Минула праця
Минула праця – праця, втілена у засобах виробництва, предметах споживання, об’єктах інтелектуальної власності та ін. М. п., на відміну від живої, не створює вартості й додаткової вартості, а є однією з найважливіших умов її
Державне підприємництво
Державне підприємництво – організаційно-господарська діяльність менеджерів державних підприємств у процесі їх створення та розвитку, а також управління різними формами таких підприємств. Д. п. у розвинених країнах світу здійснюється з метою: 1) створення робочих місць,
Менеджеризм
Менеджеризм – теорії та концепції управління капіталістичним виробництвом на різних етапах його еволюції. На першому (нижча стадія розвитку капіталізму) процес управління на виробництві здійснював власник підприємства, управлінський прошарок (майстри, бригадири та ін.) був нечисленним
Поділ виробництва
Поділ виробництва – поділ процесу виробництва на стадії, складові та компоненти в межах національної економіки та на інтернаціональному рівні. Поглиблення П. в. виявляється у зростанні кількості проміжних виробів і обсягів торгівлі ними. Найбільшою мірою
Антидемпінгове мито
Антидемпінгове мито – вид ввізних митних тарифів, які забезпечують захист внутрішнього ринку країни від ввезення товарів за демпінговими цінами. Вилучається за імпортовані товари, які реалізуються за демпінговими цінами або ввозяться з країн, що здійснюють
Неш
Неш (Nesh) Джон Форбс (н. 1928) – американський математик, економіст і психолог, спеціаліст у галузі теорії ігор. Нобелівську премію з економіки присуджено “за пріоритетний 1994 вклад в аналіз неко – оперативних ігор”. Народився у
Державна власність на природні ресурси
Державна власність на природні ресурси – сукупність економічних та юридичних відносин між державою та різними суб’єктами з приводу використання наявних у природі економічних, в т. ч. виробничих ресурсів – землі та земельних угідь, водних
Організаційна криза
Організаційна криза – різке порушення функціонування та розвитку організації, внаслідок якого не досягається поставлена перед нею основна мета та похідні від неї цілі. Основними формами O. k. є: 1) домінування структури над функцією, внаслідок
Процесинговий центр
Процесинговий центр – спеціалізований інформаційно-обчислювальний центр, який здійснює збір, обробку, зберігання та передання кредитно-фінансовим установам інформації про необхідність переказування з рахунків осіб – тримачів платіжних карток грошових коштів за отримані товари та послуги, у
Банкрутство
Банкрутство – встановлена судом нездатність боржника оплатити свої зобов’язання; примусова ліквідація підприємства з метою поділу майна боржника між кредиторами. Основою для відкриття справи з Б. в суді є неплатоспроможність юридичних осіб та їх спадкоємців,
Власність на робочу силу
Власність на робочу силу – підсистема відносин економічної власності між найманими працівниками, підприємцем і державою з приводу привласнення робочої сили в усіх сферах суспільного відтворення. Оскільки робоча сила – це сукупність фізичних, організаційних і
Інтелігенція
Інтелігенція (лат. intelligent – обізнаний, розумний) – велика соціальна група освічених людей суспільства, зайнятих розумовою, висококваліфікованою і творчою працею у сфері науки, освіти, культури, охорони здоров’я та ін. Водночас структура цієї соціальної групи неоднорідна,
Інвестиційна діяльність
Інвестиційна діяльність (инвестиционная деятельность) – сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Охоплює: інвестування, що здійснюється громадянами, недержавними підприємствами, товариствами і спілками, громадськими організаціями, іншими юридичними особами; державне інвестування, що
Митниця
Митниця – це державна служба, яка забезпечує виконання відомствами, всіма господарськими суб’єктами, громадянами національного законодавства про імпорт, експорт, транзит товарів, послуг. М. є юридичною особою, її завдання і повноваження визначаються Митним кодексом країни. У
Економічна свобода держави
