Монета
Монета – металічний грошовий знак певної форми і маси, який є узаконеним засобом обігу та платежу. Термін “М.” походить від одного з епітетів богині Юнони (лат. Luno Moneta – Юнона Монета – наставниця, напутниця),
Рознарядка на відвантаження
Рознарядка на відвантаження – 1) документ, що містить розпорядження покупця постачальнику товару про необхідність і умови передання товару або його частини третій особі; 2) документ фірми або компанії, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, який надсилають
Вільна економічна зона
Вільна економічна зона (свободная экономическая зона) – певна територія, де діють особливі пільгові економічні умови для іноземних і національних підприємств. Створюються з метою розв’язання зовнішньоторговельних, загальноекономічних, соціальних, регіональних та науково-технічних проблем. Умовно В. е.
Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ)
Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) – організація, яка виконує функції, пов’язані з економічним, в т. ч. науково-технічним, співробітництвом та охороною довкілля в Європі, розробляє спільні позиції щодо запобігання конфліктам у Європі,
Моніторинг навколишнього природного середовища
Моніторинг навколишнього природного середовища (англ. monitoring, від лат. monitor – той, що контролює, попереджає) – система заходів, спрямованих на забезпечення спостереження та контролю за станом природних елементів довкілля з метою його (довкілля) охорони і
Формування депозитних грошей комерційними банками
Формування депозитних грошей комерційними банками – система створення додаткових депозитних грошей шляхом надання взаємних позик одними комерційними банками іншим, завдяки чому виникає ефект “грошового мультиплікатора” (див. Грошовий мультиплікатор). Водночас обсяг депозитних грошей, які додатково
Мізес Людвіг фон
Мізес Людвіг фон (1881 – 1973) – американський економіст, представник неокласичного напряму в економічній теорії. Народився в Австро-Угорщині, у м. Ламберг. У 1913-1938 обіймав посаду професора Віденського університету, у 1938-1940 працював професором на кафедрі
Товарознавство
Товарознавство – наука, яка вивчає споживну вартість товарів (а отже, їхню корисність), міру такої вартості, тобто якість товарів, а також потребу окремих людей, трудових колективів, суспільства в товарах і рівень задоволення їхніх потреб. Тому
Політологія
Політологія – наука про політику, закономірності розвитку та функціонування політичного процесу, політичної системи і влади, про сутність, форми і методи діяльності суб’єктів політики. Хоча поняття “політика” та інші споріднені поняття і терміни вживались ще
Ресурси кадрові
Ресурси кадрові – сукупність постійних працівників, які мають необхідну професійну підготовку, необхідні знання та вміння для ефективного виконання певних функцій. Для правильного формування кадрової ресурсної складової використовують різні групування персоналу системи. Зокрема, виділяють промислово-виробничий
Процес економічний
Процес економічний – послідовна і закономірна зміна станів підсистем та елементів економічної системи, внаслідок чого поступово формуються відповідні структурні ланки нової системи та відбувається трансформація менш розвиненої економічної системи в досконалішу. Двома основними типами
Управління за цілями
Управління за цілями – діяльність суб’єктів управління, спрямована на досягнення стратегічних цілей різних форм підприємств та організацій. Основними суб’єктами управлінської діяльності на великих підприємствах, фірмах та організаціях є менеджери різних ланок (див. Менеджер). Оскільки
Закони розвитку ринку робочої сили
Закони розвитку ринку робочої сили (в т. ч. ринку праці) – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між прогресом речових факторів виробництва і техніко – економічних відносин, з одного боку, й відносним скороченням попиту
Диференціація продукту
Диференціація продукту – відмінності в близьких товарах (замінниках), які розрізняють споживачі, й які використовують як метод конкурентної боротьби монополії з метою привласнення максимальних прибутків. Залежно від ступеня розрізнення Д. п. споживачами, суспільно необхідних витрат
Середня тривалість життя
Середня тривалість життя – кількість років, що їх у середньому має прожити людина за певного рівня умов життя та якості життя. Для визначення С. т. ж. найчастіше вживають показник С. т. ж. новонародженого. За
Ринок послуг
Ринок послуг – сукупність організаційно-економічних і відносин економічної власності щодо організації та купівлі-продажу послуг. Перші пов’язані з організацією купівлі-продажу цього особливого товару, другі виникають у процесі створення послуг та їх споживання (своєрідного привласнення). Послуги
Система управління якістю
