільш відомі К. е. перепромислу великих тварин

БАТАРЕЇ (АКУМУЛЯТОРНІ)

Екологія – охорона природи БАТАРЕЇ (АКУМУЛЯТОРНІ) – пристрої, здатні акумулювати хім. енергію, яка в процесі їх розряджання перетворюється на електричну. Б. здебільшого складаються з двох електродів і електроліту, найчастіше рідкого. Між електродами виникає електрична

ФОНД ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ

Екологія – охорона природи ФОНД ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ, фонд заповідний – 1) сукупність усіх ділянок прир. охоронних територій та об’єктів; 2) сукупність усіх заповідників країни або конкретних регіонів.

РАНКЕР

Екологія – охорона природи РАНКЕР – грунт, що складається з одного гумусного горизонту (грубого гумусу), що лежить безпосередньо на кременистій материнській породі.

ГЕРОНТОМОРФОЗ

Екологія – охорона природи ГЕРОНТОМОРФОЗ – еволюція внаслідок змін, що виникають на пізніх стадіях розвитку організму. Поняття Г. близьке до поняття анаболія.

ГІДРАТАЦІЯ

Екологія – охорона природи ГІДРАТАЦІЯ – приєднання молекул води до молекул різних речовин, що перебувають у розчиненому чи у вільному стані. Г. відбувається з руйнуванням або без руйнування молекул води. Г. зумовлює розчинність речовин

СИРОКО

Екологія – охорона природи СИРОКО – сильний теплий вітер пд. та пд.-сх. напряму, характерний для країн Середземномор’я.

ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

Екологія – охорона природи ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – комплексне і повне використання прир. ресурсів із завдаванням мінім, шкоди однією галуззю госп-ва іншій і збереженням сприятливого режиму довкілля.

ГАЗИФІКАЦІЯ

Екологія – охорона природи ГАЗИФІКАЦІЯ – 1) штучне перетворення твердого або рідкого палива на горючі гази; 2) застосування горючих газів як палива і сировини.

ФІТОПЛАНКТОН

Екологія – охорона природи ФІТОПЛАНКТОН, рослинний планктон – сукупність рослин, що вільно плавають у товщі води. Розвивається у всіх прир. водоймах, крім підземних. У річках і озерах Ф. поширений на глибині до 20-40 м,

НІТРОФІЛ(И)

Екологія – охорона природи НІТРОФІЛ(И), азотофільні організми – рослини, особливо вимогливі до підвищеного вмісту азоту в грунті чи воді. До Н. належать рослини пасовищ, зокрема ті, що ростуть на стоянках худоби (напр., борщівник, купир),

СОРИ

Екологія – охорона природи СОРИ – солончаки з глинистим грунтом, що утворюються у зниженнях рельєфу при неглибокому заляганні грунт, вод.

ЦИКЛОН ПОЗАТРОПІЧНИЙ

Екологія – охорона природи ЦИКЛОН ПОЗАТРОПІЧНИЙ – атм. вихор, який охоплює великі території і виникає в Пн. Атлантиці. Супроводжується сильними вітрами і зливами, нагоном мор. води на узбережжя. Як і циклони тропічні, Ц. п.

ЗЕМЛІ ЗАПАСУ

Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ЗАПАСУ – категорія земель, не наданих у володіння або постійне користування держ. кооперативним та громадським підприємствам, установам, організаціям, громадянам. До 3. з. відносять переважно не освоєні і не залучені

БІОГЕОХІМІЯ

Екологія – охорона природи БІОГЕОХІМІЯ – наук, дисципліна, що досліджує роль живих організмів у руйнуванні гірських порід та мінералів, міграції, розподілі та концентруванні хім. елементів у біосфері.

СИСТЕМА СТАНДАРТІВ В ОХОРОНІ ПРИРОДИ

Екологія – охорона природи СИСТЕМА СТАНДАРТІВ В ОХОРОНІ ПРИРОДИ – комплекс взаємозв’язаних стандартів, спрямованих на збереження, відновлення та рац. використання прир. ресурсів.

ГІПЕРМОРФОЗ

Екологія – охорона природи ГІПЕРМОРФОЗ – тип філогенетичного розвитку, що призводить до порушення взаємовідносин середовища й організму внаслідок гіпертрофії в останнього окремих органів (напр., рогів у велетенського оленя).

ЗАКОН ВІДПОВІДНОСТІ РІВНЯ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧИХ СИЛ ПРИРОДНО – РЕСУРСНОМУ ПОТЕНЦІАЛУ

Екологія – охорона природи ЗАКОН ВІДПОВІДНОСТІ РІВНЯ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧИХ СИЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОМУ ПОТЕНЦІАЛУ – розвиток виробничих сил відбувається відносно поступово до моменту різкого виснаження прир.-ресурсного потенціалу-2, що характеризується як екол. криза. Криза вирішується шляхом революційних

СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ

Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину.

ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРВИННА ПОВНА

Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРВИННА ПОВНА – те саме, що й Продуктивність первинна валова.

ЕКОСИСТЕМА ОЛІГОДОМІНАНТ

Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМА ОЛІГОДОМІНАНТНА – екосистема з кількома основними видами продуцентів і консументів (напр., ліси помірних широт). У це поняття слід було б включити і редуценти.

ГІПСОФІЛ(И)

Екологія – охорона природи ГІПСОФІЛ(И) – рослини, які ростуть переважно на грунтах, багатих на гіпс (астрагали, гіпсолюбка, тім’ян).

ЗЕМЛІ

Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ – багатопонятійний термін, що має натурально-прир. зміст (3. взагалі, 3. еродовані, 3. засолені та ін.) або адміністративне значення (3. – територіальні одиниці в Німеччині, Австрії).

ЗОНА БУФЕРНА (ОХОРОННА) ЗАПОВІДНИКА

Екологія – охорона природи ЗОНА БУФЕРНА (ОХОРОННА) ЗАПОВІДНИКА – смуга, що прилягає до заповідника, в межах якої заборонено проведення госп. діяльності, здатної порушити встановлений у заповіднику прир. режим. Хоча заповідник не є землекористувачем 3.

Прогнозування норм експлуатації популяцій

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 11. ПОПУЛЯЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ВИКОРИСТАННЯ 11.2. Прогнозування норм експлуатації популяцій Популяція живих організмів практично завжди виступає як основна одиниця використання та керування її розвитком. В усіх випадках Використання ресурсів живої

ВЗАЄМОДІЯ ЧИННИКІВ

Екологія – охорона природи ВЗАЄМОДІЯ ЧИННИКІВ – одна з характерних особливостей екол. чинників. Чинники природного середовища, об’єднані в складні комплекси, пов’язані між собою так, що зміна одного з них спричинює зміну ін. Так, зміна
Page 26 of 41« First...1020...2425262728...40...Last »