Економічна свобода держави – її здатність приймати науково обгрунтовані макроекономічні господарські рішення, позитивно впливати на розширене і стабільне відтворення ефективної економічної системи в інтересах людини, а також відстоювати свої економічні інтереси та цілі за
Трест
Трест (від англ. trust – довіра) – організаційно-виробнича одиниця або форма монополії, при якій усі об’єднані підприємства втрачають свою комерційну і виробничу самостійність, підкоряючись єдиному контролю. Трести виникли у США в останній третині XIX
Оброк
Оброк – форма феодальної земельної ренти, в якій економічно реалізувалося право феодала на землю, а отже, привласнення додаткового і частини необхідного продуктів, створених юридично залежними від нього селянами. Таке привласнення відбувалося в натуральній (натуральний
Час вільний
Час вільний – нематеріальна форма багатства людини, що є частиною добового часу, протягом якого не здійснюється процес праці у народному господарстві з тим, щоб індивід мав змогу задовольнити передусім духовні і соціальні потреби, розвинути
Грошово-кредитні концепції циклу
Грошово-кредитні концепції циклу – економічні концепції та їх методологічні засади, в яких грошово-кредитні фактори розглядаються як головна причина циклічних коливань економічної кон’юнктури. Виникли у першій половині XX ст., перед другою світовою війною втратили популярність,
Довгі хвилі в економіці
Довгі хвилі в економіці – вид циклічних коливань економічної активності з амплітудою 48-55 років. Довгочасні циклічні зміни в економіці були виявлені ще у другій половині XIX ст., англійським економістом У. С. Джевонсом. Але найповніше
Рівність соціальна
Рівність соціальна – загальнолюдський, гуманістичний ідеал, згідно з яким безкласовий суспільний лад базується на відсутності соціальних відмінностей між різними верствами і групами населення або на наявності таких відмінностей залежно від кількості та якості праці.
Ліквідація
Ліквідація (лат. liguidatio – закінчення справи) – припинення діяльності підприємства, внаслідок якого все його майно перетворюється на реалізаційні засоби. Підставою для Л. є непрацездатність або смерть підприємця, вихід одного чи групи учасників з відкритого
Метод оцінки факторів внутрішнього та зовнішнього середовища організації
Метод оцінки факторів внутрішнього та зовнішнього середовища організації – спосіб дослідження впливу основних рушійних сил внутрішнього та зовнішнього середовищ на результати економічної діяльності підприємств, фірм і компаній. Західні вчені до зовнішніх факторів відносять виробничі,
Промисловий капітал
Промисловий капітал – капітал, який функціонує у сфері виробництва (матеріального й нематеріального) і перебуває водночас на всіх трьох стадіях кругообороту у відповідних функціональних формах (грошовій, продуктивній, торговій). Ці форми поступово відгалужуються від П. к.
Зрівняльний розподіл
Зрівняльний розподіл – розподіл суспільного продукту між класами, соціальними верствами, прошарками та окремими особами, що характеризується відсутністю суттєвої диференціації в доходах залежно від кількості та якості праці. З. р. матеріальних благ переважав у первісному
Закон ринкової вартості
Закон ринкової вартості – об’єктивно необхідна трансформація вартості в ринкову (або суспільну) вартість у процесі еволюції простого товарного виробництва в капіталістичне внаслідок внутрігалузевої конкуренції та наявність сталих і сутнісних зв’язків між вартістю та її
Аукціон
Аукціон (від лат. auctio, від нім. auktion) – організаційна форма публічного продажу майна чи товарів у зазначений час і у встановленому місці. Об’єкт продажу дістається особі, яка запропонувала за нього найвищу ціну. Товарні А.
Відрядно-прогресивна оплата праці
Відрядно-прогресивна оплата праці – система оплати праці на основі відрядної форми, за якої кожний виріб (операція), виготовлений понад норму, оплачується за вищою розцінкою, ніж у межах встановленої норми. За вихідну базу В.-п. о. п.