Система управління якістю – комплекс заходів у межах економічної системи на мікрорівні, спрямованих на поліпшення якості товарів і послуг з урахуванням платоспроможності споживачів. їх якість – це найважливіший критерій зростання ефективності діяльності підприємства, фірми
Критерії бідності
Критерії бідності – ознаки бідності, на підставі яких здійснюється оцінка та класифікація бідності в різних країнах. Основними К. б. є: 1) рівень безробіття; 2) рівень інфляції (синтез цих двох показників визначає ступінь бідності; 3)
Економічна безпека економічних відносин
Економічна безпека економічних відносин – наявність комплексу умов для вдосконалення економічних відносин, завдяки яким вони сприяють розвитку економічного способу виробництва, а також наявність загроз і комплекс заходів для такого вдосконалення. Основними загрозами в цій
Державне регулювання ринку робочої сили
Державне регулювання ринку робочої сили – сукупність основних напрямів, форм та методів цілеспрямованого впливу держави на умови продажу й використання робочої сили з метою створення сприятливих умов для розширеного відтворення суспільного капіталу. Основні напрями
Основна економічна суперечність
Основна економічна суперечність – об’єктивна суперечність суспільного способу виробництва, персоніфікована у потребах та інтересах різних соціальних верств і груп, яка є головним джерелом розвитку економічної системи, виражає її найглибиннішу сутність (а отже, є визначальною
Банк
Банк – це особливе фінансово-кредитне підприємство, яке виконує комплекс базових функцій та операцій, при здійсненні яких, а також з приводу привласнення наявних у нього активів між різними суб’єктами виникає певна сукупність відносин економічної власності.
Міжнародний кредит
Міжнародний кредит – регульований та організований з боку МВФ рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов’язаних з наданням валютних і товарних ресурсів з метою уникнення або послаблення світової фінансової кризи, експансії американського
Шпанн
Шпанн (Spann) Отмар (1878-1950) – австрійський економіст і соціолог; представник соціальної школи в політичній економії. Виступав з позицій універсалізму (“універсального державного погляду”, або “тоталітаризму”). Розглядав державу як загальну сутність, що пронизує всі сторони функціонування
Рівні контролю
Рівні контролю – запропоновані Р. Саймонсом основні рівні контролю за управлінням процесом оновлення стратегії корпорації. До таких рівнів належать: 1) основні цінності, які контролюються за допомогою системи вірувань і включають місію корпорації, її кредо
Злиття компаній (фірм)
Злиття компаній (фірм) – добровільне або примусове об’єднання двох чи більше компаній з метою максимізації прибутку. З. к. сприяє об’єднанню маркетингової діяльності, бухгалтерського обліку, систем постачання, усуненню дублювання в роботі, досягненню економії за рахунок
Економічна соціологія
Економічна соціологія – наука, яка виникла на стику економічної теорії та соціології і вивчає соціологічні закони, властиві суспільно-економічним формаціям, механізм їх дії та форми вияву у діяльності соціальних верств і груп. Е. с. вивчає,
Фіктивний капітал
Фіктивний капітал – сума грошей, цінних паперів, які зростають (приносять процент) у процесі особливого обігу, тобто поза сферою реального капіталу. Ф. к. існує на основі позичкового капіталу та проценту і уречевлюється у різних титулах
Депозитна політика держави
Депозитна політика держави – форма економічної політики держави, спрямована на регламентування правил формування депозитів у комерційних і ощадних банках, а також у небанківських грошово-кредитних установах. Розрізняють два види Д. п. д. Перший – політика
Феодальний суспільний спосіб виробництва
Феодальний суспільний спосіб виробництва – економічна система, що базується на феодальній власності на землю, поєднанні позаекономічного примусу до праці з економічним, на переважанні натурального господарства і ручної праці. Виник у V ст. із розпадом
Банківські монополії
Банківські монополії – об’єднання великих банків або окремі банки – гіганти, які відіграють вирішальну роль у банківській справі та привласнюють монопольно високі прибутки. Виникли наприкінці XIX – на початку XX ст. Внаслідок концентрації та
Міжнародні валютно-кредитні організації
Міжнародні валютно-кредитні організації – організації, створені на підставі міжурядових угод для регулювання міжнародних валютних і фінансово-кредитних відносин, стабілізації світової економіки, економічного поділу світу. Найважливішими М. в.-к. о. є МВФ і МБРР. Для сприяння розвитку
Сільське господарство
Сільське господарство – найважливіша сфера народного господарства, яка забезпечує населення продуктами харчування і є важливою сировинною базою для харчової та легкої промисловості. У цій сфері в Україні створюється бл. 1/3 національного доходу. У С.
