Екологія – охорона природи СВІТЛОВИЙ РЕЖИМ РОСЛИН – умови освітлювання рослин. Джерелом освітлення є природна радіація сонячна або штучні електросвітильники. С. р. р. характеризується: інтенсивністю випромінювання, спектральним складом світла, тривалістю денного освітлення, співвідношенням тривалості

Екологія – охорона природи ЗАМОРОЗКИ НА ГРУНТІ – зниження т-ри на поверхні грунту та рослин до мінусових значень увечері, вночі або вранці при плюсових т-рах повітря (на висоті 2 м).

Екологія – охорона природи СТРОНЦІЙ – радіоактивні ізотопи С. стронцій-89 та особливо стронцій-90 належать до найбільш небезпечних штучних радіонуклідів. їхній фізичний період напіврозпаду відповідно дорівнює 50,5 діб та 28,5 років, біологічний період напіврозпаду –

Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ПРИРОДНІ – об’єкти і сили природи, які використовуються (або потенційно придатні для прямого чи опосередкованого використання) як засіб праці (земля, водні шляхи, вода для зрошення), джерела енергії (гідроенергія, ядерне

Екологія – охорона природи МУЛЬ – продукт перемішування виділень дощових червів та ін. представників зоофауни з грунтом. М. є початковою стадією утворення так званого гумусу м’якого, характерного для змішаних лісів, луків, орної землі.

Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК МІЖНАРОДНИЙ – заповідник, що створюється на основі міжнародного договору на кордоні двох або більше держав (заповідник трансграничний), або заповідник, що засновується в межах міжнародних територій (акваторій), які не перебувають

Екологія – охорона природи РОЗМНОЖЕННЯ СТАТЕВЕ – властивість живих організмів давати потомство, що утворюється, як правило, за участю двох особин – батьківської і материнської – в результаті злиття особливих статевих клітин – гамет. Чоловічі

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 7. ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙ 7.2. Типи динаміки популяції Характер змін популяції залежить від коливань показників, що їх визначають, та біологічних властивостей виду. Нерівномірний хід динаміки популяції відображає її сезонні і багаторічні

Екологія – охорона природи ФАЗА ФЕНОЛОГІЧНА – період у сезонному розвитку природи – окремих видів рослин (цвітіння, плодоносність тощо), їх угруповань, характерних сезонних явищ у житті тварин (перельоти птахів, їх гніздування, виліт пташенят з

Екологія – охорона природи ЦІННІСТЬ ПОЖИВНА – кількість засвоюваних організмом поживних хім. речовин (орг., неорг.). Виражається в енергет. одиницях і одиницях маси.

Екологія – охорона природи ОЗЕРО ЕВТРОФНЕ – неглибоке оз. з водою, багатою на азот і фосфор. Перехід до евтрофії (мезотрофні оз.) часто є наслідком розширення поясу літоральної рослинності або результатом забруднення стічними побут, чи

Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ПРОМИСЛОВОСТІ, ТРАНСПОРТУ, ЗВ’ЯЗКУ, ОБОРОНИ ТА ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ – категорія земель, що надані підприємствам, організаціям і установам для виконання покладених на них функцій. Розміри земельних ділянок визначаються відповідно до затверджених

Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН – див. Колообіг речовин біологічний.

Екологія – охорона природи БІОМ – сукупність різних груп організмів та середовище їх проживання у певній ландшафтно-геогр. зоні.

Екологія – охорона природи ВІОЛЕНТНІСТЬ – здатність рослин найповніше використовувати ресурси довкілля, а отже, чинити сильний конкурентний вплив на ін. види.

Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЛАНДШАФТУ – система заходів, спрямованих на збільшення продуктивності, флористичного й фауністичного багатства, естетичності ландшафту. Напр., перетворення прир. лісу на лісопарк.

Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ ФІТОЦЕНОЗІВ – 1) стабільність структури фітоценозів, їхньої замкненості, відновлюваності особин, балансу енергії та колообігу речовин; 2) здатність фітоценозів зберігати власну структуру та функц. особливості під дією зовн. чинників.