Типи працівника
Типи працівника – виділені в межах різних соціальних верств і груп типи людей залежно від їх відношення до трудової діяльності та активності у процесі такої діяльності. Найдосконалішим серед них є Т. п. творчого у
Власність економічна
Власність економічна – система виробничих відносин між людьми /класами, соціальними верствами, групами, окремими індивідами) щодо привласнення різноманітних об’єктів власності/засобів виробництва, предметів споживання, послуг, робочої сили, патентів і т. ін./ у всіх сферах суспільного відтворення
Соціально-економічна відокремленість виробників
Соціально-економічна відокремленість виробників – власність окремих товаровиробників на засоби виробництва та результати праці, яка дає змогу самостійно вирішувати питання господарської діяльності (що, як і в якому обсязі виробляти) та управління власністю. Характер відокремленості (повна
Єврокредит
Єврокредит (банківський кредит у евровалютах) – міжнародний кредит, який надають великі комерційні банки за рахунок ресурсів евровалютного ринку. Є. – найпоширеніша форма середньо – та довготермінового кредитування у сфері міжнародних валютно-кредитних відносин. Євро-кредитний ринок
Метод групувань
Метод групувань – один з найважливіших методів обробки економічної інформації, який полягає в розчленуванні статистичної сукупності на групи, однорідні за істотною ознакою, що вивчається (групованою). Так, у процесі групування підприємства за розміром домінують ознаки
Новий курс Рузвельта
“Новий курс Рузвельта – якісно нова політика уряду США протягом 1933-1940, яка грунтувалася на значному посиленні впливу держави на регулювання економічних і соціальних процесів. До 1929 економічна система розвинених країн спиралася на принципи ринкової
Моделі роздержавлення і приватизації у постсоціалістичних країнах
Моделі роздержавлення і приватизації у постсоціалістичних країнах – найважливіші концепції трансформації одержавленої економіки цих країн у протилежні за змістом економічні системи та схеми їх реалізації. Основними серед них є: 1) модель масового роздержавлення і
Історична школа
Історична школа – своєрідне тлумачення предмета політичної економії та історичного методу дослідження, відповідно до яких ця наука вивчає не економічні закони, а описує конкретно-історичні форми народного господарства в тій чи іншій країні. Виникла у
Управління спільними підприємствами
Управління спільними підприємствами – система економічних, правових, організаційних методів і структур, що забезпечують безперебійну роботу спільних підприємств. У. с. п. забезпечують органи: Рада засновників (Правління), дирекція і ревізійна комісія. Вищим органом спільного підприємства є
Прескотт Едвард
Прескотт Едвард (нар. 1940) – лауреат Нобелівської премії з економіки 2004 “за внесок у теорію макроекономічної динаміки: концепцію послідовності економічної політики в часі та аналіз рушійних сил економічного циклу” (разом з Фінном Кідлендом, нар.
Нобелівська премія з економіки
Нобелівська премія з економіки – повна назва “Премія Шведського банку пам’яті Альфреда Нобеля в галузі економічних наук”. Заснована 1968 з ініціативи Шведського банку на честь 300-річчя його заснування. Н. п. з е. нагороджують за
Соціальна сфера
Соціальна сфера – 1) важлива сфера суспільного виробництва, в якій безпосередньо не створюються матеріальні блага (освіта, охорона здоров’я, культура, спорт, мистецтво та ін.), але створюються соціальні блага у формі послуг і частково здійснюється перерозподіл
Виручка від реалізації
Виручка від реалізації – кошти, що надійшли на рахунок підприємства за реалізовану продукцію, виконані роботи чи надану послугу за певний період. В. від р. складається з суми, отриманої від реалізації основної продукції, напівфабрикатів власного
Аналіз
Аналіз – загальнонауковий елемент діалектичного методу дослідження економічних явищ і процесів, економічних систем, сутність якого – в розчленуванні об’єкта, предмета або економічних відносин між ними та людьми на складові частини, елементи (ознаки, властивості, риси,