Підприємець
Підприємець – основний суб’єкт господарювання, який завдяки певній сукупності рис втілює у практику функції підприємництва і за свою працю отримує підприємницький дохід, мінімум – нормальний прибуток. Поняття “П.” запровадив у науковий обіг французький економіст
Валютні операції
Валютні операції – операції купівлі – продажу валютних цінностей. Виділяють В. о. на умовах СПОТ /spot/, коли угода реалізується на короткотерміновій основі і відповідно на момент її укладення визначається валютний курс. Другий вид В.
Оцінка ефективності стратегії підприємства (фірми, компанії)
Оцінка ефективності стратегії підприємства (фірми, компанії) – метод (процедура, сукупність способів) визначення результативності дій підприємства за умов реалізації ним довготермінової програми підвищення стійкої конкурентоспроможності. Комплексна оцінка таких стратегій була вперше запропонована К. Ендрюсом і
Види банківського кредиту
Види банківського кредиту (виды банковского кредита) – банківські позички, згруповані в залежності від певних ознак. Можуть бути: внутрішні і міжнародні; центрального та комерційних банків; виробничі і споживчі; в оборотні фонди обертання і основні фонди;
Біржа фондова
Біржа фондова (биржа фондовая) – спеціалізована фінансова організація, яка зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу. Створюється як акціонерне товариство, засновниками якого можуть бути торговці цінними паперами. Членами Ф. б.
Психологія підприємництва
Психологія підприємництва – сукупність психічних процесів, які зумовлюють і супроводжують діяльність підприємця і його вплив на виконання найманими працівниками своїх функцій. Основні методи впливу підприємця або менеджера на працівників з метою їх спонукання до
Міжнародний рух капіталів, кредитів
Міжнародний рух капіталів – комплекс міжнародних економічних відносин, які розвиваються між суб’єктами різних країн з приводу переміщення капіталу в різних формах з одних країн в інші з метою отримання транснаціонального прибутку, розв’язання певних економічних,
Давньогрецька економічна думка
Давньогрецька економічна думка – економічні уявлення, припущення та елементи наукової економічної думки, що сформувалися в античній Греції (V ст. до н. е.) і мали значний вплив на економічну думку Середньовіччя і Відродження, на формування
Організація соціальна
Організація соціальна – раціональне об’єднання окремих індивідів, груп, трудових колективів, інших форм соціальної спільноти для досягнення спільної мети шляхом розширеного відтворення соціальних зв’язків на основі певних соціальних принципів, правил норм. М. Вебер називав O.