Екологія – охорона природи ГЕЛІОТЕХНІКА – галузь техніки, яка вивчає перетворення енергії сонячної радіації на ін. види енергії.

Екологія – охорона природи ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати тривалий вплив низьких позитивних т-р (від 1 до 10 С) навколишнього середовища. X. р. властива рослинам помірної зони (напр., ячмінь, овес, горох та ін.).

Екологія – охорона природи НЕРЕСТИЛИЩЕ – водойма чи ділянка водойми, в якій відбувається нерест риб. Риби, які мають липку ікру, відкладають її на мілинах на затоплену рослинність (фітофільні риби) або на твердий грунт (літофільні

Екологія – охорона природи ПОВНОТА ФІТОЦЕНОЗУ (у застосуванні до лісу – повнота деревостою) – ступінь використання умов середовища домінантним видом рослини; для лісу – запас деревини домінантного виду на одиницю площі (приймається за 1,

Екологія – охорона природи ЧИННИК МУТАГЕННИЙ – чинник-1, що прямо чи опосередковано спричинює ген. мутації, напр., підвищена радіоактивність середовища, забруднення його хім. речовинами.

Екологія – охорона природи ЗАКОН ЕВОЛЮЦІЇ (К. Ф. РУЛЬЄ) – 1) закон взаємозв’язку тварини з зовн. світом, або закон подвійності живих елементів: “для поліпшення повного кола розвитку потрібна взаємна участь двох різних елементів: тих,

Екологія – охорона природи ДЕГЕНЕРАЦІЯ – 1) виродження, погіршення з покоління в покоління певних рис або властивостей організму як результат несприятливих умов існування; 2) переродження, глибокі структурні зміни в тканинах організму, що супроводжуються появою

Екологія – охорона природи АНТРОПОЕКОЛОГІЯ – екологія людини та її предків (антропоїдів).

Екологія – охорона природи ЗАКОН БІОГЕННОЇ МІГРАЦІЇ АТОМІВ (В. І. ВЕРНАДСЬКОГО)- міграція хім. елементів на земній поверхні і в біосфері загалом відбувається за безпосередньої участі живої речовини (біогенна міграція) або в середовищі (О2, СО2,

Екологія – охорона природи АНАТОМО ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – те саме, що й Потреби людини біологічні.

Екологія – охорона природи ЗОНА МІШАНИХ ЛІСІВ – одна з зон лісового помірного поясу, характерною ознакою якої є лісова рослинність з хвойних (ялина, модрина, сосна та ін.) та широколистяних (дуб, клен, ясен та ін.)

Екологія – охорона природи АЛЕРГІЯ – стан підвищеної чутливості організму у відповідь на повторне введення алергенів – чужорідних речовин як орг., так і неорг. походження. Останнім часом зросла кількість алергічних захворювань. Вважають, що в

Екологія – охорона природи МІКСОТРОФНІСТЬ – мішаний тип живлення, який полягає в тому, що організм, крім живлення неорг. речовинами, засвоює готові орг. речовини.

Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ – помітне поліпшення властивостей грунтів та умов грунтоутворення з метою підвищення їхньої родючості. Здійснюється шляхом штучного регулювання водного, пов., теплового, сольового, біохім. та фіз.-хім. режимів грунту за допомогою

Екологія – охорона природи ЗАБЕРЕГИ – смуги тонкої нерухомої криги вздовж берегів водойм (річок, озер, водосховищ). Розрізняють такі 3.: первинні, що утворилися внаслідок намерзання криги вздовж берегів до льодоставу; наносні, які нагромаджуються внаслідок змерзання

Екологія – охорона природи ВІДВАЛ – насип, що утворюється внаслідок розміщення порожніх порід при гірничорудних розробках корисних копалин на спеціально відведених площах. Часто є джерелом забруднень довкілля.