Відповідальність підприємств
Відповідальність підприємств – зобов’язання юридичних осіб (підприємств, організацій, установ) відповідати за свої дії. Основні сфери В. п.: 1) дотримання зобов’язань перед партнерами і працівниками; 2) виконання зобов’язань перед бюджетом; 3) дотримання правил взяття на
Соціальний дарвінізм
Соціальний дарвінізм – концепція, яка переносить закони розвитку природи (природний відбір, боротьба за існування і виживання та ін.) на суспільні явища і процеси та ототожнює закони розвитку останніх з законами природи. С. д., зокрема,
Внутрішнє фінансування
Внутрішнє фінансування – використання засобів з прибутку самого підприємства. Розрізняють активне /відкрите/ самофінансування, яке можливе тоді, коли балансовий прибуток залишається у розпорядженні підприємства, тобто збільшується власний капітал у вигляді платіжних засобів або вимог по
Закон зростання екологічних витрат суспільства
Закон зростання екологічних витрат суспільства – економічний закон, який відображає об’єктивні причинно-наслідкові зв’язки між рівнем інтенсивності використання природних ресурсів на певній території (акваторії), рівнем забруднення довкілля (повітря, води, земель тощо) або інших форм його
Логістика
Логістика – галузь економічної науки, яка вивчає планування, оптимальне управління і контроль за матеріальними та нематеріальними потоками та операціями в цілісних економічних системах. Термін “Л.” виник у Давній Греції, у Римській імперії його вживали
Критерії класифікації економічних законів
Критерії класифікації економічних законів – найважливіші ознаки, на основі яких оцінюються різні типи економічних законів і здійснюється їх класифікація згідно з принципом субординації. І група критеріїв за значущістю (залежно від терміну дії економічних законів)
Демократія
Демократія (гр. demokratia – народовладдя) – форма суспільної влади і держави, що грунтується на визнанні народу як джерела влади. Головними принципами Д. є рівноправність усіх громадян, наділення їх соціальними, політичними, національними та іншими правами
Підприємства колективні
Підприємства колективні – підприємства, що створюються і розвиваються в різних сферах і галузях економіки, на яких переважно колективному характеру праці відповідає колективний тип привласнення засобів виробництва та результатів праці. На відміну від П. к.,
Теорія граничної корисності
Теорія граничної корисності – теорія корисності “граничного” (останнього) екземпляра товару або послуги, які задовольняють найменш значущу, “граничну” (останню) потребу в них. Запроваджена у науковий обіг англійським економістом У. Джевонсом. Поняття “гранична корисність” є складовою
Основні фонди
Основні фонди – техніко – економічна форма засобів праці, що функціонують у виробничому процесі протягом багатьох кругооборотів, частково, в міру зношування, переносять свою вартість на новостворений продукт, відтворюючись через кілька виробничих циклів, але не
Банківські розрахунково-грошові документи
Банківські розрахунково-грошові документи – документи, на підставі яких здійснюють банківські операції. За джерелами виготовлення розрізняють клієнтські (платіжні доручення, чеки, вимоги доручень та ін.) і банківські (авізо, меморіальні, витратні, позабалансові ордери) Б. р.-г. д.; за
Стратегія економічного розвитку
Стратегія економічного розвитку – довготермінова економічна політика, в якій конкретизується стратегічна мета діяльності уряду, спрямована на розширене відтворення цілісної економічної системи за змінюваності внутрішніх і зовнішніх умов. Основними структурними елементами С. е. р. є,
Закон знижувальної (спадної) продуктивності факторів виробництва
Закон знижувальної (спадної) продуктивності факторів виробництва – закон, який виражає сталі й суттєві зв’язки між розширеним використанням одного з факторів виробництва (за незмінності всіх інших) і зростанням продукту, що на певному етапі починає знижуватися.