Ревізія документальна
Ревізія документальна – вид документального контролю за економічною діяльністю підприємств, фірм, компаній, у тому числі їх посадовими особами, зокрема за достовірністю обліку та звітності, незаконним привласненням коштів та матеріальних цінностей. Основні завдання Р. д.:
Відтворення організаційно-економічних відносин
Відтворення організаційно-економічних відносин – процес безперервного відновлення управлінських відносин на рівні різних типів і форм підприємств, фірм, компаній, а також відтворення маркетингових досліджень, обміну досвідом та ін. До виникнення науково обгрунтованих менеджменту та маркетингу
Системно-структурний підхід в економічному дослідженні
Системно-структурний підхід в економічному дослідженні – загальний принцип пізнання економічних систем, що передбачає виділення основних підсистем та їхніх елементів (а в межах останніх – компонентів і комплексу внутрішніх і сталих зв’язків між ними (а
Правова демократична держава
Правова демократична держава – держава, у якій законодавчо закріплені основні права та загальнолюдські цінності, а також урегульовані всі сфери суспільного життя і реалізуються на практиці шляхом чіткого розмежування повноважень основних гілок влади і передусім
Стиль керівництва
Стиль керівництва – вияв певних особистих якостей керівника у його стосунках з підлеглими та способах розв’язання виробничих чи інших проблем. Вибір С. к. залежить від знань, досвіду, культури, характеру, узвичаєних в організації правових і
Зовнішній борг держави
Зовнішній борг держави – заборгованість держави іноземним громадянам, фірмам і установам. Має місце тоді, коли борг перевищує доходи тієї чи іншої країни. Зовнішній борг збільшується, коли утворюється дефіцит платіжного балансу, і навпаки, активне сальдо
Анархо-синдикалізм
Анархо-синдикалізм – дрібнобуржуазна теорія, яка проголошує пріоритет дрібної приватної власності й дрібного землеволодіння, заперечує необхідність будь-якої влади. Ідейним джерелом А.-с. був анархізм, що сформувався в 40 – 60-х XIX ст., його ідеологи – французький
Критерії політико-економічної класифікації ринків
Критерії політико-економічної класифікації ринків – комплекс базових ознак, на підставі яких оцінюють і розмежовують різні типи і види ринків у сучасній розвиненій економічній системі. Виходячи з сутності ринку як політекономічної категорії, критерії класифікації ринків
Логістичний продукт
Логістичний продукт – речовий результат людської праці, який відповідає вимогам споживачів і може бути реалізований на певному рівні лише в логістичній системі, внаслідок чого перетворюється у товар. Кожен товар з боку споживної вартості має
Організація трудова
Організація трудова – різновид виробничої організації, яка створюється для спільного виконання трудових функцій і виступає системою трудових відносин. Загальними ознаками О. т. є: спільна мета діяльності, сукупність ресурсів (трудових, матеріальних, інформаційних та ін.) і
Валютні умови контракту
Валютні умови контракту – умови, які узгоджують експортери та імпортери, укладаючи зовнішньоекономічні контракти. В. у. к. передбачають: 1) валюту ціни контракту; 2) валюту, в якій здійснюватимуться розрахунки між партнерами; 3) курс перерахунку валюти ціни
Охорона праці
Охорона праці – система забезпечення безпеки, збереження здоров’я та працездатності людини у трудовому процесі, яка грунтується на сукупності законодавчих актів і відповідних їм соціально-економічних, технічних, гігієнічних та організаційних нормах, правилах, інструкціях тощо, обов’язкових для
Соціальна група
Соціальна група – сукупність людей і трудових колективів, які виконують суспільно необхідну функцію в суспільному поділі праці, об’єднані спільними інтересами, необхідністю задоволення особистих, колективних, загальних потреб, а також відповідними цінностями і виступають колективними суб’єктами
Ринкова економіка
Ринкова економіка (рыночная экономика) – тип господарства, головним регулятором і рушійною силою розвитку якого є ринок. Р. е. характеризується: повною самостійністю і незалежністю господарських агентів, їх повною відповідальністю за результати своєї господарської діяльності; розвинутою
Причина і наслідок в економічному дослідженні
Причина і наслідок в економічному дослідженні – категорії діалектики, які відображають одну з форм загального, сутнісного зв’язку і взаємодії між економічними явищами та процесами, що існують в окремих або декількох економічних системах. Причина –
Аграрна реформа
Аграрна реформа – якісне перетворення аграрних відносин або відносин власності у сільському господарстві. З точки зору юридичної власності А. р. означає якісні перетворення системи землеволодіння і землекористування. В історичному розрізі А. р. має антифеодальний,
Лізинг
Лізинг (англ. leasing) – особливий вид оренди рухомого і нерухомого майна виробничого призначення на підставі відповідного договору між орендодавцем (лессор) і орендарем (лізер). Об’єктами лізингу найчастіше є машини, обладнання, транспортні засоби, споруди виробничого призначення.