Екологія – охорона природи ЕУГАЛОФІТИ – справжні галофіти (т. з. солянки). Багато з Е. мають м’ясисті листки і стебла, цитоплазма їхніх клітин дуже стійка проти високого вмісту солей, які нагромаджуються в них у великих

Екологія – охорона природи ВИЛУЖЕННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД – процес вибіркового розчинення і винесення підземними водами певних найбільш легкорозчинних солей (хлоридів натрію, калію, сульфатів тощо), що супроводжується утворенням карстових порожнин.

Екологія – охорона природи ГІПОКСІЯ – зниження вмісту кисню у тканинах організму. Хворобливий стан, що виникає в разі Г., зумовлюється тим, що інтенсивність надходження кисню до тканин організму чи здатність тканин використовувати його нижча,

Екологія – охорона природи АНТРОП – у складних словах відповідає поняттю “викопна людина” (напр., пітекантроп, синантроп) або те, що має відношення до людини.

Екологія – охорона природи БАТАРЕЇ (АКУМУЛЯТОРНІ) – пристрої, здатні акумулювати хім. енергію, яка в процесі їх розряджання перетворюється на електричну. Б. здебільшого складаються з двох електродів і електроліту, найчастіше рідкого. Між електродами виникає електрична

Екологія – охорона природи РАНКЕР – грунт, що складається з одного гумусного горизонту (грубого гумусу), що лежить безпосередньо на кременистій материнській породі.

Екологія – охорона природи ГІДРАТАЦІЯ – приєднання молекул води до молекул різних речовин, що перебувають у розчиненому чи у вільному стані. Г. відбувається з руйнуванням або без руйнування молекул води. Г. зумовлює розчинність речовин

Екологія – охорона природи ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – комплексне і повне використання прир. ресурсів із завдаванням мінім, шкоди однією галуззю госп-ва іншій і збереженням сприятливого режиму довкілля.

Екологія – охорона природи ФІТОПЛАНКТОН, рослинний планктон – сукупність рослин, що вільно плавають у товщі води. Розвивається у всіх прир. водоймах, крім підземних. У річках і озерах Ф. поширений на глибині до 20-40 м,

Екологія – охорона природи СОРИ – солончаки з глинистим грунтом, що утворюються у зниженнях рельєфу при неглибокому заляганні грунт, вод.

Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ЗАПАСУ – категорія земель, не наданих у володіння або постійне користування держ. кооперативним та громадським підприємствам, установам, організаціям, громадянам. До 3. з. відносять переважно не освоєні і не залучені

Екологія – охорона природи СИСТЕМА СТАНДАРТІВ В ОХОРОНІ ПРИРОДИ – комплекс взаємозв’язаних стандартів, спрямованих на збереження, відновлення та рац. використання прир. ресурсів.

Екологія – охорона природи ЗАКОН ВІДПОВІДНОСТІ РІВНЯ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧИХ СИЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОМУ ПОТЕНЦІАЛУ – розвиток виробничих сил відбувається відносно поступово до моменту різкого виснаження прир.-ресурсного потенціалу-2, що характеризується як екол. криза. Криза вирішується шляхом революційних

Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРВИННА ПОВНА – те саме, що й Продуктивність первинна валова.

Екологія – охорона природи ГІПСОФІЛ(И) – рослини, які ростуть переважно на грунтах, багатих на гіпс (астрагали, гіпсолюбка, тім’ян).

Екологія – охорона природи ЗОНА БУФЕРНА (ОХОРОННА) ЗАПОВІДНИКА – смуга, що прилягає до заповідника, в межах якої заборонено проведення госп. діяльності, здатної порушити встановлений у заповіднику прир. режим. Хоча заповідник не є землекористувачем 3.

Екологія – охорона природи ВЗАЄМОДІЯ ЧИННИКІВ – одна з характерних особливостей екол. чинників. Чинники природного середовища, об’єднані в складні комплекси, пов’язані між собою так, що зміна одного з них спричинює зміну ін. Так, зміна