Істина економічна – адекватне відображення та відтворення сутності економічних явищ і процесів, економічної системи загалом в об’єктивних за змістом теоріях (таких їх елементах, як учення, ідеї, закони, категорії, поняття, окремі визначення, висновки, господарські експерименти тощо) у процесі їх діалектичного розвитку. Основа I. e. – об’єктивний зміст економічних законів, понять та категорій (а отже, інших елементів наукової теорії), з одного боку, та діалектичний метод дослідження (його окремі елементи), за допомогою якого розкривають
закони, категорії, – з іншого. Оскільки розвиток сучасних економічних систем триває постійно, то й процес їх пізнання також нескінченний. Тому I. e. (як і будь-яка істина) має відносний характер. Важливо при цьому дотримуватися принципу доступності, тобто знаходження усього цінного в теоріях, ідеях попередників та його інтегрування в нову, повнішу, економічну теорію. Пізнати в основному абсолютну I. e. можна лише щодо економічних систем минулого, які зникли з історичної арени. У процесі пізнання економічних систем можна лише наблизитися до абсолютної I. e. (такої, яка глибоко і всебічно розкриває існуючу систему і
яка в майбутньому не може науково заперечуватися). Щоб наблизитися до абсолютної I. e., учений повинен дотримуватися комплексу основних вимог, першою з яких є принцип зростання складності, тобто вимога відображення складнішої економічної системи (окремих її явищ та процесів) у ширшому колі економічних законів, понять і категорій. Другою важливою вимогою, якої повинен дотримуватися науковець, є принцип суперечності. Третя – наявність у визначеннях суб’єктно-об’єктних відносин, тобто констатації, з одного боку, передусім відносин економічної власності між людьми, і певних об’єктів, з приводу виробництва і привласнення яких між економічними суб’єктами виникають ці відносини, – з іншого. Четверта важлива вимога наближення до I. e. – чітке розмежування економічних категорій на техніко – економічні (відображають лише розвиток технологічного способу виробництва) та суспільно-економічні (відображають передусім розвиток суспільного способу виробництва). Наступний крок на шляху до I. e. – дотримання принципу конкретності, що передбачає правильне врахування у процесі аналізу всіх реальних умов розвитку будь-яких економічних явищ і процесів, економічної системи загалом, конкретної історичної обстановки, практики та їх комплексної оцінки. Об’єктивність I. e., тобто її незалежність від дослідника, інтересів окремих верств і соціальних груп (і водночас залежність здобутих знань від умов розвитку економічних явищ і процесів, періоду їх перебігу, властивих їм зв’язків та відносин), формує конкретний характер такої істини, яку також слід розглядати як процес. Крім об’єктивної сторони, I. e. повинна передбачати комплексне обгрунтування шляхів подальшого розвитку практики, її прогресивних перетворень і з цього боку є суб’єктивною. Важливими вимогами наближення до I. e. є дотримання вимог принципу історизму (див. /сторичне і логічне), а також принципу детермінізму (пошук причинно-наслідкових зв’язків, що заперечує позитивна економічна теорія).
Loading...