Компанія
Компанія (фр. compagnie, від лат. сит – разом і panis – хліб; товариство, що разом заробляє свій хліб) – форма юридичних осіб, яким належить підприємство: 1) об’єднання підприємців у сфері промисловості, торгівлі, транспорту, страхування
Страхового забезпечення системи
Страхового забезпечення системи – сукупність різних видів організацій страхового забезпечення, що різняться критеріями рівня відповідальності та оцінки об’єкта страхування. Серед них виокремлюють систему пропорційної відповідальності, яка передбачає виплату страхового відшкодування у наперед фіксованій пропорції
Виробництво продукції на душу населення
Виробництво продукції на душу населення – показник, що характеризує рівень розвитку народного господарства у співставленні з кількістю населення. Найбільш точно визначає рівень продуктивності суспільної праці у тій чи іншій країні ступінь розвитку її продуктивних
Розрахункові палати, клірингові палати
Розрахункові палати, клірингові палати – спеціальні міжбанківські установи, які здійснюють безготівкові розрахунки за чеками та іншими платіжними документами через залік взаємних вимог. Усі чеки або інші розрахункові документи (акредитиви, векселі тощо) надходять до Р.
Економічна безпека техніко-економічних відносин
Економічна безпека техніко-економічних відносин – рівень розвитку суспільного поділу праці та інших елементів техніко – економічних відносин (концентрації виробництва, комбінування виробництва та ін.) та їх захищеності від внутрішніх і зовнішніх загроз, завдяки чому техніко
Закон зростання управлінських витрат
Закон зростання управлінських витрат – внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв’язки між збільшенням чисельності управлінського апарату та ефективності їх праці за умов інтенсивного виробництва на етапі розгортання НТР, з одного боку, та зростанням частки
Закони управління
Закони управління – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між суб’єктами та об’єктами управління, або між керуючою і керованою системами, внаслідок яких (зв’язків), втілених у меті управління та засобах її досягнення, відбуваються необхідні зміни
Угода про іноземні інвестиції
Угода про іноземні інвестиції – юридичний документ, укладений на підставі Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” (1992), Закону України “Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні” (1993) та ін. Згідно зі ст. 44 Декрету
Кредитні операції комерційних банків
Кредитні операції комерційних банків – вид активних операцій, пов’язаних з наданням клієнтам позичок і отриманням за це прибутку, встановлення вищих відсоткових ставок з позики ( ніж ті, які вони виплачують за вкладами). Розрізняють: персональні
Ієрархія організаційна
Ієрархія організаційна – форма побудови держави, організацій та інших соціальних інститутів на основі централізації та підпорядкування (управління, контролю, примусу тощо) нижчих, але більших за своїм складом ланок вищими, менш численними. Форма вияву І. о.
Пропорції народного господарства
Пропорції народного господарства (від лат. proportio – розмірність) – співвідношення між сферами і галузями народного господарства, між стадіями суспільного відтворення, між різними регіонами країни, внутрігалузеві та міжвиробничі пропорції тощо. Пропорції між сферами (загальноекономічні) –
Європейська патентна організація
Європейська патентна організація – міжурядова організація країн Західної і деяких країн Східної Європи, створена 1973 з метою гармонізації патентного законодавства країн – учасниць, видачі на цій основі європейських патентів за єдиною процедурою та нормою
Банківська система
Банківська система – сукупність фінансово-кредитних підприємств і установ грошового ринку (які займаються банківською діяльністю) у їх взаємозв’язку і взаємодії, що призводить до виникнення і розвитку між ними економічних відносин. Цілісність Б. с. забезпечується передусім
Крупна компанія
Крупна компанія – визначається часткою підприємства або фірми на ринку товарів, які вона виробляє, розміром активів, продажів, прибутків, числом працюючих або акціонерів. Невелика за розмірами фірма може бути крупною відносно розмірів ринку, і навпаки,
Пауперизм
Пауперизм (лат. pauper – бідний, незаможний) – злиденність частини найманих працівників, відсутність у них найнеобхідніших засобів до існування в різних суспільствах. П. виник у рабовласницькому суспільстві: дрібні селяни-власники, не витримуючи конкуренції дешевої робочої сили