Оплата товару (послуг, робіт)
Оплата товару (послуг, робіт) – оплата покупцем переданих йому продавцем товарів, наданих послуг, виконаних робіт, що здійснюється відповідно до угоди купівлі – продажу. В ній передбачені сума оплати, валюта, терміни, форми розрахунків тощо. Основними
Витрати граничні
Витрати граничні – додаткові витрати, пов’язані з виробництвом ще однієї /додаткової/ одиниці продукції. Обчислюються як сума витрат на її виробництво. Концепція граничних/”маргінальних”/ витрат поширена в західній економічній літературі і базується на теорії „ граничної
Природні втрати
“Природні” втрати – втрати товарно-матеріальних цінностей під час їх транспортування, збереження та реалізації у нормованій та не нормованій формах. Нормовані втрати – це втрати маси або об’єму товарно-матеріальних цінностей внаслідок усихання, вивоювання, розпилення тощо,
Антимонопольне законодавство
Антимонопольне законодавство – закони, спрямовані на обмеження діяльності монополій, а також законодавство про „ нечесну конкуренцію”, „ нечесну торгівлю” тощо. Вперше такі закони були прийняті наприкінці XIX – на початку XX ст. в США,
Економічна оцінка природних ресурсів
Економічна оцінка природних ресурсів – визначення вартості природних ресурсів (ПР) у грошовому вираженні. Е. о. п. р. грунтується на річній диференціальній ренті. Економічна оцінка відновлюваних ПР (ділянки землі, річки тощо) здійснюється за формулою: Де
Оцінка кредитоспроможності позичальника
Оцінка кредитоспроможності позичальника – комплекс методів, за допомогою яких з’ясовується здатність позичальника у визначений термін повністю розрахуватись за своїми борговими зобов’язаннями. Така оцінка включає комплекс показників, які характеризують фінансовий стан позичальника на різних етапах.
Рабовласницький лад
Рабовласницький лад – суспільство, засноване на приватній власності на засоби виробництва та самого виробника – раба. Рабство виникло на рубежі 4 і 3-го тисячоліть до н. е. у найбільш розвинутих тоді країнах Азії та
Волобуєв Михайло (1903-1972)
Волобуєв Михайло (1903-1972) – відомий український економіст, який наприкінці 20-х років XX ст. обстоював ідею економічної конфедерації народного господарства України (наближену до економічного суверенітету). Вважав, що українські економічні центри повинні мати право і можливості
Юм
Юм (Hume) Девід (171 1-1776) – англійський філософ й економіст. Відстоював вільну торгівлю. Класик монетаристського напряму в економічній науці. В “Нарисі про гроші” (1752), на противагу меркантилістській думці, що панувала на той час, твердив
Закон зростання віддачі факторів виробництва
Закон зростання віддачі факторів виробництва – сформульований А. Маршаллом закон, згідно з яким із зростанням обсягу виробництва в конкурентних умовах граничні витрати зменшуються разом із цінами пропозиції, “збільшення обсягів витрат праці і капіталу зазвичай
Буагільбер (Boisguillebert) П’єр (справжнє прізвище Лап’єзан) (1646 – 1714)
Буагільбер (Boisguillebert) П’єр (справжнє прізвище Лап’єзан) (1646 – 1714) – французький економіст, засновник класичної школи економіки. Справедливо доводив, що багатство нації не в грошах, а в продуктах, насамперед сільськогосподарських. Сільське господарство вважав першоосновою економіки.
