МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ЧИСЛІВНИК §33. Числівник як частина мови 287. І. Прочитайте і відгадайте загадки. Знайдіть у тексті числівники. 1. Дід на світі проживає, Він синів дванадцять має, Кожен син цей, всяк, те знає,
ЗВУКИ І БУКВИ. СКЛАД. НАГОЛОС §1. Звуки і букви. Абетка (алфавіт) 1. Попрацюйте разом! 1. Послухайте вірш. КРАСИВА ОСІНЬ ВИШИВАЄ КЛЕНИ Красива осінь вишиває клени Червоним, жовтим, срібним, золотим, А листя просить: – Виший
Урок 85. Я серед інших. Правила шляхетної поведінки ЦОКОТУХИ Що за гомін, що за цокіт чути в нашому дворі? Може, раптом дві сороки посварились угорі? Може, десь зустрівши кішку, величезну і Страшну, Дві синички
Вступ Значения мови в житті суспільства. Українська мова державна мова України Прийняла я дарунок від нені – то мова, Тому скарбу ніколи не скласти ціни. Л. Забашта Прочитайте висловлювання. Про що йдеться в кожному
ЛЕКСИКОЛОГІЯ § 50 Антоніми. Ознайомлення зі словником антонімів 464 1. Прочитайте вірш. Чому виділені слова можна об’єднати в одну пару? Очі Різні очі дано людині, Та не в тому різниця – Чорні чи сині.
ЧАСТИНА ПЕРША Навчання грамоти і розвиток мовлення 44 – 45 Новий рік на порозі Зірка – звезда ліхтарики – фонарики Розгляньте малюнок і складіть розповідь “Прикрашаємо новорічну ялинку”. Використовуйте такі слова і словосполучення: зелена
ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО §3. Фонетика та орфографія 1. Чим відрізняються звуки від букв? 2. Скільки голосних звуків в українській мові? 3. Розкажіть про звукове значення букв я, ю, є, ї. 4. Скільки приголосних звуків в
РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ПРИСЛІВНИК & 46. ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Які основні ознаки прислівника як частини мови? Прислівник – незмінна частина мови, яка називає ознаку дії або пояснює, як, де,
3 історії розвитку української мови визначати й характеризувати етапи формування і розвитку української мови § 7. ПОЯВА ПИСЕМНОСТІ У СХІДНИХ СЛОВ’ЯН. СТВОРЕННЯ СЛОВ’ЯНСЬКОГО АЛФАВІТУ. РОЛЬ КИРИЛА І МЕФОДІЯ У СТАНОВЛЕННІ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ. КИРИЛИЦЯ ЯК
ДОДАТКИ Додаток 5 З ЕТИМОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА Багаття “вогнище”, [багач] “смолисте дерево для підпалу”; р. [багатье] “вогонь”; псл. bag – “горіти, тліти”; – споріднене з двн. bacchan, bahhan “пекти”, дангл. bacan “пекти”, гр. “смажу, печу”;