Економічні методи управління
Економічні методи управління – система форм і методів впливу на діяльність суб’єктів підприємницької діяльності, інтереси окремої людини і трудових колективів для створення умов, які спонукають їх досягти поставленої мети на основі врахування вимог економічних
Стимули до праці
Стимули до праці – фактори, які виражають економічні відносини щодо залучення людей до трудової діяльності певних економічних результатів. Для з’ясування механізму стимулів до праці необхідно визначити, хто стимулює, спонукає, кого спонукають до праці (як
Футурологія
Футурологія (лат. futurum – майбутнє і гр. logos – вчення) – 1) наука про перспективи розвитку людства; 2) сфера наукових знань про перспективи розвитку соціальних процесів; синонім соціального прогнозування. Назву цій науці дав німецький
Трудомісткість продукції
Трудомісткість продукції – показник, який характеризує витрати робочого часу на виробництво будь-якої споживчої вартості або на виконання конкретної технологічної операції. Т. п. – зворотний показник продуктивності праці. Він визначає ефективність використання головної продуктивної сили
Маркетинг
Маркетинг (англ. marketing, від market – ринок) – система управління діяльністю фірми (компанії) стосовно всебічного вивчення ринку та потреб споживачів, просування до них існуючих товарів, формування на цій основі стратегії розробки (конструювання) нових видів
Оптимум економічний
Оптимум економічний (лат. optimum – найкраще) – сукупність найсприятливіших економічних умов розвитку економічної системи, що досягається шляхом найраціональнішого використання кожної з її підсистем та елементів. У вузькому значенні O. e. – найкраще використання технологічного
Контракт зовнішньоторговельний орендний
Контракт зовнішньоторговельний орендний – докладно розроблений суб’єктами зовнішньої торгівлі економіко – правовий документ, в якому оформляються відносини майнового найму з приводу оренди орендарем однієї країни майна в орендодавця іншої країни за узгоджену плату. Розрізняють
Туган-Барановський
Туган-Барановський Михайло Іванович (1865- 1919) – видатний український економіст, історик. Народився в с. Соляниківка Куп’янського повіту Харківської губернії у дворянській сім’ї. Закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету 1888 і юридичний факультет цього ж вузу 1890.
Експансія економічна
Експансія економічна – активне проникнення окремих розвинених країн, ТНК та міжнародних економічних організацій у народне господарство інших країн та поширення їхнього впливу на розвиток економічної системи цих країн. Е. е. за сучасних умов здійснюється
Економічна демократія
Економічна демократія – процес поступової демократизації власності, залучення найманих працівників до управління виробництвом і власністю, надання їм широкої виробничої автономії, інформації. Теорія Е. д. започаткована у працях Дж. Мілля, фабіанців, Е. Бернштейна. Ще одним
Інвестиційний фонд
Інвестиційний фонд – інвестиційний інститут у формі акціонерної компанії, фінансові ресурси якого формуються за рахунок випуску власних цінних паперів та їх продажу дрібним акціонерам (інвесторам). Отримані кошти І. ф. від імені інвестора вкладає в
Цінова еластичність попиту (пропозиції)
Цінова еластичність попиту (пропозиції) – співвідношення процентної зміни величини попиту (пропозиції) товару та процентної зміни його ціни; реакція попиту (пропозиції) товару на зміну його ціни формула еластичності попиту (пропозиції). Еластичний попит (пропозиція) – випадок,
Неоколоніалізм
Неоколоніалізм – нові форми залежності (передусім економічної) країн, що розвиваються, від країн метрополій – держав, які свого часу мали колонії. За нових умов державно-монополістичний і транснаціональний капітал змушений для збереження економічного панування над слаборозвиненими
Вид страхування комерційних ризиків
Вид страхування комерційних ризиків – елемент класифікації ризиків, за яким суб’єкти господарювання страхують випадкові збитки будь-якого виду комерційної діяльності, укладаючи договір страхування. Основними B. c. к. р. є загальне майнове страхування (страхуються всі види
Економіка міжнародна
Економіка міжнародна – наука, яка вивчає економічні відносини між країнами в межах світового господарства, закони і закономірності розвитку основних форм міжнародних економічних відносин, пов’язаних з рухом факторів виробництва, процесами інтернаціоналізації продуктивних сил та особливостей