Файолізм
Файолізм – сукупність принципів і правил організації та управління підприємствами, викладених А. Файолем у серії статей на початку XX ст. Як і Тейлор, у своїй теорії Файоль виходить із загальної організації управління і ролі
Монополії і конкуренція
Монополії і конкуренція – процес діалектичної взаємодії двох рушійних (і водночас гальмівних) сил капіталістичного способу виробництва на вищій стадії його розвитку, який є виявом взаємовпливу і взаємозаперечення законів монополізації та концентрації і супроводжується посиленням
Бідність
Бідність – спричинена рівнем розвитку продуктивних сил і характером економічної системи крайня недостатність наявних у людини, сім’ї, окремих соціальних верств засобів для задоволення мінімальних матеріальних і духовних потреб, тобто для нормального життя та життєдіяльності.
Податок на заробітну плату
Податок на заробітну плату – податок, який стягує держава із заробітної плати найманих працівників. Впроваджений у розвинених країнах на початку XX ст. у зв’язку з необхідністю отримати кошти на ведення першої світової війни. Однак
Відрахування від прибутку
Відрахування від прибутку – обов’язкові платежі всіх підприємств, фірм і компаній з валового прибутку. До них належать: сплата податків до державного бюджету і бюджетів місцевих органів управління та самоврядування; відрахування на соціальне страхування; виплата
Зайнятість загальна
Зайнятість загальна – участь працездатного населення у виробництві товарів і послуг, участь у роботі органів державної влади та громадських організацій, служба в збройних силах, навчання у навчальних закладах різних видів, ведення домашнього господарства і
Ринок цінних паперів
Ринок цінних паперів – сукупність економічних відносин між різними суб’єктами ринку (комерційними, інвестиційними банками, фондовими біржами та інституціональними інвесторами – страховими компаніями, пенсійними та інвестиційними фондами) щодо організації та купівлі-продажу акцій, облігацій і спеціальних
Ціни виходу на ринок, або ринкові ціни
Ціни виходу на ринок, або ринкові ціни – ціни, що складаються на ринку певної продукції у зв’язку з тенденціями попиту, пропозиції, конкуренції. В екстремальних умовах Ц. в. на р. можуть виступати як „ ціна
Організованість систем
Організованість систем – здатність систем (в тому числі її структурних елементів) протистояти процесам дезорганізації або підвищенню складності таких систем і розвиватись у напрямі підвищення ефективності організації за допомогою управлінських дій. Основними принципами організації виробництва,
Економічна політика
Економічна політика – комплекс економічних цілей і заходів держави та уряду, які забезпечують вирішення довготермінових (стратегічних) та короткотермінових (тактичних) завдань розвитку економічної системи відповідно до інтересів країни або окремих класів і соціальних груп. Е.
Економікс
Економікс – економічна теорія західного типу, що базується здебільшого на ринковій організації сучасної економічної системи, на принципах позитивізму, що аналізує передусім людську поведінку як співвідношення між певними цілями та обмеженими засобами, які мають альтернативні
Трудові ресурси
Трудові ресурси – частина населення країни, яка здатна до трудової діяльності. Основними критеріями приналежності людини до Т. р. є стан здоров’я і вік. До Т. р. належить населення працездатного віку, а також невеличка частка
Криза екологічна
Криза екологічна – переростання суперечності між людиною і природою (господарством і природою) у конфлікт, внаслідок якого відбувається деградація людини як біосоціальної істоти, поглиблюються суперечності суспільного відтворення. Основними ознаками К. е. є: 1. Зростання забруднення
Конгломерат
Конгломерат (від лат. congiomeratus – зібраний) – група технічно непов’язаних між собою підприємств, що належать одній фірмі і випускають на одній або більше стадіях виробництва різнорідні неконкурентні товари або оперують на сегментах ринку, які
Інфраструктура
Інфраструктура (від лат. infra – нижче, під; structure – будова, взаєморозташування) – комплекс галузей народного господарства, які обслуговують промисловість, сільське господарство. До такого комплексу входять виробнича та невиробнича (або соціальна) І. До. виробничої І.
