ФІЗІОЦЕНОЗ
Екологія – охорона природи ФІЗІОЦЕНОЗ – функц.-терит. екол. одиниця, що об’єднує пов’язані взаємним впливом великі екосистеми (біогеоценотичні поєднання) та людську діяльність (техн. споруди включно). Простір Ф. збігається з ландшафтом.
Значення величини чисельності популяції для охорони виду
ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 12. ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ РІВЕНЬ ОХОРОНИ ЖИВОЇ ПРИРОДИ 12.3.2. Значення величини чисельності популяції для охорони виду Невід’ємною умовою існування популяції є наявність достатньої кількості особин, що забезпечують здатність її до відтворення і
ЛАРВІЦИДИ
Екологія – охорона природи ЛАРВІЦИДИ – речовини, які застосовують для знищення личинок та гусені комах.
ЗАКОН ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ
Екологія – охорона природи ЗАКОН ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ – внутр. зв’язок між явищами природи, що зумовлює їх існування та розвиток; необхідний, істотний зв’язок між явищами, що постійно повторюється; спрямованість або порядок перебігу подій у природі. 3.
ПЕСТИЦИДИ
Екологія – охорона природи ПЕСТИЦИДИ – заг. назва хім. речовин, які використовують для боротьби із шкідниками і хворобами рослин, бур’янами, шкідниками зернопродуктів, деревини, виробів з бавовни, вовни, шкіри, а також з комахами та кліщами
БІОКЛІМАТОГРАМА
Екологія – охорона природи БІОКЛІМАТОГРАМА – графічне зображення спільного впливу т-ри та вологості (опадів) у різні фази онтогенезу безхребетних, переважно комах.
УМОВИ ІСНУВАННЯ
Екологія – охорона природи УМОВИ ІСНУВАННЯ – сума чинників середовища, потрібних виду чи угрупованню для норм, розвитку.
ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ
Екологія – охорона природи ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ – сукупність біогеоценозів певної ділянки земної поверхні або усієї Землі (в останньому разі – найбільша типологічна одиниця в біогеоценозі).
ПРЕРІЇ
Екологія – охорона природи ПРЕРІЇ – 1) група формацій трав’янистої рослинності степового чи саванного типу у Пн. Америці; 2) безлісі рівнини Пн. Америки з густою трав’янистою рослинністю.
АЛОХОРІЯ
Екологія – охорона природи АЛОХОРІЯ – 1) зміна розміщення органа в процесі індивід, або істор. розвитку організмів; 2) поширення плодів, насіння або спор рослин за допомогою зовн. чинників: людини (антропохорія), тварин (зоохорія), вітру (анемохорія),