Соціальна статистика
Соціальна статистика – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає кількісні та якісні закономірності соціальних явищ і процесів, соціального розвитку загалом та окремих соціальних явищ і процесів у щільному зв’язку з їх якісною характеристикою з метою
Саморегулювання
Саморегулювання – наявність в економічній системі елементів, властивостей, ознак, що дають змогу автоматично встановлювати і підтримувати її функціонування та розвиток. Такими елементами, ознаками тощо в економічній системі капіталізму на нижчій стадії її еволюції були
Модель запровадження змін
Модель запровадження змін – запропонована Дж. Коттером модель, в якій розкриваються основні етапи запровадження змін і комплексно аналізуються найважливіші причини їх невдалого запровадження. До таких причин автор моделі відносить: надмірну складність, неможливість створити міцну
Відсотка теорії
Відсотка теорії – основні концепції та теорії різних напрямів, шкіл і течій світової економічної думки щодо сутності відсотка, джерел його існування та відповідних методологічних засад дослідження. В. Петті називав відсоток грошовою рентою, доходом, похідним
Логістика торговельна
Логістика торговельна – розділ науки логістики, який вивчає закономірності та шляхи оптимізації комплексного планування, організації та управління фізичним рухом товарів у сфері обігу та комерційного посередництва з метою мінімізації витрат та економії часу. Повніше
Натуральне виробництво
Натуральне виробництво – тип господарства, в якому продукти виробляються лише для внутрігосподарського споживання, задоволення потреб виробників, для споживання всередині господарств, що їх виробило. Виникло в період становлення первіснообщинного ладу й проіснувало впродовж майже З
Конкуренція внутрігалузева
Конкуренція внутрігалузева – боротьба між товаровиробниками в одній галузі виробництва за зниження витрат виробництва, цін, поліпшення якості продукції, розширення ринків збуту тощо з метою привласнення більших прибутків. Внаслідок К. в. різні індивідуальні вартості товарів
Податок на прибутки корпорацій
Податок на прибутки корпорацій – податок, який стягує держава з прибутків підприємств (корпорацій, фірм та ін.). Запроваджений у XX ст. у США. З 1909 по 1916 П. на п. к. існував у формі щорічного
Вакантні робочі місця
Вакантні робочі місця – незадоволений попит на робочу силу з боку підприємців та інших суб’єктів господарювання. В деяких розвинених країнах світу інформацію про В. р. м. на професії фізичної, а частково розумової праці надають
Акцепт
Акцепт (лат. acceptus – прийнятий) – згода на оплату або гарантування оплати грошових, товарних і розрахункових документів, а також юридична згода на укладання угоди відповідно до пропозиції (оферти) другої сторони. Платник дає згоду на
Індекс цін
Індекс цін – відносний економічний показник, який характеризує зміну сукупного (середнього) рівня цін. Використовуються індекси оптових, роздрібних, закупівельних, експортних, імпортних цін. В основі І. ц. – певний набір товарів, кожний з яких береться у
Монополія природна
Монополія природна – галузі, в яких на підставі стратегічних інтересів країни та економічної доцільності і необхідності встановлюється монополія держави на виробництво та реалізацію частини товарів і послуг. До М. п. належать підприємства галузей електро-,
Показник концентрації
Показник концентрації – коефіцієнт, за допомогою якого дається комплексна оцінка ступеня монополізації ринку (а отже, рівня розвитку конкурентного середовища). Визначається залежно від частки перших чотирьох наймогутніших корпорацій на певному ринку за формулою, де ОР1
Показник надійності країни
Показник надійності країни – інтегральна оцінка ефективності економіки та основних ризиків у сферах економіки і політики, в т. ч. пов’язаної з економічною діяльністю держави. Ефективність економіки вимірюється динамікою ВВП і оцінюється за шкалою від
Технологія визначення переваг створюваного підприємства
Технологія визначення переваг створюваного підприємства – низка дій маркетингових служб, спрямованих на з’ясування конкурентоспроможності новостворюваного підприємства, фірми або компанії, виготовлених ними товарів і наданих послуг, сильних і слабких сторін підприємств-конкурентів. Щоб підприємницька діяльність була