Свідоцтво
Свідоцтво – 1) документ, який засвідчує що-небудь; 2) титул, що підтверджує право володіння частиною капіталу фірми. Розрізняють С.: заставне (документ про заставу боржником майна, який надає кредитору право продажу відданого в заставу майна у
Аналіз господарської діяльності
Аналіз господарської діяльності (анализ хозяйственной деятельности) – комплексне вивчення результатів практичної роботи підприємств (фірм) за певний період, оцінка ефективності діяльності з метою виявлення резервів та визначення шляхів діяльності й надання необхідної інформації та оперативного
Несприятливі природно-антропогенні процеси
Несприятливі природно-антропогенні процеси – виснаження, руйнування або втрата окремих природних комплексів і ресурсів внаслідок надмірного техногенного забруднення довкілля та шкідливого впливу стихійних сил природи, що обмежують або унеможливлюють життєдіяльність людини та її господарську діяльність
Ефект витіснення
Ефект витіснення – зростання відсоткових ставок і зумовлене ним скорочення обсягів прогнозованих чистих інвестицій в економіку внаслідок зростання позичок федерального уряду на грошовому ринку. Проведення стимуляційної фіскальної політики урядом в період кризи призводить до
Облік витрат за видами діяльності в моделі ABC
Облік витрат за видами діяльності в моделі ABC – методика обчислення джерел витрат і центрів робіт та їх розподілу між продуктами на основі даних про види робіт, необхідних для виробництва. Модель ABC – найважливіші
Економіка сільського господарства
Економіка сільського господарства – наука, яка вивчає економічні відносини і передусім відносини економічної власності у взаємодії з розвитком продуктивних сил, особливості дії та вияву економічних законів у сільському господарстві, шляхи раціонального використання різноманітних ресурсів.
Прогнозування товарних ринків
Прогнозування товарних ринків – науково обгрунтовані передбачення ймовірного стану товарних ринків, основні напрями та тенденції розвитку кон’юнктури таких ринків, передусім внутрішнього і зовнішнього. У межах національної економічної системи розрізняють народногосподарське, регіональне, міжгалузеве та галузеве
Реструктуризація банків
Реструктуризація банків – процес зміни та вдосконалення організаційної структури банків (внаслідок чого поліпшується структура, а отже, якість активів) з метою збільшення їх ринкової вартості, підвищення рентабельності, зниження ризиків. Основними методами Р. б. є об’єднання
Соціальний інститут
Соціальний інститут – форма організації та регулювання суспільного життя, в т. ч. соціальної діяльності і системи соціальних відносин. До С. і. належать сукупність соціальних установ (політичних, правових, ідеологічних, національних, сімейних, релігійних та ін.), соціальних
Ціни державні
Ціни державні – ціни, що встановлюються державою на продукцію державних підприємств, ресурси, що впливають на загальний рівень цін у країні, соціально значимі товари. Ц. д. поділяються на фіксовані та регульовані /див. Ціни регульовані/, фіксовані
Трудова діяльність
Трудова діяльність – доцільна форма професійної активності індивіда, зумовлена техніко-техно – логічними засобами, що не залежать від суб’єктивних побажань. На відміну від цієї форми, сукупність дій і вчинків, за допомогою і в процесі яких
Кредитна система
Кредитна система – сукупність кредитних відносин, форм і методів кредиту; сукупність кредитно-фінансових установ тієї чи іншої країни, ряду країн в певний період. Основні елементи К. с. – банки та небанківські кредитно-фінансові установи (ощадні каси,
Ресурси матеріальні та сировинні
Ресурси матеріальні та сировинні – сукупність предметів праці, які використовуються в процесі виробництва матеріальних благ. Основними елементами Р. м. та с. є сировина, матеріали, напівфабрикати, незавершене виробництво та відходи виробництва, запасні частини машин, необхідні
Циклічність виробництва
Циклічність виробництва – рух виробництва від моменту порушення рівноваги економічної системи одного рівня до формування якісно нового рівня рівноваги та її порушення. Матеріальною основою порушення такої рівноваги є кризи в межах технологічного способу виробництва,
Транснаціональна корпорація
Транснаціональна корпорація (від лат. trans – крізь, через, за;рух через будь-який обшир) – гігантські компанії, які діють у міжнародному масштабі і контролюють значну частку світового виробництва товарів, послуг, процес ціноутворення і привласнюють монопольні надприбутки